Фразеологізм до слова впливова людина. Фразеологізми, що характеризують зовнішність людини семантика, прагматика, структура. Розеологізми, якими можна описати

Вступ

1. Відображення фразеологізмів російської у сучасних словниках

Фразеологізми, що характеризують розумову діяльність людини

Фразеологізми, що характеризують мовну діяльність людини

1 Лінгвістичні особливості фразеологізмів про мову

3.2 Стилістичні відмінності фразеологізмів про мову

3.3 Типи фразеологізмів залежно від ступеня ідіоматичності їх компонентів

Список літератури

ВСТУП

Фразеологізмом називаються семантично неподільні словосполучення, яким властива сталість особливого цілісного значення, компонентного складу, граматичних категорій та певної оціночності.

Сукупність всіх лексично неподільних словосполучень, тобто. весь фразеологічний склад мови, часто називають фразеологією. Фразеологія російської мови включає найрізноманітніші мовні засоби, і досі межі її чітко не визначені. У сучасній лінгвістичній літературі визначилося два основні напрямки у вирішенні цієї проблеми.

Представники одного напряму (Б.А. Ларін, С.І. Ожегов, А.Г. Руднєв та ін.) до фразеологічних відносять тільки такі еквівалентні слову семантичні одиниці складного порядку, Яким притаманні семантичне оновлення та метафоризація. З області фразеології виключаються прислів'я, приказки, багато цитати і багато складні терміни, тобто. всі ті словосполучення, які перетворилися ще на лексично неподільні обороти, не отримали переносно-узагальненого значення, стали метафоричними поєднаннями.

В.В. Виноградов на одній із перших робіт з фразеології («Основні поняття російської фразеології як лінгвістичної дисципліни», 1946) у складі фразеологічних оборотів розглядав прислів'я і приказки, відносячи їх до групи фразеологічних єдностей. У наступних роботах («Про основні типи фразеологічних одиниць у російській мові», 1947; «Російська мова: Граматичне вчення про слово», 1947) прислів'я та приказки не включаються до складу фразеології.

Іншої думки дотримуються такі вчені, як В.Л. Архангельський, А.А.Реформатський, А.І. Єфімов, Є.М. Галкіна-Федорук, Н.М. Шанський та інших. Поруч із власне фразеологічними зворотами у фразеологію вони включають пословично-приказочные висловлювання, цитати, що стали крилатими висловлюваннями, складні терміни. Подібні звороти називають фразеологічними виразами (Н.М. Шанський). У цій роботі ми дотримуватимемося цієї думки.

Фразеологічний оборот насамперед відрізняє від вільного словосполучення узагальненість значення всього обороту загалом. Саме це дозволяє виділити особливий вид значення обороту - фразеологічне значення, яке збігається з лексичним значенням слів - компонентів, його складових.

Крім того, фразеологічне значення, як правило, не пряме, а переносне, що виникає на базі первинних, номінативних значень слів у тих чи інших вільних поєднаннях. Отже, фразеологічне значення має прямий, а опосередкований зв'язок з предметом.

Порівняно з прямим значенням слів у семантиці фразеологізмів помітно посилення оціночності найменувань, що виражаються, ознак, дій (напр.: говорити неправильно - ламати мову; напружено думати - ламати голову тощо).

У цілому нині, фразеологічне значення складається з суми лексичних значень слів, їх складових, а є новий семантичний узагальнений тип значення всього обороту загалом.

Мета нашої роботи – дослідити фразеологічні звороти зі значенням розумової та мовної діяльності людини (за матеріалами словників).

1. ВІДОБРАЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ В СУЧАСНИХ СЛОВНИКАХ

фразеологізм розум російська мова

Як відомо, словники відіграють величезну роль у вивченні будь-якої мови. Особливо вони потрібні тоді, коли мова заходить про мови, історія існування яких налічує кілька тисячоліть. Однією з таких мов є російська, яка має величезний лексичний запас, відрізняється своєрідним граматичним устроєм та побудовою фраз.

Фразеологізми російської, які вживаються у Росії протягом кількох століть, не втратили своєї актуальності й у час. Щоб не потрапити в халепу, необхідно точно знати, що означає той чи інший фразеологізм та умови його вживання, яке слово є ключовим у тій чи іншій фразі. У цьому вся допомагають фразеологічні словники російської.

Фразеологічне багатство російської зібрано у виданнях різного роду та призначення.

Довідник М.І. Міхельсона «Російська думка та мова. Своє та чуже. Досвід російської фразеології. Збірник образних слівта іносказань» (1903 - 1904) містить споконвічно російські та запозичені фразеологічні звороти, цитати з російських та іноземних письменників, а також окремі слова, що мають образний характер. До багатьох фразеологізмів даються синоніми з інших мов.

У збірнику «Крилаті слова» С.В. Максимова (1899; повторено в 1955 р.) пояснено (нерідко в белетристичній формі) походження чималої кількості образних виразів, приказок, прислів'їв, а також окремих слів. Під «крилатими словами» етнограф, аматор і знавець народного побуту С.В.Максимов розумів як всі звороти образного характеру, а й окремі слова начебто безпутний, затрапезний, опростоволоситися, схилятися та інших.

Понад 4 тисячі фразеологізмів представлено у «Фразеологічному словнику російської мови» за редакцією А.І. Молоткова (1967; 1987) ідіомами та прийменниково-відмінковими поєднаннями, що мають переносний зміст. У словнику наведені фразеологічні одиниці типу сьома вода на киселі, авгієві стайні, виляють хвостом, скинути маску, відрізаний шмат, голова садова і для душі, в ажурі, за очі та під. Наведено також фразеологізми синоніми та антоніми. За деяких фразеологізмів дається довідка про джерело виникнення.

Учням старших класів адресовано «Шкільний фразеологічний словник російської» (М., 1980) В.П. Жукова. Словник охоплює фразеологізми, представлені у художній та публіцистичній літературі, у тому числі – творах класиків XIX – XX століть. До стійких оборотів, що увійшли до словника, належать споконвічно російські фразеологізми, а також запозичення зі старослов'янської мови (з поясненням застарілих форм і тих значень слів, які відсутні в сучасній літературній мові), і фразеологічні кальки.

Цікаві історико-етимологічні відомості містить «Словник російських прислів'їв та приказок» В.П. Жукова (1966). Говорячи про прислів'яний матеріал, не можна не згадати збори В.І. Даля «Прислів'я російського народу», т. 1 - 2 (М., 1997).

Найбільш уживані в сучасній російській мові прислів'я, приказки та крилаті висловизібрано у словнику В.М. Телія «Словник образних висловів російської» (1995). Тут є не лише тлумачення фразеологічних одиниць, а й коментар з точки відображення у них вітчизняної історії, літератури та культури, вказівки на типові ситуації, в яких можна використати той чи інший фразеологізм, і т.д.

Ось що, окрім сенсу, можна дізнатися тут, наприклад, про приказку мілини, Ємеля, твій тиждень: «У великих російських сім'ях на Русі існував звичай працювати по черзі. Усі домашні роботи розподілялися між членами сім'ї по тижнях: один молол на ручних жоренах борошно, інший пас худобу тощо. У приказці відбився цей старий звичай». Крім того, у словнику сказано, що приказка ця «говориться з зневагою або глузуванням тому, чиїм словам і розповідам не вірять, не вважають їх заслуговують на увагу» .

Невеликий за кількістю фразеологізмів (близько 800) "Словник-довідник з російської фразеології" (1985) Р.І. Яранцева цікавий тим, що фразеологізми розташовані в ньому на теми. Це дає можливість пишучому згадати або вибрати потрібний за стилем, емоційним забарвленням, характером образу і т.д. оборот. Знайти ж фразеологізми цієї теми допомагає їх алфавітний список, де кожен фразеологізм забезпечений номером, під яким розташовуються всі стійкі звороти цієї теми.

Фразеологізми-варваризми та слова-варваризми містить «Словник іншомовних висловів і слів, які вживаються російською мовою без перекладу» А.М. Бабкіна та В.В. Шендецова, т. 1-2 (1966).

Семантичні групи фразеологізмів наводяться в «Навчальному фразеологічному словнику російської мови» Є. А. Бистрова, А. П. Окунева, Н. М. Шанського (1984). Даються вказівки на синонімічні зв'язки фразеологізмів. Використання фразеологізмів ілюструється у словнику як цитатами з художньої літератури, а й прикладами з періодичної друку .

Названі вище словники є видання, спеціальної метою яких і було зібрання і коментування тих чи інших фразеологічних одиниць. Але фразеологія є й у тлумачних словниках, і з поясненням її точення. Безліч прислів'їв, приказок та інших фразеологічних одиниць містить «Тлумачний Словник живої мови» В.І. Даля.

«Фразеологічний словник російської» І.В.Федосова, А.Н.Лапицкого (2003) містить близько 10 тисяч фразеологізмів російської, які у Росії із ХІХ століття до нашого часу. У словнику широко представлені російські прислів'я та приказки, різноманітний фольклор, твори російських класиків, біблійні висловлювання. Особливістю словника є точне та коротке розкриття російських фразеологізмів у їхньому історичному та літературному контексті.

Оскільки темою нашої роботи є фразеологізми, що характеризують розум і мову людини, зупинимося саме на них. Так, у вищезгаданому словнику наводиться понад 40 фраз зі словом розум. Зокрема:

В умі - подумки, не записуючи.

Взятися (схопитися, хапитися) за розум - стати розумнішим, розважливішим, розсудливішим.

Заднім розумом міцний - про непередбачливу людину, що пізно схоплюється.

Доводити до пуття - надавати чомусь необхідного, закінченого вигляду.

Тримати що в умі (голові, думках) - думати про щось, пам'ятати.

Набратися розуму - стати розумним, порозумнішати.

Наставити на розум (або на розум-розум), наставити розуму-розуму - навчити чогось корисного, доброго, розсудити.

Не мого (твого, нашого) розуму справа – я нічого в цьому не розумію, мене це не стосується.

На умі (в умі) бути - бути в думках.

Своє на умі (собі на умі) – про людину, яка приховує щось, має задню думку.

І в умі немає (не було) – хтось і не думав, не припускав.

Від великого розуму (або з великого) розуму - ірон., по дурості, здуру.

Прийти (збрести) на розум (або розум) - 1) представитися, згадатися; 2) про появу бажання, наміри зробити щось.

З розуму (з голови) не йти - бути постійно в думках, свідомості.

На розум (на думку) не йде - не хочеться думати про що-небудь.

Розкинути розумом – подумати, зміркувати.

З розумом - розумно, ґрунтуючись на здоровому глузді.

Жити своїм розумом – бути самостійним, незалежним у вирішенні життєвих питань, у своїх вчинках.

Жити чужим розумом – не виявляти самостійності у вирішенні життєвих питань, вдаватися до авторитетів.

Розуму не прикладу – не знаю, не можу зрозуміти.

Розуму палата - про дуже розумну людину.

Уму-розуму вчити - вчити, як слід чинити, жити.

Розумна голова - про розумну, тямущу людину.

Частина фразеологізмів позначає фізично-емоційний стан людини:

Без розуму (бути) - у захваті, у захопленні від когось, чогось.

У своєму (або здоровому) розумі - цілком здоровий, психічно цілком нормальний.

Звести з розуму - 1) довести до божевілля, до втрати свідомості 2) захопити, зачарувати.

Не в своєму розумі - про ненормальну, схиблену людину.

Збожеволіти (збожеволіти, збожеволіти) з розуму - 1) втратити розум, стати схибленим, божевільним; 2) про когось надходить необдумано, що робить, говорить безглуздість.

Збожеволіти (пошкодитися) в розумі - те ж, що збожеволіти.

Розум за розум зайшов (заходить) – про стан, при якому не може розумно міркувати, діяти.

Всякий (кожен) по-своєму божеволіє - у кожного свої слабкості, чудасії.

З глузду з'їхати! - Вигук, що виражає сильне здивування, захоплення.

Розуму (розуму) потьмарення - про щось незвичайне, що викликає подив, захоплення.

Цікаві приказки про розум:

Розум бороди не чекає - розум проявляється у ранній молодості.

Сила є - розуму не треба - 1) пренебр., про будь-кого, хто, відрізняючись великою фізичною силою, не наділений великим розумом; 2) шутл., про тих, хто застосовує силу там, де треба подумати.

