Шлях перебігу струму через людину. Які існують основні шляхи проходження електричного струму через тіло людини, найнебезпечніші шляхи? Основні петлі струму, що проходять через організм людини

Для змінного струму грає також його частота. Зі збільшенням частоти змінного струму повний опір тіла зменшується, що призводить до збільшення струму, що проходить через людину, а отже, підвищується небезпека ураження. Найбільшу небезпеку становить струм із частотою від 50 до 100 Гц; при подальшому збільшенні частоти небезпека смертельного ураження зменшується. Зниження небезпеки ураження струмом із зростанням частоти стає практично помітним при частоті, що перевищує 1...2 кГц, і повністю зникає при частоті від 45 до 50 кГц. Однак за таких частот струму зберігається небезпека опіків.

Шлях проходження струму через тіло людини. Шлях проходження струму через тіло людини грає істотну рольу результаті поразки, оскільки струм може пройти через життєво важливі органи: серце, легені, мозку і др. Вплив проходження шляху струму результат поразки визначається також опором шкіри різних ділянках тіла.

Можливих шляхів проходження струму в тілі людини, які називаються петлями струму, досить багато. Найпоширеніші петлі струму та його характеристики наведені в таблице2.

Таблиця 2 - Характеристики шляхів струму в тілі людини

Найменування петлі	Шлях проходження струму	Частота виникнення шляху	Частка тих, що втрачали свідомість при ураження, %
	Рука – рука
Права повна	Права рука – ноги
Ліва повна	Ліва рука – ноги
	Нога – нога
Пряма вертикальна	Голова – ноги
Пряма горизонтальна	Голова – руки

Найбільш небезпечні петлі «голова – руки» та «голова – ноги», але ці петлі виникають відносно рідко. При проектуванні, розрахунку та експлуатаційному контролі захисних систем керуються допустимими значеннями струму при даному шляху його перебігу та тривалості впливу відповідно до ГОСТ 12.1.038-82. При тривалому впливі на людину, більше 30 с, величина допустимого струму прийнята рівною 1 мА, при тривалості впливу від 30 с до 1 с - 6 мА, а при дії менше 1 з величина допустимого струму приймається рівною 50 мА.

Однак наведені величини струмів не можуть розглядатися як такі, що забезпечують повну безпеку і приймаються як практично допустимі з досить малою ймовірністю ураження. Ці струми вважаються допустимими для найімовірніших шляхів їхнього протікання в тілі людини: «рука – рука», «рука – ноги».

Індивідуальні властивості людинипри поразці електричним струмом переважно визначаються електричним опором тіла людини, що є суму опорів шкіри внутрішніх тканин. Струм, що проходить через тіло людини, можна оцінити за законом Ома:

де I чол- Струм, що проходить через людину, А;

U - Напруга, прикладена до людини, В;

R чол- Опір тіла людини, Ом.

Опір тіла людини при сухій, чистій та неушкодженій шкірі коливається від 3 до 100 кОм і більше, а опір внутрішніх органів тіла становить від 300 до 500 Ом. Нехтуючи ємнісної складової тіла людини, як розрахункову величину при дії змінного струму промислової частоти, приймають значення активного опору тіла людини, що дорівнює 1000 Ом.

2.2 Аналіз ураження струмом в електричних мережах

Ураження людини струмом можливе лише при замиканні електричного кола через тіло людини. Напруга між двома точками ланцюга струму, яких одночасно стосується людина, називається напругою дотику. Небезпека такого дотику оцінюється величиною струму через тіло людини. Величина струму залежить від напруги дотику та низки факторів: опору шкіри людини, схеми замикання ланцюга струму через тіло людини, напруги мережі, схеми самої мережі, режиму її нейтралі, ступеня ізоляції струмопровідних частин від землі, значення ємності струмопровідних частин щодо землі та ін.

Можливі два випадки замикання ланцюга струму через тіло людини: людина стосується одночасно двох фазних проводів і людина стосується лише одного фазного проводу. Стосовно мереж змінного струму першу схему зазвичай називають двофазним дотиком (малюнок 2а), а другу - однофазним (малюнок 2б, в).

а – двофазний дотик; б – однофазний дотик у мережі із ізольованою нейтраллю; в – однофазний дотик у мережі із заземленою нейтраллю

Рисунок 2 – Схеми можливого включення людини до мережі трифазного струму

Двофазний дотиклюдини до ланцюга струму відбувається досить рідко, але є найбільш небезпечним і часто буває зі смертельним наслідком, оскільки до тіла людини прикладається найбільша в цій мережі напруга – лінійна U л =
U ф. У мережах з лінійною напругою U л= 380 В ( U ф= 220 В) при опорі тіла людини R год = 1000 Ом струм через людину дорівнює

Цей струм людини смертельно небезпечний, т.к. майже вчетверо перевищує значення порогового фібриляційного струму I фіб= 100 мА. При двофазному дотику струм, що проходить через людину, практично не залежить від режиму мережі нейтралі.

