Дунаєв Юрій. Кресало. Сценарій дитячої казки кресало в віршах Привітати друзів різними сценками кресало

Новорічне свято в підготовчій групі за казкою «Кресало».

Під музику пісні «Новорічний карнавал» діти забігають в зал і танцюють.

ведучий: Зима вкриє білим снігом

Будинки, дерева і кущі.

А там приходить свято слідом

Про це знаємо я і ти.

Зветься свято Новим роком,

Його чудесней в світі немає,

Він з дитинства всім нам дуже дорогий,

Він дарує людям щастя, світло!

1реб. На світлі так буває,

Що тільки раз на рік

На ялинці запалюють

Гарну зірку.

Зірка горить, сяє

Блищить на річці лід,

І значить настає

ВСІ: Щасливий Новий рік!

2реб.Новий рік все ближче, ближче

Чи не помітиш як прийде

Він сьогодні встав на лижі

І відправився в похід.

3реб. Він готує до карнавалу

Всіх людей, звірів і птахів,

Буде свято небувалий

Що не має кордонів.

4реб. Нарешті Новий рік

Наш улюблений свято

Нехай з собою він принесе

Нам іграшок різних.

5реб. Нехай подарує нам цукерок,

Радість і веселощі!

Це щастя нехай на всіх

Новий рік поділить!

ведучий: Ми у ялинки новорічної

Будемо святкувати сьогодні

Найкраще свято в світі

ВСЕ: Новий рік!

ведучий: Нехай буде ширше і дружною наш хоровод

ВСІ: Здрастуй, свято Новий рік!

Пісня «Метелиця. Діти садятся.Остаются 2 читця.

дит 1 : Нарядили ми ялинку красиво,

Скільки різних іграшок на ній.

Тільки де ж новорічне диво.

Чому немає на ялинці вогнів?

дит 2 : Хто ж нам в біді допоможе,

Хто нам ялинку запалить?

Жити без казки ми не можемо.

Всі: Нехай швидше казка на свято до нас прийде.

(За дверима чути дзвін дзвіночка.)

Вед: Хлопці, ви чуєте, хто - то йде на наше свято.

Входить Фея.

фея: Я - Фея фантазій, я - фея видінь,

Живу я в краю чудових мрій.

У країні пригод і сновидінь

Палац мій весь зроблений з троянд.

Я дізналася, що вам потрібна допомога.

Скажіть, чим вам допомогти?

дит: Фея, мила, скоріше

Ви нам допоможіть,

Різнокольорові вогні на ялинці запаліть.

фея: Звичайно, я вам допоможу, де мій учень, маленький чарівник?

Мал.волшебнік : Я тут, мила Фея.

фея: Це мій самий здібний учень. Ну-ка подивимося, чому ти навчився. Запали нам вогні на новорічній ялинці.

Мал.волшебнік : Я ще не чарівник, я тільки вчуся. Але я дуже вірю в чудеса.

Ялинку цю всім на диво

Запалить чарівне кресало.

Серед голок і гілок

Я знайду його скоріше. (Шукає).

Ось чарівне кресало

Я зніму його скоріше

І ліхтарики красиво

Засяють для дітей.

А ви, хлопці, разом зі мною говорите:

Один, два, три! ялинка, сяй!

Всі діти: 1-2-3-ялинка. Гори!

(Ялинка загоряється).

Фея (плескає ): Молодець, маленький чарівник, ставлю тобі 5 за помахом чарівної палички.

Реб1 : Як красиво стало в залі

А на ялинку поглянь

Яскраво, яскраво засяяли

На гілках її вогні.

Дит 2: Нехай сьогодні, точно в казці

Хоровод мчить в танці

А над цим хороводом

Танці, пісні, дзвінкий сміх,

Вітаємо з Новим роком,

Всі: З новим щастям відразу всіх.

хоровод:

фея: А тепер сядемо, посидимо, та на ялинку подивимося.

(Діти сідають).

фея : Новий рік - він незвичайний,

Він чарівний без сумніву.

І завжди несе з собою

Казкові пригоди.

У цей вечір очікують

Вас, хлопці, чудеса

Чуєте, тут оживають

(звучить казкова музика. З'являється Відьма.)

Відьма: А- а, ось ви де, голубчики! Веселіться? Новий рік зустрічаєте? Нарядні, бачте, задоволені. І ситі, піди. Чому мовчите? Ситі, питаю? Ось, ось, а я з голоду пухла (схлипує).

Пісня Відьми. (

Ой, бяда ... бяда,

Це що за дурниця.

Люди Відьмою називають

Як прикро мені завжди.

2.Ой, бяда ... бяда

Як летять мої роки.

Полюбила б Лісовика,

Тільки мені все ніколи ..

Відьма звертає увагу на Фею:О-о-ой! А це хто ж така буде? Принцесси піди? Королівна? Ой, батюшки ... Фея! Ну звичайно, як вона, так все Фея, Фея (передражнює) .А як я так відразу Ведьма.Ну я вам покажу - Відьма. (обманом пригощає Фею яблуком, та засинає, опускається на стілець,Відьма накидає на Фею легку тканину) .Нехай спіт.А прокинеться - коли веселощі у вас вже пройде. Але його вам тепер довіку не бачити. Ну, ось так то краще буде, хай відпочине трохи.

А у вас тут тепло, світло. А у мене в хатинці холодіща, темнотіща, і грубка не топлена.А все чому? Так запалити її, грубку-то, нічим. Дрова відсиріли, сірники скінчилися. Ось і мучуся серцева, голодую. А у мене сьогодні в меню

(Шукає, дістає, читає).

Меню Відьми.

О! «Івашка під простоквашка», а на десерт - «Ватрушки із зеленої жаби з варенням з мухоморів» .Об'еденье!

Ну а як я грубку -то розтоплю? Нічим. А у вас випадково, сірників немає? Ось у тебе, малюк, вогнику не знайдеться? А у вас, мадам? (Бачить кресало). Ой, що я бачу! Ось це удача! Та це ж чарівне кресало. Ваше? Де взяли? (на ялинці). Ну, було ваше, стало наше. І взагалі, що-то у вас тут дуже яскраво. А електрику треба економити. (дме на ялинку, гасить її) Ось так. Прощайте, рідні(Тікає).

Вед : Стривайте, шановна нечисть! Ой, та що ж це за біда! Відьма Фею зачарувала, ялинку погасила, кресало вкрала! Що ж, свято скасовується?

Хлопці, треба знайти кресало і знову запалити ялинку, а то Дід Мороз не знайде до нас дорогу на свято.

З піснею входить Солдат.

Солдат (співає ): Ать- два лівої. Ать - два правої,

Уздовж по дорозі в далеку дорогу.

Куди йду я не знаю, дорога сама.

Мене призведе куди-небудь.

солдат: На місці стій. Ать - два. Як же багато тут діточок, в жисть такого не бачив. І дівчат, і хлопців, пов куди ж я потрапив? А, я знаю, нині новорічне свято у хлопців (бачить ялинку ) Ну а це що ж таке? Навіть лампочки висять, тільки що -то темнувато, що не сяють, не горять.

Вед: Потрапив, солдат, ти в дитячий сад на свято ялинки новорічної, але от лихо, кресало наше в гостях у нечистої сили сегодня. без кресала ми, ну ніяк не можемо запалити ялинку і зустрітися з Дідом Морозом.

солдат : Це горе, не біда! Гей, друзі мої, сюди! (біжать гусари ) .Разом до Ведьме ми підемо і кресало заберемо. Загін, шикуйсь! (гусари будуються).

Дит: Ми -гусари молодці,

Сміливці і молодці.

Коли допомога вам потрібна.

Ми завжди допоможемо,

Вас від нечисті врятувати

Ми звичайно зможемо.

Танець гусарів.

Танець панянок з гусарами. (прощаються з панянками).

солдат: Загін! На пошуки Відьми за мною кроком руш, ать - два!(Йдуть за ялинку).

Сценка у Відьми в лісі,

(Дерево з дуплом, котел, за ним ховаються чертікі.Ведьма запалює котел кресалом і заважає ополоником)

Танець Відьми і креслять.

(Відьма в кінці, захекавшись, сідає.)

Відьма : Фу фу фу! Так що ж це таке!

Тиші хочу, спокою.

Ну вас до дідька, чортів,

Киш звідси все швидше. (чертята тікають).

Зовсім закрутила мене ця нечисть.

А де мій котик улюблений! Киць киць!(вибігає котик).

Котик (дит ): Мур-мур, Я тут, господиня,

Скажи, навіщо мене кликала ти.

Я мишок в погребі ловив,

І з кішками гуляв по даху,

Зовсім я вибився з сил.

Відьма: Котик, мій котик, пухнастий животик,

Вигнута спинка, м'яка шерстинка.

Ти господиню догоджай, заспівай -ка пісню для душі.

котик: Мр-р-р-! Ну ладно, заспіваю.

Танець кота і кішечок.

Відьма: Ох і потішив ти мене котик-тепленький животик. Ось тобі за це рибка! Ой, а я ж зовсім забула, що до мене повинен гість прибути - диво лісове - Лешенька! Свататися прийде, треба себе в порядок привести. (Дістає дзеркало і чепуриться). А ось і він!

(Входить Лісовик).

лісовик: До вас поспішав я, поспішав,

Як барон я вбрався,

Як собою я хороший, краще в світі не знайдеш!

Вуха великі, очі маленькі, ніжки кривенькие!

Красунчик! Ну як собою не пишатися!

А де тут моя наречена молода і красива?

Відьма: Це я, я! І молода (майже,) і собою нічаво!

лісовик: Звичайно ... Може бути ... А краще у вас нічого не знайдеться?

(Помічає Фею)

Якраз для мене, прямо принцесси!

(Починає танцювати перед Феєю, падає на коліна, посилає повітряний поцілунок, прикладає руки до серця).

Відьма: Ти це до кого, пень трухлявий, свататися прийшов? Зрада! Геть звідси!

(Виганяє Лісовика).

Ну що за життя! Туга!

Відьма: Ну-ка котик, м'якенький животик, принеси мені блюдо чарівне, так яблучко наливне. (котик подає ) Блюдце - то яке, все видно, прям ай пад останньої моделі. Яблучко по страві покатаю, все новости дізнатися хочу.

(Катає яблучко).

Ой! Що я бачу, солдати по лісу нишпорять, чи не мене вони шукають? Точно! Солдати сюди йдуть, зараз кресало у мене заберуть. (Кидається з кресалом, ховає його то в один, то в інше місце).Ага! Сховаю його ось сюди, вже тут не знайдуть його ніколи. Тут в дуплі сидить сторож злий, він давній друг мій. (Потирає руки).

(Йде солдат.)

солдат: А, ось ти де? Ну - ка, братушки, в'яжемо Відьму. (гусари допомагають зв'язати Відьму).Спасибі вам, друзі, тепер вже впораюся з нею я.Ну, признавайся, кресало у дітей потягла?

Відьма: Яке таке кресало? Маленьке, блискуче? ... Ні, не брала! Ну ладно, брала, брала! На те ми і гидоти, щоб не було радості.

солдат: А ялинку у дітей без вогнів залишила?