(Хто) п'яний та розумний, два угіддя в ньому - шутл., говориться на виправдання розумної, але питущої людини.

Слово як одиниця мовної діяльності дуже широко використовується у фразеологізмах. У «Фразеологічному словнику російської» І.В.Федосова, А.Н.Лапицкого понад 30 оборотів, поєднань, приказок з різним значенням про слово. Наприклад:

Без далеких (зайвих) слів - не кажучи, не міркуючи багато, не марнуючи часу.

Бути паном (господарем) свого слова (своєму слову) - про особу, яка виконує це слово, обіцянку.

У двох (у коротких, коротких, кількох) словах – коротко, стисло.

Взяти (брати) свої слова назад - відмовитися від своїх слів, тверджень, визнавши їхню хибність, неправоту.

В одне слово – про фразу чи думку, які висловлені чи виникли одночасно у двох чи кількох осіб.

Жалюгідні слова - про виправдання, що викликає зневагу.

Закинути (запустити) слово - згадати про що-небудь, натякнути на щось.

До речі (прийтись) – згадатися, бути згаданим до речі, з приводу чогось сказаного.

До речі (сказати) – до речі, у зв'язку зі сказаним або у додатку до нього.

На словах – 1) усно; 2) лише у розмові.

На два слова – для короткої розмови.

Не знаходити слів навіщо, слів навіщо бракує - про утрудненості у підборі відповідних слів висловлювання будь-якого сильного почуття.

Нема слів як... - неможливо висловити словами, як...

Одним словом, одне слово - те саме, що словом.

Від слова до слова чи до слова – все без вилучення, від початку до кінця.

Від слова до слова – у міру розвитку розмови, розмови.

Перше слово - 2) найголовніше, суттєве у чомусь.

З першого слова – від початку розмови.

З чужих слів - виходячи з чиїхось оповідань, а чи не власних знань, спостережень.

Слів (слова) немає - звичайно, справді, не доводиться сперечатися.

Слова, слова, слова - про пустозвонство, коли слова не підкріплюються справами.

Слово в слово – точно, дослівно (переказати, повторити, перекласти).

Слово за слово – поступово, помалу, про розвиток розмови, бесіди.

За словами - 1) ґрунтуючись на усному чиєму-небудь усному повідомленні; 2) запам'ятовуючи сказане, почуте без книги.

Тверде слово- про вірність цій обіцянці, гарантії виконання чогось.

Лише слово – тільки говориться так, одна назва.

Витрачати слова даремно (даремно, даремно) - говорити марно, даремно, не досягаючи мети.

Поруч із оборотами, які у розмовної російської промови, в російських прислів'ях і приказках, інших видах народного фольклору, характеристиці розуму й мови людини надається велике значення.

Отже, фразеологізми російської, характеризуючі розум і мова людини, вживаються у Росії протягом століть, де вони втратили своєї актуальності й у час. Їх вживання доречно у різних життєвих ситуаціях: у суперечці, у життєвому побутовому розмові, у громадських виступах, під час підготовки доповідей, написання рефератів і творів. Фразеологізми збагачують нашу мову, прикрашають мову.

2. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ПРИМІСНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

1 Семасіологічна характеристика фразеологізмів про розум

Фразеологізми, що характеризують розумову діяльність людини, можуть бути однозначними і багатозначними.

Наприклад, однозначними є оберти: окресливши голову (не думаючи, не розмірковуючи, безрозсудно), лізти в голову (наполегливо, невід'язно з'являтися в розумі, у свідомості), розумна голова (про розумну, розумну людину), на свіжу голову (займатися в невтомному) стані), голова і два вуха (про некмітливу людину), розуму не докладу (не можу зрозуміти, здогадатися, зрозуміти), дурню маятися (здійснювати дурні, необдумані вчинки), запудрити мізки (заплутати, ввести когось в оману).

По два і більше значення мають оберти:

з головою (1 - про розумну, розумну, здатну людину; 2 - обдумано розумно робити щось; 2 - швидко, легко розуміти, засвоювати);

ловити на льоту, з льоту (1 - дуже уважно слухати, не упускаючи нічого зі сказаного); 2 - швидко, легко розуміти, засвоювати);

забивати (забити) голову (1 - обтяжувати себе турботами, турбуватися про будь-кого, чим-небудь; 2 - перевантажувати пам'ять безліччю непотрібних, відомостей, знань);

валяти дурня (1 - дуріти, потішати інших дурними витівками, бавитися жартами; 2 - байдикувати, нічого не робити; 3 - вести себе легковажно, несерйозно, чинити не так, як слід);

окресливши голову (1 - безрозсудно, не думаючи про наслідки робити що-небудь; 2 - дуже швидко, стрімголов побігти, кинутися кудись).

У 17-томному академічному «Словнику сучасного російського літературної мови» наведено п'ять основних значень та його відтінків у фразеологізму збожеволіти: 1) втратити розуму, розуму, ставати психічно ненормальним: - Баснин збожеволів! Це зрозуміло. Нехай призначать медичне обстеження його розумових здібностей (Сергєєв-Ценський); 2) сильно турбуватися, тривожитися: - Ти бачиш і знаєш, - сказав Лось, - коли я не бачу тебе - божеволію від тривоги (А.Толстой); 3) надмірно цікавитися чимось чи кимось: Французи тепер з глузду з'їхали на Берліозі і від кожної нотки приходять у шалений ентузіазм (П.Чайковський); 4) робити дурниці, чинити необдумано: [Петро:] Їдеш? Куди? Навіщо? [Аксюша:] До театру, до актрис. [Петро:] Що ти, схаменись, з глузду ти з'їхала! (О.Островський); 5) у ролі вигуку. Вигук, який виражає подив, захоплення: Лікар був дуже здивований тим, що Борис залишився живим. - З глузду з'їхати! - Сказав він, коли справа пішла на поправку (Слонімський).

З багатозначністю фразеологічних оборотів тісно пов'язана їхня синонімія, тому що нове значення того чи іншого обороту сприяє появі нових семантичних зв'язків у колі стійких оборотів і призводить до розширення синонімічного ряду.

Наприклад, значення обороту голова варить (про тямущу, кмітливу людину) дозволяє включати його в синонімічний ряд з оборотами котелок варить (прост.), (є) голова на плечах, семи п'ядей у ​​лобі (про дуже розумну, мудру людину), розуму палата .

Різні значення фразеологізму дурень дурнем (1 - про дуже дурну, тупу людину; 2 - про людину, що опинилася в дурному, в незручному становищі) дають можливість вживати його в різних синонімічних рядах.

У тому випадку, коли говорять «про дуже дурну, тупу людину», вживають кілька синонімічних оборотів: без царя в голові (від приказки «свій розум - цар у голові»), без голови.

Говорячи «про людину, яка опинилася в дурному, в незручному становищі» використовують синоніми: звалювати дурня (зробити дурість, допустити помилку), збожеволіти (2 - вчинити необдумано, що робить, сказати безглуздя).

Одні з синонімічних оборотів про розум людини за значенням майже рівноцінні: короткий розум і розум коротень (про недалекий розум), курячі мізки прост., презр. (про обмежений, невеликий розум), недалекого розуму (про розумово обмежену людину), без голови (про дурну людину; не обдумавши, безрозсудно робити що-небудь), набитий дурень (про дуже дурну людину),

Інші синонімічні обороти мають відмінності у значенні чи стильовому вживанні. Напр.

ламати голову (напружено думати, вирішуючи важке питання або намагаючись розібратися в чомусь складному, важкому), ворушити мізками (напружено думати), розмірковувати про високі матерії (говорити на філософські теми, розмірковувати про абстрактні предмети), думати думу і народно-поет . думати думушку (міркувати, вдаватися до роздумів),

наставити на розум (або на розум-розум), наставити розуму-розуму (навчити чогось корисного, доброго);

з розумом (розумно, ґрунтуючись на здоровому глузді), з толком (отримати бажане відповідно до своїх розумних дій),

хто сміливий, той два з'їв (про підприємливий, спритний, хитрий, що вміє влаштовуватися людині), обвів навколо пальця (спритно, хитро обдурив когось).

Кількісно синонімічні ряди фразеологізмів неоднакові. Одні з них складаються з двох обертів, інші – із трьох і більше. Напр.

стати розумним, порозумнішати, стати розумнішим, розважливішим, розсудливішим: набратися розуму (або розуму), взятися (схопитися, хапитися) за розум;

про розумну, кмітливу людину: (є) голова на плечах, голова варить, семи п'ядей у ​​лобі;

про непередбачувану, відчайдушну людину, будь-кого необачно сміливого, що ризикує головою, життям: зірви-голова, окресливши голову, про дві голови;

навчити чогось корисного, доброго, давати життєві поради: наставити на розум (або на розум-розум), наставити уму-розуму, вчити розуму-розуму;

божеволіти, втрачати розум: мішатися в розумі (або в розумі) і мішатися розумом (або розумом); помутитися розумом, збрендити з розуму, збрести з розуму, збожеволіти, збожеволіти, або збожеволіти, збожеволіти і т. п.) з розуму, збожеволіти (або пошкодитися) в розумі,

У промови синонімічні відносини можуть вступати вільне словосполучення зі стійким: «Сестри дуже схожі зовні, але характери вони різні: молодша - дуже добра, щира, довірлива дівчинка, а старша - потайлива, собі на думці» .

Синонімічними є нерідко окремі слова та фразеологічні звороти: «Схитрив ти, Кузьмо, має бути? - Вона була чомусь переконана, що Тентенников вічно хитрує і всіх, як стверджувала вона, навколо пальця обводить, особливо її, таку тиху та довірливу (В. Саянов). Він не міг без насильства над собою уявити, що таку людину можна було обдурити, обвести навколо пальця... (К. Симонов)».

Серед фразеологізмів, що характеризують розум людини, є фразеологізми-антоніми. За значенням та структурою антонімічні фразеологізми найчастіше виникають у результаті заміни одного з компонентів на семантично співвідносний антонім. Наприклад:

Зірки з неба вистачати (відрізнятися розумом, здібностями, робити щось видатне) - зірок з неба не вистачати (бути пересічним, нічим не видатним, мати посередні здібності);

Вправити мізки (змусити опритомніти, змусити зрозуміти, усвідомити помилку) - запудрити мізки (заплутати, ввести будь-кого в оману).

Живий розум (гострий, жвавий, винахідливий розум) - важкий розум (повільний, не швидкий розум);

З голови (або з розуму) не йти (бути постійно в думках, свідомості) - на розум (або в голову) не йде (не хочеться думати про щось, робити щось);

Жити своїм розумом (бути самостійним, незалежним у вирішенні життєвих питань, у своїх вчинках) – жити чужим розумом (не виявляти самостійності у вирішенні життєвих питань, вдаватися до авторитетів).

Проте є й фразеологізми-антоніми різноструктурні. Наприклад:

зірок з піднебіння не вистачає - семи п'ядей на лобі;

гусак лапчастий (про пройдисвіта, шахрая, собі на умі) - горе цибулеве (про невдачливу людину), голова і два вуха (про некмітливу людину).

Отже, антонімія фразеологізмів негаразд широко поширена, як його синонімія. Крім того, серед фразеологізмів про розум людини можна виділити однозначні та багатозначні поєднання.

2 Ступінь злиття окремих слів у фразеологічних зворотах

Розглянемо, як розрізняються фразеологічні звороти за мотивованістю значення та семантичної злитості.

Критерієм виділення типів нерозкладних поєднань служить передусім ступінь злиття у яких окремих слів. Стійкість і нерозкладність елементів фразеологічного обороту розглядається, зазвичай, з двох точок зору: по-перше, з погляду їх смислової спаянности і, по-друге, з погляду можливості морфологічних змін слів, складових даний оборот. У цьому злитість оборотів за значенням відбивається і їх граматичних властивостях. Так, що більш явно виражається семантична нерозкладність обороту загалом, то слабкішими стають граматичні зв'язки, котрий іноді зовсім втрачаються. Напр.

горе від розуму (про нерозуміння посередними людьми людини розумної і про викликані цим труднощі, як бог на душу покладе (як заманеться, як доведеться), хід конем (про несподіваний хитромудрий вчинок у складній ситуації), на чисту воду вивести (викривати когось , викривати чиїсь злочини, наміри),

ламати голову (напружено думати, вирішуючи важке питання або намагаючись розібратися в чомусь складному, важкому) - зламати голову (змучитися, наполегливо думаючи над чимось); збожеволіти (або з глузду з'їхати) з розуму - звести з розуму, голова пухне - голова розпухла.