Однофазний дотиквідбувається у багато разів частіше, ніж двофазна, але вона менш небезпечна, тому що фазна напруга менша лінійного в 1,73 рази, при цьому буде менше і струм, що проходить через людину. На величину струму, що проходить через людину, значний вплив чинить опір ізоляції проводів щодо землі, опір статі, на якій стоїть людина, опір її взуття, режим нейтралі електричної мережі та деякі інші фактори. У Росії використовують всього два види трифазних мереж до 1000 В: трифазна трипровідна мережа з ізольованою нейтраллю та трифазна чотирипровідна мережа з глухозаземленою нейтраллю. Розглянемо умови ураження струмом залежно від режиму нейтралі мережі.

У мережі із ізольованою нейтраллю при дотику людини до дроту однієї з фаз струм проходить через тіло людини, землю і далі через опір ізоляції в мережу (див. малюнок 2б). Якщо електрична ємність проводів щодо землі мала, що зазвичай має місце в повітряних мережах невеликої протяжності, значення струму, що проходить через людину, визначається як

,

де U ф- фазна напруга, В;

R год , R про , R n , R з- Опір людини, взуття, покриття підлоги та ізоляції проводів щодо землі, ком.

U ф= 220 В, R год= 1 ком,
R про= 20 кОм, R n= 30 кОм та R з= 150 кОм величина струму через людину дорівнюватиме I год= 2,2 мА, що більше величини порогового відчутного, але менше порогового струму, що не відпускає, і ймовірність сприятливого результату дуже велика.

У мережі із заземленою нейтраллю при дотику людини до фазного проводу він також виявляється під фазною напругою (рисунок 2в), але струм у цьому випадку проходить через тіло людини в землю і далі через заземлення нейтралі в мережу. Тоді сила струму через людину дорівнює

,

де R о- Опір заземлення нейтралі, зазвичай R о= 4 Ом.

При підстановці чисельних значень U ф = 220 В, R год= 1 ком,
R про= 20 кОм, R n= 30 кОм та R о = 4 Ом отримаємо дещо більше значення струму, ніж у мережі із ізольованою нейтраллю і рівне

I год=4,4 мА, що з досить великою ймовірністю також є безпечним для людини.

Як видно з розрахунків, за нормальних умов експлуатації електроустановок однофазне включення людини до мережі із ізольованою нейтраллю менш небезпечно, ніж у мережу із заземленою нейтраллю.

Будь-який дотик до струмоведучих частин електроустановок напругою понад 1000 В є небезпечним незалежно від схеми живлення. Тому в таких мережах вживають усіх заходів для того, щоб зробити струмопровідні частини недоступними для випадкового дотику людини. Їх мають у своєму розпорядженні на недоступній відстані, надійно огороджують, суворо регламентують порядок допуску до електроустановок і т.п.

Напруга дотику при торканні людиною обладнання, що опинилося під напругою, залежить від стану заземлення, відстані людини від заземлювального електрода та опору
підстави, на якій стоїть людина. Наочно це показано на малюнку 3. Напруга дотику дорівнює

U ПР = φ max –φ Н ,

де φ max– максимальний потенціал, який буде на заземленому корпусі та заземлюючому електроді;

φ н- Потенціал поверхні землі в точці знаходження ніг людини.

У разі знаходження ніг людини над заземлюючим електродом напруга дотику дорівнює нулю, оскільки потенціали руки та ніг однакові та рівні потенціалу заземлювача. При віддаленні людини від заземлюючого електрода напруга дотику прагне максимального значення, оскільки потенціал ніг прагне нулю. Практично на відстані 20 м від одиночного заземлювача напруга дотику набуває максимального значення.

Величина напруги дотику також визначається опором взуття та основи підлоги чи ґрунту безпосередньо під ногами. Тому застосування діелектричних рукавичок, калош чи бот збільшуватиме загальний опір людини і, отже, значно зменшить величину струму, що проходить через тіло людини.

В області зони розтікання електричного струму в землі для одиночного заземлювача радіус зони близько 20 м виникає небезпека ураження від напруги кроку (рисунок 3).

А – потенційна крива; К – крива дотику

Напруженням крокуназивається різниця потенціалів між двома точками в зоні розтікання електричного струму, що знаходяться на відстані кроку людини, і на яких одночасно знаходяться ноги людини. Напруга кроку дорівнює

U Ш = φ 1 –φ 2 ,

де φ 1 - Потенціал однієї ноги людини, В;

φ 2 - потенціал іншої ноги людини, Ст.

Навіть при невеликій кроковій напрузі (від 50 до 80 В) може виникнути мимовільне судомне скорочення м'язів ніг, і можливе падіння людини на землю. При цьому він змушений одночасно торкатися землі руками та ногами, відстань між якими більша, ніж довжина кроку, тому напруга збільшується. У такому разі утворюється новий шлях проходження струму, що стосується життєво важливих органів, і виникає реальна загроза смертельної поразки. При зменшенні довжини кроку крокове напруження знижується. Тому для того, щоб вибратися з зони дії крокової напруги, слід пересуватися якомога коротшими кроками.

