Додаткові навчальні програми можуть бути короткостроковими. Короткострокова освітня програма з тестопластики «Крапельки творчості. Методичне забезпечення програми

Короткострокова програма гуртка художнього спрямування «Чудеса з паперу» розрахована на 21 день, передбачає організацію зайнятості учнів 11-16 років.

Мета програми – створення умов для творчого та морального розвиткудітей, орієнтування дітей у предметно – практичної діяльності через освоєння ними техніки плетіння з газет як художнього способуконструювання із паперу.

Завдання програми:

Навчальні:

Завантажити:

Попередній перегляд:

Обласна державна бюджетна установа

Додаткової освіти «Центр «Червоні вітрила»

Короткострокова програма гуртка

художньої спрямованості

«Чудеса з паперу»

Вік учнів: 11-16 років

Термін реалізації: (8год.)

Смалькова Марина Олександрівна, вихователь

2017 р.

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТА ПРОГРАМИ

	Повна назва програми	Короткострокова програма гуртка "Чудеса з паперу".
	Ціль програми	Створення умов для розкриття та розвитку потенційних творчих здібностейта можливостей дитини засобами декоративно-ужиткового мистецтва через практичне освоєннятехніки плетіння з газетних трубочок.
	Напрям діяльності	Художня
	Тип освітньої програми	модифікована
	Місце реалізації	Центр "Червоні вітрила"
	Терміни реалізації	21 день.
	Кількість учнів	10-15
	Вік учнів	11 – 16 років

№ розділу	Назва розділу	№ сторінки
	Титульна сторінка
	Інформаційна картка
	Пояснювальна записка
	Навчальний план
	Очікувані результати та способи їх визначення
	Форми контролю.
	Діагностика та моніторинг ефективності програми
	Матеріально-технічне забезпечення навчального процесу
	Програми

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма «Чудова майстерня» є додатковою освітньою програмою художньої спрямованості, за функціональним призначенням – прикладною, за формою організації- груповий, за часом реалізації – короткостроковою.

Методологічною основою складання робочої програмиє програма з трудового навчання дівчаток 5-9 класи, Дрофа, Москва 2007., автор В.А.Соколова, Технологія. Російські традиції під час виготовлення різних виробів 6-8 класи І.Г.Норенко, видавництво «Вчитель», вивчення майстер-класів в інтернет - просторі.

Актуальність програми обумовлена ​​такими факторами:

- Метою сучасної освіти,яка полягає у вихованні та розвитку особистості дитини. Важливий напрямок у розвитку особистості – морально-естетичне виховання. Воно включає формування ціннісних естетичних орієнтирів, естетичної оцінки і оволодіння основами творчої діяльності.

- Особливістю сучасної ситуації, коли дуже гостро стоїть питання зайнятості дітей (вони мають бути під постійним контролем педагогів). Необхідно допомогти дитині зайняти з користю свій вільний час, дати можливість відкрити себе найповніше. Створити умови для динаміки творчого зростання

Програма "Чудова майстерня" передбачає розвиток у дітей образотворчих, художньо-конструкторських здібностей, нестандартного мислення, творчої індивідуальності. Це озброює дітей здатністю як відчувати гармонію, а й створювати її у будь-якій життєвої ситуації, у будь-якій діяльності, у відносинах з людьми, з навколишнім світом.

Плетіння з газетних трубочок - оригінальне проведення часу, цікавий і захоплюючий вид рукоділля, який став дуже популярним останнім часом. Тут дитині дається можливість реально самостійно відкрити для себе чарівний світаркуша паперу, осягнути його властивості, структуру. Система роботи з папером побудована за принципом простого до складного. Опанування низки технологій потребує терпіння та акуратності, а вироби ретельності у виконанні, адже майстерність – це завжди наполеглива праця та уява.

Провідна ідея даної програми - створення комфортного середовища спілкування, проживання, розвиток здібностей, творчого потенціалу кожної дитини та її самореалізації.

Принципи, що лежать в основі програми:

Доступність (простота, відповідність віковим та індивідуальним особливостям);

Наочність (ілюстративність, наявність дидактичних матеріалів);

демократичності та гуманізму (взаємодія педагога та учня в соціумі, реалізація власних творчих потреб);

Науковості (обґрунтованість, наявність методологічної бази та теоретичної основи);

- «Від простого до складного» (навчившись елементарним навичкам роботи, дитина застосовує свої знання у виконанні складних творчих робіт).

