Значення власних назв в повісті бідна лізу. Топік: Аналіз повісті "Бідна Ліза"

Словам і смакам всупереч

І всупереч бажанню

На нас від вицвілій рядки

Раптом віє обаяньем.

Що річ дивна для наших днів,

Для нас аж ніяк не таємниця.

Але є гідність і в ній:

Вона сентиментальна!

Рядки з першого спектаклю « Бідна Ліза»,

лібрето Юрія Ряшенцева

В епоху Байрона, Шиллера і Гете, напередодні Французької революції, в напруженні почуттів, характерному в ті роки для Європи, але при ще зберігалася церемоніальності і пишності бароко, провідними напрямками в літературі були чуттєві і чутливі романтизм і сентименталізм. Якщо поява романтизму в Росії обумовлено перекладами творів зазначених поетів, а вже пізніше було розвинене власними російськими творами, то сентименталізм став популярний завдяки творам російських письменників, одним з яких є «Бідна Ліза» Карамзіна.

За висловом самого Карамзіна, повість «Бідна Ліза» - «казка досить нехитра». Оповідання про долю героїні починається з опису Москви і визнання учасника в тому, що він часто приходить в «спорожнілий монастир», де похована Ліза, і «слухає глухому стогону часів, безоднею минулого поглинених». Даним прийомом автор позначає свою присутність в повісті, показуючи, що будь-який оціночне судження в тексті - його особиста думка. Співіснування автора і його героя в одному оповідальному просторі до Карамзіна не було знайоме російській літературі. Назва повісті побудовано на поєднанні власного іменігероїні з епітетом, що характеризує співчутливе ставлення до неї оповідача, який при цьому постійно повторює, що не владний змінити хід подій ( «Ах! Для чого пишу не роман, а сумну бувальщина?»).

Ліза, вимушена важко працювати, щоб прогодувати стареньку матір, одного разу приходить до Москви з конваліями і зустрічає на вулиці молоду людину, яка висловлює бажання завжди купувати у Лізи конвалії і дізнається, де вона живе. На наступний день Ліза чекає появи нового знайомого - Ераста, нікому не продаючи свої конвалії, але він приходить тільки на наступний день до будинку Лізи. На наступний день Ераст говорить Лізі, що любить її, але просить зберегти їхні почуття потай від її матері. Довгий час «чисті і непорочні були їхні обійми», і Ераст «все блискучі забави великого світла»Представляються« нікчемними в порівнянні з тими задоволеннями, якими пристрасна дружба невинної душі живила серце його ». Однак незабаром за Лізу сватається син багатого селянина з сусіднього села. Ераст заперечує проти їх весілля, і каже, що, незважаючи на різницю між ними, для нього в Лізі «найважливіше душа, чутлива і невинна душа». Їх побачення тривають, але тепер Ераст «не міг уже задоволений бути одними безневинними ласками». «Він бажав більше, більше і нарешті, нічого бажати не міг ... Платонічна любов поступилася місцем таким почуттям, якими він не міг пишатися і які були для нього вже не нові.» Через деякий час Ераст повідомляє Лізі, що його полк вирушає в військовий похід. Він прощається, дає матері Лізи грошей. Через два місяці Ліза, прийшовши в Москву, бачить Ераста, слід за його каретою до величезного особняка, де Ераст, вивільняючи з Лізин обіймів, каже, що як і раніше любить її, але обставини змінилися: у поході він програв в карти майже все своє маєток, і тепер змушений одружитися на багатій вдові. Ераст дає Лізі сто рублів і просить слугу проводити дівчину з двору. Ліза, дійшовши до ставка, під покровом тих дубів, які все «за кілька тижнів до того були свідками її захоплень», зустрічає дочка сусіда, віддає їй гроші і просить передати матері зі словами, що вона любила людини, а він зрадив її. Після цього впадає в воду. Дочка сусіда кличе на допомогу, Лізу витягують, але занадто пізно. Лізу поховали біля ставка, мати Лізи від горя померла. Ераст до кінця життя «не міг утішитися, та й почитав себе вбивцею». Автор познайомився з ним за рік до його смерті, від нього і дізнався всю історію.