2.3 Класифікація приміщень щодо небезпеки ураження електричним струмом

Стан навколишнього повітряного середовища та навколишнього середовища можуть значно впливати на небезпеку ураження електричним струмом. У зв'язку з цим усі приміщення діляться за рівнем небезпеки ураження людей електричним струмом на три класи: без підвищеної небезпеки, з підвищеною небезпекою та особливо небезпечні.

До приміщень із підвищеною небезпекоювідносяться приміщення, що характеризуються наявністю будь-якого з п'яти факторів: 1) відносна вологість повітря перевищує 75% (сирі приміщення); 2) температура повітря перевищує 35 0 С (спекотні приміщення); 3) наявність струмопровідного пилу (наприклад, вугільна, металева тощо); 4) наявність струмопровідної підлоги (наприклад, металевий, бетонний, земляний, глиняний); 5) можливість одночасного дотику до корпусу електрообладнання та заземленого предмета.

Прикладом приміщень з підвищеною небезпекою можуть служити сходові клітини різних будівель з підлогами, що проводять; складські приміщення; цехи або майстерні з механічної обробки металу чи дерева та ін.

До особливо небезпечних приміщеньм відносяться приміщення, що характеризуються наявністю будь-якої з трьох умов: 1) відносна вологість повітря близька до 100% (особливо сирі приміщення); 2) наявність хімічно активного та органічного середовища, що руйнує ізоляцію та струмопровідні частини електроустановок; 3) наявність двох або більше факторів , властивих приміщень з підвищеною небезпекою, наприклад, сире приміщення з струмопровідними підлогами або спекотне з струмопровідним пилом і т.п.

Особливо небезпечними приміщеннями є більшість виробничих приміщень, у тому числі всі цехи електростанцій, приміщення акумуляторної та електролізної тощо. Території розміщення зовнішніх електроустановок щодо небезпеки ураження струмом прирівняні до особливо небезпечних приміщень.

До приміщень без підвищеної небезпекивідносяться всі інші приміщення, що характеризуються відсутністю умов, що створюють підвищену або особливу небезпеку під час ураження електричним струмом. Прикладом таких приміщень можуть бути приміщення бухгалтерії, навчальні класи, деякі лабораторії та ін.

З урахуванням класу приміщення по небезпеці ураження струмом проводиться вибір електрообладнання та конструкцій електроустановок, які мають успішно протистояти впливу довкіллята забезпечувати високий ступіньбезпеки під час обслуговування.

3 Перша допомога при поразці

електричним струмом

Першу допомогу ураженому струмом повинен уміти надавати кожен, хто працює в електроустановках. Перша допомога при ураженні електричним струмом складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму та надання йому долікарської медичної допомоги. Оскільки ступінь ураження струмом залежить від тривалості проходження його через тіло людини, дуже важливо якнайшвидше звільнити потерпілого від струму і при необхідності відразу ж приступити до надання йому медичної допомоги. Ця вимога відноситься і до випадку смертельного ураження струмом, оскільки період клінічної смерті триває кілька хвилин. У всіх випадках ураження людини струмом необхідно, не перериваючи надання їй першої допомоги, викликати медичного працівника та за необхідності надати допомогу з доставки постраждалого до лікувального закладу.

3.1 Звільнення потерпілого від дії електричного струму

При ураженні електричним струмом часто виявляється, що постраждалий неспроможна самостійно звільнитися від дії електричного струму. Звільнення потерпілого від дії струму можна здійснити кількома способами.

У всіх випадках найбільш надійний спосіб звільнення потерпілого – це швидке вимкнення електроустановки. Вимкнення електроустановки здійснюється за допомогою найближчого рубильника, вимикача або іншого відключаючого апарату, а також шляхом зняття запобіжників, роз'єму з'єднання тощо. Якщо постраждалий перебуває на висоті, потрібно вжити заходів проти його падіння при виключенні струму. При штучному висвітленні потрібно бути готовим до відсутності висвітлення при відключенні струму.

Якщо швидко не можна відключити електроустановку, треба звільнити постраждалого від струмовідних частин іншими способами. При напрузі в мережі до 1000 В звільнення від струмопровідних частин можна здійснювати відкиданням дроту від постраждалого або відтягуванням від проводу. Відкидання дроту можна проводити будь-яким сухим предметом з непровідного матеріалу (сухою палицею, дошкою, мотузкою), рукою в діелектричній рукавичці, брезентової рукавиці або рукою, обмотаною сухою тканиною. Відтягувати постраждалого можна лише за його сухий одяг, а якщо немає такої можливості, то звільняючий відтягує постраждалого руками, захищеними від електричного струму.