Серед фразеологізмів про розум, як і серед інших фразеологізмів, за ступенем лексичної неподільності та граматичного злиття складників також можна виділити такі типи зворотів: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні поєднання.

У особливу групу слід виділити деякі цитати, прислів'я, приказки та ряд термінологічних словосполучень, які набувають окремі риси власне фразеологізмів, наприклад відтворюваність в тому самому складі і метафоричність, що намічається. Такі звороти – фразеологізовані, вони поступово переходять у ту чи іншу групу власне фразеологізмів.

Приклади фразеологічних зрощень, що характеризують розум людини:

анітрохи не вагаючись (нітрохи не замислюючись, не вагаючись), збрендити з розуму, збрести з розуму),

з кондачка (необдумано, несерйозно, без розуміння справи, легковажно),

з бухти-барахти (необдумано),

ні бум-бум (цілком не розбиратися в чомусь, не розуміти),

голова загублена (про безшабашну, розгульну людину),

окресливши голову - не думаючи, не розмірковуючи, безрозсудно),

міряти на свій аршин (судити відповідно до своїх власних уявлень).

Це лексично неподільні словосполучення, значення яких не визначається значенням входять до них окремих слів). Сенс цих оборотів не мотивований значенням складових компонентів, оскільки:

по-перше, в лексичній системі сучасної мови немає повноцінних за значенням самостійно існуючих слів нікчемне, вагання, бухти, барахти, збрендити, забубенний, кондачок. Аршин - запозичення з татарської мови; Російська міра довжини, що дорівнює 0,711 метра, що застосовувалася до введення метричної системи.

по-друге, значення слів вивести, міряти, вбити, виявляється за умов даного словосполучення лексично ослабленим, навіть спустошеним. Основні значення окресливши – «змалювавши контури», міряти – «вимірювати довжину, ширину».

Таким чином, основною ознакою фразеологічного зрощення є його лексична неподільність, абсолютна семантична спаяність, при якій значення цілого обороту не може бути виведене зі значення його слів.

Семантично зрощення у більшості випадків виявляється еквівалентом слова («своєрідним синтаксично складеним словом», за термінологією акад. В.В. Виноградова). Наприклад: не дорого візьме – не замислиться.

Граматичні форми слів, що становлять фразеологічне зрощення, іноді можуть змінюватися. Наприклад, у пропозиціях Прохор запрошував і Протасова: той універсально освічений і в гірській справі собаку з'їв (Шишк.) або: - Щодо тканин, у них я не знавець, про них запитати царицю Марію. Баби на тому собаку з'їли (А.К. Т.) – зберігається залежність між словом з'їв та суб'єктом дії: він з'їв, вони з'їли і т.д. Однак на загальне значення зрощення така зміна граматичних форм не впливає.

У деяких зрощеннях граматичні формислів і граматичні зв'язку не можуть бути пояснені, мотивовані з погляду сучасного російської, тобто. вони сприймаються як свого роду граматичні архаїзми. Наприклад: нікчемно вагаючись, так собі, розуму незбагненно, собі на думці, жарт сказати, і т.д. Застарілі граматичні форми слів, котрий іноді слово загалом, і невмотивовані синтаксичні зв'язку лише підтримують лексичну неподільність обороту, його семантичне єдність.

Синтаксично фразеологічні зрощення виступають у ролі єдиного члена речення. Наприклад, у реченні: «Був молодий серцем і душею... І на аршин довжелезний свій Людську честь і совість міряв (М. Лермонтов). Левчук лаяв себе за нерішучість, за боязкість, але ж він хотів якнайкраще. Він міряв на свій аршин, хто знав, що ця москвичка має інші, ніж у нього, мірки (В. Биков). Виділене фразеологічне зрощення виконує функції обставини способу дії.

У фразеологічних єдностей загальний зміст залежить від переносного значення окремих елементів, що становлять образний «стрижень» всього обороту. Приклади фразеологічних єдностей, що характеризують розум людини:

Зміїна мудрість - витончена мудрість; розсудливість, що не цурається лукавства.

Живий розум - гострий, жвавий, винахідливий розум.

З пальця висмоктати - вигадати, сказати щось без достатніх підстав, не спираючись на факти.

Зламати голову - змучитися, завзято думаючи над чимось.

Голова пухне - про стан крайньої розумової напруги в результаті довгих роздумів, роздумів над чимось, великої кількості вражень.

На свіжу голову – займатися, робити щось у невтомному стані.

На свою голову – собі на шкоду, на шкоду.

Не чекати, не гадати – не припускати, не думати.

Не думав, не ворожив - щось сталося несподівано.

Задня думка - прихований намір, таємний намір.

Ловити себе думки - раптово собі самого усвідомити якісь власні роздуми, думи.

Мізки набакир - про те, хто діє, міркує шалено чи безглуздо.

Це лексично неподільні обороти, загальне значення яких певною мірою мотивовано переносним значенням слів, що становлять цей оборот.

Образність, властива у тому мірою фразеологізмам всіх типів, є результатом вживання окремих слів, складових фразеологізми, в переносному значенні. Однак не всі типи стійких поєднань мають однакову образність, і далеко не в кожному з них ця образність може бути співвіднесена зі значенням окремих компонентів і мотивована. Так, образність фразеологічних зрощень є згаслою, вже невмотивованою і незалежною від значення складових елементів. На відміну від зрощень фразеологічні єдності «мають властивість потенційної образності». Ця обставина дозволяє деяким ученим (Б.А. Ларін, А.Г. Руднєв) звороти такого типу називати метафоричними поєднаннями. Образність фразеологічних єдностей відрізняє їх від зрощень, а й від вільних словосполучень, омонімічних по оформлению. Наприклад:

голова болить - «щось турбує, турбує» і голова болить - у прямому значенні;

зайти в глухий кут - «прийти в здивування, збентеження, опинитися в скруті» і зайти в глухий кут - у прямому значенні;

мати голову на плечах – «бути розумним, кмітливим» і мати голову на плечах – у прямому значенні;

голова паморочиться - «хтось втрачає здатність ясно розуміти» і голова паморочиться - хтось відчуває запаморочення - у прямому значенні.

Лексичний склад фразеологічних єдностей неподільний. Це зближує їх із групою зрощень. Але на відміну зрощень частини фразеологічних єдностей може бути відокремлені друг від друга вставкою якихось слів. Наприклад: горе (моє) цибулеве, морочить (мені, собі, тобі, нам) голову - збиває з пантелику, позбавляє здатності здорово міркувати (мене, себе, тебе, нас); не твого (мого, нашого) розуму справа - вимога не потикатися в чужі справи.

Граматичні форми та синтаксичний лад фразеологічних єдностей суворо визначені, але, як правило, зрозумілі та мотивовані існуючими в сучасною мовоюформами та зв'язками (не виходити з голови – не виходити з кімнати; ламати голову – ламати ногу).

Заміна слів у складі єдності, а також підстановка синоніму призводить або до руйнування образності, властивого даному обороту, або зміни його експресивного сенсу. Це створює сприятливі умови для індивідуального стилістичного оновлення єдностей у мові, що широко використовується у художній літературі. Наприклад: «Увечері Карабанов валяв дурня і крутився між ліжками, як біс» (А. Макаренко). «Скінчився час, коли можна було «валяти дурня», і треба ж, зрештою, братися за розум» (Г.Мединський).

Приклади фразеологічних поєднань, що характеризують розум людини:

Жити (користуватися) своїм розумом - жити на власний розсуд.

Не виходить із голови - постійно в думках, не забувається.

Приходити в голову, спадати на думку - виникати, з'являтися у свідомості - про думки, наміри.

Вбити (забити, забити) в голову - зміцнитися в будь-якому переконанні, намірі, вперто обстоюючи його.

Викинути з голови, викинути з голови - забути, перестати думати про будь-кого або про що-небудь. викинути із голови.

Тримати в умі (або голові, думках) - думати, пам'ятати про щось.

Навести на розум (розум) – навчити, розумити.

Розумовий погляд (погляд) - ідея, свідомість.

Розуму незбагненно - зовсім незрозуміло.

Не довго думаючи – без вагань, без роздумів.

Це стійкі обороти, загальне значення яких залежить від значення складових слів. Слова у складі фразеологічного поєднання зберігають відносну семантичну самостійність, проте є невільними і виявляють своє значення лише у поєднанні з певним замкнутим колом слів, наприклад: слово своїм розумом поєднується тільки зі словами жити, користуватися. Отже, один із членів фразеологічного поєднання виявляється більш стійким і навіть постійним, інший – змінним. Наявність постійних та змінних членів у поєднанні помітно відрізняє їх від зрощень та єдностей.

Значення постійних членів (компонентів) є фразеологічно пов'язаним. Наприклад, у поєднаннях викинути з голови та вправити мізки постійними викинуть і вправити, оскільки саме ці слова виявляться основними (стрижневими) елементами та в інших фразеологічних поєднаннях: викинути – з голови, з розуму; вправити - мізки, розум, голову. Вживання інших компонентів неможливо («дістати з голови», «люби мозок»), це зумовлено існуючими семантичними відносинами всередині мовної системи. Значення подібних слів є у системі даних оборотів фразеологічно пов'язаними, тобто. реалізуються лише з певним колом слів.

Від фразеологічних зрощень і єдностей фразеологічні поєднання відрізняються тим, що є абсолютно лексично неподільними. Незважаючи на фразеологічну замкнутість оборотів даного типу, навіть лексично невільні компоненти без шкоди загального фразеологічного значення можуть бути замінені синонімом. Напр.: зламати голову - зламати мозок; ворушити мізками - ворушити розумом; викинути з голови – викинути з голови; добитися толку - знати (або розуміти) толк - з толком (з розумом, тлумачно, слушно) і т.д. Це створює сприятливі умови виникнення варіантів фразеологічних єдностей, а нерідко і синонімів.

Синтаксичні зв'язки слів у подібних оборотах відповідають існуючим нормам, якими створюються і вільні словосполучення. Однак на відміну від останніх ці зв'язки стійкі, нерозкладні і завжди відтворюються в тому самому вигляді, семантично властивому тому чи іншому фразеологізму.

Фразеологічні поєднання, що характеризують розум людини - досить численна за складом і дуже поширена вживання група.

Від власне фразеологічних умовно відокремлені так звані фразеологізовані обороти (або вирази), які мають не всі розрізняючі ознаки фразеологізмів, а лише частиною з них: відтворюваністю в готовому вигляді і тією чи іншою мірою образністю. Однак слова у них залишаються семантично повноцінними. До таких виразів належать окремі цитати, частина прислів'їв, ряд термінологічних поєднань.

Приклади фразеологізованих оборотів, що характеризують розум людини:

Щастя без розуму - дірка - нерозумна, дурна людина не зможе втримати своє щастя, його щастя ненадійне.

(Поки що) баба з печі летить, сімдесят сім дум передумає - про жіночу здатність все передбачити, про все подумати і швидко вибрати з кількох рішень єдине правильне.

Сім разів приміряй (відміряй), один раз відріж – перед тим як зробити, вирішити щось відповідальне, серйозне, ретельно обдумай, все передбач.

(Хто) п'яний та розумний, два угіддя в ньому - жарт. говориться в виправдання розумної, але питущої людини.

Всякий Єремей подумки про себе - кожен повинен знати, коли і що слід робити, повинен чинити за своїм розумінням.

Хто смів, той два з'їв - про заповзятливу, спритну, хитру, яка вміє влаштовуватися людині.

(І) толк-то є, та не вштовхнений весь - про кмітливу, тямущу, але ще недосвідчену, недостатньо навчену людину.

На всякого мудреця досить простоти - навіть розумна людина іноді буває недалекоглядною, може зробити дурість, схибити.

На годину розуму не стало, навік (довіку) дурнем уславився (вславишся) - якщо одного разу помилишся, вчасно не зрозумієш вчинити правильним чином, уславишся дурнем.

Голь на вигадки хитра - людина, яка потребує чогось, винахідливий.

Сила є - розуму не треба - 1) пренебр. про будь-кого, хто, відрізняючись великою фізичною силою, не наділений великим розумом; 2) жарт. про тих, хто застосовує силу там, де треба подумати.

