VI. Голосні після шиплячих і ц у суфіксах і закінченнях § 35. Голосні о і е після шиплячих 1. Після шиплячих під наголосом пишеться про, відповідно до вимови: а) в закінченнях іменників, наприклад: бліндажем, віражем (поворотом), листажем, літражем, метражем,

§ 51. Голосні у суфіксах дієприкметників 1. У дійсних причастяхтеперішнього часу пишуться: а) суфікси -ущ-, -ющ- у дієслів I відмінювання, наприклад: що бореться, колишає, стелений; б) суфікси -ащ-, -ящ-у дієслів II відмінювання, наприклад: значний, дихаючий, що будується.

§ 1. Перевірені ненаголошені голосні Ненаголошені голосні кореня перевіряються наголосом, тобто в ненав'язливому складі пишеться та ж голосна, що і у відповідному ударному складі однокорінного слова, наприклад: ліси (ліс), лисиці (ліси), приміряти (ме ?рить) костюм - примиряти (світ)

§ 2. Неперевірені ненаголошені голосні Написання ненаголошених голосних, які не можуть бути перевірені наголосом, визначається за орфографічним словником, наприклад: бадмінтон, бетон, мотузка, бідон, бодяга, бріолін, валідол, ватрушка, вентиляція, вестибюль, шинка,

VI. ГОЛОСНІ ПІСЛЯ ШИПЧИХ І Ц У СУФФІКСАХ І ЗАКІНЧЕННЯХ § 34. Голосні о і е після шиплячих 1. Після шиплячих під наголосом пишеться про, відповідно до вимови:а) в закінченнях іменників, наприклад: бліндажем, віражем (поворотом) літражем, метражем,

§ 51. Голосні в суфіксах дієприкметників 1. У дійсних дієприкметниках теперішнього часу пишуться:а) суфікси - ущ-, -ющ- у дієслів I відмінювання, наприклад: бореться, колишає, стелючий;б) суфікси - ащ-, -ящ- у дієслів II відмінювання, наприклад: значний, дихаючий,

Ненаголошені голосні в корінні § 34. Відповідно до загального правила (див. § 33) написання літер на місці ненаголошених голосних у коренях встановлюється шляхом перевірки словами і формами з тим самим коренем, в яких голосний, що перевіряється, знаходиться під наголосом, напр.: вода? (СР води,

Ненаголошені голосні в приставках § 38. Відповідно до загального правила (див. § 33) написання букв на місці ненаголошених голосних у приставках (крім приставки раз-/роз-, див. § 40) встановлюється шляхом перевірки словами та формами з тією ж приставкою , в яких голосний, що перевіряється

Ненаголошені голосні в суфіксах § 42. Відповідно до загального правила (див. § 33) написання літер на місці ненаголошених голосних у суфіксах встановлюється шляхом перевірки словами і формами з тим же суфіксом, в яких голосний, що перевіряється, знаходиться під наголосом.

Ненаголошені сполучні голосні § 65. При поєднанні основ двох і більше слів в одне складне слово, а також при утворенні складних слів з складовими частинамиміжнародного характеру використовується сполучний голосний, що передається на листі літерами про і

Ненаголошені голосні у дієслівних формах Голосні у дієслівних закінченнях§ 74. Написання ненаголошених голосних у дієслівних закінченнях підпорядковується загальному правилу(див. § 33): ненаголошені закінчення перевіряються відповідними ударними. Застосування цього правила вимагає вміння

Подвійне н і одне н у суфіксах прикметників і іменників § 97. З подвійним н пишуться суфікси?енний(ий), ?ственн(ий), ?енн(ий) і?онн(ий) прикметників, утворених від іменників, напр. : солом'яний (від соломи), обідній (обід), життєвий (життя), властивий

Подвійні приголосні в запозичених (іншомовних) коренях і суфіксах § 107. Написання подвійних приголосних у коренях запозичених (іншомовних) слів визначається в словниковому порядку, напр.: абревіатура, акліматизація, акомпанемент, акредитація, акуратний,

Російська мова приховує безліч таємниць. Правила написання слів, їх структура та морфологічні складові ґрунтуються на реаліях, які існували в давнину. Поступово у структурі мови відбувалися зміни. Вони провокували явища, які суттєво вплинули на сучасну граматику. Феномен швидких голосних - не виняток.

Значення словосполучення

Втікі голосні - це звуки [o], [е], рідше [і]. Вони зустрічаються при утворенні відмінкових і кількісних форм іменників з нульовим закінченням (намет - намети - намети), у прикметниках, що позначають якість (при утворенні короткої форми: сумний - сумний, ситний - ситний) і приналежність (барсучий - борсука - борсучого, рисій - рисья - рисячого). При трансформації слова такі голосні випадають (кут - кута - про вугілля; чохол - чохла - про чохла), тоді як в інших схожих словах, як правило, зберігаються. Наприклад: кіт - кота - про кота; бор - бору - про бор; гусячий - гусячий - гусячий. Це призводить до того, що склад та звучання морфеми, в якій відбувається дане явище, змінюється. Такі перетворення часто ускладнюють вивчення російської мови і можуть спричинити помилки в написанні і при розборі.