Якщо постраждалий судомно стискає рукою провід, що знаходиться під напругою, то для звільнення його від дії струму можна розтиснути руку, відгинаючи кожен палець окремо. Для цього той, хто надає допомогу, повинен мати на руках діелектричні рукавички і стояти на ізолюючій основі – діелектричному килимку, сухій дошці тощо. Перервати дію струму також можна, ізолювавши потерпілого від землі, наприклад, підклавши під нього суху дошку. При необхідності можна перерубати або перерізати дроти сокирою із сухою ручкою або інструментом із ізольованими ручками.

При напрузі в мережі вище 1000 В можна звільняти постраждалого лише відключенням електроустановки або використовувати основні ізолюючі засоби для мереж вище 1000 В (ізолюючі штанги, ізолюючі кліщі):

- надіти діелектричні рукавички, гумові боти або калоші;

- взяти ізолюючу штангу або ізолюючі кліщі;

– замкнути дроти ПЛ 6–20 кВ коротко методом накиду, відповідно до спеціальної інструкції;

– скинути ізолюючу штангу провід з потерпілого;

– відтягнути постраждалого за одяг не менше ніж на 10 метрів від місця торкання проводом землі або обладнання, що знаходиться під напругою.

3.2 Надання першої долікарської медичної допомоги

Заходи першої долікарської медичної допомоги потерпілому від електричного струму залежать від його стану. Для визначення стану потерпілого його необхідно укласти на спину та перевірити наявність дихання та серцевих скорочень.

Порушене дихання характеризується нечіткими або неритмічними підйомами грудної клітки при вдихах, рідкими, як би хапають повітря, вдихами або відсутністю видимих ​​дихальних рухів грудної клітки. Всі ці випадки розладу дихання призводять до того, що кров у легенях недостатньо насичується киснем, внаслідок чого настає кисневе голодування тканин та
органів постраждалого. Тому в цих випадках потерпілий потребує штучного дихання.

Наявність серцевих скорочень свідчить роботу серця, тобто. про наявність в організмі кровообігу, його визначають шляхом вислуховування серцевих тонів, додавши вухо до лівої половини грудей потерпілого, або перевіркою пульсу. Наявність пульсу перевіряють на великих артеріях, де він більш виражений, - на променевій, стегнової та сонної.

Перевірка стану потерпілого, включаючи надання його тілу відповідного положення, перевірка дихання, пульсу та стану зіниці має проводитися швидко – протягом 15…20 с.

Можливі заходи долікарської допомоги:

- якщо у потерпілого відсутні дихання та пульс, то негайно потрібно приступити до його пожвавлення шляхом штучного дихання та зовнішнього (непрямого) масажу серця;

– якщо постраждалий дихає рідко та судомно, але в нього промацується пульс – почати робити штучне дихання;

- якщо потерпілий у свідомості зі стійким диханням та пульсом, потрібно його укласти на одяг або іншу підстилку, розстебнути одяг, що стискує дихання, дати приплив свіжого повітря, зігріти при охолодженні та дати прохолоду у спеку;

– якщо потерпілий перебуває у несвідомому стані за наявності дихання та пульсу, потрібно спостерігати за його диханням; у разі порушення дихання при западанні язика – висунути нижню щелепу вперед і підтримувати в такому стані до припинення западання мови.

У всіх випадках ураження електричним струмом необхідно викликати лікаря незалежно стану потерпілого.

Роблячи штучне дихання способом «з рота в рот», що допомагає розташовується збоку від голови потерпілого, одну руку підсовує під його шию, а долонею іншої руки натискає на лоб, максимально закидаючи голову. При цьому корінь язика піднімається та звільняє вхід у горло, а рот постраждалого відкривається.

Той, хто надає допомогу, нахиляється до обличчя постраждалого, робить глибокий вдих відкритим ротом, потім повністю щільно охоплює губами відкритий рот постраждалого і робить енергійний видих; одночасно закриває ніс постраждалого щокою чи пальцями руки, що є на лобі. Як тільки грудна клітка постраждалого піднялася, нагнітання повітря припиняють, що допомагає піднімає свою голову, відбувається пасивний видих у постраждалого. Для того, щоб видих був глибшим, можна несильним натисканням руки на грудну клітку допомогти повітрю вийти з легенів постраждалого.

електроустановокСпоживачів Розділ 1, Розділ 1 . ... кожен Споживач приексплуатаціїелектроустановок? (*) Виробничі інструкції з експлуатаціїелектроустановок. (*) Посадові...

Документ

... приексплуатаціїелектроустановок приексплуатаціїелектроустановок... до персоналу щодо електробезпеки

Міжгалузеві правила з охорони праці (правила безпеки) при експлуатації електроустановок із змінами та доповненнями

Документ

... приексплуатаціїелектроустановок(2-ге вид., перероб. і доп. - М: Енергоатоміздат, 1989) і Правила техніки безпеки приексплуатаціїелектроустановок... до персоналу щодо електробезпекиє мінімальними та рішенням керівника...