ЦІЛЬ ТА ЗАДАЧІ

Ціль програми - Створення умов для творчого та морального розвитку дітей, орієнтування дітей у предметно - практичної діяльності, через освоєння ними техніки плетіння з газет як художнього способу конструювання з паперу.

Завдання програми:

Навчальні:

Навчити конкретних трудових навичок під час роботи з папером у техніці плетіння з газетних трубочек;

Поглибити та розширити знання про види паперу, його властивості, способи плетіння фігур, виробів;

Формувати інтерес до різних видів образотворчої та декоративної творчості.

Виховні:

Прищеплювати інтерес до світової культури, витоків творчості різних народів;

Виховувати моральні якості дітей;

Формувати почуття самоконтролю та взаємодопомоги.

Розвиваючі:

Розвивати образне мислення, творчі здібності;

Формувати естетичний та художній смак;

Сприяти формуванню всебічно розвиненої особистості.

Методи та форми навчання.

Навчання проводиться у двох напрямках:

Засвоєння теоретичних знань;

Формування практичних навичок.

На підвищення інтересу котрі займаються до занять і успішного вирішення освітніх, виховних завдань застосовуються різноманітні форми та методи проведення гуртка.

Методи, основу яких лежить спосіб організації занять :

Словесний ( усний виклад, бесіда, розповідь тощо);

Наочний (показ мультимедійних матеріалів, ілюстрацій, показ

Вироби-зразка);

Практичний ( виконання робіт за інструкційними картами, схемами);

Методи, в основі яких лежить рівень діяльності дітей:

Пояснювально-ілюстративний – діти сприймають та засвоюють готову інформацію;

Репродуктивний – учні відтворюють отримані знання та освоєні способи діяльності;

Методи, в основі яких лежить форма організації

діяльності учнів на заняттях:

Фронтальний – одночасна робота з усіма учнями;

Груповий – організація роботи у групах.

Строки реалізації програми.

Ця програма реалізується в період відпочинку учнів у Центрі «Червоні вітрила» на території Крестовогородинського сільського поселеннята розрахована на 21 день.

Режим занять Ця програма складається з 8 годин (2 заняття на тиждень). Тривалість кожного заняття – 45 хвилин.

Вік учнів.

Програма передбачає організацію зайнятості учнів 11-16 років. Цільова аудиторія програми включає основну категорію дітей: групи змінного складу, сформовані після прибуття дітей до Центру «Червоні вітрила». До складу можуть входити діти різного віку, фізичного розвитку та підготовки.

Форма організації дитячого колективу:колективна, групова

Заняття з цієї програми складаються з теоретичної та практичної частин, причому Велика кількістьчасу займає практична частина. Форму занять можна визначити як творчуДіяльність дітей.

Навчально-тематичний план

п/п	Назва розділу, тема	Кількість годин			Форми атестації/контролю
		Усього	Теорія	Практика
	Вступ.
	1. Знайомство. 2. Правила техніки безпеки.3.Презентація «Плетіння з паперової лози»				анкетування
	Робота із папером.
	1. Підготовка паперової лози.				рефлексія
	2. Види плетіння з газет: «Мотузка», «Ситцеве плетіння», плетіння по спіралі.				рефлексія
	3. «Олівець»				рефлексія
	4. «Ялинка»				рефлексія
	5. «Скринька»				рефлексія
	Підбиття підсумків				Анкетування, міні-виставка
	РАЗОМ

Розділ 1. Введення.

Тема 1. Знайомство. Правила техніки безпеки.Презентація «Плетіння з паперової лози»

Теорія. Ознайомлення з дітьми. Ознайомлення учнів із змістом майбутньої роботи. Організаційні питання. Інструктаж з техніки безпеки під час роботи з інструментами та матеріалами. Знайомство з історичними відомостями про зародження та розвиток художнього плетіння із лози, берести, соломки. Аналогія плетіння з лози з плетінням з газетних трубочок, перегляд готових робіту техніці плетіння з газетних трубочок.

Розділ 2. Робота із папером.

Тема 1. Підготовка паперової лози.

Теорія: Заготівля трубочок. Розміри та параметри заготівлі. Стикування трубочок

Практика: освоєння навички виготовлення газетних трубочок.