Відьма: Яку таку ялинку? ... новорічну? .. З іграшками? ... З кульками, з хлопавками? ... Ні, це не я. Чи не бачила ніякої такої ялинки.

солдат: А це ми зараз у хлопців запитаємо! (Діти відповідають) Ось бачиш? Ну, говори, сила нечиста, де кресало.

Відьма: Гаразд, скажу. Ти мене відпустиш?

Лізь солдат в дупло,

Там і сухо і тепло

І затишно і красиво,

Там знайдеш своє кресало.

За рада -то мій в нагороду

Нічого-то мені не треба.

Ні шеляга, ні гроша.

Я адже добра душа. (пританцьовує).

(Солдат підходить до дупла, Відьма махає йому, потирає руки)

Відьма: Лізь, лізь, миленький, щоб тебе там ... (тікає).

(Солдат лізе рукою в дупло, а звідти вилітає півник.)

Петушок : Я чарівний півник,

Новорічний гребінець.

Вогняне голівонька

Червона бородушка.

В цьому я дуплі живу

І Кресало стережу.

Ку-ку-рі-ку, ко-ко-ко

Новий рік недалеко!

А ти хто такий? Що тобі треба?

солдат: Я солдат Іван, прийшов за чарівним кресалом, давай його сюди!

півень: Ти ба прудкий який! Чи не пущу тебе служивий, навіть не проси,

І Кресало не отримаєш, ноги неси!

солдат: Ти що, півник, ми твій вогненний півнячий рік зустрічаємо,

Тебе вшановуємо, величаємо.

Так що ти вже нас уваж, і кресало нам покажи.

Петушок: Ну ладно, віддам, якщо загадки мої відгадаєте.

солдат: Хлопці, допомагайте мені.

Загадки.

Петушок: Ко-ко-ко, відгадали ви легко.

А тепер повеселитися,

Дуже музику люблю,

Від душі мене уважте,

А не те як закл!

ведучий: Хлопці, давайте рятувати солдата, і покажемо Вогненному Півневі наш веселий танець!

Загальний танець.

півень: Так і бути, забирай свій Кресало!

Від мене вам поздравленье,

Щастя, сміху і веселощів!

Нехай прийдешній цей рік

Вам лише радість принесе!

(Солдат бере Кресало, йде до ялинки, ялинка загоряється, Фея прокидається.)

ведучий: Дивіться, а чаклунство -то закінчилося!

фея: Ах, як довго я спала! Напевно, все свято пропустила!

солдат : Веселощі ще попереду! Ну, мені в дорогу пора, до побачення, друзі!

Ведучий і Фея : Дякую, тобі солдат!

(Солдат пішов)

фея: Що ж, друзі, будемо свято продовжувати! Пора нам Діда Мороза кликати!

фея: Дід Мороз! Іди іди! Світить Кресало тобі в дорозі!

Входить Д.М. і Снігуронька з піснею.

Дід Мороз : Здрастуй, свято довгоочікуваний, в блиску зірок!

всі : Здрастуй, гість ти наш желанний- Дід Мороз!

Дід Мороз : З новим роком! З новим щастям!

З Нової радістю для всіх!

Нехай гримить під цим склепінням

Пісня, музика і сміх!

Снігуронька : З Новим роком вітаємо,

Щастя, радості бажаємо!

Дід Мороз : Був у вас я рік тому

Бачити вас я дуже радий!

Нехай вам цей Новий рік

Всім здоров'я принесе.

Нехай і в свята і в будні

Новий рік хорошим буде!

Добрим, щедрим ¸солнечним,

Нехай всі мрії здійсняться!

(Всі плескають).

Снігуронька : Я хочу, щоб дзвінкий, веселий

Усюди чувся сміх дітвори!

Щоб дівчинки були красиві,

Щоб хлопчики були добрі!

Дід Мороз : Ставайте - ка, хлопці

Скоріше в хоровод.

Піснею, танцем і веселощами

Зустрінемо з вами Новий рік!

дит: Дід Мороз, тебе ми любимо,

В хоровод ти до нас вставай.

Про тебе ми пісню знаємо,

З нами разом заспівуй!

Хоровод з Дідом Морозом:

Снігуронька: Дід, придумав би гру,

Потішив малечу.

Багато ігор є на світі,

Пограти хочете, діти?

гра

ведучий: Дід Мороз! Найбільше хлопці хочуть отримати від тебе солодощі, цукерки!

Дід Мороз:

Заради свята для вас
Я тут дещо запас.
Ну-ка, кресало, посвіти!

Де подарунки - покажи!

(Кресало висвічує коробку з подарунками).

Дід Мороз : Частування моє отримуйте

Веселіться весь рік, що не сумуйте.

(Роздає подарунки).

Час рухається швидко вперед

Я прийду до вас на наступний рік.

Посміхніться мені все на прощання,

До свиданья, друзі, до побачення!

Вед: Ось і казка закінчується,

З нами Дід Мороз і Фея прощаються.

Заключна пісня.

Сценарій для постановки казки Ханса Крістіана Андерсена в домашньому ляльковому театрі

Діючі лиця

солдат
Відьма
перша собака
друга собака
третя собака
господар готелю
стара фрейліна
король
принцеса
кат
сни
духи

На першому плані ліворуч і праворуч - великі товсті кострубаті дерева зловісного вигляду. На другому плані поля. Через дерева зліва виходить Солдат і крокує до дерева справа.

Солдат (співає)

Ать-два лівої! Ать-два правої!
Йшов солдат зі служби, голосно
Пісню наспівував.
Весь побитий! Діряве!
Ні избенки, ні молодички -
Чи не навоювати.
Ать-два лівої! Ать-два правої!
Носять в портфелях голодранці
Біди за спиною.
На війну йшов хлопець бравий,
А з війни повернувся, братці,
Без ноги однієї.
Ать-два правої! Ать-два правої!
Королю війна - забава,
Генералу - честь,
А солдату - тільки слава,
Тільки з чим же цю славу
Нам, солдатам, є?

Через дерева праворуч назустріч Солдату виходить стара Відьма.

Відьма (вкрадливо)

Добре співаєш, служивий,
Та й сам гарний!
Ранець у тебе гарний.
Шкода, порожній несеш.

Солдат (глузливо)

А тобі-то що за справу,
Стара карга?
Може, шаблі захотіла
Алі чобота?

Відьма

Гарні твої, голубчику,
Шабля і чобіт,
Але купив би і краще,
Якщо б мені допоміг.

солдат

Я б погодився, тільки
Не за мідний гріш.
Багато грошей даси?

Відьма

А стільки,
Скільки понесеш!
Підійди, півники, ближче.
(Знизивши голос)
Спустишся в дупло ...

Відьма вказує на дерево за своєю спиною. Солдат витягує шию в зазначеному напрямку.

солдат

Щось я дупла не бачу.

Відьма

Час не прийшов.
В тому в дуплі, на дні колодязя,
Хід підземний є.
Світять лампи там, як сонця,
І дверей не злічити.
Ти відкриєш три останніх,
Ось від них ключі.

Відьма простягає Солдату в'язку ключів і синій картатий фартух.

солдат

А навіщо мені твій порадник?

Відьма

Слухай і мовчи.
Сторожить за кожними дверима
Скарб лютий пес -
За сто років ніхто, повір мені,
Ноги не забрав -
Черепа в тому підземеллі
Купами лежать.
Що там шаблею, і шрапнеллю
Їх не испужался.
Але якщо тих собак посадиш
На фартух мій,
З ними ти легко поладиш.

Солдат (підозріло)

Що ж тобі самій
У цю псарню НЕ спуститися?

Відьма

Я, милок, стара!
Сечі немає - мені лягати
У труну давно пора.

солдат

Тільки, відьма, без обману -
Гроші навпіл!

Відьма

Я обманювати не стану -
Все тобі віддам.

солдат

Ну, а що з мене за це,
Стара, візьмеш?

Відьма

Там лежить кресало десь.
Ось і принесеш.
З того часу, як зронила
Начебто я - не я,
Адже його мені подарувала
Бабуся моя!

солдат

Ну, кресало, так кресало!
Домовленість хороший!

Відьма

Справа зробиш, служивий,
Славно заживеш!

Відьма повертається до дерева і починає розмахувати руками.

Відьма (співуче)

Олзавер діртан!
Олзавер чіртан!
Олзапул хіртан!
Олзапур тіртан!

Лунає удар грому. Дерево хитається, і в ньому з'являється дупло.

Відьма

Ну, тепер пора, солдатик,
На ось, обв'яжіть.

Відьма дає Солдату кінець мотузки, а сама тримає другий. Солдат з мотузкою лізе на дерево і закидає в дупло кінець мотузки.

солдат

А до дна мотузки вистачить?
Глибоко, кажись.

Відьма показує Солдату величезний моток мотузки.

Відьма

Буде більше, якщо треба,
Не переживай!
Спустишся та хоч до пекла,
А тому - хоч в рай!

Солдат засовує голову в дупло. Стає зовсім темно. Йде зміна декорацій першого і другого плану.

Голос Солдата (співає)

Коль зі смертю ти зустрічався,
І бачив на полі бою
У блиску ворожих очей,
І жодного разу не боявся,
То не знайшов спільної мови смерть з тобою
І на цей раз.
У чорному небі чорний ворон
В'ється, і з солдатом б'ється
Ворожа рать.
І один він все ж воїн -
Чи не йому, а їй доведеться
Нині вмирати!
Ати-бати! Ми, солдати,
Чи не шкодуючи життя, ліземо
До біса на роги!
І роги ті будуть взяті!
Ми і нарізно, ми і разом
Немов ураган!

Стає ясно. Тепер на першому плані зліва висока стіна печери з дуплом нагорі, з дупла звисає мотузка. Справа на першому плані - просто прямовисна стіна, посередині двері. На другому плані - купи черепів і кісток, лампи в нішах. У мотузки варто солдат, тримається за її кінець і озирається на всі боки. Його ранець лежить біля стіни.

солдат

Еко смерть погуляти -
Нікуди ступити!
Про мене в бою не стала
Косу-то тупити.
А інший бідолаха тільки
Вийде з дверей,
Як його задавить трійка
Або пес зжере.

Солдат розстеляє фартух поряд з дверима, а сам з ключем підходить до неї і відкриває. У дверному отворі з'являється Перша собака, сторожащій скриню. Собака гарчить.

солдат

Відразу видно, ріс без ласки.
Ух ти, славний пес!
У тебе, як блюдця, оченята
І, як чашка, ніс.

Солдат бере Собаку і садить її на фартух. Вона перестає гарчати. Солдат бере ранець і повертається до скрині.

солдат

А тепер, дружок, я гляну,
Що ти стережешь.
Може бути, багатше стану
Хоч на мідний гріш.

Солдат відкриває скриню і заглядає в нього.

солдат

Так і є, скриня твій міддю
Полон до країв.
Бач, не обманула відьма,
Вистачить на життя.

Солдат перекладає гроші з скрині в ранець і дивиться на Собаку, Собака скиглить. Солдат закриває двері.

солдат

На фартусі-то краще,
Чим на скрині.
І навіщо так звіра мучити
У кам'яному мішку?