Документ

... приексплуатаціїелектроустановок(2-ге вид., перероб. і доп. - М: Енергоатоміздат, 1989) і Правила техніки безпеки приексплуатаціїелектроустановок... до персоналу щодо електробезпекиє мінімальними та рішенням керівника...

Міжгалузеві правила з охорони праці (правила безпеки) при експлуатації електроустановок пот р м-016-2001 рд 153-34 0-03 150-00

Документ

... приексплуатаціїелектроустановок(2-ге вид., перероб. і доп. - М: Енергоатоміздат, 1989) і Правила техніки безпеки приексплуатаціїелектроустановок... до персоналу щодо електробезпекиє мінімальними та рішенням керівника...

При розслідуванні нещасних випадків, пов'язаних з впливом електричного струму, насамперед з'ясовується, яким шляхом протікав струм. Людина може торкнутися струмопровідних частин (або металевих нетковедущих частин, які можуть опинитися під напругою) різними частинами тіла. Звідси – різноманітність можливих шляхів струму.

Найбільш ймовірними визнано такі:

«права рука – ноги» (20% випадків ураження);

"ліва рука - ноги" (17%);

«обидві руки – ноги» (12%);

«голова – ноги» (5%);

"рука - рука" (40%);

"Нога - нога" (6%).

Усі петлі, крім останньої, називаються «великими», або «повними» петлями, струм захоплює область серця і вони є найбільш небезпечними. У цих випадках через серце протікає 8-12 відсотків повного значення струму. Петля "нога - нога" називається "малою", через серце протікає всього 0.4 відсотка від повного струму. Ця петля виникає, коли людина опиняється у зоні розтікання струму, потрапляючи під крокову напругу.

Кроковим називається напруга між двома точками землі, обумовлена ​​розтіканням струму в землі, при одночасному торканні їх ногами людини. При цьому що ширший крок, то більший струм протікає через ноги.

Такий шлях струму не несе прямої небезпеки життя, проте під його дією людина може впасти і шлях перебігу струму стане небезпечним для життя.

Для захисту від крокової напруги є додаткові засоби захисту - діелектричні боти, діелектричні килимки. У разі, коли використання цих засобів не є можливим, слід залишати зону розтікання так, щоб відстань між ногами, що стояли на землі, була мінімальною - короткими кроками. Безпечне також пересування по сухій дошці та іншим сухим предметам, що не проводять струм.

1. Електробезпека в діючих електроустановках до 1000 Вольт. Виробництво робіт.

Електроустановками називаються такі установки, у яких виробляється, перетворюється та споживається електроенергія. Електроустановки включають пересувні та стаціонарні джерела електроенергії, електричні мережі, розподільні пристрої та підключені струмоприймачі.

Діючими електроустановками вважаються установки, які повністю або частково знаходяться під напругою або на які напруга може бути подана у будь-який момент включенням комутаційної апаратури.

За ступенем небезпеки ураження персоналу електричним струмом електроустановки поділяються на електроустановки. до 1000 Вольт і вище 1000 Вольт .

Віддати розпорядження на виконання робіт у діючих електроустановках до 1000 Вольт має право працівник керівного персоналу, який має групу з електробезпеки не нижче 4-ї.

Роботи в електроустановках щодо заходів безпеки поділяються на такі, що виконуються:

зі зняттям напруги;

без зняття напруги на струмопровідних частинах та поблизу них.

До роботам зі зняттям напруги відносяться роботи, що виконуються в електроустановці (або частини її), в якій з струмопровідних частин знято напругу.

До роботам без зняття напруги на струмовідних частинах, та поблизу них ставляться роботи, вироблені безпосередньо у цих частинах чи поблизу них. В установках напругою вище 1000 Вольт, а також на повітряних лініях до 1000 Вольт до цих же робіт відносяться такі, що виконуються на відстанях від струмопровідних частин, менш допустимих. Такі роботи повинні виконувати не менше двох осіб: робітник з групою не нижче IV, решта – нижче III.

Насправді встановлено, шлях проходження струму через тіло людини грає істотну роль результаті поразки. Так, якщо на шляху струму виявляються життєво важливі органи - серце, легені, головний мозок, то небезпека поразки дуже велика, оскільки струм впливає безпосередньо на них.

Якщо ж струм проходить іншими шляхами, то його вплив може бути лише рефлекторним, а чи не безпосереднім.

Можливих шляхів струму через тіло людини, які називаються також петлями струму, дуже багато. Найпоширеніші петлі струму наведено у табл. 1 .

Таблиця 1

Характеристика найпоширеніших шляхів електричного струму через тіло людини*

Шлях струму	Як часто виникає цей шлях, %	Частка непритомних під час впливу струму, %	Частка струму, що проходить через область серця, %
Рука – рука
Права рука – ноги
Ліва рука – ноги
Нога – нога
Голова – ноги
Голова – руки

* У таблиці наведені дані поразки людини електричним струмом, що викликав втрату працездатності, тобто. що призвів до нещасного випадку.