Тема 2 . Види плетіння з газет: «Мотузка», «Ситцеве плетіння», плетіння по спіралі.

Теорія: Просте (ситцеве) плетіння; мотузочка в 2 трубки, спіральне плетіння. Стикування трубочок при простому плетінні. Найпростіші загинання. Показ дидактичного матеріалу та зразків. Відпрацювання видів плетіння.

Практика : освоєння навичок плетіння з газетних трубочок: «мотузкою», «ситцевим» плетінням, плетінням по спіралі

Тема 3 . «Олівець».

Теорія : Плетіння з картонним дном, вид плетіння виробу - ситцеве.Практика: Освоєння навичок плетіння з газетних трубочок «ситцевим плетінням»

Тема 5. «Ялинка»

Теорія : Плетіння по спіралі

Практика: Освоєння навичок плетіння з газетних трубочок по спіралі.

Тема 64. «Скринька»

Теорія : Плетіння круглого дна Формування краю виробу.

Вид плетіння виробу - "мотузочка".

Практика: Освоєння навичок плетіння з газетних трубочок «мотузкою»

Розділ Ш . Підбиття підсумків.

практика. Організація міні-виставки робіт учнів.

Очікувані результати та способи їх визначення.

Для оцінки ефективності реалізації цієї програми можна орієнтуватися на такі показники: задоволеність учнів, які відвідують гурток; сформованість діяльності (правильність виконуваних дій; дотримання правил техніки безпеки), ступінь допомоги, яку надає педагог учням при виконанні завдань: чим менша допомога педагога, тим вища самостійність учнів і, отже, вищий занять, що розвиває. Контроль та оцінка результатів учнів передбачає виявлення індивідуальної динаміки якості засвоєння програми дитиною та не допускає порівняння її з іншими дітьми.

Очікувані результати:засвоєння основних правил роботи з папером, технології підготовки паперової «лози», засвоєння основних видів плетіння, самостійне виготовлення виробів із газетних трубочок.

Форми контролю.

Підбиття підсумків роботи є необхідним моментом у роботі творчого колективу. Так як додаткова освіта не має чітких критеріїв визначення результатів практичної діяльності учнів, то найбільш підходящою формою оцінки є спільний перегляд виконаних виробів, їхнє колективне обговорення, виявлення кращих робіт, організація виставок. Така форма роботи дозволяє дітям критично оцінювати як чужі роботи, а й свої. Проведений наприкінці зміни підсумковий тест дає можливість педагогу оцінити теоретичні знання учнів.

Діагностика та моніторинг ефективності програми.

Опитування та анкетування учнів та батьків з метою виявлення рівня задоволеності організацією зайнятості дітей та підлітків у період відвідування Центру «Червоні вітрила»

Педагогічна рефлексія

Колективна рефлексія учасників програми.

Кожне заняття з тем програми, як правило, включає теоретичну частину та практичне виконання завдання. Теоретичні відомості – це повтор пройденого матеріалу, пояснення нового, інформація пізнавального характеру про види декоративно-ужиткового мистецтва, народні промисли, старовинні традиції в жіночому рукоділлі. Теорія супроводжується показом наочного матеріалу, подається у формі оповідання-інформації чи бесіди, що супроводжується питаннями до дітей. Використання наочних посібників на заняттях підвищує у дітей інтерес до матеріалу, що вивчається, сприяє розвитку уваги, уяви, спостережливості, мислення. На занятті використовуються всі відомі види наочності: показ ілюстрацій, малюнків, журналів і книжок, фотографій, зразків виробів, демонстрація трудових операцій, різних прийомів роботи, які дають можливість дітям закріпити в практичної діяльності.

У процесі роботи з різними інструментами та пристроями педагог постійно нагадує дітям про правила користування інструментами та дотримання правил гігієни, санітарії та техніки безпеки.

Робоче місце кожна дитина організує собі сама. Поступово діти звикають до того що, що у робочому місці повинні бути лише ті матеріали та пристосування, які необхідні даної роботи. Кожен предмет має місце, щоб було зручно працювати двома руками. Наочні посібники мають у своєму розпорядженні так, щоб вони не заважали роботі, не були зіпсовані. Педагог привчають дітей до чистоти та акуратності. Якщо в деяких учнів відсутні необхідні матеріали чи інструменти, педагог видає їх із додаткових запасів.

