Йому назустріч ведмідь про що зайчик плачеш. Дитячі казки онлайн

Про те, як хоробрий півень зміг вигнати нахабну лисицю із заячої хатинки, ділиться з малюками народна казка«Лисиця, заєць і півень». Лисиця виганяє зайчик із хатинки. Кролик плаче. Повз нього йдуть собаки, і питають, що в нього сталося. Дізнавшись, що лисиця вигнала бідолаху, вони обіцяють розправитися із загарбницею, але у них не виходить. Потім пошкодувати зайчика приходять ведмідь та бик. Вони теж обіцяють вигнати лисицю, але виявляються безсилими. Останнім приходить півень, якому вдається налякати розбійницю своєю косою, вигнати її із хатинки та зарубати. З того часу жили зайчик і півень разом та добра наживали.

Читати текст казки:

Жили-були лисиця та заєць. У лисиці була хатинка крижана, а у зайчика луб'яна; прийшла весна червона - у лисиці розтанула, а у зайчика стоїть по-старому.

Лисиця попросилася у зайчика погрітися, та зайчика й вигнала.

Іде дорогий зайчик та плаче, а йому назустріч собаки:

Тяфе, тяфе, тяфе! Про що, зайчику, плачеш?

А зайчик каже:

Відчепіться, собаки! Як мені не плакати? Була в мене хатинка луб'яна, а в лисиці крижана, попросилася вона до мене та мене й вигнала.

Не плач, зайчик! - кажуть собаки. - Ми її виженемо.

Ні, не виженіть!

Ні, виженемо! Підійшли до хати:

Тяфе, тяфе, тяфе! Іди, лисиця, геть! А вона їм із печі:

Собаки злякалися та пішли.

Зайчик знову йде та плаче. Йому назустріч ведмідь:

Про що, зайчику, плачеш? А зайчик каже:

Відчепись, ведмідь! Як мені не плакати? Вила у мене хатинка луб'яна, а в лисиці крижана; попросилася вона до мене, та мене й вигнала.

Не плач, зайчик! - каже ведмідь. - Я вижену її.

Ні, не виженеш! Собаки гнали – не вигнали, і ти не виженеш.

Ні, вижену! Пішли гнати:

Як вискочу, як вистрибну, підуть клаптики по завулочках!

Ведмідь злякався і пішов.

Іде знову зайчик та плаче, а йому назустріч бик:

Про що, зайчику, плачеш?

Відчепись, бик! Як мені не плакати? Була в мене хатинка луб'яна, а в лисиці крижана; попросилася вона до мене, та мене й вигнала.

Ходімо, я її вижену.

Ні, бику, не виженеш! Собаки гнали – не вигнали, ведмідь гнав – не вигнав, і ти не виженеш.

Ні, вижену. Підійшли до хати:

Іди, лисиця, геть! А вона з печі:

Як вискочу, як вистрибну, підуть клаптики по завулочках!

Бик злякався і пішов.

Іде знову зайчик та плаче, а йому назустріч півень із косою:

Кукуроку! Про що, зайчику, плачеш?

Відчепись, півень! Як мені не плакати? Була в мене хатинка луб'яна, а в лисиці крижана; попросилася вона до мене, та мене й вигнала.

Ходімо, я вижену.

Ні, не виженеш! Собаки гнали – не вигнали, ведмідь гнав – не вигнав, бик гнав – не вигнав, і ти не виженеш!

Ні, вижену! Підійшли до хати:

А вона почула, злякалася, каже:

Вдягаюсь... Півень знову:

Кукуроку! Несу косу на плечі, хочу лисицю посічі! Іди, лисиця, геть!

А вона каже:

Шубу вдягаю. Півень утретє:

Кукуроку! Несу косу на плечі, хочу лисицю посічі! Іди, лисиця, геть!

Лисиця вибігла; він її зарубав косою і став із зайчиком жити та поживати та добра наживати.

Ось тобі казка, а мені глечик масла.

або були лисиця і заєць. У лисиці була хатинка крижана, а у зайчика луб'яна; прийшла весна червона - у лисиці розтанула, а у зайчика стоїть по-старому.

Лисиця попросилася у зайчика погрітися, та зайчика й вигнала.

Іде дорогий зайчик та плаче, а йому назустріч собаки:

Тяфе, тяфе, тяфе! Про що, зайчику, плачеш?

А зайчик каже:

Відчепіться, собаки! Як мені не плакати? Була в мене хатинка луб'яна, а в лисиці крижана, попросилася вона до мене та мене й вигнала.

Не плач, зайчик! - кажуть собаки. - Ми її виженемо.

Ні, не виженіть!

Ні, виженемо! Підійшли до хати:

Тяфе, тяфе, тяфе! Іди, лисиця, геть! А вона їм із печі:

Собаки злякалися та пішли.

Зайчик знову йде та плаче. Йому назустріч ведмідь:

Про що, зайчику, плачеш? А зайчик каже:

Відчепись, ведмідь! Як мені не плакати? Була в мене хатинка луб'яна, а в лисиці крижана; попросилася вона до мене, та мене й вигнала.

Не плач, зайчик! - каже ведмідь. - Я вижену її.

Ні, не виженеш! Собаки гнали – не вигнали, і ти не виженеш.

Ні, вижену! Пішли гнати:

Як вискочу, як вистрибну, підуть клаптики по завулочках!