Двері зникає, замість неї з'являється інша.

солдат

Загляну тепер, мабуть,
У другі двері.

Солдат відкриває її. У дверному отворі сидить Друга собака і сторожить скриню побільше. Собака гарчить.

солдат

Так я дядько не пужалий,
Ти вже мені повір.

Солдат бере Другу Собаку, несе на фартух, садить її і гладить.

солдат

Ну, тепер вас два барбоса!
Ух ти, славний пес!
А очі-то, як колеса,
І, як гарбуз, ніс.

Собака перестає гарчати. Солдат підходить до скрині і заглядає в нього.

солдат

Срібла-то, братці, скільки!
Що мені мідяки!

Солдат висипає з мішка мідні монети і починає набивати його сріблом.

солдат

З ними в портфелях ходять тільки
Голь та бідняки.
Я ж з цим капіталом
Хлопець - хоч куди!
Накуплю всього навалом -
Вийду в панове!

Солдат закриває двері. Двері зникає, замість неї з'являється третя. Солдат обертається до собакам, вони виляють хвостами.

солдат

Ото ж бо бачу, раді зустрічі,
Разом веселіше!
У мене ж похід намічений
У третю з дверей!

Солдат відкриває третю двері. У дверному отворі сидить Третя собака і сторожить велику скриню. Собака гарчить.

Солдат (захоплено)

Ти й справді великий і страшний!
Дуже славний пес!
А очі! - Дві Круглих вежі!
І з карету ніс!

Солдат бере Третю собаку і несе до перших двох.

солдат

Найважче собак не знаю,
Точно кажу!
Посидь-ка тут, поки я
Скарб твій подивлюся.

Солдат садить Третю собаку на фартух. Собака перестає гарчати. Солдат підходить до скрині і заглядає в нього.

Солдат (уражено)

Стільки золота, напевно,
Нема і в скарбниці.
З ним все життя в будь-який таверні
Будуть раді мені.

Солдат висипає на підлогу срібло і починає набивати ранець золотом, потім насилу витягує його з кімнати.

солдат

Міг би жити по-королівськи,
Але, як не крути,
В ранці злато - що залізяки,
Все не понести!

Солдат закриває двері. Вона зникає, на її місці з'являється четверта двері. Солдат підходить до собакам і гладить їх.

солдат

Ну, люб'язні, прощайте,
Мені наверх пора!
Так очима не обертайте,
Чей же не флюгера!
Ось вам хлібця окрайчик
Так сальця шматок.

Солдат дає собакам вузлик з їжею, вони на неї жадібно накидаються. Солдат хитає головою.

солдат

Чи не годувала вас старенька
Десь років п'ять!

Солдат підходить до мотузки і смикає за неї. В дуплі з'являється Відьма.

Відьма

Що знайшов моє кресало?

солдат

Чорт! Мало не забув!

Солдат озирається і знаходить кресало.

Відьма

Поспішай! Жваво!
А собак закрив?

солдат

Будь спокійна, все як треба!
Ти давай, тягни!

Відьма злегка смикає за мотузку.

Відьма

Важка твоя нагорода.
Ранець-то симі.
Я тебе з таким-то вантажем
І не підніму,
Надірвися з потуги пузо,
Ноги протягну.
Ти кресало та фартух
У ранець поклади.

Солдат збирається виконати вказівки Відьми, але Перша собака підбігає до нього і, поскулівая, тягне за мундир назад. І Солдат прив'язує тільки ранець.

Відьма

солдат

Так точно, відьма!

Відьма

Ну, так прив'яжеш.
Ранець витягну, солдатик,
А потім тебе.

Відьма піднімає ранець вгору і тягне в дупло разом з мотузкою.

солдат

Скоро там?

Відьма (злорадно)

Тепер, півники,
Сам винай себе!
(Співає)
Обдурила, обдурила,
Обдурила я!
Все своє назад повернула,
Ох, і розумна!

Відьма ховається в дуплі. Через деякий час знову визирає.

Відьма

Гей, служивий, де кресало?
Де фартух мій?
Чинити так негарно,
Чи знаєш, зі мною!
Віддавай!

солдат

Віддам, коли вийду
З твоєї нори.

Відьма

Щоб тебе зжерли гниди,
Гнус і комарі!
Бач, знайшовся Тямущий!
Ні вже, не втечеш!
Що сидиш? Ну і сиди там!
Все одно - помреш!

Відьма кидає ранець вниз і зникає. Солдат починає дертися вгору по стіні. Дупло закривається. Солдат з'їжджає вниз.

солдат

Ось проклята бісова!
Вельзевул сить!
Провела солдата спритно,
Що й казати.
Пограємо в околелкі,
Горе - не біда!
І в похлеще переробки,
Було, потрапляв.
Під яке діло вийшло -
Ніби як в полоні.
Все ж не в полі, а під дахом -
Ляжу та здрімну.
Нехай не п'є, не їсть піхота,
Все ж ще жива -
Я можу проспати в полювання
Рік, а може два.

Солдат лягає спати, все три собаки навивают йому колискову. Проходить деякий час.

Голос Відьми (співуче)

Олзавер діртан!
Олзавер чіртан!
Олзапул хіртан!
Олзапур тіртан!

Дупло відкривається, в ньому з'являється голова Відьми.

Відьма

Гей, ну як ти там, пропащий?
Служба, озовися!

Солдат мовчить і не рухається. Відьма принюхується.

Відьма (сама собі)

Повинен був зіграти вже в ящик
І зіграв, кажись.
(Солдату)
Толку немає зі мною боротися!
Так-то, милий мій!
(Зітхаючи)
Нічого не вдієш, доведеться
Лізти туди самій.

З дупла падає кінець мотузки, по ній спускається Відьма зі зв'язкою ключів. Солдат встає, вистачає Відьму і стягує вниз.

солдат

Що ж ті вдома не сидиться,
Стара карга?

Відьма (удавано)

Ой, вступило в поперек!
Ой, болить нога!
Відпусти мене, служивий!
Старість пожалій!

солдат

Прикуси свого язика брехливий,
Задарма сліз не лий -
Стануть в нагоді охолодитися
Зайвий раз в пеклі.

Солдат шаблею відрубує Ведьме голову і показує її глядачам.

Відьма (скрегочучи зубами)

Буду я ночами сниться!
За тобою прийду!
Що, голубе, страшнувато?
Побалую всмак!

солдат

Мені друзі мої, солдати,
Чи не дадуть пропасти.
На тому світі їх більше за
Чаклунських бабусь.
Враз зарядять в пушку солі,
Так по заду - Бух!
Один за одного в заваруха
Ми стоїмо горою.
А лиходії, немов мухи, -
Чи не зібрати їх в рій.

Солдат відкидає геть голову Відьми і піднімає в'язку ключів.

Солдат (задумливо)

Ну а ось ключі, схоже,
Від інших дверей.
Відімкнути їх, чи що, теж,
Аль піти скоріше?
Хоч і боязно, а пристрасть як
Хочеться поглянути.

Солдат підходить до дверей і відчиняє їх.

солдат

Гей, є хто живий? Вилазь-ка!

З відчинених дверей зі свистом виривається вітер. Солдат відсахується.

солдат

Скільки можна дути?

На стінах печери з'являється безліч різнокольорових відблисків. Солдат хапається за шаблю.

солдат

Хто такі?

бранці

Сни і духи!

солдат

Всіх вб'ю зараз!

бранці

Всі ми бранці старої.
Ти, солдат, нас врятував!

солдат

Коли так, летите, братці,
Тільки цур вже надалі
Відьмам злим не потрапляти,
В ямі не сидіти!

Відблиски зникають. На місці відкритих дверей з'являється наступна. Солдат відкриває і її. На стінах печери знову з'являються яскраві плями.

солдат

Всі вільні! Все летите!
Всіх вас обдарую!

Солдат кидає услід духам і снам золото.

солдат

Всі, хто є там, виходьте!
Волю вам даю!

Духи зникають. Солдат підходить до собакам.

солдат

Хіба псам таких не нудно
Гроші вартувати?
І без них на світі можна,
Вам, собакам, жити!

Собаки мовчать. Солдат бере ранець і прив'язує його до кінця мотузки.

солдат

Ну, звичайно, залежить лише від вас!
Тільки без образ, -
Нагорі є пси пофарбовані
І добріші на вигляд.

Солдат піднімається по мотузці. Стає зовсім темно. Йде зміна декорацій першого і другого плану.

Голос Солдата (співає)

Ать-два вище! Ще вище!
Той, кого повинні повісити,
Шию не зверне!
Хоч сто раз ти падай з даху
І тони в річці раз двісті -
Хто-небудь врятує!
Помирати мені зарано -
У мене на цьому світі
Справ не перелічити!
Коль є горе для солдата,
Те і, мабуть, щастя десь
Для солдата є!
Так вже цей світ влаштований,
Що всім людям дарує випадок
Щастя в свій час.
Будь упевнений! Будь спокійний!
Зло завжди своє отримає,
А добро - візьме!

Стає ясно. Тепер на першому плані зліва королівський палац, праворуч заїжджий двір, на другому плані місто. Посеред сцени з'являється голова Солдата, а потім вибирається і він сам. Солдат озирається на всі боки.

солдат

Ось так відьмині примхи,
Начебто, ліз в дупло,
Ну а виліз он звідки ...
Ека занесло!

Солдат витягує за мотузку свій ранець. З вікна заїжджого двору визирає Господар готелю.

солдат

Люди! Де я опинився?
Що тут за країна?

господар готелю

Ранок, а вже напився,
Немов сатана!
Геть звідси, халамидник!
Шахрай! Проноза! Злодій!

Господар готелю вибігає на площу з палицею.

солдат

Ну-ка, зазирни в мій ранець!

господар готелю

Винен, сеньйор!

Господар готелю падає перед Солдатом на коліна.

господар готелю

Ніде правди діти помилився,
Щоб мені пропасти!
Тут один солдат намагався
Мій сокиру вкрасти!

Боже збав!
Ви ж - вилитий вельможа,
Хоч і весь в бруді!

солдат

Ну, вставай, дружок, скоріше,
Я ж не серджуся.

Солдат допомагає Господарю готелі встати.

господар готелю

Чи не зустрічав панів добрішими!
Я вам у пригоді стану -
У мене в столиці найкращий
Заїжджий двір.

солдат

А нагодуєш, так отримаєш
Цей луїдор!

Господар готелю вистачає монету і тягне солдата за собою в будинок.

господар готелю

Буду радий вам, ваша світлість,
Догодити в усьому!

солдат

Це ось тобі на бідність,
Це за наймання!

Солдат дає Господарю готелю ще дві монети і входить на заїжджий двір. Господар готелю багато разів кланяється. Солдат з'являється у вікні першого поверху.

господар готелю

Чи не зволите ль покуштувати
Кофею-гляссе?
Іль качиного паштету?

солдат

Всі поспіль неси!
Так прийшли до мене кравця -
Замовлю наряд.
Потрібен мені слуга тлумачний ...

Господар готелю (кланяючись)

Сам служити вам радий!

Солдат виходить з готелю і дає Господарю важкий гаманець.