Навчальне заняття може включати такі структурні елементи:

1. Інструктаж: вступний – проводиться перед початком практичної роботи; поточний проводиться під час практичної роботи; заключний;
2. Практична робота (80% кружкового часу);

3. Динамічні паузи у дітей середнього та старшого шкільного віку;

1. Підбиття підсумків, аналіз та оцінка робіт. Підбиття підсумків передбачає рефлексію, колективний аналіз виробів загалом та оцінку виробу кожної дитини;
2. Упорядкування робочого места.

Проведений наприкінці зміни підсумковий тест дає можливість педагогу оцінити теоретичні знання учнів.

Підсумковий тест:

1. Вміє організувати робоче місце.
2. Вміє користуватися пристроями та інструментами.
3. Вміє самостійно визначити кількість необхідного матеріалу.

4. Вміє скручувати трубочки.

5. Застосовує різні видиплетіння з газетних трубочок.

6. Освоїв плетіння круглого дна, плетіння з картонним дном.

Методичне забезпечення:

• дидактичний та роздавальний матеріал;
• посібники з декоративно-ужиткового мистецтва;
• комплект методичної та теоретичної літератури;
• наочні посібники;
• відео-посібники.

Матеріально-технічне забезпечення навчального процесу.

Навчальний кабінет із учнівськими столами;

Обладнання навчального кабінету (класна дошка, столи та стільці для учнів та педагога, шафи та стелажі для зберігання дидактичних посібників та навчальних матеріалів);

Обладнання та інвентар, необхідний для проведення занять (газети, ножиці, спиці для в'язання, лінійка, клей ПВА)

Технічні засоби навчання (комп'ютер, Інтерактивна дошкаабо мультимедійна);

ЛІТЕРАТУРА

1. Гриб А. Плетіння із соломки та інших матеріалів. - СПб., 2006.

2. Кузьміна М. А. Абетка плетіння. - М., 2011.

3. Торманова А.С. Плетіння з паперових трубочок: найповніший і найзрозуміліший самовчитель, Ексмо, 2015.

1. 4.Тіщенко Є. Плетіння з паперових трубочок: найповніший і зрозуміліший самовчитель, 2016

5. Зайцева А. Плетіння з газетних трубочок. Майстер-класи для початківців.

6. Матеріали Інтернету:

http://www.liveinternet.ru

http://entrainment.listbb.ru

http://mastera-rukodeliya.ru

Заняття благотворно впливають на психічні функції: уява, пам'ять, мислення, мова.

Велике значення ми надаємо охороні дитячого голосу та здоров'язберігаючим технологіям. Зміст програми побудовано з урахуванням особливостей дитячого голосу, що відповідає віковим, психологічним можливостям дітей.

Програма планує роботу з обдарованими дітьми, яка спрямована на поглиблений розвиток їх вокально-виконавчих здібностей.

Програма передбачає репертуар, у якому поєднуються твори російської та зарубіжної класики, фольклор та пісні, музичні казки сучасних авторів.

Програма включає такі розділи.

2. Сценічна мова.

Предмет "Музичний театр" розрахований на 2 години на тиждень.

Проектовані результати

1. У дітей буде сформовано стійкий інтерес до театрально-музичних занять, емоційно-позитивне ставлення до ролі виконавця; збагачення та розширення морального та художнього досвіду.

2. Діти набудуть розгорнутого уявлення про театральне мистецтво, вокальне виконання, сценічну мову.

3. Опанують основні співочі виконавські навички та зможуть застосовувати їх при виконанні різних музичних творів.

4. Діти матимуть навички сценічної поведінки, що дозволяють успішно брати участь у театральних фестивалях та конкурсах.

Розділ 2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

	Найменування теми	Кількість
	Вироблення співочої установки Навички співочого дихання Артикуляція Округле формування голосних звуків Спів легато Чистота інтонування всіх щаблів ладу Динамічні відтінки (спів форте) Динамічні відтінки (спів піано) Сценічна мова Вправи, що знімають м'язову напругу Навички змішаного діафрагмального дихання Тренування голосних звуків Тренування приголосних звуків. Класифікація Мова письмова та усна. Літера та звук Вимова голосних Вимова приголосних Правила логічного читання тексту Логічні наголоси Робота над роллю Підготовка музичної вистави Усього за рік

* На один урок може бути винесено кілька тем (одна для попереднього ознайомлення, інша для детального вивчення, третя для закріплення вмінь та навичок), тому зазначену загальну кількість годин слід розуміти як час, що витрачається на тему протягом усього року.