Розумна голова, (так) дурню дісталася - про людину, яка робить необдумані, безрозсудні вчинки.

Ранок вечора мудріший - краще відкласти до ранку наступного дня (оскільки рішення на свіжу голову правильніше, розумніше).

Думи за горами, а біда (смерть) за плечима - людина думає про щось далеке, загадує наперед, не знаючи, що горе, смерть поряд.

Ці звороти набули якоїсь метафоричності, яка все-таки повністю виводиться із складових таких висловів слів.

Прислів'я, що втратили повчальну частину, набувають узагальнено-образного змісту, практично відірваного від первісного контексту. Приказки здебільшого входять у різні групи фразеологічних оборотів. пороху не вигадає, зірок з неба не вистачає, без царя в голові (про недалеку, нерозумну людину, від «свій розум - цар у голові»).

Таким чином, серед фразеологізмів за ступенем лексичної неподільності та граматичного злиття складових частин можна виділити фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні поєднання та фразеологізовані вирази.

3 Лексико-граматичні відмінності, походження та стилістичні властивості фразеологізмів, що характеризують розумову діяльність людини

За лексико-граматичним складом серед фразеологізмів, що характеризують розум людини, можна виділити дві групи:

Фразеологічні обороти, що мають форму самостійної пропозиції: голова і два вуха (про некмітливу людину), з дурнем пива не звариш (з дурнем справи не зробиш, не змовишся), погана (недолуга) голова ногам спокою не дає (про те, хто не продумав свої дії заздалегідь, марно метушиться, клопочеться, зайве багато бігає), знайшов (знайшли) дурня! (Виклик, що виражає незгоду, відмова робити що-небудь), ранок вечора мудріший (після краще відкласти до ранку наступного дня, розум бороди не чекає (розум проявляється в ранній молодості).

У ролі пропозицій найчастіше виступають фразеологізовані висловлювання, що мають, як правило, синтаксично закінчену форму. Нерідко для цієї мети використовуються і різноманітні звороти розмовно-побутової мови: зарубі(ті) (собі) на носі.

Фразеологічні звороти, що мають форму словосполучення: мотати (собі) на вус (запам'ятовувати, брати до уваги, зазвичай припускаючи, що це може знадобитися, стати в нагоді, враховувати на майбутнє), на свіжу голову, втрачати голову, братися за розум, розум за розум заходить ,. Напр.: "У мене зовсім розум за розум заходить від нескінченних турбот і неприємностей" (Л. Толстой).

Фразеологізми, що характеризують розум людини, здебільшого відносяться до споконвічних оборотів. Споконвічні обороти - це загальнослов'янські (праслов'янські), східнослов'янські (давньоруські) і власне російські.

До<#"justify">Фразеологізми про мову, як і фразеологізми про розум вступають у синонімічні відносини. Наприклад:

про те, хто винахідливий у розмові, суперечці, хто красномовний, складно говорить можна сказати: не лізе за словом у кишеню, мова добре підвішена (або привішена), гостра (гостра) на мову;

якщо мають на увазі, що людина вигадує, стверджує щось без достатніх підстав, не спираючись на факти, кажуть: взяв зі стелі, висмоктав із пальця;

при підкресленні правильності, істинності сказаного, стверджуваного вживається: щиро кажучи (сказати), щиро кажучи, чесно кажучи;

про балакучу людину, яка говорить даремно, без толку, для проведення часів, можна сказати: мова без кісток, мова розв'язалася, мовою чухає, мовою трепет (бовтає, молотить).

Такі фразеологізми утворюють синонімічні ряди, які можуть входити і відповідні лексичні синоніми одного ряду. Наприклад: замовчувати – притримати язик, проковтнути язик, тримати язик за зубами (або на прив'язі), набрати води до рота; онімів - язик відібрався, язик прилип до гортані.

Фразеологічні синоніми про мовленнєвої діяльності можуть відрізнятися один від одного стилістичним забарвленням: книжкове, загальновживане, розмовне, загальновживане, просторічне.

Багатство фразеологічних, як і лексичних, синонімів створює величезні виразні можливостіросійської мови. Фразеологічні синоніми мови можуть не мати семантичних відмінностей, а можуть відрізнятися відтінками в значеннях:

чесно кажучи, правду кажучи (сказати), по совісті кажучи - вживається для того, щоб підкреслити достовірність, істинність сказаного;

поклавши руку на серце - абсолютно щиро, щиро, відверто.

Фразеологічні синоніми мови можуть відрізнятися і ступенем інтенсивності дії, прояви ознаки: кожен наступний синонім називає більш інтенсивне дію проти попереднім. Наприклад, базікати, марнословити: переливати з порожнього в порожнє; бовтати (тріпати, бити, клацати, грати) язиком, гострити ляси (бали, баляси); лити воду; цькувати баланду; гнути більдюгу; розводити балакури (бодягу); молоть нісенітниця; городити дурницю; розстібати рот і т. п. Фразеологічні синоніми тут зберігають семантичну зв'язок з поняттям пустословити.

В окремих фразеологічних синонімів можуть повторюватися деякі компоненти:

зберігати мовчання та дати обітницю мовчання;

словом не промовився і ні слова не сказав;

тримати язик за зубами і язик проковтнути.

Якщо основі фразеологізмів лежать різні образи, ми маємо право називати їх синонімами). Є ще ряд синонімів, що характеризують мовчання людини, але їхнє значення дещо інше. Наприклад:

Мовчання – знак згоди – припущення ствердної відповіді на запитання, на яке не отримано відповіді.

Обійти (чи пройти) мовчанням – навмисно не сказати, не згадати про що-небудь.

Мовчати (мовчати) у ганчірочку - не висловлювати свого, часто негативного, ставлення до чогось.

Ним (німий), як риба (або могила) - про людину, яка здатна мовчати, зберігати таємниці

Без зайвих слів - не кажучи багато, не гаючи часу на зайві розмови.

Як (ніби, наче точно) води в рот набрав - ніби онімів, втратив здатність говорити (про затяте мовчання, про небажання говорити).

У цих висловлюваннях хоч і використовується загальний образ «мовчати», є синонімами. Від фразеологічних синонімів слід відрізняти фразеологічні варіанти, структурні відмінності яких порушують семантичного тотожності фразеологізмів: закинути вудку - закинути вудку; тут фразеологічні варіанти відрізняються граматичними формами дієслова.

Не синонімізуються і фразеологізми, подібні у значеннях, але що відрізняються сполучуваністю і тому вживані у різних контекстах. Так, фразеологізми з три короби і кури не клюють, хоч і означають «дуже багато», але в мові використовуються по-різному: перший поєднується зі словами наговорити, набалакати, наобіцяти, другий – тільки зі словом гроші.

Антонімія фразеологізмів про мовленнєву діяльність людини часто підтримується антонімічними зв'язками їх лексичних синонімів:

розтікатися думкою по дереву (зайве докладно говорити про що-небудь) - коротко і ясно (про лаконічний, стислий стиль мови).

В окрему групу виділяються антонімічні фразеологізми, які частково збігаються за складом, але мають компоненти, протиставлені за значенням: на різних мовах(без взаєморозуміння) - однією мовою (з розумінням); знаходити спільну мову (домагатися, досягати повного порозуміння) - не знайти спільної мови (не досягати порозуміння).

Компоненти, які надають таким фразеологізмам протилежне значення, часто є лексичними антонімами (знайти – не знайти, різних – одному).

Більшість фразеологізмів про мову людини характеризується однозначністю: вони мають лише одне значення, їх семантична структура досить монолітна, нерозкладна:

Брати (взяти) свої слова назад (відмовлятися від сказаного, визнавати хибними свої слова).

Не знаходити слів (не може висловити свої почуття).

Ближче до справи (коротше, по суті, без зайвих подробиць, вживається при зверненні до того, хто говорить).

Своїми словами (не дослівно, передаючи лише головне значення, зміст).

Кидати слова на вітер (говорити без користі чи необдумано; необачно обіцяти і не виконувати обіцяного).

Ловити на слові (примушувати когось зробити або обіцяти зробити те, про що їм було сказано).

З перших слів (відразу, від початку розмови, розмови).

Слово в слово (цілком точно, дослівно).

Давати знати (повідомляти).

Але є фразеологізми, які мають кілька значень. Наприклад,

На словах - 1) усно 2) лише у розмові.

Між іншим - 1) не приділяючи серйозної уваги, принагідно з чимось; 2) До речі, якщо говорити попутно, те саме, що і до речі сказати, до речі сказати.

З п'ятого на десяте - 1) пропускаючи подробиці, безладно, непослідовно, 2) абияк, безладно, недбало.

Багатозначність виникає зазвичай у фразеологізмів, що зберегли у мові часткову вмотивованість значень. Наприклад, переливати з порожнього в порожнє: 1) займатися чимось марним; безцільно витрачати час; 2) марно витрачати час на марні розмови; між іншим - 1) не приділяючи серйозної уваги, принагідно з чимось; 2) До речі, якщо говорити попутно, те саме, що і до речі сказати, до речі сказати.

Багатозначність легше розвивається у фразеологізмів, які мають цілісне значення та за своєю структурою співвідносні зі словосполученнями: що є духу – 1) дуже швидко; 2) дуже голосно; розв'язати мову - 1) спонукати чи змусити розмовляти; 2) розговоритись, почати багато говорити.

Омонімічні відносини фразеологізмів про промови людини виникають тоді, коли однакові за складом фразеологізми виступають у абсолютно різних значеннях: 1) брати слово – з власної ініціативи виступати на зборах; 2) брати слово (з кого-небудь) - отримувати від когось обіцянку, клятвенне запевнення у чомусь.

Омонімами є також фразеологізми: 1) давати слово – обіцяти та 2) давати слово – дозволяти виступити на зборах, на засіданні; 1) і розмови бути не може - зовсім виключається будь-що; 2) і розмови бути не може - само собою зрозуміло, неможливо заперечити проти.

Джерелом фразеологічних омонімів може бути остаточний розрив значень багатозначних фразеологізмів. Наприклад, значення фразеологізму крутитися мовою у значенні «дуже хотіти запитати, сказати про щось важливе, хвилююче» послужило основою для появи його образного омоніма ніяк не згадати (про марне зусилля згадати щось добре відоме, знайоме, але забуте в даний момент).

У подібних випадках важко провести кордон між явищем багатозначності фразеологізму та омонімією двох фразеологічних одиниць.

2 Стилістичні відмінності фразеологізмів про мову

Як ми вже зазначали, російська фразеологія відрізняється багатством функціонально-стильових та емоційно-експресивних синонімів. Стилістична забарвлення фразеологізмів зумовлює закріплення в певному стилі промови. У цьому виділяється дві групи фразеологізмів: загальновживані фразеологізми, які мають постійного зв'язку з тим чи іншим функціональним стилем, і функціонально закріплені фразеологічні одиниці.

До загальновживаних фразеологізмів, що характеризують мовну діяльність людини, можна віднести, наприклад: стримати слово (дотримуватися цієї обіцянки), вибирати слова, висловлювання (говорити обережно, обмірковуючи, зважуючи кожне слово), можна сказати (використовується для вказівки на можливість, допустимість чогось) ), мова йде (говориться про будь-кого або про що-небудь), що стосується... то (якщо говорити про будь-кого, що-небудь, то...).

Вони знаходять застосування як у книжковій, так і в розмовній мові. На відміну від загальновживаної лексики, що представляє дуже значну частину російського словника, загальновживана фразеологія за кількістю одиниць займає скромне місце у всій масі російських фразеологізмів.

Найбільший стилістичний пласт фразеологізмів про мову складає фразеологія, яка використовується переважно в усній формі спілкування, а в письмовій мові – у художній літературі:

Трьох (двох) слів зв'язати не може - не вміє ясно викласти щось

(От) і вся розмова - немає необхідності говорити про щось, обговорювати щось.

Інша розмова – інша справа, інше становище.

Тягти або смикати за мову - змушувати говорити, висловлюватися.

Мовою тріпати (чухати, базікати, молоть) - говорити (дарма, без толку, для часу).

Гостра мова, гостра на мову - про дотепну, уїдливу людину.

Розумні (приємні) промови приємно і слухати – говориться, коли чують те, чого чекали, з чим згодні, що приємно слухати.

Зірвалося (слово) з мови - мимоволі, несподівано для того, хто говорить, бути сказаним.