Солдат (зітхнувши)

Ну, служи, а я своє вже
Відслужив з лишком!
До сих пір - очі закриєш,
Все блазня бій.

Господар готелю біжить до палацу і ховається в ньому. Солдат йде назад, в готель, і з'являється у вікні. Господар готелю повертається з безліччю ошатних коробок і заходить в будинок. Солдат зникає у вікні.

голос Солдата

З очей геть мундир в латках,
Шаблю, чоботи!
Чи не дається бант проклятий,
Ну-ка, допоможи!

Солдат виходить з заїжджого двору вже в новому багатому плаття, з пишним бантом на шиї. Господар готелю з поклонами слід за ним.

господар готелю

Як любовно! Як розкішно!
Очей не відвести!
Так, в такому вбранні можна
Хоч на бал піти!
Нині вечерю у графині
В честь її ж пса,
Гранд-прийом у герцогині
Завтра о третій годині,
У середу бал у баронеси
В рожевому саду,
А в четвер - у віконтесі
У замку на ставку,
У п'ятницю знову прем'єра
Опери «грішок»
І обід у камергера ...

солдат

От і добре!

Солдат і Господар готелю не поспішаючи йдуть до замку короля і зупиняються перед ним, роздивляючись фасад.

господар готелю

А в суботу бал «Недільний» ...

солдат

Повно, зрозумів я.
А коли, скажи, любий,
Бал у короля?

господар готелю

Вибачте, ваша милість,
Вже сімнадцять років,
Щоб поганого не сталося,
Балів в замку немає.
Напророкувала колись
Відьма королю,
Що він видасть за солдата
Донечку свою.
Кажуть, вона в тій вежі
Під замком сидить.

Обидва дивляться вгору на найвище вікно.

солдат

Бідна, подумати страшно,
Як вона сумує.

З цього вікна визирає Фрейлина.

фрейліна

Що втупилися, бовдури?
Геть ідіть! Геть!

солдат

Нічого собі принцеса!
На вигляд, відьми дочка!

Солдат і Господар готелю відходять від замка.

господар готелю

Це старша з фрейлін,
У гніві - сущий біс!
Знає всіх солдатів, впевнений,
Тут на пальцях полічити.
Так то!

Солдат (мрійливо)

От би на принцесу
Хоч оком поглянути!

господар готелю

Так стежать, що навіть бісу
У щілина не прошмигнути.

солдат

Що, ніяк не можна влаштувати?
Я б багато дав!

Солдат дзвенить кошелем.

Господар готелю (злякано)

Це може життя коштувати!

солдат

Ну, тоді на бал!

Солдат і Господар готелю ховаються в будинку. У вікні замку з'являється Король.

король

Що трапилося? Що таке?
Що ще трапилось?

фрейліна

Проходили повз двоє.
Начебто обійшлося!

Король і Фрейлина одночасно ховаються в вікні. Темніє, у вікнах запалюється світло. По місту літають Сни і Духи.

Сни (співають)

В небесах безмовних дивовижний
Бліде світло місяця.
Настає ніч, і до людей
Прилітають сни.
У вікна замків, у вікна веж,
У кожен бідний будинок.
Сниться боягуз собі відважним,
Жебрак - багатієм.

З вікна першого поверху готелю визирає Солдат.

Солдат (співає)

Сниться мені, що я в принцесу
По вуха закоханий ...

Солдат зникає. З верхнього вікна королівського замку визирає Принцеса.

Принцеса (співає)

Сниться мені, йду я лісом,
А назустріч - Він.

Принцеса відходить від вікна. З вікна заїжджого двору на другому поверсі визирає Господар готелю.

Господар готелю (співає)

Сниться мені, що я дворянський
Титул отримав.

Господар готелю ховається. З вікна королівського замку визирає Фрейлина.

Фрейліна (співає)

Сниться мені, що орден дамський
Мені король вручив.

Фрейліна ховається. З вікна королівського замку визирає Король.

Король (співає)

Сниться мені, що за солдата
Доньку видаю ...
(Кричить в жаху)
А! Кошмар! Відчепись, проклятий!

Принцеса визирає в своє вікно.

Принцеса (капризно)

Папа, я ж сплю!

Король і Принцеса зникають.

Духи (співають)

Дивляться люди сни, а духи
Допомагають їм.
Вимиють котли кухарка,
Все приховую кравцем,
Рибалкам полагодять мережі,
Чоботи - гінцеві,
І покладуть добрим дітям
В рот по льодянику!
Буде їм в своїх ліжечках
Солодко спати,
А місяць їх в лоб крадькома -
Ніжно цілувати ...

Різнобарвні відблиски зникають, стає ясно. З заїжджого двору вибігає Господар готелю з котлом в руках.

господар готелю

Обікрали! Розорили!
З'їли весь бульйон
Та ще котел помили.
На шахраї жульyo!
Гей ти, ваше благородіє,
Може, годі спати?
Ти мені обіцяв сьогодні
За постій віддати!
Місяць не платив, тиждень
Чи не давав на чай.

У вікні з'являється Солдат.

Солдат (позіхаючи)

Так угамуйся ти, справді,
На ось, тримай!

Солдат виходить на поріг і дає йому жменю мідяків.

Господар готелю (з жахом)

солдат

Інших-то нету.
Нещодавно був бал,
І на ньому я баронету
У карти програв.
Пам'ятаю, подарував маркіза
Дюжину шпалер.
Ось, купив лорнет для поблизу,
Я адже кавалер.

Солдат показує лорнет Господарю готелю.

солдат

Кардиналу дав. на божий
Храм не можна не дати.
Жебраком подавав - їм теж
Треба допомагати.
Я про бідняків радею,
Був адже бідним сам,
І тобі, розбагатію,
Теж грошей дам!
Ось зараз скажу я слово
І відкрию вхід.
Там повно добра такого.

Солдат кидає останні гроші на землю. Господар готелю починає їх збирати.

солдат

Нехай бере народ!

Солдат біжить в готель і повертається з великим мотком мотузки, встає на середині сцени і починає махати руками.

Солдат (наслідуючи Ведьме)

Нелюд Тахтай!
Землемір чертан!
Карапуз каптан!
І шампур шайтан!

Нічого не відбувається, Господар готелю дивиться на Солдата, як на божевільного.

Солдат (спантеличено)

Ось досада! Видно, щось
Я сказав не те.
Ех, піхота, ти піхота,
Пам'ять - решето!

Як же там вона сказала ...

господар готелю

Заходи-ка в будинок.
Нині колишні покої,
Друг, не про тебе.
Але жільішко кой-яке
Надам я.
Є під дахом кімнатка,
Попросту горище.
Хочеш, в день плати шаг,
Ну а хочеш, так.
А борги повернеш роботою,
Будеш мені служити.

Солдат (зітхнувши)

Ех, не довго без турботи
Довелося пожити.

Солдат і Господар готелю заходять в будинок, через деякий час звідти виходить Солдат в колишньому вбранні з мітлою і починає підмітати площу перед заїздом.

солдат

Ох, доля моя - лиходійка!
І завжди з нею так -
Заробиш копійку,
Продаси четвертак!

Темніє. У вікнах запалюються вогні. Тільки вікно на другому поверсі готелю залишається темним. Солдат повертається в будинок, і через деякий час з'являється в своєму темному вікні.

солдат

Ось сьогодні у маркіза
Маскарадний бал,
Будуть танці і сюрпризи ...
Шкода, що не покликав.
І корнет зайти все клявся,
Так і не зайшов.
Я зовсім один залишився,
Всіх надій позбавлений.
У темряві сидіти тоскно.
Чорт! Мало не забув!
У мене ж є кресало,
У ньому недогарок був.
Людині душу гріють
Сонце і вогонь.
Де світліше - веселіше,
Якщо не голий!

Солдат стукає кресалом об кремінь три рази, світло в його вікні загоряється. Перед готелем з'являються все три собаки. Солдат дивиться на них.

солдат

Ну а ви-то тут звідки?
Що, вкрали скарб?
Допомагати шукати не буду,
Сам знайти би радий.

перша собака

Говори, чого бажаєш,
Все виконаємо в строк!

солдат

Життя - що скоро сам залу, -
Грошей б трохи.

Собаки зникають і тут же з'являються з Кошель один більше іншого. Солдат виходить з харчевні і бере кошели.

солдат

Ось удача! Ось Дякую!

Собаки зникають.

солдат

Ой, та ви куди?
Ну-ка, чортове кресало,
Всіх подати сюди!

Солдат стукає кресалом об кремінь три рази, знову з'являються три собаки.

перша собака

Ради прислужитися!

солдат

ви двоє
Можете йти.

Друга і Третя собака зникають.

перша собака

Алі справа є якесь?

солдат

здужаємо принести
Мені принцесу? Тільки тихо,
Щоб ніхто не знав.

Перша собака киває, біжить до королівського замку і тут же повертається назад разом з Принцесою, загорнутої в ковдру.

перша собака

Розбудити?

солдат

А раптом боягузка?
Я б не лякав!

Солдат обережно заглядає в згорток.

солдат

Ах, красуня яка!
Я не втримаюся!

Солдат цілує Принцесу. Принцеса прокидається.

Принцеса (злякано)

Хто ти? Я тебе не знаю.

Солдат (ласкаво)

Я тобі здаюся!

Принцеса знову засинає.

Солдат (пошепки)

Віднеси її назад.

Собака несе Принцесу назад в замок.

Солдат (зітхнувши)

Що тут говорити,
Адже принцесі за солдатом
Заміжня не бути!

Солдат йде в будинок. Стає ясно. З вікна першого поверху визирає Господар готелю.

господар готелю

Годі спати! Вставай нероба!
Час як розвиднілося,
А ти все ще з ліжка
Чи не підняв мурло!

У вікні другого поверху з'являється Солдат.

Солдат (позіхаючи)

Мені ще поспати полювання,
Годі глотку дерти.

господар готелю

Багато заборгував, піхота,
Час віддавати!

Солдат виходить з дому з ранцем в своєму багатому вбранні. Господар готелю вискакує за ним і хапає за одяг.

господар готелю

Втекти задумав, значить?
Гей, городовий,
По ньому містечко плаче
В ямі боргової!

Солдат простягає Господарю готелі капшук.

солдат

Я борги свої все пам'ятаю,
По рахунках плачу!
Всі! Прощай! Я краще кімнат
Пошукати хочу!

Господар готелю заглядає в капшук і кидається слідом за Солдатом.

господар готелю

Ваша світлість! Ваша милість!
О, сеньйор! Мій пане!
В голові все почорніло,
На мову сіл чорт!

Господар готелю забігає вперед і падає на коліна перед Солдатом.

господар готелю

Не губіть! Пожалійте!
Викуплю провину!
Якщо кімнату хочете,
Дам ще одну!
Всю готель можу вам
Передати в найм!
Знову до ваших я послуг!

солдат

Адже ось неуём!
Що ізбиті, то забуте!
Свій черга всьому!
Спар води корито -
Ванну я прийму!

Солдат і Господар готелю ховаються в будинку. У вікнах замку з'являються Король, Принцеса і Фрейлина.