Для давньоруської мови були характерні склади, які закінчуються голосний звук, інакше їх називають відкритими. Під час періоду зміни системи гласних, у процесі скасування коротких гласних, з'являються склади, які закінчуються приголосний (також їх називають закритими). Так, у сучасній російській мові початкова формадієслова закінчується на -ть [т"], тобто на м'який приголосний. Раніше написали б «не гидувати», а «брезжити». Появі складів, що закінчуються на приголосний, також сприяло зникнення букв ъ(ер) і ь(ер). Цей процес проходив досить довго і повністю закінчився під час реформи сімнадцятого року двадцятого сторіччя.

Так, у давньоруській мові слово кут писалося б як угълъ, яке похідна - кута — угъла; чохол - чех'л, чохла - чех'ла. Феномен у фонетиці породив перетворення на морфології, тобто за цим принципом стали утворюватися відмінкові та кількісні форми. Тому такі звуки можна зустріти і в словах, що з'явилися в мові пізніше або запозичені з інших мов. Наприклад, Єгипет – Єгипту.

З іншого боку, якщо в слові є явище, про яке говорилося раніше, значить, колись у ньому були літери, зображення яких залишилися і до цього дня, а функція зовсім змінилася. Твердий та м'які знакинемає нічого спільного, крім написання, зі своїми історичними побратимами.

В яких частинах слова може траплятися?

Найчастіше можна зустріти швидкі голосні докорінно слова (вихор - вихора, стелити - стлать). Але явище також характерне і для приставок (покликати - підзувати, розітріш - розтерти, відбулося - відбулося) і для суфіксів (прапорець - прапорець, ріжок - ріжка, смішний - смішний). По кількісному співвідношенню рідше інших зустрічаються гласні в приставках.

Вплив на правопис

Сформована картина допомагає розрізнити на листі найчастіше суфікси, що однаково звучать -ек, -ик в іменників. Для того, щоб правильно написати слова синочок, хусточка, зайчик, хлопчик, необхідно їх просхиляти. Якщо голосний чергується з відсутністю звуку, то даної морфемі необхідно писати букву «е», оскільки буква «і» завжди зберігається за зміни форми.

Вплив складу слова

Щоб наочно побачити, як змінюється кількість складових у лексемі, візьмемо наступні однокорінні слова: крижаний, де корінь - лід [л"од] складається з трьох фонем, і крижина, в якому корінь - льд [л"д] має у своєму складі тільки два звуки.

Крім кількісної складової, складність викликає визначення меж корінний морфеми, оскільки зазвичай за нею визначається основне лексичне значення, а одна або дві літери не дають уявлення про зміст мовної одиниці.

Здогадатися, що таке «льод», без певних знань неможливо, особливо, якщо врахувати, що корінь може мати одиниці, що однаково звучать, мають при цьому зовсім різні концепти. Наприклад, у словах «панська», «барсова», «барсуча» морфема «барс» у кожному з трьох випадків має свій власний зміст. Барський - що стосується барину, барсовий - що належить барсу, а борсучий - борсуку.

Вплив на граматику

У словах із швидкими голосними відбуваються різні метаморфози. Часто це провокує появу декількох форм множинного орудного відмінка числа іменників. Досить складно розібратися, яке зі слів вірне: «дверями» чи «дверями», «дочками» чи «дочками», «конями» чи «конями».

Спочатку кількісна форма утворювалася з допомогою закінчень -ами, -ями, а після появи обговорюваного явища з'явився другий варіант. У сучасній російській до кожної пари слів необхідно підходити індивідуально. Більшість із них можливе вживання обох варіантів (двері, коні, дочки). В інших форма зі швидким голосним застаріла і використовується тільки складова з -ами (кістки). В іншому випадку, навпаки, єдино вірним став різновид на-ьми (діти).

Особливу складність представляють слова, де додається звук під час освіти множини(серега - сережка, кочерга - кочеріг).

Складають труднощі як споконвічно російські лексеми. До цієї плутанини іноді долучаються і запозичені одиниці. Йдеться про іменник «брелок». За всіма правилами має бути єдина можлива видозміна «брелоки», оскільки форма множини утворюється за допомогою закінчень — і, -и. Однак існує й інше слово - «брелоки», яке використовується в розмовній мові, але поступово замінює первісний варіант.

Будь-яка наука — це захоплююча подорож у незвідану та загадкову. Лінгвістика – не виняток. Але тільки поринаючи в історію і звертаючись до сучасності, можна дізнатися про всі тонкощі будови, правопису, вживання, значення слова як одиниці мови.

Приклади з швидкими голосними доводять це і допомагають уникнути помилок у правописі, у морфологічних змінах, у розборі слова.

Правильне написання літери дома ненаголошеного голосного часом визначається втікістю цього голосного.

Побіжний голосний з'являється в багатьох іменниках і прикметників в одній з форм відмінювання, між двома кінцевими приголосними основи (у складі суфікса або кореня).

