Відмінювання польських дієслів у теперішньому часі (koniugacja czasowników polskich w czasie teraźniejszym). Категорії дієслова Закінчення у дієсловах польською мовою
Апетит приходить під час їжі. Після того, як ми з вами розібралися з найголовнішими дієсловами польської мови (być і mieć), до нас прийшла впевненість у власних силахі ми готові вбирати дієслова десятками.
Все заради того, щоб нарешті заговорити польською мовою легко і невимушено.
Що ж слушно, проте перед тим, як ми з вами почнемо розбиратися з системою відмінювання дієслів у польському, тобто. розберемося із загальними схемами, хотілося б звернути вашу увагу на ще одне дієслово. Він, можливо, не так часто зустрічається як попередні, але підходить нам відразу з трьох причин:
1) brać – чудова ілюстрація, це типове дієслово польської мови, на прикладі якого можна розібратися з загальною схемоювсюдисущих чергувань;
2) ми чудово можемо впоратися з управлінням дієслова brać, знань для цього у нас цілком достатньо;
3) крім традиційного в російській мові вживання дієслова брати, польський аналог ще й готовий дивувати нас, з'являючись у найнесподіваніших місцях.
Відмінювання, воно ж konjugacja
Найближчим часом ми з вами поговоримо про систему зміни польських дієслів загалом. Сьогодні ж просто подивимося на табличку.
… і відзначимо собі одну закономірність. Більшість польських дієслів на сьогодні мають дві основи. Як правило, перша з них тверда (у нашому випадку bior-) (а друга м'яка - bierz). Причому при всьому своєму різноманітті такі основи завжди мають чітке місце. Перша (тверда) основа завжди вживається в першій формі (ja) і в самій останній (oni/one) - якщо орієнтуватися по табличці. На мій погляд, запам'ятовувати розташування та вживання основ дієслова теперішнього часу, зорово уявляючи собі табличку, це самий кращий спосібїх запам'ятати, причому не лише для візуалів.
Отже, у більшість польських дієслів (дієслова i-відмінювання і е-відмінювання, це не стосується дієслів am-відмінювання) в даний час є дві основи: тверда і м'яка. Перша вживається у першій особі одниний у третій особі множини, друга – переважають у всіх інших формах дієслова.
Управління: навіть ім'я подарував
З управління дієслова brać проблем не повинно виникнути з двох причин.
По-перше, польський brać, як і російський «брати» вимагає після себе знахідного відмінка.
brać (kogo? co?) = брати (кого? що?)
А такий збіг у російській та польській мовах – подарунок долі нам із вами. У нас просто немає шансів переплутати, якщо, звичайно, не почнемо мудрувати.
По-друге, сам відмінок, якого вимагає наше дієслово на честь нього і названо. Пам'ятаєте, як називається Вінницький відмінок польською? Правильно - Biernik.
Прослухайте аудіо урок із додатковими поясненнямиУ цьому уроці ми з вами продовжуємо працювати з дієсловами.
Як ви знаєте, принцип роботи з дієсловами завжди той самий, незалежно від групи:
прибрали закінчення від інфінітива і поставили правильні закінчення для я, ти, ми, вониі т.д.
У польській мові 4 групи дієслів. Ми постаралися дати в цьому уроці досить просте та структуроване пояснення цієї теми. Зрозумійте принцип, вивчіть закінчення, а далі набирайте словниковий запасі доучуйте дієслова та їх відмінювання в міру роботи з польською мовою.
Правильні закінчення дозволяють нам правильно говорити «я слухаю ю», «ми розуміємо їм», а не «я слухаю ть», «ми розуміємо ть».