Кидатися словами - говорити безвідповідально, обіцяти щось, не будучи впевненим у виконанні своєї обіцянки.

Коротше кажучи - укладаючи сказане вище, використовується при закінченні мови, викладу).

Одним словом - коротко, загалом (вираз, що починає висновок, узагальнення).

Жарти убік – якщо говорити всерйоз (заклик, пропозиція перейти до справи).

Жарти жартами (жарт жартом) - як не жартуй, як не кажи.

Розмовні фразеологізми часто даються в тлумачних словниках без стилістичних послідів, проте все ж таки виділяються на тлі загальновживаних фразеологізмів яскравим розмовним забарвленням, трохи зниженим, фамільярним відтінком у звучанні. Розмовні фразеологізми, як правило, образні, що надає їм особливої ​​експресії, жвавості. Вживання в мові служить протидією штампам, канцеляризмам.

Просторові фразеологізми, в цілому близькі до розмовних, але відрізняються більшою зниженістю: чухати (тріпати, балакати) мовою, смикнуло за мову, три ха-ха (про що-небудь заслуговує на осміяння, здатне викликати сміх), поганим голосом (кричати, кричати, кричати), типан на мову кому (недобре побажання тому, хто говорить те, чого не слід)

Ще різкіше звучить грубо-просторічна фразеологія: чорт смикнув за язик, драти горлянку. До її складу входять лайливі стійкі поєднання, що представляють грубе порушення мовної норми.

Інший стилістичний пласт утворює книжкова фразеологія. Вона використовується в книжкових функціональних стилях, переважно в письмовій мові. До книжкових належать фразеологізми офіційно-ділової лексики: давати свідчення; доводити до відома (повідомляти, сповіщати, вживається в офіційних, ділових паперах; давати слово (у значенні: дозволяти виступити на зборах); називати речі своїми іменами (говорити про щось прямо, відверто, нічого не приховуючи, не підшукуючи пом'якшувальних слів і виразів), брати слово (у зн. за власним бажанням, ініціативою виступати на зборах, засіданні),

Книжкове забарвлення мають і фразеологізми, що прийшли в мову з суспільно-політичної, публіцистичної та художньої літератури:

Одне не прислів'я - думка, судження, висловлювання когось ще аргумент.

Вкласти в чиї уста (слова, думки) - показати героїв літературних та інших творів, які вимовляють слова, висловлюють думки, задумані автором їм.

Дар слова - вміння вільно і правильно висловлюватись.

Серце серцю звістку подає - говориться, коли близькі люди розуміють один одного без слів або думають один про одного, перебуваючи далеко один від одного.

Слово про слово - вести мову про художніх творах.

Ставити крапки (точку) над і. - Остаточно все з'ясувати, уточнити всі подробиці, довести все до логічного кінця.

Як правило, книжкові фразеологізми нейтральні з точки зору емоційно-експресивної, вони не мають коннотативних значень. Лише іноді їм притаманне піднесене, урочисте звучання: з вуст в уста (від одного до іншого, про передачу повідомлення, звістки); перше слово (у зн. Найголовніше, суттєве в чомусь); останнє слово(Нове, вища, ще не перевершене досягнення в будь-якій галузі науки, техніки, культури).

Фразеологізми розмовного стилю експресивно забарвлені:

Пропускати повз вуха - не реагувати, ніяк не звертати уваги на те, що говориться, що сказано.

Що за питання – звичайно, так, обов'язково (вираз безперечного затвердження у відповідь на зайве запитання).

Що й казати - емоційне вираження згоди, підтвердження, переконаності в чомусь.

Вилити душу - висловити відверто, до кінця найзаповітніше

Без (далеких, зайвих) розмов - не кажучи, не міркуючи багато, не марнуючи часу даремно.

Мова заплітається - про людину, яка не може виразно, ясно сказати що-небудь

Таким чином, яскраве емоційно-експресивне забарвлення розмовних фразеологізмів зумовлене їхньою метафоричністю, використанням у них різноманітних виразних засобів. Фразеологізми розмовного стилю про мову людини пофарбовані у фамільярні, жартівливі, іронічні, зневажливі, зневажливі тони.

3 Типи фразеологізмів залежно від ступеня ідіоматичності компонентів

Серед фразеологізмів, що характеризують мову людини, слід виділити фразеологічні зрощення - стійкі поєднання, узагальнено-цілісне значення яких не виводиться зі значення складових їх компонентів, тобто не мотивовано ними з погляду сучасного станулексики:

Висмоктати з пальця - вигадати, сказати щось без достатніх підстав, не спираючись на факти.

Точити ляси - базікати ні про що.

Ікру метати - злитися, лаятися, обурюватися, зазвичай через дрібниці.

Притча в язицех - предмет загальних розмов, пересудів. Оборот, запозичений із церковнокнижної мови.

Зі стелі (взяти, сказати) - навмання, як на думку спаде, без достатніх підстав.

Не змигнувши (сказати, відповісти) - без жодної затримки, замішання, довго не роздумуючи.

(Так) і все тут - і розмова закінчена, і справа закінчена.

Розтікатися думкою по дереву – довго говорити.

Цілісне значення цих фразеологізмів зрозуміло будь-якій російській людині. Проте коріння фразеологізму часом сягає настільки віддалені часи, що лінгвісти не приходять до однозначного висновку про їх походження.

Фразеологічні зрощення можуть включати до свого складу застарілі слова та граматичні форми: жарт сказати (не жарт!), сир бор розгорівся (не сирий!), що також сприяє семантичній нерозкладності оборотів.

Семантично ці зрощення здебільшого є еквівалентом слова: розводити бодягу - балагурити, жартувати, зволікати.

Фразеологічні єдності - стійкі поєднання, узагальнено-цілісне значення яких частково пов'язане з семантикою компонентів, що їх складають, вжитих в образному значенні:

Мова заплітається - про людину, яка не може виразно, ясно сказати щось.

Мова як бритва - хтось говорить різко чи дотепно.

Мова добре (непогано, здорово) підвішена – вільно, гладко говорити.

Мова за зубами (тримати) – мовчати.

Закинути (запустити) слівце - згадати про щось, натякнути на щось.

Без далеких (або зайвих) слів - не кажучи, не міркуючи багато, не марнуючи часу.

Бути паном (або господарем) свого слова (своєму слову) - про особу, яка виконує це слово, обіцянку.

У двох (коротких, кількох) словах – коротко, стисло.

Витрачати слова даремно (даремно, даремно) - говорити марно, даремно, не досягаючи мети.

Дати волю мові – почати багато, нестримно говорити.

Ламати мову - говорити неправильно, спотворюючи слова та звуки.

Проситися на мову - про слова, фрази, готові бути сказаними.

Мова підвішена (добре, погано) - про здатність (нездатність) складно говорити.

Мова зламаєш - про слове, що важко вимовляється, фразі.

Мова свербить - про велике, нестримне бажання висловитися, висловити свою думку.

Мова не повертається (сказати, запитати) – немає рішучості

Червоне слівце - дотепний, влучний вираз, яскраві слова.

Кидати слова на вітер – говорити даремно, безцільно.

Вилити (розкрити) душу – розповісти все відверто.

Прикусити мову – замовкнути.

Такі фразеологізми можуть мати «зовнішні омоніми» - збігаються з ними за складом словосполучення, вжиті у прямому (неметафоричному) значенні: Мене так підкинуло на вибоїні, що я прикусив мову і страждав від болю.

На відміну від фразеологічних зрощень, що втратили у мові своє образне значення, фразеологічні єдності завжди сприймаються як метафори чи інші стежки. Деякі фразеологічні єдності зобов'язані своєю експресивністю каламбуру, жарту, покладеному в їхню основу: мова заплітається, балакатиме мовою, дати волю мові. Виразність деяких фразеологічних єдностей будується на грі антонімів: переливати з порожнього на порожнє, навколо і навколо. Фразеологічні єдності надають мові особливої ​​виразності та народно-розмовного забарвлення.

Фразеологічні поєднання - стійкі обороти, значення яких мотивовано семантикою складових компонентів, один з яких має фразеологічно пов'язане значення:

Кричати (або кричати) на всю Іванівську - дуже голосно кричати (від назви Іванівської площі Кремля, де за старих часів оголошувалися укази).

Спільну мову- Взаємне розуміння між будь-ким.

Різними мовами - без взаєморозуміння.

Розмови розмовляти – вести розмову, розмовляти.

До речі сказати - у зв'язку з щойно сказаним, на додаток до сказаного.

Мова прилипла до гортані - хтось онімів (від страху, розгубленості).

Слово в слово - абсолютно точно, буквально.

Гра слів - дотепний жарт, каламбур.

Фразеологічно пов'язане значення компонентів таких фразеологізмів реалізується лише за умов суворо певного лексичного оточення.

Фразеологічні поєднання нерідко варіюються: розмови розмовляти – розмови завести.

Вище названі типи фразеологізмів доповнюють фразеологічні вирази, які також стійкі, проте складаються зі слів із вільними значеннями, тобто відрізняються семантичною членністю. Це крилаті висловлювання, прислів'я, приказки. Багато фразеологічні висловлювання мають принципово важливу синтаксичну особливість: є не словосполучення, а цілі пропозиції.

Не всяке (всяко) лико в рядок - не всяка помилка, необдумане слово, провина ставиться у провину, говориться в виправдання або втіху того, хто припустився помилки, обмовився, обмовився.

Слово не горобець, вилетить (випустиш) – не спіймаєш – перш, ніж що-небудь сказати, треба гарненько подумати, щоб потім не довелося шкодувати.

За твоїм (його, її) мовою не встигнеш (і) босоніж - говориться жартівливо тому чи про те, хто не в міру балакучий.

Поїхала кума невідомо куди - бовтаєш нісенітницю, нісенітницю.

Мовиш - не повертаєш, а плюнеш - не піднімеш - сказані слова назад не забереш.

Для червоного слівця – через бажання гостро (влучно) сказати (частина приказки «Для червоного слівця не пошкодує й рідного батька»).

Ні аза в очі – ні слова в очі.

У літературі, найчастіше публіцистичній, зустрічаються помилки, спричинені незнанням мовних умовїї застосування або неувагою до навколишнього контексту. Прикладом такого незнання може бути недоречне у багатьох випадках використання обороту взагалі. Його значення - «як заведено говорити, як виражаються у подібних випадках». Дві умови істотні для виправданого вживання цього виразу: по-перше, прийнятість, типовість того позначення, на яке посилаються у вигляді виразу так би мовити, а по-друге, виразність цього позначення (чому його часто охоче і застосовують). Саме так вживали фразеологізм взагалі ті автори, чий мовний авторитет, чия мовна майстерність загальновизнана. Напр.: «Спритні видавці «Північної бджоли» вже не стануть, як кажуть, класти йому пальця в рот» (П.); «Я відчував себе настільки щасливим, що, як кажуть, в вус не дув і в гріш не ставив нічиїх глузування» (Тургенєв).

Ці приклади чітко свідчать, що виправдане використання висловлювання як кажуть передбачає наявність у тих будь-якого прийнятого, широко поширеного виразного засобу - фразеологізму, влучного порівняння, образного позначення тощо. Названі умови є в наступних газетних уривках, чому і вживання в них висловлювання взагалі цілком виправдано: «Запропонували мені працювати на ньому. Трохи боявся, але, як кажуть, очі бояться, а руки роблять-поки вони не підводили»; «Петряєв знав його - шановна людина - один із тих сільських керівників, які, як кажуть, пройшли і вогонь, і воду...»; «Ну а щодо майстерності нашої чудової пари, то її, як кажуть, не позичати».

Навпаки, в контекстах, наведених нижче, зазначені умови відсутні, в жодному немає прийнятого загальнонародного виразного засобу, внаслідок чого вживання в них обороту взагалі невиправдано, а сам оборот просто не потрібен: «Громадська робота? До неї Валерій, як кажуть, звик давно»; «Зараз нас турбує врожай, так би мовити, продукції, що швидко псується»; «Всі їдуть, як то кажуть, у своїх справах».

Таким чином, фразеологізми, що характеризують мовлення людини, також мають семасіологічні та стилістичні відмінності. Можна виділити типи цих фразеологічних оборотів залежно від рівня семантичної злитості їх компонентів.