Найбільш небезпечнимиє петлі: голова – руки та голова – ноги, коли електричний струм може проходити через головний та спинний мозок. На щастя, ці петлі з'являються відносно рідко.

Наступним через небезпекує шлях права рука – ноги, Що за частотою займає друге місце.

Найменш небезпечнимє шлях нога – нога, що називається нижньою петлею і виникає при впливі на людину так званої напруги кроку.

3. Дія електричного струму на людину

Електричний струм, проходячи через тіло людини, надає термічний, хімічний, біологічний і механічний вплив на його організм.

Термічне– веде до небезпечних нагрівань тканин та виникнення таких травм, як опіки, електричні знаки, металізація шкіри.

Хімічне- призводить до електролізу крові та інших розчинів, що містяться в організмі, зміни їх хімічного складу, порушення їх фізіологічних функцій.

Біологічне– виражається у подразненні живих тканин організму, різких, мимовільних судомних скороченнях м'язів, рефлекторному збудженні нервової системита порушення внутрішніх біоелектричних процесів.

Різноманітність дій електричного струму на організм людини нерідко призводить до різних електротравм, які можна звести до двох видів: місцеве пошкодження організму та загальні електротравми – так званий електричний удар, коли уражається весь організм через порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем. Встановлено, що найбільш уразливим органом тіла людини під час проходження крізь нього електричного струму є серце (табл. 2).

До місцевих електротравм відносяться:

електричні опіки двох типів- струмовий (контактний) та дуговий. Розрізняють чотири ступені опіків: - почервоніння шкіри; ΙΙ – утворення пухирів; ΙΙΙ – омертвіння всієї товщі шкіри; ΙV - обвуглювання тканин. Токові виникають при напрузі не вище 1–2 кВ і є здебільшого опіками Ι та ΙΙ ступеня. Дугові між струмопровідною частиною і тілом людини (дуга з дуже великою енергією і температурою понад 3500 про С) викликають важкі опіки ΙΙΙ і ΙVступеня;

електричні знаки- чітко окреслені плями сірого або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини, що зазнала впливу струму. Знаки бувають також у вигляді подряпин, ран, порізів або забитих місць, бородавок, крововиливів у шкіру та мозолів;

електроофтальмія– ураження очей, викликане інтенсивним випромінюванням електричної дуги, спектр якої містить шкідливі для очей ультрафіолетові та інфрачервоні промені;

механічні пошкодження- виникають внаслідок різких мимовільних судомних скорочень м'язів під дією струму, що проходить через тіло людини; в результаті можуть відбутися розриви шкіри, кровоносних судин та нервових тканин, а також вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

Електричні удари (збудження живих тканин організму електричним струмом, що проходить через нього, що супроводжується мимовільними судомними скороченнями м'язів) залежно від результату впливу струму на організм бувають чотирьох ступенів:

Ι ступінь- Судомне скорочення м'язів без втрати свідомості;

ΙΙ ступінь- судомне скорочення м'язів, втрата свідомості, але збереження дихання та роботи серця;

ΙΙΙ ступінь– втрата свідомості та порушення серцевої діяльності та/або дихання;

ΙV ступінь- Клінічна смерть, тобто. відсутність дихання та кровообігу.

Д

Таблиця 2

дія електричного струму на організм людини

Види електротравм				Клінічні прояви
Місцеві електротравми	Електричний опік (60–65%) від усіх електротравм		Токовий опік (контактний)	Опіки І та ІІ ступеня шкіри в місці контакту тіла з струмоведучою частиною. Виникають на електроустановках напругою не вище 1-2кВ.
			Дуговий опік	Опіки шкіри III і IV ступеня можуть бути великими з вигорянням тканини на велику глибину. Виникають у мережах напругою понад 1-2 кВ.
	електричні знаки; знаки струму; електричні мітки (19–21% від усіх електротравм)			Поява плям сірого або жовто-сірого кольору на шкірі в місці дотику до струмоведучих частин (іноді вид подряпин, порізів, бородавок, мозолів)
	Металізація шкіри (10% від усіх постраждалих)			Проникнення металевих включень у шкіру в місцях контакту з електричною дугою, що супроводжується болем через опік та напругу шкірного покриву.
	Електроофтальмія (1-2% від усіх постраждалих)			Запалення слизових оболонок очей, що викликається ультрафіолетовим випромінюванням у разі виникнення електричної дуги; проявляється через 2-6 год. Супроводжується сльозоточенням, світлобоязню, частковим засліпленням
	Механічні ушкодження (рідко)			Розриви шкіри, судин, нервових волокон, вивихи внаслідок судомних скорочень м'язів під дією електричного струму.
Електричний удар	I ступінь			Судомне скорочення м'язів без втрати свідомості
	II ступінь			Судомне скорочення м'язів та втрата свідомості. Збереження дихання та робота серця
	III ступінь			Втрата свідомості, порушена діяльність серця чи дихання
	IV ступінь	Клінічна (уявна) смерть; відсутність дихання та роботи серця; зіниці розширені, не реагують на світ		Припинення роботи серця (пряма дія струму на м'яз серця), фібриляція м'яза серця (збіг дії струму з Т-Фазою роботи серця). Припинення дихання, параліч (пряма або рефлекторна дія струму на м'язи грудної клітки). Електричний шок (важка нервово-рефлекторна реакція, що супроводжується розладом кровообігу, дихання, обміну речовин); триває від кількох десятків хвилин до доби