Принцеса (мрійливо)

Ах, папa, мені цієї ночі
Снився чудовий сон.
Було в ньому все, як на власні очі:
Я, а поруч - Він.
Звір мене до Нього величезний
На спині привіз,
Може, це кіт був чорний,
Ну а може, пес.
А солдат, його господар, -
Ой, такий нахаба! -
Нахилився над вустами
І поцілував ...

король

Що? Так хто йому дозволив?
Що там робив він?

фрейліна

Цілував в уста! Змушував!

Принцеса (ображено)

Це ж просто сон!

Принцеса зникає у вікні.

король

Сон - не сон, а нам на ділі
Бед б не нажити.
Ось що: встанеш біля ліжка,
Будеш стерегти!

Фрейліна киває. Обидва ховаються в вікнах. Темніє. У вікнах запалюється світло. З вікна першого поверху готелю визирає Солдат. З другого поверху визирає Господар готелю.

Господар готелю (позіхаючи)

Що не спиться?

Солдат (зітхнувши)

Ні, не спиться.
Боляче ніч буде світити ...

господар готелю

Вся столиця веселиться
Нині у посла.
Будуть танці, феєрверки,
У вазочках пломбір,
Дві індійських баядерки
І французький сир.
Ось вже де повеселитися ...

солдат

Так полювання немає.

господар готелю

Чи не зволили ль закохатися?

Солдат зітхає.

господар готелю

солдат

Господар готелю (з інтересом)

У баронесу? У віконтеса?

солдат

Повноті гадати!

Господар готелю зникає у вікні. Солдат виходить з дому.

солдат

От би мені мою принцесу
Знову побачити.
Покличу-ка я собаку.

Солдат черкає кресалом об кремінь один раз. Перед готелем з'являється Перша собака.

перша собака

Тут я, пан!

Солдат вказує на королівський замок.

солдат

Принеси її!

Собака біжить до замку і тут же вибігає з нього разом з Принцесою, загорнутої в ковдру. Через замку показується Фрейлина. З вікна другого поверху заїжджого двору обережно визирає Господар готелю.

господар готелю

Господар готелю зникає у вікні. Солдат бере згорток з Принцесою і забирає в готель. Собака зникає. Через деякий час з кімнати Солдата починає доноситися веселий сміх. Фрейліна крадеться до готелю.

Фрейліна (обурено)

Ну, хлюст, постривай!
За таку справу мало
Тричі померти!
Нашої крихті не пристало
Ці сни дивитися!
А собака-то, собака -
Диявол у плоті!
Краще будинок зазначу знаком,
Щоб потім знайти.

Фрейліна, озираючись на всі боки, ставить хрест на стіні готелю і тікає в королівський замок. По місту літають Сни і Духи.

Сни (співають)

На деревах сплять листочки,
У річці спить вода,
Букви сплять в заснули рядках,
У небі спить зірка.
У снах збуваються надії,
Маряться мрії.
Сниться осені день весняний,
А зими - квіти.

З вікна заїжджого двору на другому поверсі визирає Господар готелю.

Господар готелю (співає)

Сниться мені, що постояльцем
Я багатим став ...

Господар готелю зникає, з вікна замку визирає Фрейлина.

Фрейліна (співає)

Мені уві сні знову сімнадцять,
І сьогодні бал ...

Фрейліна зникає, в сусідньому вікні з'являється Король.

Король (співає)

Сниться мені, що передбачила
Відьма щастя мені,
А солдату нагадала
Згинути на війні.

Король зникає у вікні.

Сни (співають)

Спить місяць, і лише закоханим
Чи не присняться сни -
Їм, один одним окриленим,
Мрії не потрібні.

Сни і Духи зникають. З готелю виходять Солдат з ковдрою і Принцеса.

принцеса

Ах, я так не веселилася
Раніше ніколи.
Я, напевно, закохалася!
Я закохалася, так?

солдат

Шкода, але треба розлучатися.

принцеса

Ніч таке коротке!
Спати б і не прокидатися ...

Солдат черкає кресалом, з'являється Перша собака і загортає Принцесу в ковдру.

солдат

Ну, прощай!

принцеса

Солдат цілує Принцесу, Перша собака несе її в замок. Солдат повертається в будинок, світло в його вікні гасне. Стає зовсім темно, і знову по місту літають Сни і Духи. Йде зміна декорацій першого плану.

Духи (співають)

Духи добрі повернулися
В сплячий світ людей,
Щоб парити серед темних вулиць,
Тихих площ,
Скло протирати від пилу,
Мостові мити,
Чистити до блиску шпилі,
Ліхтарі лагодити.
Смажена петлі і на стінах
Розпис поєднувати,
І на старих гобеленах
Фарби пожвавимо ...

Стає ясно. Готель виявляється поцяцькованій сердечками і ангелятами. З неї вибігає Господар готелю з палицею.

Господар готелю (кричить)

Ах, негідні хлопчаки!
Вуха обірву!

З вікна на першому поверсі визирає Солдат і схвально оглядає стіну.

солдат

А красиво!

господар готелю

Навіть дуже!
Я ж тут живу!
Всі мене з таким фасадом
На смерть засміють!

Солдат виходить з готелю і дає Господарю товстий гаманець.

солдат

Нічого змінювати не треба,
Я господар тут!

Господар готелю притискає капшук до грудей, обидва повертаються в будинок. З вікон замку визирають Принцеса і Король.

Принцеса (мрійливо)

Ах, папa, мені цієї ночі
Знову снився Він ...

Король (підозріло)

Що знову солдат? Ну, дочка ...

З вікна визирає Фрейлина.

фрейліна

Це був не сон!
Я ходила! Я стежила!
Прибіг раптом пес -
Суміш бульдога з крокодилом -
І її забрав.
Ото ж бо страху натерпілася -
До сих пір тремчу!

король

Дам медаль тобі за сміливість!
Стрічкою винагороджу!
Говори, що далі було!

принцеса

король

Мовчати!
Якщо честь свою забула,
Будеш відповідати!

принцеса

Хіба я в тому винна,
Що його люблю?

король

Нині ж твого солдата
Я стратити велю!

Принцеса зникає у вікні. Король з мотузкою і Фрейлина виходять із замка і направляються до заїжджого двору.

Король (співає)

Поки живуть в сусідстві
Народ і панове,
Чи не буде в королівстві
Порядку ніколи.
Варто мій замок пишний
Серед брудних їх халуп,
Вони - чадять, ми - дихаємо,
А я так не хочу!
У них на сніданок каша
І каша на обід,
А у мене баранчик
Так апетит!
Вони співають і танцюють,
А я весь день бурчить,
І мені ніхто не скаже,
Чого ж я хочу!

Король і Фрейлина як укопані зупиняються перед готелем.

Король (грізно)

Це що ще таке?

Фрейліна (злякано)

Чи не зволите знати!

король

Завтра ж податок подвою
На житло ... раз в п'ять!
Цей дім?

Фрейліна підходить ближче і оглядає фасад, але хреста не знаходить.

Фрейліна (тремтячи від страху)

Ні, ваша милість,
Начебто б не він.
Видно я з дороги збилася
Або справді сон ...

король

Ну, дивись, якщо цієї ночі
Чи не встережеш,
У монастир відправлю дочку я,
А тебе - під ніж!

Король і пригнічена Фрейлина йдуть назад до палацу. З горищного вікна визирає Господар готелю.

господар готелю

Трохи розуму не позбавився,
Господи спаси!
Сам король сюди з'явився!

У вікні готелю з'являється Солдат.

солдат

Гей! Обід неси!

господар готелю

За версту смерть чую!
Вам бігти пора!

солдат

Роблю, як хочу я!
Пунш мені в номери!

Солдат ховається в вікні.

господар готелю

Ось заграла пристрасть в проклятому -
Не страшна і влада!
Як би самому з солдатом
Разом не пропасти.

Господар готелю ховається в будинку. Темніє. У вікнах запалюється світло. Солдат з кресалом виходить на вулицю.

солдат

Каже господар справу ...
(Зітхнувши)
Ні, не стерплю!

З вікна готелю знову визирає Господар.

господар готелю

Що жити вам набридло?

солдат

Я ж її люблю!

Господар готелю береться руками за голову і ховається в вікні. Солдат черкає кресалом об кремінь один раз. Перед готелем з'являється Перша собака.

перша собака

Принести?

солдат

Неси швидше!
Та не підведи -
Ні баби, ні лакея
Слідом не доведи.

Собака біжить до замку і тут же вибігає з нього разом з Принцесою, одягнена в сукню. Солдат обіймає Принцесу. Собака зникає.

принцеса

Милий друг, я цієї ночі
Чи не стулила очей!
Розлучити батько нас хоче,
І в останній раз
Я прийшла - з тобою попрощатися!
Час є - біжи!

солдат

Краще будемо веселитися!

принцеса

Але кругом вороги!

Солдат вихоплює шаблю і загрожує їй невидимим ворогам.

солдат

Нехай виходять негідники!
З ними я воюватиму!
Адже пощади я не знаю,
Коли розсерджуся!

Солдат опускає шаблю.

солдат

Бачиш, нікого тут немає -
Вулиці порожні.
Будемо разом до світанку
Тільки я і ти!

Солдат і Принцеса заходять в будинок. З вікна замку визирає Фрейлина.

Фрейліна (пошепки)

Прокидайтеся, ваша милість!
Той солдат-нахаба ...

У сусідньому вікні з'являється заспаний король.

Король (позіхаючи)

Що таке! Що трапилося!

фрейліна

Він її вкрав!

король

Ну, а ти куди дивилася?
Ти-то де була?

фрейліна

У кріслі біля дверей сиділа,
Мертвим сном спала.

Король (в гніві)

Як посміла? Як могла ти?
Варта! Караул!

Ніхто не з'являється.

фрейліна

Я ні в чому не винна!
Весь палац заснув!
А коли прийшла до тями, бачу
Крихти нашої немає.
Уволок солдат безсоромний!

король

Як в кошмарному сні!
Все загинуло! Все пропало!
Я - солдатський тесть!
Все, як відьма передбачила -
Так воно і є!
Під захистом злого духа
І комар - кулик!
Де ж шукати її, стара?
Місто-то великий!

фрейліна

Повірте мені, втікачки
Ми знайдемо слід.
Я насипала жменю манки
У рваний свій кисет
І принцесі приколола
Ззаду на поділ.

король

Ну, ти шельма, право слово!
Голова - котел!

фрейліна

Треба нам поквапитися,
Чекати не час тут.
А не те прокинуться птиці
І крупу поїсть.

Із замку виходять Фрейлина з ліхтарем і Король з мотузкою.

Король (співає)

Ворогів моєї корони
В країні не перелічити,
Але є на них закони
І шибениці є!
Плачу справно сторожі,
Судді і катові
І за мотузки навіть
Для шибениць плачу!
Але не зрозумію я щось,
Я щось не розумію:
Навіщо ж їх роботу
Мені робити самому?

Фрейліна і Король підходять до готелю.

король

Дідька лисого!

Фрейліна (переможно)

Я так і знала!
Слід веде сюди!

король

Була справа, ми Нахаліїлу
Брали міста!

Король з гучним криком вривається в будинок. Фрейліна за ним. З вікна на другому поверсі визирає Господар готелю.