Цей розділ допомагає зрозуміти і усвідомити яке місце, і яку роль грає вокал у музичному театрі, показує синтез вокалу та театру.

Уроки вокалу дають можливість брати активну участь у виконавчому процесі, розвивають музичні здібності, виховують музичний слух та смак. Допомагають учню повніше розкрити образ обраного ним персонажа.

Дитина за допомогою засобів музичної виразності (звукознавство, артикуляція, штрихи, нюанси) доносить до глядача характер свого героя, його емоції. Але перш ніж усе це побачить глядач, має бути величезна спільна робота педагогів та учнів.

Розвивати в учнів:

*загальний культурний та музичний рівень;

*професійні співочі навички;

*співоче стійке дихання на опорі;

*рівність звучання протягом усього діапазону голосу;

* Високу вокальну позицію та точне інтонування;

*дикційні навички, чітку, зрозумілу артикуляцію;

Моральне виховання дітей здійснюється у процесі обговорення моральних колізій змісту п'єс, віршів, пісень, обговорення негативних та позитивних життєвих явищ у дитячому та підлітковому середовищі.

З дітьми проводяться регулярні бесіди про те, як берегти голос, при необхідності діти прямують на консультацію до лікаря фоніатра. На розспівуванні та тренінгу використовуємо розробку «Зцілювальні звуки» (див. Додаток 3) та гімнастику Тибету (див. Додаток 4). Вітається залучення батьків до навчально-виховного процесу: запрошення на виступи, концерти, спільні чаювання; залучення для пошиття костюмів, оформлення декорацій. Це сприяє формуванню спільності інтересів дітей та батьків, служить емоційній та духовній близькості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА

1. Жінчин мови. - М., 1958.

2. Запорожець сценічного мовлення. - М., 1974.

3. Іванесова літературна вимова. - М., 1972, 1984.

4. Культура сценічної промови.// За ред. . - М., 1979.

5. Монарді та орфоепія. - М., 1967.

6. Петрова мова. - М., 1981.

7. Промптова режисера над віршованою драматургією. - М., 1981.

8. Російське сценічне вимова.// Під ред. Н.І Кузьміної. - М., 1986.

10. Сценічна мова. - М., 1955.

11. Станіславського актора над собою. - М., 1951.

12. Сценічна мова // За ред. . М.,1976.

13. Тимофєєв теорії та історії російського вірша. - М., 1958.

14. Хватцев. - М., 1959.

15. Хватців мови у школярів. - М., 1958.

16. Чарелі мовного апарату до звучання. - М., 1976.

ДИТЯЧІ ХОРОВІ ЗБІРНИКИ

1. Як Рижик навчився співати. - М.: Радянський композитор, 1989.

2. Веселі та смішні пісні / сост. - Л.: Музика, 1990.

3. Весна йде. Пісні та хори на вірші Ф. Тютчева, А. Майкова, А. Фета - М.: Музика, 1989.

4. Жайворонок / сост. Г. Струве. - М.: Музика, 1975.

5. Малята співають класику / сост. Л. Афанасьєва-Шешукова - С-Пб, 1998.

6.Музичний театр (вип.1,2,3). Театралізовані вистави у супроводі фортепіано для дітей молодшого та середнього віку. - М.: Музика, 1986.

7. Школа хорового співу. - М.: Музика, 1986.

8. Хоровий клас. – Посібник для дитячих музичних шкіл та шкіл мистецтв. - М.: Радянський композитор, 1988.

9. З піснею весело крокувати. Популярні пісні для дітей. - М: Музика, 1991

10. Хрестоматія російської народної пісні/уклад. Л. Меканіна - М.: Музика, 1991.

Додаток 1.

РЕПЕРТУАРНИЙ СПИСОК

ТВОРИ ДЛЯ ПЕРШОГО РОКУ НАВЧАННЯ

ТВОРИ КОМПОЗИТОРІВ-КЛАСИКІВ

1. сл. нар. «Кицька».

2. сл. нар. «Тінь-тінь, потітень».