Фразеологізми російської, характеризуючі розум і мова людини, вживаються протягом століть, де вони втратили своєї актуальності й у час. Їх вживання доречно у різних життєвих ситуаціях: у суперечці, у життєвому побутовому розмові, у громадських виступах, під час підготовки доповідей, написання рефератів і творів.

Аналіз фразеологізмів, які характеризують розумову та мовленнєву діяльність людини, показав, що вони мають усі характерні особливостіфразеологічних оборотів російської мови, зокрема:

Смислову цілісність, що розвивається внаслідок семантичного ослаблення слів-компонентів, що входять до складу фразеологічної одиниці.

Стійкість поєднання слів, що утворюють фразеологічну одиницю, тобто відтворюваність її в готовому вигляді.

Наявність переносного значення, що характеризує широкий розряд фразеологічних одиниць сучасної російської мови, паралельно до яких уживані омонімічні відповідності, що не є фразеологічними одиницями.

Експресивно-емоційну промовистість. Ця характерна стилістична характеристика властива переважній кількості фразеологічних одиниць.

Фразеологічна одиниця є складне семантичне явище досить різноманітної структури. Ми вказали лише її визначальні ознаки, які не обов'язково виявляються у кожному окремому випадку, але в сукупності вони характеризують фразеологічні одиниці.

Для фразеологічних зворотів, що характеризують розумову та мовленнєву діяльність людини, властива синонімія (ламати голову, ворушити мізками, розмірковувати про високі матерії; проковтнути язик, тримати язик за зубами (або на прив'язі), набрати води в рот;

Серед фразеологізмів, що характеризують розум і мову людини, є і фразеологізми-антоніми (вправити мізки - запудрити мізки; живий розум - важкий розум; зірки з неба хапати - зірок з неба не вистачати; різними мовами - однією мовою; розтікатися думкою по дереву - коротко та ясно).

Більшість фразеологізмів, що характеризують розумову та мовленнєву діяльність людини, - однозначні (окресливши голову, розуму не докладу, дурню маятися, переливати з порожнього в порожнє, не знаходити слів, кидати слова на вітер, ближче до діла).

Також фразеологізми, що характеризують розумову і мову людини, можуть бути багатозначними (забивати голову - 1) обтяжувати себе турботами, турбуватися про будь-кого; 2) перевантажувати пам'ять безліччю непотрібних, відомостей, знань; в один голос - 1) усі разом, одночасно, 2) згідно, одностайно, одноголосно; на словах - 1) усно, 2) лише у розмові).

Омонімічні відносини фразеологізмів виникають тоді, коли однакові за складом фразеологізми виступають у різних значеннях: 1) брати слово - з власної ініціативи виступати на зборах; 2) брати слово (з кого-небудь) - отримувати від когось обіцянку, клятвенне запевнення у чомусь.

За мотивованістю значення та семантичної злитості серед фразеологізмів, що характеризують розум і мовлення людини, можна виділити:

фразеологічні зрощення (ніщо не сумнівалося, від кондачка, окресливши голову, з глузду збрендити, розводити бодягу, притча в язицех, точити ляси).

фразеологічні єдності (зміїна мудрість, гостра мова, ловити себе на думці, голова болить, зайти в глухий кут, мова добре підвішена, проситься на мову, витрачати слова даремно).

фразеологічні поєднання (Жити своїм розумом, Навести на розум, Не довго думаючи, викинути з голови, вправити мізки, співати з чужого голосу, розмови розмовляти – розмови завести).

Від власне фразеологічних умовно відокремлені так звані фразеологізовані обороти, які мають лише відтворюваність у готовому вигляді і тією чи іншою мірою образністю. До таких виразів відносяться прислів'я, приказки, крилаті вирази: Щастя без розуму - дірка. Сім разів приміряй (відміряй), один раз відріж. (І) толк-то є, та не вштовхне весь. Сила є розуму не треба. На всякого мудреця досить простоти. Слово не горобець, вилетить (випустиш). За твоїм язиком не встигнеш і босоніж. Для червоного слівця (не пошкодує рідного батька).

Фразеологізми, що характеризують розум і мовлення людини, здебільшого ставляться до споконвічних оборотів (без царя в голові, розум коротень, стрімголов, заднім розумом міцний, точити ляси, червоне слівце).

Деякі фразеологізовані вислови сягають корінням у художню літературу (горе з розуму; не мудруючи лукаво легкість у думках незвичайна, жалюгідні слова, свіже переказ, а віриться насилу). Книжкове забарвлення мають і фразеологізми: вкласти в уста (слова, думки), серце подає серцю звістку.

За експресивно-стилістичним значенням більшість фразеологізмів, що характеризують розум і мовлення людини, відносяться до розмовно-побутового стилю (пороху не вигадає, мідний лоб, голова садова. Розкинути розумом, хапатися за розум, трьох (двох) слів зв'язати не може, тягнути або смикати за мову, кидатися словами, зірвалося (слово) з мови, пропускати повз вуха, що за питання, мова заплітається, вилити душу).

Таким чином, у роботі ми досліджували семантичну характеристику, лексико-граматичні відмінності, походження, експресивно-стилістичні властивості фразеологічних зворотів про розум і мовлення людини, їх типи за мотивованістю значення та семантичної злитості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

.Арістова Т.С., Ковшова М.С. Словник образних виразів російської. - М., 1995.

2.Вакуров В.М. Фразеологія/Сучасна російська мова, під ред. Д.Е.Розенталя. - М., 1984.

.Даль В.І. Прислів'я, приказки та примовки російського народу. Сб.: У 2 т. – СПб., 1997.

.Жуков В.П., Жуков А.В. Шкільний фразеологічний словник російської. - М., 1994.

.Зімін В.П., Спірін А.С. Прислів'я та приказки російського народу: Пояснювальний словник. - М., 1996.

.Лінгвістичний енциклопедичний словник. - М., 1990.

.Мокієнко В.М. Загадки російської фразеології. - М., 1990.

.Молотков О.І. Фразеологічний словник російської. - М., 1986.

.Ожегов С. І., Шведова Н.Ю. Тлумачний словникросійської мови. - М., 1994.

.Розенталь Д.Е., Голуб І.Б., Тєлєнкова М.А. Сучасна російська мова. - М., 2002.

.Російська мова. Енциклопедія/Гол. ред. Ю. Н. Караулов. - М., 1997.

.Словник образних висловів російської / Під ред. В. Н. Телія. - М., 1995.

.Сучасна російська: Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія: Хрестоматія та навчальні завдання / Відп. ред. Д. М. Поцепня. – СПб., 2002.

.Навчальний фразеологічний словник російської: Посібник учнів нац. шкіл / Є. А. Бистрова, А. П. Окуньова, Н. М. Шанський. - Л.: Просвітництво, 1984.

.Федосов І.В., Лапіцький О.М. Фразеологічний словник російської. - М: ЮНВЕО. – 2003.

.Феліцин В. П., Мокієнко В. М. Російські фразеологізми. - М., 1990.

.Фразеологічний словник російської / Під ред. А. І. Молоткова. - М., 1967.

.Фразеологічний словник російської/ Під ред. І.В.Федосова, А.М.Лапицького. - М., 2003.

.Шанський Н. М., Боброва Т.А. Шкільний етимологічний словник російської. - М., 1997.

.Шанський Н.М., Зімін В.І., Філіппов А.В. Шкільний фразеологічний словник російської: Значення та походження словосполучень. - М., 1997.

.Яранцев Р. І. Словник-довідник з російської фразеології. - М., 1985.

Репетиторство

Потрібна допомога з вивчення якоїсь теми?

Наші фахівці проконсультують або нададуть репетиторські послуги з цікавої для вас тематики.
Надішліть заявкуіз зазначенням теми прямо зараз, щоб дізнатися про можливість отримання консультації.

Т.І. Єгорова, м. Гірничо-Алтайськ, Гірничо-Алтайський державний університет

Серед фразеологізмів російської мови приблизно 300 фразеологічних одиниць (при незакритому списку) мають значення якісної оцінкидій та манери поведінки людини. Фразеологізми цього є об'єктом нашого вивчення. Розглядаються вони з погляду семантичної характеристики, категоріального значення та системних зв'язків. Категоріальне значення фразеологічних оборотів, що увійшли до цієї групи, по-різному: одні (їх більшість) рівні за значенням дієслову, наприклад: задати перцю(кому) - "розпікати, лаяти, карати, зазвичай даючи відчути свою силу, влада"; інші (їх лише п'ятнадцять) за своїм граматичним значенням відповідають прислівнику, наприклад: сидіти, стояти, як пень - "нерухомі, безглуздо, байдуже".

Користуючись методом надмірних тлумачень, визначаємо категоріальне значення аналізованих фразеологізмів як близьке до дієслова (у першої групи) і як близьке до прислівника (у другої групи). Говоримо " близьке " , оскільки багато фразеологічні обороти характеризуються категоріальної полісемією, потім вказує В.П.Жуков, ілюструючи цей факт з прикладу фразеологізму " зуби з'їв " . Стосовно нашого матеріалу це можна показати на прикладі ФЕ "ходити по струнці, по ниточці (у кого)".

Значення цього фразеологізму може бути передано такими словосполученнями: 1) "тремтіти, тремтіти перед будь-ким", 2) "бути слухняним, вишколеним". Слова, прирівнювані за змістом до цього фразеологізму, сягають двох частин мови - відповідно дієслову і прикметнику. Але багатозначність цей фразеологічний обіг не розвинув.

Це означає, що категоріальна полісемія може розвиватися незалежно від явища багатозначності у сенсі. У тих випадках, коли одне з категоріальних значень фразеологізму є граматичним значенням дієслова, ми розглядаємо їх у складі аналізованих ФЕ (ходити по струнці, ниточці (у кого); тримати мову за зубами; тримати мову на прив'язі; співати з чужого голосу). ФЕ із загальною семантикою "якісна оцінка дій та манери поведінки людини" можна згрупувати у більш вузькі у сенсовому відношенні підгрупи:

1. Фразеологізми, що характеризують дії людини на основі її взаємовідносин та взаємозв'язків з довкіллям, колективом: ходити, стояти на задніх лапках (перед ким) - "угоднювати, слугувати". - Чому Молчалін ходить на задніх лапках перед Фамусовим та перед його важливими гостями? -Через ганебний метал, яким підтримується тлінне існування. (Писарєв, Пушкін і Бєлінський.) 1. Милити голову (кому) - "сильно лаяти, розпікати будь-кого". - Губернатор сильно намилив голову справнику за дорогу, якою вчора їхав. (Герцен. Колишнє і думи.). 2. Стояти впоперек горла (у кого) - "дуже набридати, докучати, заважати будь-кому, дратувати будь-кого". -Квітков стукнув палицею по підлозі і крикнув: -Це гидко! ...Ваша брехня у всі дев'ять років стоїть у мене впоперек горла. (Чехов. Лікар.). Таких фразеологізмів виявлено 110. У складі цієї групи виділяються семантичні розряди: а) фразеологізми, що характеризують поведінку людини, яка займає в суспільстві залежне становище, типу: гнути спину, хребет, шию (перед ким) - принижуватися, підлещуватися, раболепствовать; повзати на череві (перед ким) - підлещуватися, догоджувати, плазати, раболепствовать; виляти хвостом (перед ким) (у другому значенні: підлещуватися, улесливо ставитися до будь-кого); б) фразеологізми, що характеризують прояв гніву, незадоволеність людини чимось, типу: метати громи та блискавки - розпікати будь-кого; говорити гнівно, роздратовано, дорікаючи, викриваючи будь-кого або погрожуючи будь-кому; змішувати з брудом когось, всіляко принижувати, ображати, чорнити; в) фразеологізми, що характеризують поведінку людини, яка не має власної думки, типу: співати з чужого голосу - "не маючи своєї думки, висловлювати, повторювати і т.п. чуже;" "бути несамостійним у своїх судженнях"; дивитися, дивитися з рук (кого, чиїх) "вчиняти так, як хочеться іншому, не самостійно"; танцювати під дудку (чию) - "вчиняти, поводитися так, як завгодно будь-кому, беззастережно підкорятися будь-кому". 2. Фразеологізми, що характеризують манеру мовного спілкування: крутити, крутити вола - "говорити, базікати дурницю, стверджувати щось свідомо безглузде." - Ноткін: Та киньте ви вола крутити! Не грав ніколи Карл Маркс у жодні карти (Маяковський. Лазня). Точити ляси, баляси - "займатися порожньою балаканею, пустословити". - А ну тебе з твоїми розмовами – розлютився Семен. -Давай говори свою ціну, та будемо працювати, нічого даремно баляси точити (К. Сєдих. Даурія). Нами виявлено 27 таких фразеологічних одиниць. Усередині підгрупи ФЕ можна поєднати в три семантичні розряди: а) фразеологізми зі значенням "небажання вступати в розмову або продовжувати її", типу: прикусити, закусити мову - "замовкнути; утриматися від висловлювання"; тримати мову на прив'язі - "мовчати, не базікати, не говорити зайвого; бути обережним у висловлюваннях"; проковтнути мову - "замовчати, перестати говорити, базікати і т.п."; набрати в рот води-"зберігати завзяте мовчання, нічого не говорити"; тримати мову за зубами - "мовчати, не базікати, не говорити - зайвого; бути обережним у висловлюваннях"; б) фразеологізми, що характеризують манеру ведення розмови, типу: розводити візерунки, розлучення - говорити розлого, багатослівно; заливатись, розливатись солов'ям - говорити красномовно, із захопленням; тягнути кота за хвіст – нудно, повільно говорити; без натяків - прямо, відкрито, відверто, не вдаючись до натяків (говорити, питати і т.п.); крізь зуби – I. невиразно, нерозбірливо (говорити, шепотіти, бурмотати тощо); 2. з презирством, невдоволенням і т.п., як би неохоче (говорити, цідити, бурчати тощо); роззявляти горлянку-голосно говорити, кричати, репетувати, реготати тощо; чухати зуби - базікати, багато говорити, розмовляти; в) фразеологізми, що характеризують зміст розмови (зазвичай з негативної сторони ), типу: нести, городити нісенітницю, нісенітницю, нісенітницю - говорити, писати і т.п. дурість; крутити (крутити) вола - говорити, базікати дурниці, стверджувати щось свідомо безглузде; нести, пороти ахінею, дичину, дурницю, дурницю, нісенітницю, нісенітницю - говорити, писати і т.п. дурниці; 3. Фразеологізми, що характеризують ставлення людини до роботи, до справи: засукавши рукави - старанно, старанно, енергійно (робити щось). а ти повинен був вийти в поле, засукавши рукави, працювати, працювати (Тургенєв. Рудін). - Привітавшись, тато сказав, що буде нам у селі байдики бити, що ми перестали бути маленькими і що час нам серйозно вчитися (Л. Толстой. Дитинство). У поті чола - з великою старанністю, напругою, докладаючи всі сили (працювати, трудитися і т.п.). Санчо показав мозолі на руці: - Можете переконатися - у поті чола видобуваємо свій хліб! (О. Матюшина. За дружбу). Таких ФЕ виявлено 28. У складі цієї підгрупи виділяються два семантичні розряди: а) фразеологізми, що характеризують велику старанність, напругу в роботі, особливу вправність у справі, типу: гнути, ламати спину, горб, хребет - трудитися до знемоги, виснажувати себе тяжкою роботою ; крутитися (крутитися, крутитися) як білка в колесі - бути в безперервних клопотах, заняттях, турботах; у поті чола - з великою старанністю, напругою, докладаючи всі сили (працювати, трудитися тощо); б) фразеологізми, що характеризують неробство або несумлінне ставлення до роботи, типу: начхати в стелю - зовсім нічого не робити, ледарити; собак ганяти - бовтатися без діла, ледарити; склавши руки - нічого не роблячи, ледарячи; бити байдики - пусто проводити час, ледарити; ледаря ганяти - пусто проводити час, ледарити; на живу руку - поспіхом, погано, абияк (робити щось); абияк - недбало, абияк (робити що-небудь); валити через пень колоду - робити повільно, неповоротко, невміло або абияк під. 4. Фразеологізми, що характеризують психічний стан людини, що проявляється зовні, в її манері поведінки, типу: як осиновий лист тремтить, трясеться - дуже сильно (тремтить, трясеться, зазвичай від хвилювання, страху і т.п,) - Як осиновий лист затряслася Олена Дмитрівна, впала чоловікові в ноги, просячи його вислухати її (Бєлінський. Вірші Лермонтова). Надувати губи (губки) - сердитися, ображатися, роблячи незадоволене обличчя; висловлювати невдоволення, досаду тощо. - Мене образили його слова. Він помітив це. - Ти що надув губи? Бач, ти! (М. Горький. Дитинство). Таких фразеологічних одиниць виявлено 12. У складі цієї підгрупи виділяється два семантичні розряди: а) фразеологізми зі значенням "вміти управляти собою, зберігати самовладання", типу: тримати себе в вузді - стримувати пориви своїх почуттів, підпорядковуючи їх своїй волі; тримати себе в руках, зберігати самовладання; тримати себе на віжках - вміти керувати собою; б) фразеологізми зі значенням "зовні виявляти свої почуття," типу: вдарятися, входити, вламуватися в амбіцію - бурхливо виявляти, виражати свою образу, невдоволення, коли зачеплене самолюбство; як осиновий лист тремтить, тремтить - дуже сильно (тремтить, трясеться, зазвичай від хвилювання, страху і т.п.); хапатися, триматися за животи (животики) - покочуватися зі сміху, сильно сміятися; робити великі, круглі очі - виражати крайнє подив, здивування та ін. 5 Фразеологізми, що характеризують манеру здійснення зорового чи слухового сприйняття, типу: загострити очі (вічка) (на кого, на що) – уважно, насторожено дивитися на когось або за чимось. – Дівчинка нагострила на нього очі, очікуючи, що він зробить із сухарями (Гончаров. Обломов). Слухати у всі вуха – дуже уважно, не пропускаючи жодного слова, звуку тощо. Таких ФЕ виявлено 18.

У давнину був психологічної служби, уявлення про психотипі, психологів, які б описати психологічний портрет особистості. Люди, виходячи з власних спостережень за поведінкою та вчинками людини, давали йому яскраву та точну особистісну характеристику. Звернемося до народної мудрості.

Фразеологізми, що характеризують людину як особистість

"Пуп Землі"
Так ми говоримо з іронією про самовпевнену людину, яка перебільшує власну значущість і бажає, щоб їй усі підкорялися.
Стародавні люди були впевнені, що існує центр («пуп») Землі, і саме там знаходяться таємничі сили природи. У кожного народу були свої боги, яким вони поклонялися, та свої герої, які перемагали у смертельній сутичціжахливих чудовиськ. Наприклад, греки вважали, що «пуп Землі» знаходиться в Дельфах, де Аполлон вразив кровожерного і злісного дракона Піфона.

"Пускати пил в очі"
Якщо ми хочемо підкреслити хвастощі людини або те, що вона робить напоказ, вживаємо саме цей оборот.
За старих часів дорогами Росії тяглися неквапливо вози бідняків. Коні йшли повільно, не здіймаючи пилу та шуму. Але часто їх гамірно і хвацько обганяв на трійці багач або бричка царського посла, або знатного поміщика, піднімаючи за собою клуби пилу. Бідняки гнівно лаяли їх, витираючи запорошені пилом очі.

«Шерочка з машерочкою»
Так ми жартівливо характеризуємо пару жінок, які зазвичай танцюють разом або постійно перебувають десь разом через відсутність чоловіків.
У Росії жінки здобували домашню освіту до 18 століття. 1764 року в Петербурзі при Воскресенському Смольному жіночому монастирі було відкрито Смольний інститут шляхетних дівчат. Там навчалися дочки дворян із 6 до 18 років. Звичайним зверненням дівчат одна до одної було французьке ma chere, що у перекладі – «моя дорога» (інститутки вивчали як закон божий, наукові предмети, а й предмети «світського обходження»). Від цих французьких слів і з'явилися російські слова "шерочка" та "машерочка".
Я думаю, що цей вислів можна віднести і до чоловіків з огляду на деяку нетрадиційність у чоловічих стосунках. Про кого мова йде не важко здогадатися (хай вибачать мене вони).

«Ходити фертом»
Фразеологізм відноситься до самолюбних франтів, челядів, самовдоволених, зухвало ошатно одягнених чоловіків.
У старій російській абетці кожна літера називалася словами (для кращого запам'ятовування). Наприклад, літера "А" - словом "аз", тобто. "я"; літера "Л" - "люди"; Літера "Ф" - "ферт" (справжнє значення цього слова досі неясно). Проте, літера «Ф» схожа на поставу гордовитої людини з руками на поясі. Спочатку слово "ферт" і означало "руки в боки".

«Тертий калач»
Цей вираз адресований дуже досвідченій людині, яку багато побачила в житті, яку складно обдурити, обхитрити, провести.
На Русі калач – це борошняний виріб, хліб у вигляді замку з дужкою. Він випікався з калачного тіста, яке довго терли та м'яли. Звідси і поєднання "тертий калач".

«Самовлюблений нарцис»
Це самозакоханий, милується лише собою людина.
Фразеологізм запозичений із грецької міфології. Нарцис - дуже гарний грецький юнак, син річкового бога Кефіса. Німфа Ехо була закохана в Нарциса, але він відкинув її. Богиня кохання Афродіта покарала його за це.
Якось Нарцис, повертаючись із полювання, побачив своє відображення у водному джерелі. Довго милувався, а потім закохався в себе і помер від туги. Боги перетворили його на квітку.

«Семи п'ядей у ​​лобі»
Дуже розумна, видатна, мудра людина.
Стародавні люди вважали велике чоло в людини ознакою великого розуму. На Русі, до застосування метричної системи заходів, мірою довжини була п'ядь – у середньому 18 сантиметрів (відстань між розтягнутими великим і вказівним пальцями руки). 18 см. – в середньому ширина чола звичайної людини.
Слов'яни вважали цифру 7 магічною, тому все, що викликало здивування чи захоплення, пов'язували з цифрою 7.

"Сім п'ятниць на тижні"
Цей вислів застосовують до людей невиконавчих, не постійних у своїх рішеннях, із частою зміною настрою та намірів.
За старих часів на Русі п'ятниця була базарним днем, коли укладалися всілякі угоди і встановлювалися терміни виконання зобов'язань. У, хто вчасно було виплатити борг по угоді, щодня ставав п'ятницею, тобто. днем виконання зобов'язання. Так і з'явилося словосполучення «сім п'ятниць на тижні», яке відноситься до людини, яка сьогодні говорить одне, а завтра інше.

«Сирота казанська»
Шахрай, який прикидається нещасним, бідним, скривдженим, намагаючись розжалобити когось із корисливою метою.
Історія походження цього фразеологізму пов'язана з підкоренням Казанського ханства за царя Івана Грозного в 16 столітті. Татарські князі (мурзи) мали платити данину Русі. Мурзи нерідко користувалися добротою російських царів та просили поблажки. Вони прикидалися бідними, бідними, нещасними. Російський народ став їх жартівливо називати "сиротами казанськими".
До речі, на честь перемоги над татарами на Червоній площі було збудовано Покровський собор і названо храмом Василя Блаженного (на ім'я юродивого, який жив у ньому).

Поки працювала, зрозуміла, що не зможу описати більшу частину фразеологізмів в одній статті, тому вирішила поділити її на дві частини.

Текст роботи розміщено без зображень та формул.
Повна версія роботи доступна у вкладці "Файли роботи" у форматі PDF

Мета роботи:

1. Показати, як відображається характер і зовнішність людини у фразеологічних зворотах;

2. Дослідити фразеологічні звороти, що характеризують людину;

3. Навчитися характеризувати людину з допомогою фразеологізмів.

Завдання:

1. Розкрити значення фразеологізмів;

2. З'ясувати мету вживання фразеологізмів у мові;

3. Визначити роль фразеологізмів у художній літературі;

4. Знайти та проаналізувати фразеологізми зазначеної групи; ​

5. Визначити джерела їх походження. ​

6. Ознайомитися з тлумаченням та сферою вживання їх у фразеологічних словниках російської.

Актуальність роботи

Актуальність роботи полягає у неослабному інтересі до фразеологізмів російської. Фразеологія - один із найяскравіших засобів мови. Саме тому її образно називають перлиною російської мови.