Побіжний голосний є у тих формах, де відсутнє закінчення (у формах з так званим нульовим закінченням), а саме: у іменників чоловік. роду II відміни – у формі ім. п. од. ч. ( мішпро до - мішка, віде ц – батька); у іменників I відміни та середовищ, роду II відміни, а також у деяких іменників, що мають лише форми мн. ч., - у формі рід. п. мн. ч. ( сестра – сесте р, кишка – кишпро до, кільце – кілье ц, доба – добупро до); у якісних прикметників – у короткій формі од. ч. чоловік. роду ( сильний – силе н – сильна, розумний – розуме н – розумна); у присвійних прикметників із суфіксами −ийі −ачий (−ячий) – у формі ім. п. од. ч. чоловік. роду ( лисі й – лисиця – лисяча, котачі й – котячого – котяча). У всіх інших формах відмінювання перерахованих груп слів швидкий голосний відсутній.

Побіжний голосний може з'являтися також над окремої формі слова, а іншому родичному слові (в усіх його формах), напр.: голка – ігпро льний, ігпро лка; окуляри – очпро чки; тайга – тае жний; Москва – москпро вський, підмоскпро вний; сто – зпро той, зпро тня; корабель – корабелье льний, корабе льщик; війна – ве ний; користь – підлогае зний; лиття – літе інший, літе щик; міністр – міністерський, міністе рство .

Побіжні голосні зустрічаються як під наголосом, так і в ненаголошеній позиції. Під наголосом звичайні швидкі голосні про(на листі передається також літерою е ) та е, рідко зустрічається голосний і (оді н – одна, яйце – яі ц, цифра – цифі рь). При цьому перед й (на відміну від ненаголошеної позиції, див. § 64, п. 3 та п. в) тут пишеться, відповідно до вимови, буква е , напр.: соловей - соловейка, сім'я - сімей, сімейний і сімейка, друзі (мн.ч.) – друзів, келія – келійний та келійник, чий – чия, третій (третя) - третейська, нічия(Сут.) – нічийний.

Ненаголошені швидкі голосні передаються буквами е , про або і за наступними правилами (нижче після кожного прикладу в дужках наводиться форма або слово, де голосний побіжний відсутній).

1. Після твердих парних приголосних побіжний голосний передається буквою про , напр.: лаппро ть (лаптя), кошеняпро до (кошеня); банпро до (банку), пушинпро до (пушинка), донькапро до (донька), кухпро нь (кухня), окпро н (вікно), добупро до (доба), носивпро до (ноші); грімпро до (гучний), близькопро до (близький галпро чий (галка, галпро до), утпро чка (качка, утпро до), постановпро чний (постановка, постановпро до), добупро чний (добу, добупро до).

2. Після м'яких парних приголосних, шиплячих, ці jперед усіма приголосними, крім й , побіжний голосний передається буквою е , напр.: мізіне ц (мізинця), дяте л (дятла), віте р (вітру), паре нь (хлопця), Паве л (Павла), комоче до (грудочка); зваде б (весілля), бане до (лазня), песе н (пісня), баше н (вежа), лее до (лійка), дахіве до (кришка), лампочоке до (лампочка), клецье до (клецка), п'яте н (пляма), полотене ц (рушник), перише до (пір'їнка), дене г (гроші); гіре до (гіркий), смаке н (смачний), важливийе н (важливий), спокійное н (спокійний), зное н (спекотний), прямолініе н (прямолінійний); те саме у похідних від таких слів, напр.: гіре чи (гіркий, гіре до), строче чний (рядок, строче до), піше чний (піша, піше до), ніже нка (ніжний, ніже н), мае чка (майка, мае до), ріве нство (рівний, ріве н), узе лок (узе л, вузла).

3. Перед й ненаголошений побіжний голосний передається буквою і , напр.: келі й (келія), оладі й (оладки), гості й (гостя), співуні й (співуня), ущелі й (ущелина), копі й (спис), взгорі й (узгір'я), підніжі й (підніжжя), вареньі й (варення); вовчі й (вовча), верблюжі й (верблюжя), треті й (третя); те саме у похідних від таких слів, напр.: оладі йка (оладки, оладі й), келі йка (келія, келі й), але порівн. варіант келе́ йка.

За тим же правилом передаються на листі ненаголошені швидкі голосні, що з'являються не в окремій формі слова, а в слові в цілому, у всіх його формах (на противагу іншим однокорінним словам, де гласного, що біжить, немає). Список таких слів:

а)з літерою про на місці гласного голосного (після твердих парних приголосних): бістолпро чи (безглуздий), вітпро ш (старий), коппро ть (коптити), роппро т (нарікати), шеппро т (шепотіти); букпро в ка (літера), позовпро річка (іскра), ти допро в ка (гарбуз); лігпро чний (легкі), нежитьпро чний (нежить), паспро чнийі паспро чниця (пасха,страву), бланпро чний (бланк), широкоспектрпро рнийі вузькоспектпро рний (спектр), феєрверпро чний (феєрверк), шеренпро жний (шеренга); директпро р (директорка), імператпро р (імператриця);