голос Короля

З готелю виходить Король, який тягне за собою пов'язаного мотузкою Солдата. За ним йде плаче Принцеса, Фрейлина з ліхтарем замикає хід. Господар готелю дивиться їм услід з вікна.

Король (співає)

Сама доля не сміє
Перечити королю!
Готуй, солдатик, шию,
А я знайду петлю!
Лише захистивши гідно
Зганьблену честь,
Я, нарешті, спокійно
Чи зможу і спати і є!

Всі четверо ховаються в палаці.

господар готелю

Накоїв справ, служивий,
Потрапив до в'язниці!
Ось так службу пес паршивий
Співслужив йому!

Господар готелю зникає у вікні. Стає ясно. У загратованому вікні в'язниці з'являється голова Солдата. З палацу виходить Кат з шибеницею і починає встановлювати її на площі.

солдат

А удача-то ревнива -
Раз! - і сліду не було!
Шкода, чарівне кресало
Вдома я забув!

Кат йде до палацу. Лунає барабанний дріб. З вікон палацу визирають Принцеса і Фрейлина. З дверей замку виходить Кат, тягнучи за собою Солдата, у якого зв'язані руки і затягує його за собою на ешафот. За ними слід Король з указом. Барабанний дріб замовкає.

Король (читає)

Перед вами ворог корони,
Супостат, лиходій!
Вночі він, знехтувавши закони,
Викрадав людей!
Мною і придворною дамою
Спійманий він як злодій!
Виношу йому я самий
Смертний вирок!

Принцеса (падаючи в непритомність)

Ах! Папa! Я вмираю!

Принцеса зникає у вікні.

фрейліна

Слава королю!

Король (кровожерливо)

Геть, кат! Я сам хочу
Затягнути зашморг!

Кат з поклоном відходить і ховається за ешафотом. Король марно намагається накинути петлю на шию Солдата.

король

Солдат (посміхаючись)

Мені ваша милість,
Нікуди поспішати.
Зайвий мить, що б не трапилося,
Добре пожити.
От би наостанок трубку
Викурити разок,
А потім хоч в м'ясорубку,
Хоч живцем в пісок.

З готелю виходить її Господар і підбігає до помосту, несучи трубку і кресало.

господар готелю

У цьому проханні ви не в праві,
Пане, відмовити!
Накажіть до більшої слави
Руки розв'язати!

Король (милостиво)

Гаразд, раз народ бажає,
Так тому і бути!

Король знімає з рук Солдата мотузку. Господар Готелі простягає йому трубку і кресало. Солдат черкає кресалом в перший раз. З'являється Перша Собака.

перша Собака

Солдат черкає кресалом вдруге. З'являється Друга Собака.

друга Собака

Солдат черкає кресалом в третій раз. З'являється Третя Собака.

третя Собака

Король в жаху задкує.

король

Забирайся геть! Зла!
Всіх велю стратити!

солдат

Ну-ка, песики, рятуйте
Друга від петлі!
Всіх хапайте і кидайте,
Щоб не знайшли!

Перша Собака кидається на Короля і підкидає його високо вгору.

король

Ай! Рятуйте!

Перша Собака витягує з-за ешафота Ката і кидає його слідом за королем.

кат

Допоможіть!

Потім Перша Собака витягує з палацу фрейліна і розправляється з нею.

фрейліна

Шліть за лікарем!

Перша собака накидається на Господаря Готелі.

господар готелю

Ні! Стривайте! Стривайте!
Я тут ні при чому!

Собака відпускає Господаря Готелі. Він падає перед Солдатом на коліна.

господар Готелі

Пощади ти нас, служивий!
Стань нам королем!
Ми твої, поки живі,
Але ось-ось помремо!

солдат

Коль йде удача мимо,
Те хапай, що не бійся!
Але спочатку на улюбленій
Я своєї одружуся!

Із замку вибігає Принцеса і кидається Солдату на шию.

солдат

Будемо місяць всієї столицею
У замку бенкетувати!
Та й після веселитися -
Жити та поживати!

2. Пісенька Жаб

3. Дует Боярині і Купчихи

4. Хоровод мамок-няньок

5. наспів «З під дуба»

6. Перша пісня Василини

8. Заключна пісня.

Музична казка " Справа була в лісі "Автор Л.Оліфірова

з питань придбання комплекту казки (фонограми, сценарій, ноти) звертатися [Email protected]вартість комплекту фонограм - 300 р

Музична казка для дітей дошкільного віку "Кішки мишки".Автор Е.Ю.Шаламонова

з питань придбання комплекту казки (фонограми, сценарій, ноти) звертатися [Email protected]вартість комплекту фонограм - 300 р

музична казка "Зайка - вигадник"для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Музика Геннадія Гладкова, слова М. Садовського

з питань придбання комплекту казки (фонограми, сценарій, ноти) звертатися [Email protected]вартість всього комплекту фонограм - 300 р

музична казка

"Бабка та мураха"за мотивами байки І. Крилова. Лібрето Е.Косцовой.

Кресало (За мотивами казок Х.-К. Андерсена) Вірші Еф. Ефимовская.

Діючі лиця.

Оле-Лукойє - оповідач.

Фея радості.

Фея шкідливості.

Солдат.

Відьма.

Король.

Королева.

Принцеса.

Три собаки.

Кат.

Женихи.

Народ, свита Короля, варта.

З різних сторін на сцені з'являються Фея радості і Фея печалі.

Ф.Р. Ніхто на світі не знає стільки історій, Скільки Оле-Лукойє.

Ф.П. Ось майстер розповідати!

Ф.Р. Під пахвами у нього по парасольці. Один з картинками. Його він розкриває над хорошими дітьми, і тоді їм всю ніч сняться чарівні казки.

Ф.П. Інший парасольку зовсім простий, гладкий. Його він розкриває над неслухняними дітьми, вони і сплять всю ніч як убиті і нічого не бачать уві сні.

Ф.Р. По-моєму тут зібралися тільки хороші діти ...

Ф.П. Не думаю.

Ф.Р Знову ти в усьому бачиш тільки погане ... Треба б попросити Оле прийти сюди і розповісти одну зі своїх чудових казок. Добру-Предоброго!

Ф.П. Ні, злий-презлую!

Ф.Р. Ні, добру!

Ф.П. Ні, злий!

Ф.Р. Я тебе зараз в тюльпан перетворю!

Ф.П. А я тебе в ящірку ...

Ф.Р. А я…

Ф.П. А я…

З'являється Оле-Лукойє

О-Л. Що таке? Що за шум?

Ф.Р. А ось і Оле-Лукойє! Фея Шкідливості хоче, щоб ви розповіли тільки сумну казку.

Ф.П. А Фея радості- тільки веселу.

О-Л. Заспокойтеся. Я розповім хлопцям казку, де і радість ...

Ф.Р. Ура!

О-Л. І печаль.

Ф.П. Отак тобі!

О-Л. Я не тільки розповім, але і покажу сьогодні свою казку. Отже, казка називається «Кресало»

Йде солдат по дорозі раз-два, раз-два! Ранець за спиною, шабля на боці. Відвоював своє, а тепер ...

З'являється солдатів. Оле і феї йдуть.

Сцена перша.

Зустріч солдата з відьмою.Полянка у старого дерева.

С. Раз-два, раз-два! .Отвоевал своє, а тепер тримаю шлях додому.

ПІСНЯ СОЛДАТА,

Побили ми своїх ворогів

Незліченна кількість.

тепер додому-

Наказ такий,

Наказ його величності.

Але вдома немає - і в цьому сіль,

Немає грошей - ось в чому штука!

Його величність король

В нагороду тиснув мені руку.

Король сказав мені: «Нічого!

Не сумуй, братик! »

Я це знаю без нього -

Дійшов своїм розумом.

Під час виконання пісні з'являється Відьма і розглядає Солдата, потім підходить до нього.

В. Добрий вечір, служивий. Бач, шабля-то у тебе славна яка! І ранець-то який великий! Ну, молодчина Солдат! А зараз у тебе і грошей буде скільки хочеш!

С.Ну, спасибі!

В. Бачиш старе дерево? Всередині воно зовсім порожнє. Лізь в дупло, спускайся до самого низу. Я обв'яжу тебе мотузкою, а як крикнеш - витягну назад.

С. Так навіщо я туди поліз?

В. За грошима.

Розповідь ВІДЬМИ ,.

Лізь, Солдат, в дупло:

Там і сухо і тепло.

У тебе ні мідяки,

А в дуплі три скрині.

Слухай мене, Солдат,

Якщо хочеш бути багатим.

Там на даху скрині

Пес сидить без повідка.

золотце стереже

І очиська лапою тре.

Чи не давай йому подачку,

На фартух кинь собачку.

Злякаєшся Страшили -

Втратиш відразу силу.

А посадиш якщо на ганчірку,

Золото бери оберемком.

Слухай мене, Солдат,

Якщо хочеш бути багатим.

За рада -то мій в нагороду

І медяшки мені не треба,

Ні шеляга ні гроша, -

Я адже добра душа.

Лише знайди ти мені, служивий,

У куточку моє кресало.

Слухай мене, Солдат,

Якщо хочеш бути багатим.

С. Ну ладно, обвий мене мотузкою.

Відьма обв'язує Солдата мотузкою.

В. А ось і мій синій картатий фартух. Візьми його. Прощай і пам'ятай про все, що я тобі казала.

Солдат лізе в дупло. Відьма тримає мотузку.

О-Л. Забрався Солдат в дупло. Бачить: сидить собака.

Сцена друга. В дуплі.

С. Ну і ну! Хороший красень. Ну, чого втупилася? Дивись, очі протаращішь!

Собака насувається на Солдата. Звучить пісня собак.

Соб. Я славний пес сторожовий -

До мене, Солдат, ні кроку,

А то ж не підеш живий,

Я з'їм тебе зі шпагою!

Від трусів я добро зберігаю.

Боягузливі - моє меню.

Гав гав.

Солдат стелить перед собаками фартух. Собаки сідають на фартух і розкривають скриньки з монетами.

С. Господи! Золота скільки! Хоч все місто купуй! Ось це гроші! Так, а де ж кресало?

А ось і воно (бере кресало і скринька з золотом).

А ну, Відьма, тягни мене назад!

С. Взяв, взяв.

Собака тікає. Відьма з-за лаштунків за мотузку витягує на середину сцени Солдата.

Сцена третя.

Зустріч солдата з Відьмою. Полянка у старого дерева.

С. Ух, нарешті (знімає з себе мотузку.)

В. Кресало, кресало давай!

С. На що тобі кресало?

В. Не скажу. Отримав свою - віддавай моє!

С. Як би не так! Раз не говориш, навіщо воно тобі, не віддам!

В. Віддай, віддай!

С. Не віддам!

Під час суперечки Солдат обв'язує Відьму мотузкою.

Дожени-ка, спробуй! (Тікає).

В. (Скачет за ним). У-у-у. обдурив, проклятий. Але ми ще зустрінемося. Чекає тебе смерть!

О-Л. Розбагатів Солдат. Жив він тепер дуже весело: ходив у театри, виїжджав на прогулянки в королівський сад і багато грошей роздавав біднякам, і добре робив - адже він по собі знав, як сидіти без гроша в кишені!