3. сл. нар. "Сорока".

4. сл. нар. «Колискова».

5. сл. нар. "Дощик, дощик".

6. сл. нар. «Барашеньки».

НАРОДНІ ПІСНІ

1. Російська нар. пісня «Як у наших біля воріт».

2. Російська нар. пісня «Пташка».

3. Російська нар. пісня "Скок-поскок".

4.Російська нар. пісня, ред. П. Чайковського "Перед весною".

5. Російська нар. пісня «Як на тоненький льодок».

ТВОРИ СУЧАСНИХ КОМПОЗИТОРІВ

1. «Пісенька-чудеса».

2. «Про жаб та комара».

3. «Ось які дива».

4. «Плаче котик».

5. «Проста пісенька».

6. "Кури".

7. «Шишков'як».

8. «Гра у гостей».

9. «Про ледачого черв'ячка».

10. «Співати приємно та зручно».

11. "Я гарно співати можу".

12. "Модниця".

Додаток 2.

ІГРИ – ВПРАВИ

Ігри - вправи можуть бути використані як розминка або тренінг. Мета вправ - театрально-творчий розвиток (розвиток індивідуальної виразності та точності логіки дій, а також вміння працювати колективно).

1. "ЕСТАФЕТУ". Учні повинні вставати один за одним наступним чином: щойно сів попередній – встає наступний. Порядок вставання можна змінювати – по рядах, від парти до парти, змійкою, за алфавітом тощо. Головне завдання – не підштовхувати, не викликати, не втручатися у роботу іншу людину. І тут педагог зупиняє ланцюжок, оскільки задане умова порушено. Вставлення можна замінити передачею бавовни.

«Естафета» – колективна вправа, у ньому кожен має свій обов'язок, який необхідно виконати вчасно. Ось це «вчасно» і є єдиним трудом. Причому для виконавця складність полягає в тому, щоб правильно визначити момент, коли самому потрібно встати і сісти, а для всього колективу – щоб не втручатися в роботу кожного, чекати терпляче, не квапити, не підштовхувати, не зупиняти. Це терпляче ставлення один до одного в такому простому завданні виявляється зовсім не простою справою.

Для театральної грамоти в цій вправі важлива повна самостійність у визначенні моменту свого вступу до спільної справи, почуття залежності один від одного.

2. «ВСТАТИ ПО ПАЛЬЦЯХ». Учням пояснюється, що за командою вчителя у класі мають піднятися і стояти стільки людей, скільки пальців покаже вчитель, це буде сигналом до початку виконання вправи. Вчитель викидає руку чи дві із задуманою кількістю пальців і вимовляє: «Раз, два, три – замри!» У класі має стояти стільки учнів, скільки було викинуто пальців. Ніхто в класі не знає, скільки людей має стати і хто саме з класу. Тому відразу за завданням, скільки пальців, стільки людина має стати – кожен із учасників внутрішньо вирішує і зовні визначає міру своєї участі у виконанні завдання. Вправа допомагає активізації учнівської позиції на занятті. На «відмінно» вправу виконують лише за умови націленості кожного на загальний результат. Готовність кожного встати (якщо встали не вистачає) або відразу ж сісти (якщо він бачить, що встали більше, ніж потрібно) ефективно впливає на загальний настрій кожного з учасників занять. Нерідко в групі виявляються 2 – 3 учні, які постають щоразу, та 5 – 6 непрацюючих. Для внесення зміни до настрою кожного з них слід вживати наступних заходів: надто активних просити включатися в роботу через 5 – 6 сек. після першої спроби групи виконати завдання; створити окрему підгрупу з неактивних та для цієї підгрупи дати нове завдання; можна розбити клас на три групи та влаштувати змагання на швидкість реакції або навіть рахунки: 1 група – число, 2 група – число, 3 група – сума. Для акторської грамоти у цій вправі важлива своєрідна мобілізація всіх працюючих. Готовність до того, щоб діяти і до того, щоб не рухатися, - все залежно від того, що робитимуть ті, хто довкола.

3. «ОДНОЧАСНИЙ ПОКЛОН, ЛИСНУТИ В ДОЛОЖІ». Усьому класу відразу або одному ряду, одній групі дається час, за який діти повинні зібратися і без будь-яких команд з чийогось боку одночасно ляснути в долоні, а через якусь паузу (наприклад, 3с) знову ляснути і т.д. можна замінити поклоном у пояс, підніманням рук або підстрибуванням. Вправа вважається добре виконаною, коли робиться одночасно, коли немає рикошету в бавовнах або різнобою в рухах.