б)з літерою е (після м'яких парних приголосних): гіре нка (світлиця), гусе лькиі гусе льці (гуслі), куде рьки (кучері), лісе нка (сходи), цифе річкаі цифе рблат (цифра); дирижабе льний (дирижабль), жабе рний (зябра), великокалібе рнийі дрібнокалибе рний (калібр), кеге льнийі кеге льбан (кеглі), соне чний (сонце), ясе льнийі ясе льки (ясла); бургомісте рський (бургомістр), магісте рський (магістр), поряд з варіантом магісте́ рський; мебліе ль (меблювати, мебльований), Шабе р(слюсарний інструмент) ( шабрити, шабрувати);

в)з літерою і (перед j): Василі й (Васильовичі Василівна), Григорі й (Григорович), Вітаві й (Віталіївна) і т.п.; жеребі й (жеребкування), мані я (маніяк), Італі я (італійська). Виняток ( і не перед j): кролі до (кролиця, кроленя).

Які є приклади слів з швидкими голосними в корені, суфіксі та приставці?

Побіжні голосні проабо еможуть з'являтися у різних частинах слова, зазвичай, серед скупчення приголосних звуків зручності вимови.

На початку слова в приставках, що закінчуються на приголосний, і перед коренем слова з декількома приголосними з'являється голосний голосний про:

раз простлать (разо - стл -ать, корінь слова - суцільні приголосні звуки);

під пробрати (підібрати);

від проспатися (от-сп-атися).

При зміні слів у їхньому корінні можуть тікати або з'являтися голосні: з прон - сну, в есь - вся, прекрасний - чудово ен.

У суфіксах також помічені втікачі:

княжна – немає княжон;

смішний - смішний;

замоч едо - замочка;

старенька (стар-ушк-а) - старенький ечий (старий вуш еч-ий).

У російській мові є швидкі голосні і, вони можуть бути в різних морфемах. У корінні слів: пень - пня, день - дня. У приставках: обвести – обійти, підігнати – підставити, зважити – вибухнути. У суфіксах: горішок - горіх, білченя - білченя.

До швидких голосних відносяться голосні літери про і е, які можуть бути в одних формах слова і пропадати (зникати) в інших.

Розглянемо приклади слів з:

швидкими голосними докорінно:

швидкими голосними в суфіксі:

швидкими голосними в приставці:

Приклади слів із швидкими голосними докорінно:

1. Кільце кіл ец;
2. Голка іг прольний;
3. Сто з протий;
4. Од ін одна;
5. Міш продо мішка;
6. Вікно ок прон;
7. Поз прови покликала;
8. Уг прол кутку;
9. Д еня дня;
10. З прон сну;

Приклади слів із швидкими голосними в суфіксі:

1. Міністр мініст ерський;
2. Постанова постанов прочний;
3. Різати різ ец;
4. Бестол проч безглуздий;
5. Кут продо куточка;
6. Імперат прор імператриця;
7. Бланк блан прочний;
8. Донька донька продо;
9. Сильний сил;
10. Ведмедик продо ведмежа;

Приклади слів із швидкими голосними у приставці:

1. З прогнати зганяти;
2. Від пройти відходь;
3. Відбирати від пробрати;
4. Заходити в пройти;
5. Надрив над прорвати;
6. Скласти з пробрати;
7. Під прогнути підгинати;
8. Вибиратися вз пробратися;

• Для російської мови швидкі голосні не є рідкістю, оскільки навіть у найчастіше використовуваних словах ми можемо зустріти дане явище, коли в одному слові голосна є, а варто змінити, наприклад, число або рід вона відразу зникає.

  Голосна в корені слова:

  Голосна у суфіксі слова:

  Голосна у приставці слова:

  У російській мові слів із швидкими голосними, які перебувають у приставці та суфіксі досить багато. Можу навести вам такі слова як: замочок, змінюємо слово і отримуємо - замочка; відбирати – відібрав, сон – сни, сто – сотня, кут – кути, білка – білченя та багато інших подібних слів.

  Як завжди, хочу трохи ускладнити питання, підібравши приклади з класичного твору. На цей раз із поеми Лермонтова Мцирі.

  Отже, шукаємо швидкі голосні в корені: Серьог (подоба дорогих) - сережки, або ще: повний (таємницями любові) - повний

  • у суфіксі: (блиск оправлених) ножа - піхви - бігає про
  • у приставці: Не прокласти (уже ніколи) - відкласти, або ще - (до саду) перенесено - принесено.

  Список можна продовжити, якщо уважно перечитати твір ще раз. Я ж обрала тільки ті, які мені потрапили при швидкому прочитанні.

  До речі, навіть у цьому невеликому тексті, який я написала, теж попалася швидка голосна в приставці: підібравши-підбирати.

  Не такий уже рідкісний випадоку російській мові - різні швидкі голосні. Особливо часто на такі голосні звертаєш увагу, коли голосна зникає з кореня слова. Наприклад простий слово СОН при відмінюванні втрачає докорінно голосну - немає СНА. Або не менш просте слово День може втратити голосну Е при відмінюванні ні Дня без рядка.