Сцена четверта.

Трактир. Танцюючи, входить до шинку Солдат. За ним кілька пар.

ПІСНЯ СОЛДАТА І ГОРОДЯН,

Гей, підходь, чесний народ.

Всіх пригостити я радий.

Нехай кожен вдосталь їсть і п'є.

Все: Ти золото, Солдат!

Я ціну голоду дізнався,

Блукав я без гроша.

Шинкар, кожному келих!

Все: Багата душа!

1 городянин. Гей, Солдат, а найголовнішого ти не можеш побачити і купити на свої гроші!

С. Чого ж це я не можу?

2 городянин. Побачити Принцесу, дочка нашого Короля. Вона така красуня!

С. А як би її побачити?

2 городянин. Її зовсім не можна побачити. Живе вона у великому замку, а навколо стільки стін та веж. Ніхто, крім самого Короля, не сміє бувати у неї. Тому що було ворожіння, ніби дочка його вийде заміж за простого солдата, а це Королю не до смаку.

С. За дружбу піднімаю тост!

Ура друзям!

Все: Віват!

Як він товариський і простий!

Ти золото, Солдат!

Ми до ранку танцювати хочемо,

Наш дорогий, Солдат! -

С. Я пригощаю, я плачу! ...

Немає грошей, винен ...

Друзі, хто в борг мені дасть монет?

Я не забуду повік!

Все: Водити з ним дружбу сенсу немає:

Порожній він людина! -

Всі залишають Солдата. Він, засмучений, теж йде. Тим часом в замку під замком тужить Принцеса.

Сцена п'ята. У замку

Пр. Як я нещасна! Я тільки уві сні бачу свого улюбленого солдата.

РОМАНС ПРИНЦЕСИ,

Нудно в замку високому

Все сидіти під замком,

Лише на зірки з вікон

Дивитися ввечері.

Невже в неволі

Всі принцеси сидять?

Вже швидше б, чи що,

Взяв заміж солдат?

Ах, який солдат мій на вигляд!

Він високий, і він вусатий!

Він не дасть мене скривдити.

Поцілуй мене, солдат.

Ні, пора б на рани

Перестати сипати сіль.

Адже подвоїв охорону

У вежі король.

І у спальні їх троє,

А на сходах взвод.

Я віконце відкрию,

А раптом пощастить?

Входять Король з Королевою.

К-т. Дочка, моя!

К-а. Принцеса, донечко моя!

Принцеса плаче ридма.

К-а. Ах, як вона страждає!

К-т. Подивіться, до нас приїхали знатні гості: принц голландський і царевич російський. Вони сватаються до вас, ви можете вибрати будь-кого.

Входять Женихи, по черзі виконують під музику танець-імпровізацію, як можна смішніше

ТАНЕЦЬ нареченого

Пр. Нікого я не хочу, я люблю свого солдата!

Женихи йдуть.

К-т. Ах так? Потроїти охорону!

К-А. Ах!

Королеві погано. Король веде її. Принцеса теж йде.

О-Л. А солдат, витративши всі гроші, жив в крихітній комірчині, і ніхто з колишніх дружків до нього не навідувався.

сцена шоста Комірчина солдата.

С. Ось і грошей у мене не стало. Все до копійки витратив, зате і сам повеселився, і людей не забував. Ах, до чого ж хочеться побачити Принцесу ... (Дістає кресало, вдаряє раз, два, три - з'являється собака.)

Звучить музика лейтмотив кресала

А кресало, видать, чарівне.

Ось я зараз попрошу доставити мені Принцесу. (Собаці) .Хочу бачити Принцесу!

Стробоскоп, принцеса сидить

Пр. (Прокидається). Ой, де я?

С. Ви у мене в гостях.

Пр. Солдат? Як тут добре, і вікно розкрито, і зірки сяють.

С. Як вона прекрасна! Я, здається, люблю її!

Пр. Я ще не прокинулась,

Я ніби уві сні!

Невже повернулося

Знову щастя до мене?

Разом: Нарешті ми разом!

С. Принцеса!

Пр. Солдат!

Ти - молодий, я - наречена.

Як я рада!

С. Я радий!

Під час співу підкрадається Відьма. Вона бачить Принцесу з Солдатом і кличе Короля з Королевою.

К-т. Так ось ви де!

К-а. Поверніться додому, дочка моя!

К-т. Зараз же заарештувати Солдата і на світанку стратити!

З'являється варта, веде Солдата.

В. (радісно). Я ж казала, говорила. Чекає тебе смерть! Ха-ха!

Пр. (Плаче). Я не хочу, я не хочу кари!

Всі йдуть.

О-Л. На ранок народ дізнався, що Солдата будуть страчувати, і заквапився до місця страти.

Сцена сьома Площа.

На сцену виходять по черзі Кат, Солдат, варта, Король з Королевою, народ супроводжує їх.

Куплет катів,

П. Хоч сьогодні неділя,

На плечі несу сокиру.

Наведу я у виконанні

Королівський вирок

Народ: Ми одяглися як на свято,

Але у нас не вихідний.

Кат і сторожа .: Ми обслуговуємо страти

З оплати за подвійною. Ех!

П. Мені не дуже-то полювання

Людям голови рубати.

Але робота є робота,

Без роботи мені не жити.

Народ-повторює приспів.

П. Бачу: до Катові живлять

Нездоровий інтерес.

І зовсім не засуджують

Молодця, що крав принцес.

Народ, кат, стражники - повторюють приспів.

Виходять Король, Королева. Ховаючись, з'являється Відьма і стає близько Короля.

С. (Королю) Ваша величність, дозвольте мені перед смертю викурити трубочку. Адже це моя остання просьба.

В. Не дозволяйте йому, не давайте йому користуватися кресалом.

К-а. Курити шкідливо, молода людина.

К-т. Ну чому, нехай викурить. Так хутчій!

В. Тоді нарікайте на себе. (Солдату) У, проклятий!

Звучить музика лейтмотив вогню. Солдат вдаряє: раз, два, три. З'являється Собака, вона підбігають до Солдату.

С. Ну-ка, допоможіть. Не хочу, щоб мене стратили.

Стробоскоп. Собака кидаються на Короля з Королевою

Собака вистачає Короля з Королевою і тікає з ними.

Солдатик, будь нашим королем і візьми в дружини прекрасну Принцесу!

Звучить музика, з'являється Принцеса. Солдат підходить до неї, подає руку і веде її. Народ вітає їх.

На сцену вибігає Оле-Лукойє і Феї.

ФІНАЛ.

Ну, ось і казка скінчилася,

І скінчилася чудово.

І начебто зло покаране,

Але шкода - не скрізь.

І ми хочемо, щоб зажили

Ви радісно, ​​щасливо.

І нехай вас виручить в біді

Чудове кресало!

(За казками Г.-Х. Андерсена; музика С. Горковенко, лібрето Р. Амірова-Горковенко, вірші Еф. Ефимовская)

Діючі лиця

Оле-Лукойє - оповідач.

Фея радості.

Фея печалі.

Королева.

Принцеса.

Три собаки.

Свита короля.

Звучить «Увертюра». З різних сторін на сцені з'являються Фея радості і Фея печалі.

фея радості. Ніхто на світі не знає стільки історій, скільки Оле-Лукойє.

Фея печалі.Ось майстер розповідати!

Фея радості.Під пахвами у нього по парасольці. Один з картинками. Його він розкриває над хорошими дітьми, і тоді їм всю ніч сняться чарівні казки.

фея печалі. Інший парасольку зовсім простий, гладкий. Його він розкриває над неслухняними дітьми, вони і сплять всю ніч як убиті і нічого не бачать уві сні.

фея радості. По-моєму, тут зібралися тільки хороші діти ...

Фея печалі.Не думаю.

Фея радості.Знову ти у всьому бачиш тільки погане ... Треба б попросити Оле-Лукойє прийти сюди і розповісти одну зі своїх чудових казок. Добру-Предоброго!

Фея печалі.Ні, злий-презлую!

Фея радості.Ні, добру!

Фея печалі.Ні, злий!

фея радості. Я тебе зараз в тюльпан перетворю!

Фея печалі.А я тебе в ящірку ...

Фея радості.А я...

Фея печалі.А я...

Оле-Лукойє. Що таке? Що за шум?

фея радості. А ось і Оле-Лукойє! Фея печалі хоче, щоб ви розповіли тільки сумну казку.

фея печалі. А Фея радості - тільки веселу.

Оле-Лукойє.Заспокойтеся. Я розповім хлопцям казку, де і радість ...

Фея радості.Ура!

Оле-Лукойє.І печаль.

Фея печалі.Отак тобі!

Оле-Лукойє.Я не тільки розповім, але і покажу сьогодні свою казку. Отже, казка називається «Кресало».

Йде Солдат по дорозі, раз-два, раз-два! Ранець за спиною, шабля на боці. Відвоював своє, а тепер ...

З'являється Солдат. Оле-Лукойє і феї йдуть.

Сцена перша. Зустріч Солдата з Відьмою

Полянка у старого дерева.

Солдат.Раз-два, раз-два! Відвоював своє, а тепер тримаю шлях додому.

пісня Солдата

Побили ми своїх ворогів

Незліченна кількість.

Тепер додому - наказ такий,

Наказ його величності.

Я верст чимало прокрокував,

Іду я з сонцем в ногу.

Я вночі роблю привал,

А вранці - в дорогу.

Але вдома немає - і в цьому сіль,

Немає грошей - ось у чому штука!

Його величність король

В нагороду тиснув мені руку.

Король сказав мені: «Нічого!

Не сумуй, братик! »

Я це знаю без нього -

Дійшов своїм розумом.

Під час виконання пісні непомітно з'являється Відьма і розглядає Солдата, потім підходить до нього.

Відьма.Добрий вечір, служивий. Бач, шабля-то у тебе славна яка! І ранець-то який великий! А співаєш щось як добре! Ну, молодчина Солдат! А зараз у тебе і грошей буде скільки хочеш!

Солдат.Ну дякую!

Відьма.Бачиш старе дерево? Всередині воно зовсім порожнє. Лізь в дупло, спускайся до самого низу. Я обв'яжу тебе мотузкою, а як крикнеш - витягну назад.

Солдат.Так навіщо я туди поліз?

Відьма.За грошима.

розповідь Відьми

(Співається під музику)

Лізь, Солдат, в дупло:

Там і сухо і тепло.

У тебе ні мідяки,

А в дуплі три скрині.

Слухай мене, Солдат,

Якщо хочеш бути багатим.

Там на даху скрині

Пес сидить без повідця:

Г лазу розміром з блюдця

Жодного разу не зімкнуться.

Чи не давай йому подачку,

На фартух кинь собачку.

Слухай мене, Солдат,

Якщо хочеш бути багатим.

Мідяки в тому сундучішке,

Чи не захочеш дріб'язок -

То йди за сріблом.

Там собака над добром,

У неї очі - колеса,

На прибульців дивляться косо.

На фартух мій саджай,

Скриня з грошима відкривай.

Слухай мене, Солдат,

Якщо хочеш бути багатим.