Ведмідь злякався і пішов.

Іде знову зайчик та плаче, а йому назустріч бик:

Про що, зайчику, плачеш?

Відчепись, бик! Як мені не плакати? Була в мене хатинка луб'яна, а в лисиці крижана; попросилася вона до мене, та мене й вигнала.

Ходімо, я її вижену.

Ні, бику, не виженеш! Собаки гнали – не вигнали, ведмідь гнав – не вигнав, і ти не виженеш.

Ні, вижену. Підійшли до хати:

Іди, лисиця, геть! А вона з печі:

Як вискочу, як вистрибну, підуть клаптики по завулочках!

Бик злякався і пішов.

Іде знову зайчик та плаче, а йому назустріч півень із косою:

Кукуроку! Про що, зайчику, плачеш?

Відчепись, півень! Як мені не плакати? Була в мене хатинка луб'яна, а в лисиці крижана; попросилася вона до мене, та мене й вигнала.

Ходімо, я вижену.

Ні, не виженеш! Собаки гнали – не вигнали, ведмідь гнав – не вигнав, бик гнав – не вигнав, і ти не виженеш!

Ні, вижену! Підійшли до хатинки.

Любий друже, нам хочеться вірити, що читати казку "Лиса, заєць і півень" тобі буде цікаво та захоплююче. Є балансування між поганим і хорошим, привабливим і необхідним і як чудово, що кожен раз вибір правильний і відповідальний. Десятки, сотні років відокремлюють нас від часу створення твору, а проблематика та звичаї людей залишаються колишніми, практично незмінними. Прочитуючи такі твори ввечері, картини того, що відбувається, стають більш живими та насиченими, наповнюючись новою гамою фарб та звуків. Всі описи довкіллястворені та викладені з почуттям глибокої любові та вдячності до об'єкта викладу та створення. Зіткнувшись з такими сильними, вольовими і добрими якостями героя, мимоволі відчуваєш бажання і самому перетворитися на кращий бік. Сюжет простий і старий як світ, але кожне нове покоління знаходить собі у ньому щось актуальне собі корисне. Казка "Лиса, заєць і півень" читати безкоштовно онлайн неодмінно корисно, вона виховає у вашій дитині тільки хороші та корисні якості та поняття.

Ж або були лисиця та заєць. У лисиці була хатинка крижана, а у зайчика луб'яна; прийшла весна червона — у лисиці розтанула, а у зайчика стоїть по-старому.
Лисиця попросилася у зайчика погрітися, та зайчика й вигнала.
Іде дорогий зайчик та плаче, а йому назустріч собаки:
— Тяфе, тяфе, тяфе! Про що, зайчику, плачеш?
А зайчик каже:
— Відчепіться, собаки! Як мені не плакати? Була в мене хатинка луб'яна, а в лисиці крижана, попросилася вона до мене та мене й вигнала.
— Не плач, зайчику! — кажуть собаки. — Ми її виженемо.
— Ні, не виженіть!
— Ні, виженемо! Підійшли до хати:
— Тяфе, тяфе, тяфе! Іди, лисиця, геть! А вона їм із печі:

Собаки злякалися та пішли.
Зайчик знову йде та плаче. Йому назустріч ведмідь:
— Про що, зайчику, плачеш? А зайчик каже:
- Відчепись, ведмідь! Як мені не плакати? Вила у мене хатинка луб'яна, а в лисиці крижана; попросилася вона до мене, та мене й вигнала.
— Не плач, зайчику! — каже ведмідь. — Я вижену її.
- Ні, не виженеш! Собаки гнали — не вигнали, і ти не виженеш.
— Ні, вижену! Пішли гнати:

— Як вискочу, як вистрибну, підуть клаптики завулками!
Ведмідь злякався і пішов.
Іде знову зайчик та плаче, а йому назустріч бик:
— Про що, зайчику, плачеш?
- Відчепись, бик! Як мені не плакати? Була в мене хатинка луб'яна, а в лисиці крижана; попросилася вона до мене, та мене й вигнала.
— Ходімо, я її вижену.
— Ні, бику, не виженеш! Собаки гнали — не вигнали, ведмідь гнав — не вигнав, і ти не виженеш.
— Ні, вижену. Підійшли до хати:
— Іди, лисице, геть! А вона з печі:
— Як вискочу, як вистрибну, підуть клаптики завулками!
Бик злякався і пішов.
Іде знову зайчик та плаче, а йому назустріч півень із косою:
— Кукуроку! Про що, зайчику, плачеш?
— Відчепись, півню! Як мені не плакати? Була в мене хатинка луб'яна, а в лисиці крижана; попросилася вона до мене, та мене й вигнала.
— Ходімо, я вижену.
- Ні, не виженеш! Собаки гнали – не вигнали, ведмідь гнав – не вигнав, бик гнав – не вигнав, і ти не виженеш!
— Ні, вижену! Підійшли до хати:

А вона почула, злякалася, каже:
— Вдягаюсь... Півень знову:
— Кукуроку! Несу косу на плечі, хочу лисицю посічі! Іди, лисиця, геть!
А вона каже:
— Шубу вдягаю. Півень утретє:
— Кукуроку! Несу косу на плечі, хочу лисицю посічі! Іди, лисиця, геть!
Лисиця вибігла; він її зарубав косою і став із зайчиком жити та поживати та добра наживати.
Ось тобі казка, а мені глечик масла.

«