  У суфіксі також можна зустріти таких втікачок, наприклад у суфіксі ЧЕК, наприклад слово Дівчаток втрачає голосну в суфіксі в однині: Дівчинку-Дівчинці, Ведмедик може стати Ведмежою.

  І, нарешті, приставка. Тут також побіжних голосних чимало Здійснити-Зробити, або Переломити-Переломити.

  В корені: Сто сотий, Один одна, Мішок мішка, Кут кутку.

  У суфіксі: Бестолочь безглуздий, Кутник куточка, Бланк бланковий, Донька доньок.

  У приставці: Відійти відходь, Відбирати відібрати, Зайти увійти, Надрив надерти;

  замочек-замочка,це приклад з суфіксом.синочок-синочка.

  кут-(в) кутку,сон-сну,день-дня-це приклад з швидкою в корені.

  зганяти-зігнати, переломив-переламав-це звичайно з приставкою.

  поклич-покликала також докорінно приклад.

Конспект уроку російської мови у 5 класі з ФГОС

Урок російської в 5 класі на тему: «Чергування звуків. Побіжні голосні»

Дана навчально-методична розробка розроблена за новим стандартом та призначена для уроку методичної допомоги вчителям російської мови у 5 класі. У ході прописані всі етапи, згідно з ФГОС

Урок російської мови на тему: Чергування звуків. Побіжні голосні».

Тип уроку: ОНЗ.Чудове поряд з нами

Цілі:

- формування:

а) поняття про чергування звуків і гласних голосних шляхом спостереження за словами;

знань про швидкість голосних як варіант чергування, формування вміння розбирати за складом слова з легкими голосними.

- розвиток: вміння виділяти морфеми, в яких є швидкі голосні ведення в активний словник і пізнавальну діяльність учнів терміна «швидкі голосні»;

орфографічної та пунктуаційної грамотності;

розумових операцій: дослідження, спостереження, аналізу, узагальнення.

Роздатковий матеріал:діагностичні карти.

Н необхідне обладнання:підручник.

Демонстративний матеріал:алгоритм перевірки гласних, що чергуються, в корені; зразки для самоперевірки.

Хід уроку:

1. Мотивація до навчальної діяльності.

Вчитель: Здрастуйте, хлопці!

Нині у нас урок російської мови. Читаємо разом установку на урок.

Ви прийшли сюди вчитися,

Не лінуватися, а працювати.

Працюйте старанно,

Слухайте уважно.

Вчитель: Хлопці, на минулих уроках ви вивчали способи освіти слів, а на останньому уроці писали виклад, результати та аналіз помилок ви можете подивитися на інтерактивній дошці (слайд). Сподіваюся, ви зробите висновок і не робитимете таких помилок.

Вчитель: Вдома ви мали підготувати один одному запитання. Зараз ми будемо по ланцюжку їх задавати. Для цього клас повинен був розділитися на чотири зони. (За розташуванням парт)! 1-а зона задає другий, і т.д.

Запитання:

Які частини ви знаєте? (Приставка, корінь, суфікс, закінчення)

Як називаються частини слова? (Морфеми).

Яка морфема йде за приставкою? (Корінь).

Яка морфема використовується для утворення форм слова? (закінчення)

Яка морфема зберігає головний зміст слова? (корінь)

II Актуалізація та фіксування індивідуальної скрути в пробному

Вчитель: Протягом уроку вам необхідно оцінювати свою пізнавальну діяльність:

Завдання виконане правильно, ставте + (плюс);

Завдання виконане не точно, ставте запитання(?).

З чого почнемо наше пізнання нового?

Учень: З повторення, що знаємо про морфеми

Який спосіб повторення нашої теми виберемо?

Учень: Розбір слів за составом (Виконання морфемного розбору слів)).

Учні перших трьох парт першого ряду по ланцюжку працюють за карткою, коментують вивчену на минулому уроці тему «Однокорінні слова та форми одного й того ж слова» і виділяють коріння. Хтось можепрацювати біля дошки, інші – у зошитах).

кімната-кімнатний, в'їхав-поїхав, новий-новина, будуємо-вибудуємо, горіх-ліщина

Вчитель: Пропоную записати однокореневі слова до слова горіх однокорінний (ліщина), пекар- (піч)

Вчитель: Виділіть корінь, що помітили? (Відбулася заміна одних звуків іншими в одній частині слова)

Вчитель: Правильно, Через чергування звуків утворюються варіанти однієї й тієї ж значимої частини слова. Який ми можемо зробити висновок?

(Отже в словах пекар-піч один і той же корінь, в якому є чергування приголосних)

Вчитель: Перевіряємо, читаючи по ланцюжку. Називаємо коріння у парах слів. Змініть форму слова, відмінок слова огірок, деньта запишіть.

(огірок-огірка, день-дня)

Які зміни відбулися докорінно слова? (Втекла голосна е)

Вчитель: Усі ці слова однокореневі чи ні? Відповідь аргументуйте (Безумовно, лексичне значення, укладене докорінно, одне.)

Вчитель: Що відбувається з літерами в корінні у деяких із цих слів?