Група 1. Дієслова із закінченням -ować
kupować (купувати) , pracować (працювати) , studiować (вчитися у вищому навчальному закладі) , drukować (друкувати) , znajdować się (перебувати) , marznąć (мерзнути)
Для цієї групи дієслів будуть характерні закінчення - esz , -ieszдля займенника ти:
pracować – працювати
| Ja | pracuję |
| Ty | працюєsz |
| On, ona, ono | працює |
| My | працюєми |
| Wy | працюєcie |
| Oni (one) | pracują |
Pracuję na pół etatu. - Я працюю на півставки.
Gdzie pracujesz? - Де ти працюєш?
On не працює. - Він не працює.
Ona працює від osmej do czwartej. - Вона працює із восьми до чотирьох.
Pracujemy w weekend. - Ми працюємо у вихідні.
Do której prácecie? - До якої години ви працюєте?
Oni pracują w brygadzie. - Вони працюють у бригаді.
Група 2. Дієслова, які закінчуються на -ić, -eć, -yć (а також кілька слів із закінченням -ać)
prosić (просити) , mówić (говорити) , dzwonić (дзвонити)
myśleć (думати) , milczeć (мовчати)
patrzyć (дивитися) , uczyć (вивчати)
stać (стояти), spać (спати)
Для таких дієслів характерні закінчення - ysz , -iszдля займенника ти:
mówić – говорити
| Ja | mówię |
| Ty | mówisz |
| On, ona, ono | mówi |
| My | mówimy |
| Wy | mówicie |
| Oni (one) | mówią |
myśleć – думати
Ja tak nie myślę – Я так не думаю.
Czy myślisz , że ona dzisiaj do nas przyjdzie? - Думаєш, вона сьогодні прийде?
Co pani o tim myśli? - Що ви про це думаєте? (звернення до жінки)
Myślicie, że jutro będzie zimno? - Ви думаєте, завтра буде холодно?
Skoro (jeżeli) oni o tim nie myślą, musimy to zrobić sami – Якщо вони про це не думають, ми маємо це зробити самі.
prosić – просити
Proszę cię. – Я тебе прошу.
Dlaczego nie poprosisz go? - Чому ти не попросиш його?
Nikt o to (tym) ciebie nie prosi. - Ніхто тебе про це не просить.
Prosimy przyjść jutro wcześniej. - Ми просимо Вас, приходьте завтра раніше.
Dobrze, skoro tak prosicie. - Добре, якщо ви так просите.
Oni nie proszą. Oni robią. - Вони не просять. Вони роблять.
Група 3. Дієслова із закінченням -ać
podobać się (подобатися) , czekać (чекати) , szukać (шукати) , czytać (читати) , mieszkać (жити) ,
zaczynać (починати) .
Такі дієслова матимуть закінчення - amдля займенника ята закінчення - aszдля ти:
czekać – чекати
| Ja | czekam |
| Ty | czekasz |
| On, ona, ono | czeka |
| My | czekamy |
| Wy | czekacie |
| Oni (one) | czekają |
Czekam на ciebie. - Я чекаю тебе.
Poczekasz na mnie z pracy? - Зачекаєш мене з роботи?
Ona czeka na nas o dwunastej. - Вона чекає на нас о дванадцятій годині.
Niepotrzebnie czekamy tak długo. - Ми даремно так довго чекаємо.
Też czekacie państwo na ten pociąg? - Ви теж чекаєте на цей поїзд?
Oni czekają na samolot z Berlina. - Вони чекають на літак з Берліна.
Група 4. Винятки, їх простіше вивчити
jeść (є), umieć (уміти), być (бути), rozumieć (розуміти)
Для займенника яхарактерне закінчення - em. Але часто змінюється сама основа.
rozumieć – розуміти
Розуміємо ці doskonale. - Я тебе чудово розумію.
Dlaczego ty tego nie rozumiesz? To jest takie łatwe (так łatwo)! - Чому ти цього не розумієш? Це так легко!
Nikt tego nie rozumіє. - Ніхто цього не розуміє.
Czy wszystko rozumiecie? - Ви все знаєте?
Розумії про чим нас сприяють. - Ми розуміємо, про що ви просите нас.