Ну а в третій комірці

Сторож пес не в міру гостре.

золотце стереже

І очиська лапою тре.

Злякаєшся Страшили -

Втратиш відразу силу.

А посадиш якщо на ганчірку,

Золото бери оберемком.

Слухай мене, Солдат,

Якщо хочеш бути багатим.

За рада-то мій в нагороду

І медяшки мені не треба,

Ні шеляга, ні гроша, -

Я адже добра душа.

Лише знайди ти мені, служивий,

У куточку моє кресало.

Слухай мене, солдат,

Якщо хочеш бути багатим.

Солдат.Ну ладно, обвий мене мотузкою.

Відьма(Обв'язує Солдата мотузкою). А ось і мій синій картатий фартух. Візьми його. Прощай і пам'ятай про все, що я тобі казала.

Солдат лізе в дупло, Відьма тримає мотузку.

Оле-Лукойє. Забрався Солдат в дупло, бачить: сидять три собаки.

Сцена друга. В дуплі

Вихід Солдата під музику - лейтмотив кресала.

солдат. Ну і ну! Гарні красуні. Чого витріщилися? Дивіться, очі протаращіте!

Собаки насуваються на солдата. Звучить пісня собак.

Куплети трьох собак «Гав, гав»

1-я собака.

Я славний пес сторожовий -

До мене, Солдат, ні кроку,

А то ж не підеш живий,

Я з'їм тебе зі шпагою!

А від нерозумних я добро зберігаю.

Всі дурні - моє меню. Гав гав.

2-я собака.

Я тут на сріблі сиджу

І проявляю рвенье.

Тобі, служивий, прислужитися ...

І з'їм в одну мить!

Від жодних я добро зберігаю.

Все жадібні - моє меню. Гав гав.

3-тя собака.

Пройшов, солдат, ти два поста,

Але третього не минеш.

Зайдеш хоч з морди, хоч з хвоста -

Один і той же фініш.

Від трусів я добро зберігаю.

Боягузливі - моє меню. Гав гав.

Солдат стелить перед собаками фартух. Собаки сідають на фартух і розкривають скриньки з монетами.

Солдат. Господи! Золота скільки! Хоч все місто купуй! Ось це гроші! Так, а де ж кресало?

Звучить лейтмотив кресала.

Солдат.А ось і воно. (Бере кресало і скринька з золотом.) А ну, Відьма, тягни мене назад.

солдат. Взяв, взяв.

Собаки тікають. Відьма з-за лаштунків за мотузку витягує на середину сцени Солдата.

Сцена третя. Зустріч Солдата з Відьмою (продовження)

Полянка у старого дерева.

солдат. Ух, нарешті! (Знімає з себе мотузку.)

Відьма.Кресало, кресало давай!

Солдат.На що тобі кресало?

Відьма.Не скажу. Отримав своє - віддавай моє!

Солдат.Як би не так! Раз не говориш, навіщо воно тобі, не віддам.

Відьма. Віддай, віддай!

солдат. Не віддам!

Під час суперечки Солдат обв'язує Відьму мотузкою. Солдат. Дожени-ка спробуй! (Тікає.)

Відьма(Скаче за ним). У-у-у, обдурив, проклятий. Але ми ще зустрінемося. Чекає тебе смерть!

Оле-Лукойє.Розбагатів Солдат. Жив він тепер дуже весело: ходив у театри, виїжджав на прогулянки в королівський сад і багато грошей роздавав біднякам, і добре робив - адже він по собі знав, як сидіти без гроша в кишені!

Сцена четверта. трактир

Танцюючи, входить до шинку Солдат. За ним кілька пар.

Солдат.

Гей, підходь, чесний народ.

Всіх пригостити я радий.

Нехай кожен вдосталь їсть і п'є.

Всі.Ти золото, Солдат!

Солдат.

Я ціну голоду дізнався,

Блукав я без гроша.

Шинкар, кожному келих!

всі. Багата душа!

солдат. Шинкар, кожному келих!

Всі.Багата душа!

1-й відвідувач. Гей, Солдат, а найголовнішого ти не зможеш побачити і купити на свої гроші!

Солдат.Чого ж це я не можу?

2-й відвідувач.Побачити Принцесу, дочка нашого Короля. Вона така красуня!

Солдат.А як би її побачити?

3-й відвідувач.Її зовсім не можна побачити. Живе вона у великому замку, а навколо стільки стін та веж! Ніхто, крім самого Короля, не сміє бувати у неї. Тому що було ворожіння, ніби дочка його вийде заміж за простого солдата, а це Королю не до смаку.

солдат(Співає). За дружбу піднімаю тост! Ура друзям!

Віват! Як він товариський і простий!

Ти золото, Солдат! (2 рази.)

Дівчата.

Ми до ранку танцювати хочемо,

Наш дорогий Солдат.

Солдат.

Я пригощаю, я плачу! ..

Немає грошей, винен ...

Друзі, хто в борг мені дасть монет?

Я не забуду повік!

Водити з ним дружбу сенсу немає:

Порожній він людина! (2 рази.)

Всі залишають Солдата. Він, засмучений, слід за Оле- Лукойє. Тим часом в замку під замком тужить Принцеса.

Сцена п'ята. У замку

Принцеса.Як я нещасна! Я тільки уві сні бачу свого улюбленого солдата.

романс Принцеси

Нудно в замку високому

Все сидіти під замком,

Лише на зірки з вікон

Дивитися ввечері.

Невже в неволі

Всі принцеси сидять?

Вже швидше б, чи що,

Взяв заміж солдатів.

Вже швидше б, чи що,

Взяв заміж солдатів.

Ах, який солдат мій на вигляд!

Він високий, і він вусатий!

Він не дасть мене скривдити.

Поцілуй мене, солдат.

Ні, пора б на рани

Перестати сипати сіль.

Адже подвоїв охорону

У вежі король.

І у спальні їх троє,

А на сходах взвод.

Я віконце відкрию,

А раптом пощастить?

Я віконце відкрию,

А раптом пощастить?

Входять Король з Королевою.

король. Дочка моя!

Королева.Принцеса, донечко моя!

Принцеса плаче ридма.

Королева. Ах, як вона страждає!

король. Подивіться, до нас приїхали знатні гості: принц голландський, барон французький і царевич російський. Вони сватаються до вас, ви можете вибрати будь-кого.

Входять женихи, по черзі виконують під музику танець-імпровізацію, виходить дуже смішно.

Принцеса.Нікого я не хочу, я люблю свого солдата!

Король.Ах так? Потроїти охорону!

Королева.Ах!

Королеві погано, Король веде її. Принцеса теж йде.

Оле-Лукойє.Солдат, витративши всі гроші, жив в крихітній комірчині, і ніхто з колишніх дружків до нього не навідувався.

Сцена шоста. комірчина Солдата

Солдат.Ось і грошей у мене не стало. Все до копійки витратив, зате і сам повеселився, і людей не забував. Ах, до чого ж хочеться побачити Принцесу ... (Дістає кресало, вдаряє три рази - з'являються три собаки.)

Звучить лейтмотив кресала.

Солдат.А кресало, видать, чарівне. Ось я зараз попрошу доставити мені Принцесу. (Собакам.) Хочу бачити Принцесу!

Собаки вносять сплячу Принцесу.

принцеса(Прокидається). Ой, де я?

солдат. Ви у мене в гостях.

принцеса. Солдат? Як тут добре, і вікно розкрито, і зорі сяють.

солдат. Як вона прекрасна! Я, здається, люблю її! Принцеса. Я б дуже хотіла прогулятися.

Солдат.Ми зараз же йдемо!

Дует Принцеси і Солдата

Принцеса.

Я ще не прокинулася, я ніби уві сні!

Невже повернулося знову щастя до мене?

Разом.Нарешті ми разом!

солдат. Принцеса!

принцеса. Солдат! Ти - молодий, я - наречена. Як я рада!

Солдат.Як я радий!

Під час співу підкрадається Відьма. Вона бачить Принцесу з Солдатом і кличе Короля з Королевою.

король. Так ось ви де!

Королева. Вернись додому, дочка моя!

король. Зараз же заарештувати Солдата і на світанку стратити!

З'являється варта, веде Солдата.

Відьма(Радісно). Я ж казала, говорила. Чекає тебе смерть! Ха-ха!

принцеса(Плаче). Я не хочу, я не хочу кари!

Всі йдуть.

Оле-Лукойє.На ранок народ дізнався, що Солдата будуть страчувати, і заквапився до місця страти.

Сцена сьома. Площа

На сцену виходять по черзі Кат, Солдат, варта; Король з Королевою, народ супроводжує їх.

куплети Ката

Кат.

Хоч сьогодні неділя,

На плечі несу сокиру.

Наведу я у виконанні

Королівський вирок.

Народ.

Ми одяглися як на свято,

Але у нас не вихідний.

Кат і сторожа.

Ми обслуговуємо страти

З оплати за подвійною.

всі. Ех!

Кат.

Мені не дуже-то полювання

Людям голови рубати.

Але робота є робота,

Без роботи мені не жити.

Народ.

Ми одяглися як на свято,

Але у нас не вихідний.

Кат і сторожа.

Ми обслуговуємо страти

З оплати за подвійною.

Кат.

Бачу: до Катові живлять

нездоровий інтерес

І зовсім не засуджують молодця,

Що крав принцес.

Народ.

Ми одяглися як на свято,

Але у нас не вихідний.

Кат і сторожа.

Ми обслуговуємо страти

З оплати за подвійною.

Всі.Ех!

Ховаючись, з'являється Відьма і стає близько Короля.

солдат(Королю). Ваша величність, дозвольте мені перед смертю викурити трубочку. Адже це моя остання просьба.

Відьма.Не дозволяйте йому, не давайте йому користуватися кресалом.

Королева.Курити шкідливо, молода людина.

Король.Ну чому, нехай викурить. Так хутчій!

Відьма.Тоді нарікайте на себе. (Солдату.) У, проклятий!

Звучить лейтмотив кресала. Солдат вдаряє: раз, два, три. З'являються три собаки, вони підбігають до Солдату.

Солдат.Ну-ка, допоможіть. Не хочу, щоб мене стратили. Собаки кидаються на Короля з Королевою.

Король і свита (співають).

Король.

Вибачте нас, вибачте,

Чудовиськ повелитель!

Ні, вас я не караю,

Візьміть всю казну.

Свита і народ.

Ах, які псини -

Вони нестерпні!

Король.

Солдатик, пожалійте!

Бути маршалом хочете?

Дам військо - і в дорогу,

Собачки вам в підмогу.

Свита і народ.

Ах, які псини -

Вони нестерпні!

Собаки хапають Короля з Королевою і тікають з ними.

Звучить музика, з'являється Принцеса. Солдат підходить до неї, подає руку і веде її. Народ вітає їх. На сцені з'являються Оле-Лукойє і феї.

фінал

Оле-Лукойє і феї.

Ну ось і казка скінчилася,

І скінчилася чудово.

І начебто зло покаране,

Але шкода - не скрізь.

І ми хочемо, щоб ви зажили

Радісно, ​​щасливо.

І нехай вас виручить в біді

Чудове кресало!

І нехай вас виручить в біді