(Звуки замінюють один одного по черзі. Чергування – черга звуків. Значення кореня при цьому не змінюється.)

Вчитель: Чи можна використовувати слова з звуками, що чергуються, як перевірочні?

Вчитель: Подивимося, як попрацювали наші однокласники з морфемним розбором. Хто хоче стати консультантом? (Один із учнів перевіряє виконання та каже «Розбір слів виконаний правильно»)

- Який можна зробити висновок про ваші знання та вміння на тему «Морфеми корінь, суфікс закінчення і приставка-(матеріал засвоєний на достатньому рівні)

Вчитель: Які орфограми у цих морфемах ви знайшли? (Ми мало знаємо про чергування звуків і приклади чергування, тому, куди і чому зникають голосні у словах).

Вчитель: Не забудьте оцінити свою пізнавальну діяльність на цьому етапі уроку.

Чи всі названі орфограми вам знайомі? (Ні. Ми мало знаємо про чергування звуків і приклади чергування Ми не знаємо з яким орфографічним правилом пов'язана швидкість голосних у словах огірок-огірка, сон-сну, день-дня ).

Чим є пари слів? (Форми слова)

Вчитель: Спробуйте пропояснити орфограми у цих словах . (У нас немає варіантів пояснення.)

Вчитель: Чому ви не можете пояснити куди тікає голосна при зміні слова? (- У чому полягає утруднення?

III. Виявлення місця та причини утруднення.

Як називаються ці слова? (Однокорінними словами з звуками, що чергуються).

Яка ж проблема? (Чередіння звуків у цьому корінні, зникнення і поява голосних за зміни форми слова).

IV. Побудова проекту виходу із скрути (мета, тема, метод, план, засіб).

Вчитель: - Яка мета нашої подальшої роботи? (Визначити причину чергування звуків і втечі голосних

Вчитель: Підберіть до заданим словамоднокорінні і запишіть їх, виділивши в них корінь.

1ряд - слово коло; 2ряд - слово луг; 3ряд – слово сніг.

Перевірка завдання: діти читають записані слова, називають корінь, відзначають чергування приголосних.

Вчитель: А чи можна слово сніг перевірити словом сніжок? Чому.(так, у них одне лексичне значення, але треба знати, що згодні докорінно чергуються г//ж)

Вчитель: То, що називається чергуванням? (ЗАМІНА ОДНОГО ЗГОДНОГО ЗВУКУ ІНШИМ У КОРНІ ОДНОКОРЕНИХ СЛОВ НАЗИВАЄТЬСЯ ЧЕРЕГОВАННЯМ.)

Вчитель: Послухайте римування. Вчасно паузи постарайтеся підібрати однокореневе слово з згодою, що чергується.

Коріння може змінюватися,

Але рідними залишатися,

Бок-...(бічок), друг-...(дружок),

Вухо-…(вуха), пух-…(пушок),

Пишу-...(писати), лечу-...(літати)

Їх будемо однокорінними звати.

Вчитель: Як ви розумієте словосполучення сяючи у златі?

Запишіть: золото – злато (вчитель записує на дошці)

Що ви помітили цікавого у формах цього слова?

Вчитель: Правильно: друга голосна в слові золото чергується (о – а), перша голосна зовсім зникла у першому випадку.

Поспостерігайте за формами наступних слів (кожній зоні лунають картки зі словами)

1- Берег, береговий - брег, прибережний

2-Ворота, підворіття – ворота, воротар

3-Голова, головний, заголовок - глава, головність, головний

4-Здоров'я, здоровий – здоров'я

Один учень працює біля дошки: - Молодь, молодий - немовля, молодший

Висновок: Отже, у словах можуть чергуватись не тільки приголосні, а й голосні. Голосні, які то з'являються, то «втікають» із кореня, називаються швидкими голосними.

Вчитель: Як сформулюємо тему нашого уроку? (Чергування звуків. Втікі голосні).

Як ви розумієте значення слова втікач? Назвіть свої асоціації (зникає, тікає)

За тлумачним словником Ожегова знайде і прочитає значення слова «утікач»,

(БІГЛИЙ, ая, ое; втік. 1. повний. Той, що рятується втечею, втік звідки н. Б. кріпак. 2. Швидкий, не затримується. Б. погляд. Побіжне читання (без утруднень). Б. перегляд рукопису (зроблений нашвидкуруч) . Бігло (нареч.) грати на роялі (вміло т олковий словник Ожегова)

Чи зустрічається це поняття російською?(Так)

Коли? (Коли ми говоримо про побіжний голосний)

Скільки гласних у російській мові? Назвіть їх. (Про та Е)

Чому їх називають швидкими? (Чергуються з нульовим звуком). С. 125.

Де зустрічалися нам швидкі голосні? (докорінно слів).

Про що ми з вами сьогодні говоритимемо?

Припустіть, чи можуть швидкі голосні зустрічатися в інших частинах слова? Яких?