Повість зробила повний переворот в суспільній свідомості XVIII століття. Карамзін вперше в історії російської прози звернувся до героїні, наділеною підкреслено повсякденними рисами. Його слова «і селянки любити вміють» стали крилатими. Не дивно, що повість була дуже популярна. У дворянських списках разом з'являється безліч Ераст - ім'я перш нечасте. Ставок, що знаходився під стінами Симонова монастиря (монастир XIV століття, зберігся на території заводу «Динамо» на вулиці Ленінська слобода, 26), називався Лісіним ставком, але завдяки повісті Карамзіна був в народі перейменований в Лізин і став місцем постійного паломництва. За свідченнями очевидців, кора дерев навколо ставка була порізана написами, як серйозними ( «У струменях цих бідна помер Ліза дні; / Коль ти чутливий, перехожий, воздохні»), так і сатиричними, ворожими героїні і автору ( «Загинула в цих струменях Ерастова наречена. / Топітесь, дівчата, в ставку досить місця »).

«Бідна Ліза» стала однією з вершин російського сентіменталіма. Саме в ній зароджується визнаний в усьому світі витончений психологізм російської художньої прози. Важливе значення мало художнє відкриття Карамзіна створення особливої ​​емоційної атмосфери, яка відповідає тематиці твору. Картина чистої першої закоханості намальована дуже зворушливо: «Тепер думаю, говорить Ліза Ераст, - що без тебе життя не життя, а смуток і нудьга. Без очей твоїх темний світлий місяць; без твого голосу нудний соловей співаючий ... »Чуттєвість - самоцінністьсентименталізму - штовхає героїв в обійми один до одного, дає їм мить щастя. Характерно промальовані і головні герої: цнотлива, наївна, радісно довірлива до людей, Ліза представляється прекрасної пастушкою, найменше схожою на селянку, швидше за на милу світську панночку, виховану на сентиментальних романах; Ераст, незважаючи на безчесний вчинок, картає себе за нього до кінця свого життя.

Крім сентименталізму, Карамзін дав Росії нове ім'я. Ім'я Єлисавета перекладається як «почитающая Бога». У біблійних текстах це ім'я дружини первосвященика Аарона і матері Іоанна Хрестителя. Пізніше з'являється літературна героїня Елоїза, подруга Абеляра. Після неї ім'я асоціативно пов'язується з любовної темою: історію «благородної дівиці» Жюлі д "Ентаж, покохала свого скромного вчителя Сен-Пре, Жан-Жак Руссо називає« Юлія, або Нова Елоїза »(тисяча сімсот шістьдесят один). До початку 80-х років XVIII століття ім'я «Ліза» майже не зустрічалося в російській літературі. Вибравши для своєї героїні це ім'я, Карамзін зламав строгий канон європейської літератури XVII-XVIII століть, в якому образ Лізи, Лізетта був пов'язаний насамперед з комедією і з образом служниці-покоївки, яка зазвичай досить легковажна і з півслова розуміє все, що пов'язано з любовною інтригою. Розрив між ім'ям і його звичним змістом означав вихід за рамки класицизму, послаблював зв'язку між ім'ям і його носієм в літературному творі. Замість звичної для класицизму зв'язки «ім'я - поведінка» з'являється нова: характер - поведінка, що стало суттєвим завоюванням Карамзіна на шляху до «психологізму» російської прози.

Багатьох читачів вразила зухвалість автора в стилі викладу. Один з критиків з кола Новікова, в який колись входив і сам Карамзін, писав: «Я не знаю, чи зробив пан Карамзін епоху в історії російської мови: але якщо зробив, так це дуже зле». Далі автор цих рядків пише, що в «Бідної Лізи» «худі звичаї названі вихованість»

Фабула «Бідної Лізи» максимально узагальнена і стиснута. Можливі лінії розвитку лише намічені, часто текст замінений трьома крапками і тире, які стають його «значним мінусом». Образ Лізи також лише намічений, кожна риса її характеру - тема для розповіді, але ще не сам розповідь.

Карамзін одним з перших вводить в російську літературу протиставлення міста і села. У світовому фольклорі та міф герої часто здатні активно діяти тільки у відведеному їм просторі і абсолютно безсилі за його межами. У згоді з цією традицією в повісті Карамзіна сільська людина людина природи - виявляється беззахисний, потрапляючи в простір міське, де діють закони, відмінні від законів природи. Недарма мати Лізи каже їй: «У мене завжди серце не на своєму місці, коли ти ходиш в місто».