Найбільш небезпечне проходження струму через дихальні м'язи та серце. Шляхи:

"рука-рука" через серце проходить 3,3% загального струму,

"ліва рука - ноги" через серце проходить 3,7% загального струму,

«права рука – ноги» через серце проходить 6,7% загального струму,

«нога – нога» через серце проходить 0,4% загального струму,

«голова – ноги» через серце проходить 6,8% загального струму,

"Голова - руки" через серце проходить 7% загального струму.

Найважче ураження ймовірно, якщо на шляху струму виявляється серце, легені, грудна клітка, головний або спинний мозок, оскільки струм впливає безпосередньо на ці органи. Якщо струм проходить іншими шляхами, вплив його на органи може бути рефлекторним, а чи не безпосереднім. При цьому небезпека важкої поразки хоч і зберігається, але ймовірність її різко знижується.

Найбільш небезпечними є петлі голова – руки та голова – ноги, коли струм може проходити через головний та спинний мозок (але ці петлі виникають відносно рідко).

Найменш небезпечний шлях "нога - нога", який називається нижньою петлею і виникає при впливі на людину так званої напруги кроку. У цьому випадку через серце проходить, очевидно, невеликий струм. Але треба мати на увазі, що були факти смертельного результату при протіканні струму через палець руки, з одного боку на іншу.

За даними статистики втрата працездатності на 3 дні і більше при шляху струму «рука-рука» у 83% випадків, «ліва рука – ноги» у 80%, «права рука-ноги»-87%, «нога-нога» у 15 %. Таким чином, шлях струму впливає результат поразки; струм у тілі людини проходить не обов'язково найкоротшим шляхом, що пояснюється великою різницею у питомому опорі

Рис.1 Шляхи проходження струму: а) ліва рука – ноги; б) рука – рука; в) права рука – ноги; г) нога – нога

Вплив постійного та змінного струму різної частоти на результат ураження

Значення струму, що проходить через людину, ма	Характер впливу
	Змінний струм, 50-60 Гц	Постійний струм
	Початок відчуття, легке тремтіння пальців руки	Чи не відчувається.
	Сильне тремтіння пальців рук. Відчуття сягає зап'ястя.	Чи не відчувається.
	Легкі судоми в руках, болючі відчуття.	Сверблячка. Відчуття нагріву.
	Руки важко, але можна відірвати від електродів. Сильні болі в пальцях, кистях рук та передпліччя.	Посилене відчуття нагріву
	Параліч рук відірвати їх від електродів неможливо. Дуже сильний біль. Дихання утруднене.	Ще більше посилення нагріву. Незначне скорочення м'язів рук.
	Зупинка дихання. Початок фібриляції серця.	Сильне відчуття нагріву. Скорочення м'язів рук. Судоми, утруднення дихання.
	Зупинка дихання. При тривалості понад 3 сек. Зупинка серця.	Зупинка дихання.

При швидкому розриві ланцюга навіть невеликий постійний струм (нижче за поріг відчуття) дає дуже різкі удари, що іноді викликають судоми м'язів рук. Найбільш небезпечний струм частотою 50-60 Гц. Небезпека дії струму знижується зі збільшенням частоти, але струм 500 Гц не менш небезпечний, ніж 50Гц.

Ефект дії струму високої напруги на організм

Давно були відзначені разючі випадки виживання людей, які зазнали впливу струму великої сили при високій напрузі. Засновник науки про небезпеку електрики австрійський учений Еллінек на початку 20 століття описав випадок одужання потерпілого після поразки, що призвело до згоряння запобіжника на 40А.

Така парадоксальна невідповідність між силою струму та результатами його дії на організм знайшла, однак, вичерпне пояснення при випробуванні дії сильного струму на тваринах.

Ці випробування показали, що дія струму високої напруги викликає не фібриляцію, і лише тимчасову зупинку серця, яке після вимкнення струму відновлює свою нормальну діяльність. Вимір сили струму, що протікає безпосередньо через серце (у дослідах на собаках), показало, що струм 10-15мА викликає фібриляцію; 0,8А струм (через широкі електроди, накладені по обидва боки серця) фібриляції не викликає, а струм силою більше 1А здатний припинити фібриляцію серця. Здатність струму зазначеної (І більшої) величини припинити фібриляцію широко використовується в даний час у клініках для відновлення діяльності серця, порушеної під час операції та інших причин.

Таким чином, виживання людей, які опинилися під високою напругою і зазнали впливу струму в десятки А, можна пояснити тим, що під дією такого струму не виникає фібриляції серця. Такі суперечливі на перший погляд наслідки дії слабкого та сильного струму на організм пов'язані з особливостями реакції серця на дію струму різної сили.