Одночасність – високий показник узгодженості дій групи, колективі. Театральне виконавське мистецтво вимагає умінь бути самостійним та підкорятися. Вправа тренує підпорядкування загальному ритму, руху. Навчитися робити щось одночасно з іншими – важлива навичка для виконавського театрального мистецтва. Тренування одночасності, на перший погляд, пригнічує сміливість бути самостійним, але насправді тільки вона і готує справжню сміливість та самобутність. Тому вправа типу «одночасно» важлива і треба виконувати на всіх етапах занять. Причому для середньо та малообдарованих дітей тренування одночасно – спочатку єдина доступна і улюблена форма активності, що слід враховувати під час роботи з повним класом.

4. «ВПРАВА НА ПАМ'ЯТЬ ФІЗИЧНИХ ДІЙ (ПФД)». Учень виконує маніпуляції з уявними предметами, тобто діє точно так, як він діяв з реальними предметами. Враховуються точність напряму погляду та уваги, характер м'язової роботи рук, пальців, корпусу, ніг, спини, шиї тощо.

Вправи на ПФД повинні займати у роботі з класом досить велике місце. Сенс всіх вправ у втіленні правильного (як насправді) розподілі уваги та м'язових напруг при дії з предметами (не людьми): «Де очі?» (куди спрямований погляд - увага), "Яка мускулатура працює?" (пальці, долоня плече, черевний прес, ноги). Причому це для кожного реального предмета і в кожної реальної людини відбувається по-особливому. Узагальнення у роботі мускулатури та уваги виводить вправи зі сфери акторського тренажу у сферу пантоміми. Починати вправи можна легко, діти самі обирають предмети та дії, які вони можуть виконати по пам'яті (відкрити сумку, забити цвяхи тощо). Або вправа виконується всім класом з одним предметом: шваброю, хусткою, стільцем, графином, портфелем. Потім відпрацьовується з кожним окремо обраний учнем дію, причому важливо, щоб завжди була можливість його реального виконання. Тільки по дії з реальним предметом педагог та учні можуть перевірити вірність виконання вправи та дати поради. Пізніше добре вводити парні завдання (нести відро, колоду, совок і віник, скатертина, грати в м'яч, тягнути тощо), а потім і «озвучувати» безпредметні вправи. У виборі справ динаміка така: від пам'яті роботи пальців і всього корпусу – до складного перемикання м'язових напруг у всіх частинах тіла; від прямолінійної простої уваги - до його перемикання. Театральний сенс вправ ПФД полягає у фіксації у свідомості учня факту тонких особливостей дій, їх залежності від особливостей людини та ряду особливостей предмета. Здатність до театрального мистецтва проявляється у народженні ілюзії, у виникненні на порожньому місці достовірності і правди як рухів, а й почуття.

5. «ДЕ МИ БУЛИ, МИ НЕ СКАЖЕМО, А ЩО РОБИЛИ – ПОКАЖЕМО.» Традиційна дитяча гра, а по суті – групова вправа на згадку про фізичні дії. Щоб ця гра мала характер навчально-тренувальної з театрального мистецтва, потрібно обумовити вимоги до достовірності, переконливості, схожості, впізнаваності, скрупульозності, точності дій, почуттів, діалогів, атмосфери. Всім цим вимогам, зрозуміло, гра не задовольнить, але їх акцентування підведе дітей до виконання театрального етюду.

6. «ОДНЕ І ТЕ Ж ПО-РІЗНОМУ». Дітям пропонується по-різному піднімати руку, сидіти, йти. Наприклад, підняти руку, коли хочеш, щоб тебе викликали і коли не хочеш; сидіти біля телевізора, біля шахівниці, на уроці, на концерті, в автобусі, літаку. У завданні спочатку задається «справа» – ходити, сидіти, розмахувати руками, слухати, командувати і т.п. . Гра за одним варіантом, але без повтору те, що зіграв попередній, легше і спочатку добре активізує уяву у сфері поведінки. Але при повторенні аналогічних завдань вона стає надто легкою.