Центральної рисою характеру Лізи є чутливість - так визначали головне достоїнство повістей Карамзіна, маючи на увазі під цим вміння співчувати, виявляти в «вигинах серця» «найніжніші чувствия», а також здатність насолоджуватися спогляданням власних емоцій. Ліза довіряє рухам свого серця, живе «ніжними страстями». В кінцевому рахунку саме палкість і гарячність і приводять її до загибелі, але морально вона виправдана. Послідовно проведена Карамзіним думка про те, що для душевно багатого, чутливого людини здійснювати добрі вчинкиприродно, знімає необхідність у нормативній моралі.

Багатьма роман сприймається як протистояння чесності і легковажності, доброти і негативності, бідності і багатства. Насправді все складніше: це зіткнення характерів: сильного - і звик плисти за течією. У романі підкреслюється, що Ераст - молода людина «з неабияким розумом і добрим серцем, добрим від природи, але слабким і вітряним». Саме Ераст, який з точки зору Лізиного соціального шару є «улюбленцем долі», постійно нудьгував і «скаржився на долю свою». Ераст представлений егоїстом, якому здається, що він готовий змінитися заради нового життя, але як тільки йому стає нудно, він, не озираючись, змінює життя знову, не замислюючись про долю тих, кого кинув. Іншими словами, він думає тільки про власне задоволення, і його прагнення жити, не обтяженому правилами цивілізації, на лоні природи, викликане лише читанням ідилічних романів і пересичений світським життям.

У цьому світлі, закоханість в Лізу виступає лише необхідним доповненням до створюваної ідилічною картині - недарма Ераст називає її своєю пастушкою. Начитавшись романів, в яких «все люди безтурботно гуляли по променям, купалися в чистих джерелах, цілувалися, як горлиці, відпочивали під трояндами і миртами», він вирішив, що «знайшов у Лізі те, що серце його давно шукало». Тому ж він мріє, що буде «жити з Лізою, як брат з сестрою, що не вживу на зло любові її і буду завжди щасливий!", І коли Ліза віддається йому, пересичений молода людина починає холонути в своїх почуттях.

При цьому Ераст, будучи, як підкреслює автор, «добрим від природи», не може просто так піти: він намагається знайти компроміс зі своєю совістю, і його рішення зводиться до відкупу. Перший раз він дає грошей Лізиної мамі, коли не хоче більше зустрічатися з Лізою і йде в похід з полком; другий раз - коли Ліза знаходить його в місті і він повідомляє їй про своє майбутнє одруження.

Повістю «Багата Ліза» в російській літературі відкривається тема «маленької людини», хоча соціальний аспект щодо Лізи і Ераста кілька приглушений.

Повість викликала безліч відвертих наслідувань: 1801г. А.Е.Ізмайлов «Бідна Маша», І.Свечінскій «Обольщённая Генрієтта», 1803г. «Нещасна Маргарита». Разом з цим, тема «Бідної Лізи» простежується і в багатьох творах високої художньої цінності, причому грає в них найрізноманітніші ролі. Так, Пушкін, переходячи до реалізму в прозових творах і бажаючи підкреслити як свою відмову від сентименталізму, так і його неактуальність для сучасної йому Росії, взяв сюжет «Бідної Лізи» і перетворив «сумну бувальщина» в повість зі щасливим кінцем «Панночка - селянка» . Проте, у того ж Пушкіна в «Піковій дамі» проглядається лінія подальшому житті карамзинской Лізи: доля, яка чекала б її, якби вона не наклала на себе руки. Відлуння теми сентиментального твору звучить і в написаному в дусі реалізму романі «Воскресіння» Л.Т. Толстого. Спокушена Нехлюдовим Катюша Маслова вирішує кинутися під поїзд.

Таким чином, сюжет, що існував в літературі до і став популярним після, був перенесений на російський грунт, придбавши при цьому особливий національний колорит і ставши основою для розвитку російської сентіметналізма. російської психологічної, портретної прози і сприяв поступового відходу російської літератури від норм класицизму до більш сучасним літературним течіям.

іменини Ераста

Іменини Ераста 23 листопада. Покровителем чоловіків з цим ім'ям є святий Ераст, апостол від 70-ти, єпископ, Панеадскій.

Значення імені Ераст

Ераст означає «люблячий» (це переклад імені Ераст з давньогрецької мови).

Походження імені Ераст

Аналіз таємниці імені Ераст має сенс почати з його походження. Історія імені Ераст має грецьке коріння. Сталося воно від давньогрецького слова «???????» (Ерастес), яке перекладається як «люблячий».