Проходження струму 0,1-5А через організм викликає фібриляцію серця та порушує його роботу; сильніший струм не викликає такого порушення роботи серця. Короткочасна дія сильного струму спричиняє порушення функції нервової системи, що призводить до тривалої зупинки дихання. Однак постраждалий може залишитися живим, якщо своєчасно почати проводити штучне дихання.

При більш тривалій дії струму високої напруги може настати смерть через фізичні ушкодження, що спричиняються таким струмом (широкі та глибокі опіки, а також руйнування внутрішньої структури тканин організму). Однак відомі випадки одужання людей після електротравм, що викликають навіть обвуглювання та подальше випадання значних ділянок кісток черепа.

Болючий стан організму людини як обтяжливий фактор електротравм

Болючий стан організму людини викликає зміни протягом біохімічних, біофізичних, фізіологічних та ін. процесів, що не може не впливати на результат ураження при електротравмі.

Найважливішою умовою ураження людини електричним струмом є шлях цього струму. Якщо на шляху виявляються життєво важливі органи (серце, легені, головний мозок), небезпека смертельної поразки дуже велика. Якщо ж струм проходить іншими шляхами, вплив його на життєво важливі органи може бути лише рефлекторним. При цьому небезпека смертельної поразки хоч і зберігається, але ймовірність її різко знижується.

Струм протікає тільки в замкнутому ланцюзі. Тому має місце як вхідна точка тіла людини, і точка виходу електричного струму. Можливих шляхів струму в тілі людини є незліченна кількість. Проте характерними вважатимуться такі:

рука нога; рука-рука; нога-нога; голова-рука; нога-голова і т.д.

ступінь небезпеки різних петель струму можна оцінити щодо відносної кількості випадків втрати свідомості, а також за значенням струму, що проходить через область серця.

Найбільш небезпечними є петлі: «голова-рука» та «голова-нога», коли струм може проходити не тільки через серце, а й через головний та спинний мозок.

Білет №14

Які електроприймачі щодо забезпечення надійності відносяться до електроприймачів другої категорії, допустимі перерви в електропостачанні?

ПУЕ (п.1.2.18-1.2.21)

Електроприймачі II категорії – електроприймачі, перерва електропостачання яких призводить до масової недовідпустки продукції, масових простоїв робітників, механізмів та промислового транспорту, порушення нормальної діяльності значної кількості міських та сільських мешканців;

Для електроприймачів II категорії при порушенні електропостачання від одного із джерел живлення допустимі перерви електропостачання на час, необхідний для включення резервного живлення діями чергового персоналу або виїзної оперативної бригади.

За що несуть персональну відповідальність працівники, які провадять ремонт електроустановки?

ПТЕЕП п.1.2.9

За порушення в роботі електроустановок персональну відповідальність несуть: працівники, які проводять ремонт обладнання, - за порушення в роботі, спричинені низькою якістю ремонту.

Періодичність перевірки знань адміністративно-технічного персоналу.

ПТЕЕП п.1.4.20-1.4.21

1.4.20. Чергова перевірка повинна проводитись у наступні терміни:

• для електротехнічного персоналу, який безпосередньо організує та проводить роботи з обслуговування діючих електроустановок або виконує в них налагоджувальні, електромонтажні, ремонтні роботи або профілактичні випробування, а також для персоналу, який має право видачі нарядів, розпоряджень, ведення оперативних переговорів, - 1 раз на рік;
• для адміністративно-технічного персоналу, який не належить до попередньої групи, а також для фахівців з охорони праці, допущених до інспектування електроустановок, – 1 раз на 3 роки.

1.4.21. Час наступної перевірки встановлюється відповідно до дати останньої перевірки знань.

4. Що розуміємо під розпорядженням? Термін його дії, порядок оформлення.

ПОТЕЕ (п. 7.1-7.7)

Розпорядження-це письмове завдання на виробництво роботи, що визначає її зміст, місце, час, заходи безпеки (якщо вони потрібні) і працівників, яким доручено її виконання, зі сказанням групи з електробезпеки.

Розпорядження має разовий характер, термін його дії визначається тривалістю робочого дня чи зміни виконавців.

При необхідності продовження роботи, зміни умов роботи або складу бригади розпорядження повинно віддаватися заново.

При перервах у роботі протягом дня повторний допуск здійснюється виробником робіт.

7.2. Розпорядження віддається виробнику робіт та допускає. В електроустановках, що не мають місцевого оперативного персоналу, у випадках, коли допуск до робіт на робочому місці не потрібен, розпорядження віддається безпосередньо працівникові, який виконує роботу.

7.4. Розпорядження допускається видавати до роботи почергово кількох електроустановках (приєднаннях).

7.5. Допуск до робіт з розпорядження має бути оформлений у журналі обліку робіт із нарядів та розпоряджень.