Oni nie rozumieją po polsku. - Вони не розуміють польською.
| Група 1
studiować (вчитися) |
Група 2
dzwonić (дзвонити) |
Група 3
mieszkać (жити) |
jeść (їсти їсти) |
|
| Ja | studiuję | dzwonię | mieszkam | jem |
| Ty | studiujesz | dzwonisz | mieszkasz | jesz |
| On, ona, ono | studiuje | dzwoni | mieszka | je |
| My | studiujemy | dzwonimy | mieszkamy | jemy |
| Wy | studiujecie | dzwonicie | mieszkacie | jecie |
| Oni (one) | studiują | dzwonią | mieszkają | jedzą |
Нам із вами залишилося тільки зробити вправи, щоб відтренувати правильні закінчення, набрати словниковий запас із пропозицій та послухати польську мову у відповідях до вправ – це чудова практика для аудіювання.
Порада до вправ: якщо не вдається спрягати дієслово, прослухайте озвучку та впишіть під диктовку.
В закладки!
Знайомство з такою частиною мови, як дієслово, зазвичай починають із форм теперішнього часу. І тут нам не обійтися без відмінювання – зміни дієслів за числами та особами.
Відмінювання дієслів у польській мові ускладнюється тим, що їх не 2, як у російській, а 4 (деякі виділяють 3). Плюс до всього при зміні форм дієслів по особах та числах в основі слова відбуваються чергування.
Ми вже розповідали, як можна полегшити вивчення польської мови, якщо . На початковому етапі навчання цей прийом вам дуже допоможе, але якщо ви хочете знати польську мову як мінімум на середньому рівні, то без знання всіх відмінь, які офіційно виділяють у польських граматиках, вам не обійтися.
I відмінювання
До першого відмінювання відносяться дієслова з інфінітивом на:
- голосний + — c(biec- бігти);
- приголосний + — ć (niesć - нести);
- -ować (rysować- Малювати);
- -ąć, -nąć (dźwignąć- Рухати);
- — ić, — yć, — uć - односкладові слова та похідні від них ( pić - Пити, ż yć - Жити);
- -ać (pisać – писати) – не всі слова;
- — eć (chcieć – хотіти) – не всі слова.
Ці слова в першій особі однини мають закінчення -ę , а у другій особі — esz -у (-ю)і -їжвідповідно. Наприклад, пити – п'ю – п'єш.
Пам'ятайте!Нині форми дієслова утворюються від основи інфінітиву (невизначеної форми дієслова, що у словнику). Грубо кажучи, треба відкинути -ć і додати закінчення, що вказує на особу та число.
Pi ć (Пити)
Якщо оcнова 1 особи однини закінчується на твердий приголосний, то твердість зберігається лише в 3 особі множини. В інших формах основа пом'якшується - з'являються чергування:
- m//m’ dme-dmiesz
- w//w’ rwę-rwiesz
- n//n’ płynę-płyniesz
- s//ś niosę-niesiesz
- z//ź polazę-poleziesz
- t//ć gniotę-gnieciesz
- d//dź usiądę-usiądziesz
- k//cz piekę-pieczesz
- g//ż mogę-możesz
- r//rz drę-drzesz
Крім того, відбувається чергування голосних:
- o/e biorę-bierzesz
- a//e jadę-jedziesz
У дієслів, що закінчуються на — ować , — ywać , суфікси — owa— , — ywa— замінюються на — uj— . Наприклад : rysować- rysuję(малювати-малюю).
У російській та білоруською мовамивідбуваються схожі зміни у формах дієслів. Тому якщо сумніваєтеся в написанні цих слів, спробуйте порівняти їх з однокорінними дієсловами наших мов.
II відмінювання
До другого відмінювання відносяться польські дієслова з інфінітивом на — ić/- yć (mó wić – говорити), а також деякі слова на — ać (spać - спати, stać – стояти) та — eć (myś leć - думати, milczeć - Мовчати, widzieć – бачити, sł yszeć - чути, leż eć - лежати).