Що означає ім'я Ераст по Б.Хігіру

Відповідно до тлумачення імені Ераст по Б.Хігіру в дитинстві носій цього імені часто хворіє. Це примхливий і неспокійна дитина, якому домашні у всьому потурають. Разом з тим він не по роках допитливий і розумний; рано починає складати вірші.

Незважаючи на обдарованість, життя не балує Ераста, йому все доводиться брати з боєм, але енергії йому не позичати. Ераст - людина справи, а не слова, він не здатний брехати і не терпить людей брехливих, верткий. Викривши людини в нещирості, він може без жалю порвати з ним. Особливо принциповий він, якщо мова йде про роботу. Характер імені Ераст такий, що його володар найчастіше тактовний в приватних відносинах з людьми, він не зупиниться перед вибором засобів, коли питання торкнеться інтересів справи, не стане панькатися з тим, хто стоїть у нього на дорозі. Якщо у Ераста є автомобіль, він буде сам вводити його і пестити, як кохану дівчину, не довіряючи нікому його ремонт.

«Зимові» Ераст володіють неспокійним і незалежним характером. Вони міцно стоять на землі, сподіваючись тільки на себе. «Літні», навпаки, безхарактерним, і їм доводиться в житті особливо важко.

Характеристика імені Ераст Похідні імені Ераст

Варіанти імені Ераст:Ераст.

Зменшувально-пестливі імені Ераст:Ерастушка, Ерік, Еря, Ерастік.

Ім'я Ераст на різних мовах

• Ім'я Ераст на англійською: Erast (Ераст).

Знамениті Ераст:

• Ераст Павлович Гарін - радянський актор театру і кіно, режисер, сценарист. Лауреат Сталінської премії другого ступеня, Народний артист СРСР.
• Ераст Васильович Каде - відомий у свій час російський хірург.
• Ераст Миколайович гіацинтів - кадровий офіцер Російської імперії. Підполковник. Кавалер шести бойових орденів - повного комплекту орденів, доступних обер-офіцера Російської Імператорської армії.
• Ераст Степанович Цитовіч - генерал від інфантерії, комендант Брест-Литовської фортеці, член Військової ради.
• Ераст Олександрович Галумов - генеральний директор ФГУП «Видавництво Известия», російський учений і громадський діяч.
• Ераст Ксенофонтовіч Квітницький - генерал від кавалерії, учасник Туркестанських походів і російсько-турецької війни 1877-1878 років.
• Ераст Петрович Янішевський - математик, професор Казанського університету, міський голова Казані (в 1871-1881 роках). Дворянин, дійсний статський радник.
• Ераст Костянтинович Длотовскій (Длатовскій) - генерал від інфантерії, Вітебський військовий губернатор, голова Головного Військового суду.

У перекладі з латині - «милий, коханий».

У дитинстві Ераст часто хворіє, це примхливий і неспокійна дитина, якому домашні у всьому потурають. Разом з тим він не по роках допитливий і розумний; рано починає складати вірші. Незважаючи на обдарованість, життя не балує Ераста, йому все доводиться брати з боєм, але енергії йому не позичати. Ераст - людина справи, а не слова, він не здатний брехати і не терпить людей брехливих, верткий. Викривши людини в нещирості, він може без жалю порвати з ним. Особливо принциповий він, якщо мова йде про роботу. Тактичний в приватних відносинах з людьми, він не зупиниться перед вибором засобів, коли питання торкнеться інтересів справи, не стане панькатися з тим, хто стоїть у нього на дорозі. Якщо у Ераста є автомобіль, він буде сам вводити його і пестити, як кохану дівчину, не довіряючи нікому його ремонт. «Зимові» Ераст володіють неспокійним і незалежним характером. Вони міцно стоять на землі, сподіваючись тільки на себе. «Літні», навпаки, безхарактерним, і їм доводиться в житті особливо важко. У російській літературі Ераст - герой твору М. М. Карамзіна «Бідна Ліза», коханий Лізи, який вбив нещасну дівчину.

Виберете першу букву імені:

Розклад: "продаж"

// Таро // Розклади Таро карт
Іноді клієнт приймає рішення щодо продажу чогось цінного і хотів би дізнатися, чи відповідає запропонована ціна вартості того, що він продає, чи відповідний момент обраний для продажу, його навіть може цікавити, чи добре буде покупець звертатися з купленим у нього майном. Дуже простий розклад допомагає уникнути таких сумнівів. Сігніфікатор в даному випадку буде позначати не питається, а то, що запитує продає. розклейте