Фразеологічний фонд російської поповнюють фразеологічні новоутворення різних періодів економічних, соціальних і політичних перетворень у суспільстві. Сьогодні нові фразеологічні звороти активно вживаються, входять до фразеологічного складу мови, збагачують її виразними засобами. Зі сторінок газет і журналів, з радіо та телепередач, з театральних та естрадних підмостків звучать і входять у мову носіїв російської все нові і нові образні висловлювання. Фразеологізми відбивають усі сторони життя. Особливу групу складають фразеологізми, що характеризують людину, за допомогою яких можна яскравіше уявити образ людей, що, у свою чергу, збагачує нашу мову, засоби масової інформації та літературу.

Методи дослідження:

1. Пошуковий- інформація в мережі інтернету та в літературних джерелах.

2. Аналіз- відбір важливої ​​та цікавої інформації по темі.

3. Синтез- узагальнення отриманої інформації.

4. Опис- результат спостереження.

Новизна:

дане дослідження допомагає:

Виявити можливість фразеологічних оборотів створювати мовний портрет людини, її образ яскравішим, повним;

Характеризувати внутрішній світта підкреслити зовнішні дані людей за допомогою фразеологізмів.

? ? ?

Група фразеологізмів зі значенням якісної оцінки особи ​

Фразеологізмів, які характеризують людину, дуже багато.

Фразеологізми цієї групи є одним із засобів експресивної характеристики людини, емоційної оцінки її індивідуальних якостей або її становища в суспільстві, колективі.

Розеологізми, якими можна описати

​ ЗРІСТ ЛЮДИНИ

Дуже високий: ​

коломенська верста,

каланча пожежна,

(зростом) в косу сажень.

Дуже низький: ​

від горщика два вершки,

від землі не видно (не видно),

з нігтик, з шпилькову голівку. ​

Фразеологізми, за допомогою яких можна описати

фізичні дані людини

Дуже здоровий, повний життєвих сил:

коса сажень у плечах, лопатися від (з) жиру, входити в тіло, набиратися сил.

Дуже хворий, виснажений, блідий, худий:

шкіра та кістки, обличчя немає, в чому тільки душа тримається, ледве-ледь душа в тілі, при останньому подиху, теплична рослина, ледве ноги волочити.

Фразеологізми, за допомогою яких можна надати словесний портрет

зовнішнього вигляду людини

Дуже привабливий: ​

як картинка, кров з молоком,

бог не образив.

Вкрай непривабливий:

кішка драна, ні шкіри ні пики,

(дурний, страшний) як смертний гріх.

Схожий на інший, однаковий: ​

один в один, з одного тіста, тютелька в тютельку,

два чоботи пари, одного поля ягідка, на одне обличчя,

як дві краплі води, одним світом мазані.

Не схожий на інший, який відрізняється: ​

як небо та земля, з іншого тіста.

Фразеологізми, за допомогою яких можна описати людину

​ Поодязі

Нарядний, стильний:

одягнений в пух і порох,

при повному параді, з голочки.

Старомодний: ​

блазень (чучело, лякало) гороховий.

Не за розміром:

сидить як на корові сідло.

Рівень інтелектуального розвитку​

Високий:

розуму палата, мати голову на плечах, на голову вище,

з головою; світла головушка;

голова на плечах, семи п'ядей на лобі,

котелок варить, набиратися розуму (розуму).

Низький:

олух царя небесного, без царя в голові,

ні бе ні ме (ні кукареку);

кийок стоєросовий, порожня голова,

дурний як сивий мерин;

як баран на нові ворота.

Фразеологічні звороти у творах російської літератури

Фразеологічний фонд є скарбницею російської, звідки черпають художні засоби російські письменники. Він знаходиться в динаміці, у розвитку.

Фразеологія є важливим засобоммовного на людини, надає мові особливу виразність, образність, сприяє розумінню його глибоко гуманних ідей. Вживання фразеологічних одиниць залежить від ідейної тематичної спрямованості мови, вони різноманітні за значенням, стилістичною характеристикою. Деякі фразеологічні одиниці використовуються часто, але кожного разу в новому контексті вони звучать по-іншому, виражаючи тонкі відтінки сенсу та почуттів.

Рядки з комедії «Лихо з розуму», криловських байок, казок для дітей неабиякого віку Щедріна стали крилатими і увійшли до розмовної та літературної мови нарівні з народними прислів'ями та приказками, а фрази з них стали стійкими поєднаннями – фразеологізмами. Є серед них і такі, які характеризують людину або її почуття та відчуття, взаємини з навколишнім світом та людьми.

Чим багатший

мова виразами

та оборотами,

тим краще для вправного

письменника.

А. С. Пушкін

Багатство мови

є багатство думок.

Н. М. Карамзін

Фразеологічні словники ​.

Дані словники пояснюють значення фразеологізму, що використовується як в усній, так і в письмовій мові.

Такі словники не тільки служать джерелом інформації, але й допомагають суттєво збагатити словниковий запас читача, наповнивши його мова незвичайними виразами, якими така багата мова.

Кому може стати в нагоді фразеологічний словник?

Словник фразеологізмів може бути

корисний іноземцям, яким не завжди

зрозумілий буквальний зміст висловлювання.

Професійні перекладачі часто

використовують словники такого роду,

для того, щоб максимально точно

Ми провели соціальне опитування серед учнів 10-х класів. В опитуванні взяли участь 52 особи. Перед тими, хто навчається, було поставлено питання: як часто ви використовуєте фразеологізми для характеристики людей, опису їх зовнішності?

За результатами опитування з'ясувалося, що 37% часто використовують фразеологізми, що характеризують людину, 46% зрідка вживають їх у мовленні, а 17% вважають за краще використовувати конкретний опис, не вдаючись до допомоги фразеологізмів. Крім того, ми з'ясували, що дівчата набагато частіше використовують фразеологізми для характеристики людей, ніж юнаки.

ВИСНОВОК:

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ, ХАРАКТЕРИЗУЮЧІ ЛЮДИНИ, ГРАЮТЬ ВЕЛИКУ РОЛЬ У НАШОМУ ЖИТТІ, ДОПОМОГАЮЧИ ПРЕДСТАВИТИ ОБРАЗ ЛЮДЕЙ ПРАВДОподібним. ВИНИКЛИ ВОНИ НЕ СПОНТАННО, А ПОСТІПНО. Приходили в нашу мову з міфології, з літератури, зі старовинних звичаїв і переказів .

Джерела: ​

​https :// school - science . ru /6/3/37260​

​https :// stydopedia . ru /5 x 1 b 3. html ​

​https :// goldrussian . ru / frazeologicheskie - oboroty . html ​

​https :// vuzlit . ru /930022/ harakteristika _ frazeologicheskih _ oborotov _ tochki _ зренія _ проіжождение ​

​https://znachenie-slova.ru/

Фразеологія - та область мови, яка більшою мірою виражає особливості національного характеру, ставлення до себе і до світу. У кожному фразеологічному обороті висловлено почуття до предмета мови, хоча немає прямих оцінок, констатації факту, є запрошення до роздумів про те, що важливо для всіх і кожного, повз що не пройде ніхто з нас у своєму житті. Поспостерігаємо це в оборотах, які говорять про властивості та якості людини.

I. Прямота. Щирість. Відвертість

1. Розкривати (розкрити) душубути гранично відвертим (з кимось, перед кимось). Синоніми: відкрити душу; відкрити серце.

Поговорити до душі бути відвертим, чесним у розмові, висловити довіру співрозмовнику. Синонім: щиро сказати.

2.З відкритим серцем- Без упередження, щиро. Синоніми: від чистого серця; поклавши руку на серце; від усього серця; в очі; в обличчя; у відкриту; без натяків; без околиць.

3. Рубати з плеча— говорити чи діяти різко, прямо, часом грубо, необдумано, не зважаючи ні на що ні на кого. Синоніми: називати своїми іменами; душа навстіж.

Фразеологізми даного розділу характеризують людину відкриту, щиросердну, щиру.

II. Самовладання. Безстрашність. Сміливість

Фразеологізми цього розділу характеризують рішучого, мужнього, що має витримку і силу волі людини.

1. Володіти собою- Виявляти самовладання, холоднокровність, стриманість. Синоніми: тримати себе в руках; і бровою не поведе; і оком не моргне.

2. Іти у вогонь та у воду— бути спроможним зробити сміливий вчинок, не роздумуючи, жертвуючи всім. Синоніми: дивитися на обличчя (в очі) небезпеки; взяти на себе сміливість.

3. Не боязкого десятка- Сміливий; не боягузливий, а хоробрий. Синоніми: сам чорт йому не брат; море по коліно; у вогонь та у воду.

III. Чесність. Вірність. Відданість

Фразеологізми характеризують різні прояви чесності, вірності, відданості людині, справі, Батьківщині.

1. Тримати слово— виконувати обіцянки, не зважаючи ні на що. Синоніми: служити вірою та правдою; і душею і тілом відданий; піти у вогонь та у воду; аж до могили; до трунної дошки; до кінця днів; до останнього дихання.

IV. Розум. Розум

Фразеологізми характеризують людину розумну, розважливу, кмітливу.

1. Голова на плечахмає великі здібності, талант, здатний на прийняття рішень. Синоніми: з головою; розуму палата; семи п'ядей у ​​лобі; голова варить; схоплювати (ловити) на льоту; бути на голову вищим; набрався розуму; з розумом.

V. Енергійність. Рішучість. Впевненість

Фразеологізми характеризують людину у практичній діяльності.

1. Гори згорне- Впорається з найважчим завданням успішно, надійний у справі. Синоніми: (енергія) б'є через край; брати в обіг; горить у руках (справа); землю риє; без огляду (діє); засукавши рукави; бере бика за роги; бере з бою.

VI. Цілеспрямованість. Самостійність

Фразеологізми використовуються для характеристики людини цілеспрямованої, самостійної, наполегливої.

1. Вести свою лінію- Наполегливо йти до наміченої мети. Синоніми: бити в одну точку; бити прямо в ціль; пробивати дорогу; йти своєю дорогою.

2. Взяти у свої руки- взяти на себе керівництво, керувати справою. Синоніми: взяти він; розкинути своїм розумом; жити своїм розумом.

VII. Завзятість. Впертість

Фразеологізми використовуються для характеристики людини, чітко наступної своєї мети.

1. Витримати характер- Виявити стійкість, залишитися вірним своєму рішенню. Синоніми: гнути свою лінію; гнути своє; тримати в руках.

2. Не покладаючи рук— ретельно, невтомно, не перестаючи. Синоніми: у поті чола; потім і кров'ю; з останніх сил.

VIII. Турбота. Відповідальність

Фразеологізми характеризують різні прояви турботи про людину, справу.

1. Лягає на плечістає предметом турбот, відповідальності. Синоніми: клопоту сповнений рота; вантаж на плечі; турбота на мою голову.

2. Клопіт повний рот- Велика завантаженість. Синоніми: голова кругом (від діл); прорва справ; низка справ.

3. Як зіницю ока (берегти)— ретельно, пильно ставитися до справи. Синоніми: око не спускати; не випускати з рук.

IX. Досвід - недосвідченість

Фразеологізми групи "Досвід" характеризують уміння, міцні навички, життєвий досвід, професіоналізм, а групи "Недосвідченість" - навпаки.

1. Собаку з'їв- Дока у своїй справі, профі. Синоніми: набити руку; види бачив; пройти вогонь та воду; стріляний горобець; тертий калач; за плечима. Це про досвід.

2. За молодістю років— через недосвідченість, брак навичок, професіоналізму. Синоніми: молодо-зелено; ніс недоріс; мало каші їв; дрібно плаває; пороху не нюхав; молоко на губах не обсохло; жовте пташеня.

X. Звичайність. Пересічність. Посередність

Фразеологізми використовуються для характеристики середньої, звичайної людини, фахівця.

1. Середня рука- Нічим не видатний, не відрізняється особливими здібностями. Синоніми: так собі; ні те ні се; ні риба ні м'ясо; ні богу свічка ні біса кочерга; ні бозна-яка; не дуже який.

2. Пороху не вигадає- Не творчий, не винахідливий. Синоніми: зірок із неба не вистачає; богом не відзначений.

XI. Святковість. Лінь. Бездіяльність

Кожен із фразеологізмів висловлює ставлення того, хто говорить до дії, вчинку, людині і відрізняється якимось нюансом, застосовним до конкретної ситуації. Влучним словосполученням характерні стислість і водночас повнота і глибина сенсу. Згадайте, як характеризував своїх героїв М. У. Гоголь у «Мертвих душах»: точно, коротко, влучно. Сходимо у гості до автора.