Spać (спати)
Mówić (говорити)
| Обличчя | Однина | Множина |
| 1 | (ja) mówi ę | (my) mówi my |
| 2 | (ty) mówi sz | (wy) mówi cie |
| 3 | (on, ona, ono) mówi | (oni, one) mówi ą |
Дієслова другого відмінювання в першій особі однини мають закінчення -ę , а в другій особі – isz/- ysz. Однокорінні дієслова в російській та білоруській мовах в 1 та 2 особі мають закінчення -у (-ю)і -Бачвідповідно. У наших мовах ці дієслова відносяться до другого відмінювання. Наприклад, бачити – бачу – бачиш, любити – люблю – любиш.
У цьому типі відмінювання зустрічаються чергування приголосних. Якщо основа в 1 особі однини закінчується на затверділий приголосний, ця твердість зберігається в 3 особі множини, в інших формах основа пом'якшується.
- c//ć lecę-lecisz
- dz//dź siedzę-siedzisz
- sz//ś nosze-nosisz
- ż//ź wożę-wozisz
- żdż//źdź jeżdżę-jeździsz
- szcz//ść czyszczę-czyścisz
Однак у деяких випадках затверділі згодні залишаються без зміни: у всіх формах основа однакова, змінюються лише закінчення. Наприклад: skoczę-skoczysz, kroczę-kroczysz, łączę-łączysz; płoszę-płoszysz, ruszę-ruszysz, suszę-suszysz, wróżę-wróżysz, służę-służysz, wrzeszczę-wrzeszczysz, piszczę-piszczysz, miażdche-
III відмінювання
До третього відмінювання відносяться дієслова, які в інфінітиві закінчуються на -ać(крім тих нечисленних слів з таким же закінченням, що відносяться до другого відмінювання). Ці дієслова в даний час в 1 особі однини закінчуються на -аm, а у 2 особі – на – asz. Тут немає жодних чергувань в основі. Наприклад:
Mieszka ć (проживати)
| Обличчя | Однина | Множина |
| 1 | (ja) mieszka m | (my) mieszka my |
| 2 | (ty) mieszka sz | (wy) mieszka cie |
| 3 | (on, ona, ono) mieszka | (oni, one) mieszka j ą |
У російській та білоруській мовах аналоги таких дієслів в 1 особі однини теперішнього часу закінчуються на -аю, а в 2 особі - на - аєш: czytam— czytasz(читаю-читаєш), czekam— czekasz(Біл. чекаю-чакаєш).
IV відмінювання
У деяких підручниках IV відмінювання і зовсім не виділяють, оскільки ця група нечисленна, до неї входять слова-виключення. Складність у тому, що з кожного дієслова є свої особливості утворенні форм (чергування, зміни у основі), які слід запам'ятати. До того ж ці дієслова дуже поширені у польській мові, без них ви не зможете збудувати навіть найпростіші фрази.
До четвертого відмінювання відносяться дієслова, які в 1 особі однини мають закінчення -em, а у 2 особі -esz:
- wiedzieć – wiem – wiesz(знати – знаю – знаєш);
- jeść – jem – jesz(є – їм – їж);
- rozumieć – rozumiem – rozumiesz(розуміти – розумію – розумієш);
- umieć – umiem – umiesz(Уміти – вмію – вмієш).
Jeść (є)
Зверніть увагу!У дієсловах jeść, wiedzieć, daćу 3 особі множини перед носовим (закінченням) замість jз'являється поєднання dz.
Дієслово być (Бути) теж відноситься до четвертого відмінювання, але все ж варто особняком. Його форми теперішнього часу утворюються немає від основи інфінітиву. Цю парадигму відмінювання потрібно запам'ятати.