Вчитель: Сьогодні ми проведемо лінгвістичне дослідження і кожна зона виконує частину загального завданняна тему «Втікі голосні». Працювати будемо по зонах (групах) Завдання для 1 зони: Користуючись матеріалом з книги «Цікаво про російську мову», зверніться до історії мови та дайте відповідь на запитання: «Чому втекли голосні?»

План роботи: -Прочитайте самостійно статтю

Назвіть мовний процес, який призвів до швидкості голосних

Поясніть, що сталося.

2 зона: Які голосні можуть втекти?

План роботи:

1.Порівняти слова Зоркий-зір, полудень-полудня,

2. Назвіть голосні, які тікають

3.Наведи свої приклади, використовуй матеріал підручника (беру-брати, вітер-вітеру)

3-я зона:

У яких частинах слова можна спостерігати швидкість голосних?

План роботи:

Розгляньте приклади правила

Дайте відповідь на запитання: «У яких частинах слова можна спостерігати побіжність голосних?»

3. Наведіть приклади підручника, доповніть їх своїми власними

4-я зона.

З яким орфографічним правилом пов'язана швидкість голосних?

План роботи:

Поспостерігайте за відмінюванням наступних слів: мішечок, ключик.

2. Виділіть суфікси у словах, підкресліть голосні

3. Який висновок можна зробити про правопис голосної в суфіксах-ек,-ік? (при відмінюванні –ік зберігається, а –ик- стає швидко голосною.

Виступ гуртів.

Вчитель: Давайте послухаємо підготовленого учня, якому дано було випереджувальне завдання дізнатися про втікачів і скласти казку про них Давайте послухаємо, що він розповість.

(На острові Слованськ колись дуже давно жили дружні гласні, їх було набагато більше, ніж зараз. До речі, скільки в російському алфавіті гласних літер? : СЬНЬ, ДЕНЬ. Але злий правитель ЧАС розпорядився так, щоб ці голосні зникли назавжди: СОНЬ –СЬНА, ДЕНЬ – ДЬНЯ. тільки О і Е, вони стали швидкими голосними, а І було сильним і впертим, ця голосна завжди стоїть на своєму місці і нікуди не зникає.)

Вчитель: На завершення уроку давайте ще раз сформулюйте питання з вивченої теми і поставте один одному по зонах Інші будуть відповідати на мої запитання.

. Реалізація побудови проекту.

Відкрийте підручник на сторінці 99, вправа 298.

Уважно прочитайте текст. Про який випадок чергування звуків дізналися?

(- Такі звуки називають «утікачами». Тому що вони «втікають» при зміні слова (найчастіше достатньо поставити іменник у родовий відмінок)

З прон – сна, п ень – пня, д ень – дня від ец – про тца, кус продо – ку ска, р прот – рта, п ез - пса

Ще якісь спостереження ви провели? (Що згодні збіглі з'являються не тільки в корінні, але і в суфіксах. Таку особливість мають тільки «круглі» о, е . А от і – сильна! Вона завжди залишається на своєму місці.)

Чому ж залежить швидкість голосних? Можна зробити висновок? (Від зміни форми слова).

Молодці! Ви дуже спостережливі.

Висловимо наш висновок у узагальненому вигляді, складемо зразок. Хто спробує?

На дошці: I крок. Зміни форму слова.

ІІ крок.

Та ні

Пиши Е або Про Пиши І

- Теперь ми можемо пояснити правопис слів, які викликали на початку уроку скруту? (Ми знаємо, що є голосні, які то з'являються, то втікають з кореня, називаються швидкими голосними.).

-Яквизначити швидку голосну в цих словах? (Звернутися до стандарту).

Прочитайте на дошці приклади :. Щови зробите, щоб вставити пропущені літери? (Скористаємося стандартом).

Який висновок можна зробити? (Ми виконали поставлене завдання, можемо визначити звуки, що чергуються, і швидкі голосні).

V I. Первинне закріплення у зовнішній промові.

Який наступний крок наш пізнавальної діяльності? (Необхідно закріпити знання правила та вміння застосовувати його на практиці).

Повністю з вами згодна. Виконаємо вправу № 421 підручника у парах, по черзі коментуючи слова один одному. Почнемо з одного варіанта. Перші два слова зробимо все разом для зразка

1 варіант. Сон-сна (швидка голосна О в корені, «втікає», якщо поставимо слово в родовий відмінок).

2 варіант. Кубанець-кубанця (швидка голосна Е в суфіксі, «втікає», якщо поставимо слово в родовий відмінок

Продовжуємо самостійно

Чи ви відчували труднощі при виконанні цієї вправи? (Ні, ми з ним легко впоралися).

V II. Самоконтроль із самоперевіркою за зразком.

Ви впевнені у своїх вміннях? (Так).

Як перевірити? (Ми можемо самостійно виконати завдання та перевірити себе за зразком). Використовуючи алгоритм, заповніть таблицю. Поставте знак «+» у відповідному стовпці.1 крок- Зміни форму слова. II крок.Визнач, чи «втікає» голосний.

Та ні

Пиши Е або Про Пиши І

Приклади

Пиши Е

Пиши Про

Пиши І

Будинок.

Пісоч.

Диван..до

Кружоч..к

Лап..ть

Ключ.