Być (бути)
Польські відмінювання в таблиці
Щоб вам було простіше зрозуміти і запам'ятати, до якого відмінювання відносяться конкретні польські дієслова, ми підготували наочну таблицю, в яку вмістили найважливішу інформацію:
| Відмінювання | Основа інфінітиву закінчується на: | Закінчення | Приклади | |
| I (-e, -esz) | Твердий, м'який або затверділий приголосний | Од.ч. | Мн.ч. | Myć- myję (мити-мою), malować- maluję (малювати-малюю), iść- ide(Іти-іду). |
|
1 л. -ę 2 л. — esz 3 л. -e |
1 л. -emy 2 л. -ecie 3 л. -ą |
|||
| II (-e,-isz /-ysz) | М'який або затверділий приголосний |
1 л. -ę 2 л. -isz/-ysz 3 л. -i/-y |
1 л. -imy/-ymy 2 л. -icie/-ycie 3 л. -ą |
Wierzyć-wierzę(вірити-вірю), słyszeć-słyszę(чути-чую), uczyć-uczę(Вчити-навчаю). |
| III (a-m, a-sz) | Голосний звук а | Witać- witam(вітати-вітаю), kichać- kicham(чхати-чхаю), czytać- czytam(читати-читаю). | ||
| IV (e-m, e-sz) | Голосний звук е | Rozumieć- rozumієм(розуміти-розумію), wiedzieć- wiem(знати-знаю), umieć- umiem(Уміти-умію). | ||
Нагадуємо!Тверді приголосні: b, d, f, ł, m, n, p, r, s, t, w, z, k, g, h (ch); м'які: ć, ś, ń, ź, j, l; затверділі: всі диграфи (без ch) - sz, cz, rz, ż, dz, dż + с.
Відмінювання дієслів зі складними чергуваннями
Оскільки в основі деяких польських дієслів при зміні форм по особах і числах відбуваються численні чергування, причому як приголосних, так і голосних звуків, то часом важко зрозуміти, чому саме таким чином утворюється та чи інша форма. Парадигму відмінювання цих дієслів потрібно запам'ятати.
Ciąć (різати)
Mleć (молоть)
Mielić(мелити - розмовна форма)
Pleć (полоть)
Bać się (боятися)
Brać (брати)
| Обличчя | Однина | Множина |
| 1 | (ja) bi orę | (my) bi erz e my |
| 2 | (ty) bi erz e sz | (wy) bi erz e cie |
| 3 | (on, ona, ono) bi erz e | (oni, one) bi orą |
Chcieć (хотіти)
Drzeć (Рвати, дерти)
| Обличчя | Однина | Множина |
| 1 | (ja) d rę | (my) d rz e my |
| 2 | (ty) d rz e sz | (wy) d rz e cie |
| 3 | (on, ona, ono) d rz e | (oni, one) d rą |
Iść (йти)
| Обличчя | Однина | Множина |
| 1 | (ja) i dę | (my) i dz ie my |
| 2 | (ty) i dz ie sz | (wy) i dz ie cie |
| 3 | (on, ona, ono) i dz ie | (oni, one) i dą |
Jechać (їхати)
| Обличчя | Однина | Множина |
| 1 | (ja) j adę | (my) j edz ie my |
| 2 | (ty) j edz ie sz | (wy) j edz ie cie |
| 3 | (on, ona, ono) j edz ie | (oni, one) j adą |
Kłaść ( класти)
| Обличчя | Однина | Множина |
| 1 | (ja) kła dę | (my) kła dz ie my |
| 2 | (ty) kła dz ie sz | (wy) kła dz ie cie |
| 3 | (on, ona, ono) kła dz ie | (oni, one) kła dą |
Móc (Моч)
| Обличчя | Однина | Множина |
| 1 | (ja) mo gę | (my) mo ż e my |
| 2 | (ty) mo ż e sz | (wy) mo ż e cie |
| 3 | (on, ona, ono) mo ż e | (oni, one) mo gą |
Myć (się) (мити (-ся))