Камеш..к

Ножич.

Дитина.

Зайч.

Завдання для всіх: Допоможіть повернути голосні, що для цього потрібно зробити? (.) Змінити форму слова )

вікно – вікон

пушинка – пушинок

близький – близький

гучний - гучний

пір'їнка – пір'їнок

пісня – пісень

рушник – рушник

пляма – плям

хто закінчить раніше, продовжить цю роботу з іншими пропозиціями (с. 6-10). На роботу 7 хвилин.

- … хвилин минули. Ваші такі дії? (Проведемо самоперевірку за зразком). I крок.

Хто припустився помилок? Як вчинити? (Виправити помилки самостійно або скористатися зразком).

Молодці. Поставте на полях знак «+», хто не має помилок.

VIII. Включення до системи знань та повторення.

Яким новим знанням ми поповнили свою «скарбничку» знань? (Можемо визначити чергування звуків, правильно виділити корінь і визначити швидку голосну).

До якої групи можна застосувати перевірку звуків? (До чергуються).

Чи достатньо ми закріпили нове правило? (Ні).

Чому? (Малий обсяг практичного застосуваннянового знання).

Тоді працюємо над наступним завданням: 1) Прочитайте пропозицію «Легкий вітерець грає сріблястими листочками верби і вони трохи тремтять від цього». Випишіть дієслово-присудок з другої частини речення, підберіть до нього однокореневі слова (тремтить) –( Тремтіння, здригнутися г//ж, здригатися про//а)

2) Чи є однокорінними дані пари слів? Оп про здати - оп а здавати, Вл е зть - вл а зити, Гото в ити - гото вл ю.

3) Чи є однокорінними слова? Пень-пень. Прапорець – прапорець

4) Знайдіть слово, у якому можливе чергування звуків докорінно:

1) дубочок, 2) успіх, 3) нічний; 4) гітара

5) Знайдіть слово з швидким голосним:

1) замочок, 2) дивитися, 3) стрілянина, 4) птах

6)Виділіть частини слова і зробіть висновок, у яких частинах слова можуть виникнути голосні швидкі? Виділіть частини слова і зробіть висновок, в яких частинах слова можуть виникнути голосні голоси?1. сон - сну, кличу - кликати, рів - рови, беру - брати, лев - лева, льон - льону - (у корені)

2. зібрати - збирання, підігнути - підгинати, надірвати - надрив, відгукнутися - відгук (у приставці),

3. подарунок - подарунки, яр - яр, прекрасний - прекрасні (у суфіксі)

Спишіть написані на дошці словосполучення, вставляючи пропущені літери, та позначте умови вибору літер А та О.

Добре бути швидким голосним. Неприсутністю блиснути...

Володіти чудовим даром
Біглою "Е" (ловець - ловця):
Постояла під ударом
І зникла зі слівця. Лариса Міллер.

"Біглими" називаються голосні, що випадають при відмінюванні: сон-сну; мішок-мішка

I Х.Рефлексія навчальної діяльності.

Чому було присвячено урок? (Ми дізналися про звуки, що чергуються, і швидких голосних).

У чому суть правопису цих слів? .

Які труднощі ми зазнали? (Не завжди правильно виділяємо корінь слова).

Що допомогло нам їх подолати? (Нові знання про звуки, що чергуються, і швидких голосних).

Навчився виділяти звуки, що чергуються, і швидкі голосні, але залишилося питання по темі уроку. Поставлю запитання.

Навчився перевіряти звуки, що чергуються, і побіжну голосну в різних частинах слова, але не впевнений, що самостійно зможу відрізнити коріння з чергуванням від перевірених голосних наголосом. Скажу собі: "Я працював добре!"

! ! !

Навчився розпізнавати голосні і згодні, що чергуються, побіжні голосні в різних морфемах і можу пояснити тему товаришу, скажу собі: «Молодець!»

1. Хтонавчився виділяти коріння з звуками, що чергуються, застосовувати вивчені правила, пояснювати вибір написання і вміє виділяти морфеми, в яких є швидкі голосні, але залишилося питання по темі уроку, поставте знак питання і виконайте упр. № 419з параграфа 71. Розглянути таблицю і дійти невтішного висновку: у яких частинах слова бувають швидкі голосні

2 Хто навчився перевіряти звуки, що чергуються, і швидкі голосні, але не впевнений, що самостійно зможе відрізнити коріння з чергуванням від перевіряються голосних наголосом, то скажіть собі «Я працював добре!» та виконайте упр. 420. Розглянути таблицю і дійти невтішного висновку: у яких частинах слова бувають швидкі голосні

3. Навчився розпізнавати голосні і згодні, що чергуються, побіжні голосні в різних морфемах і можу пояснити тему товаришу, скажу собі: «Молодець!» і придумайте 5-6 пропозицій по темі «В лісі».

4. Завдання для розумників та розумників!

Підберіть 5-6 прикладів на тему з програмного твору, який вивчаєте нині.

Записати свої приклади слів із чергуваннями. Ускладнене списування по дід.

Дякую, я вами задоволена.