7. «ОБГОВОРЕННЯ ПОБАЧЕНОГО ТА ФАНТАЗУВАННЯ» – дві корисні форми роботи у театрально-творчому та загальному вихованні дітей. Побачили, як «людина йде», і визначили всі пов'язані з побаченим «пропоновані обставини».

8. «Перетворення предмета». Якщо стілець перетворюють на мотор автобуса, то інші учні можуть стати пасажирами, кондуктором, помічником слюсаря, товаришем шофера тощо. Коли глядачі здогадуються про зміст, місце і час перетворення, кожен з них може вигадати роль і справу для себе, але таке щоб перетворення, задане першим виконавцем, стало більш повним і виразним.

9. «Перетворився САМ». Групі учнів (3 –7) пропонується перетворитися на кущі, дерева, фрукти, квіти, іграшки, інструменти, хліб тощо. Завдання можна давати за формою: «Ми входимо в (пауза, збирається увага)…спортивний магазин. Один два три". Після команди «три» кожен із групи зображує предмет, змінюючи свою позу так, щоб тіло нагадувало задуманий предмет. У цій вправі тренується сміливість, фантазія, винахідливість. Наприклад, щоб зобразити гриб зморшок, хлопчик сідає навпочіпки, стискається, витягується і робить м'яте обличчя-гримасу. Вправа зручна для початку занять, ускладнюється по лінії складніших слів завдань.

10. «ДІЛИТИСЯ НА КОМАНДИ». Усі граючі діляться пари, хоча з допомогою розрахунку перший і другий. Далі кожна пара пропонує ведучому вибір: сонце – дощ; поїзд – літак, капуста – цибуля тощо. Причому ці слова треба не сказати, а зіграти. З часом можна умовлятися про характер слів, наприклад лише одухотворені чи неживі; прикметники, квіти, події тощо.

11. «ВЗЯТИ ПАРТНЕРА, ЗМІНЮВАТИСЯ МІСЦЯМИ». "Взяти партнера" ​​- це означає зв'язатися очима з кимось у групі. При цьому не можна користуватися жестами, словами, тільки ловити погляд струм, щоб зв'язатися віч-на-віч. Тоді виникають пари партнерів, яким потім можна дати будь-яке додаткове завдання– помінятися місцями, поставити одне одному питання, одному встати, іншому сісти тощо. буд. Ця вправа зручно ставити і тоді, коли треба з якоїсь причини швидко змінити порядок розподілу дітей у класі: «Взяли очима партнера (пауза). Кинули цього партнера, взяли іншого». У будь-якій груповій роботі важливо вміти уважно та спокійно спілкуватися один з одним. Важливо й самому утримувати увагу на партнері та помічати його увагу до себе. Початком цього вміння тренування швидко зв'язуватиметься поглядом (дивитися один на одного). Ті, хто стоїть у колі перед класом і сидять за партами, зв'язуються очима і міняються місцями. Ускладнювати: міняючись місцями, поставте запитання; помінятися місцями разом із стільцями без гуркоту та стукоту тощо.

12. «ВПРАВИ З КІСТКАМИ» – вся група за командою «Приготувалися! Будь ласка!" одночасно встає, піднявши стільці, ставить їх у вигляді якоїсь фігури та одночасно сідає. Наприклад: «Приготувалися одночасно поставити стільці у півколо обличчям до дверей! Будь ласка!" Важливо, щоб не було жодних розмов під час виконання завдання, ніхто не командував, усі працювали одночасно, пристосовуючись один до одного. Такий простий інструмент, як стілець, дає можливість відпрацьовувати високий рівеньуваги один до одного, злагодженості дій за реальної можливості оцінювати хід та результат роботи.

13. "РУКИ - НОГИ". Група повинна безпомилково виконати прості рухи під команду вчителя: по одній бавовні підняти руки, по двох - встати. Якщо річки вже піднято, то по одній бавовні їх потрібно опустити, а якщо вже стоять – по двох бавовнах сісти. Змінюючи послідовність і темпи бавовни, вчитель намагається збити учнів, тренуючи їх зібраність. Вправа дуже ефективно збирає увагу, його можна включати у будь-який вид роботи та у всі етапи та періоди занять.

14. «ГОРОБ'Ї – ВОРОНИ». Гравці діляться на дві команди, які стають одна проти одної. Команда, яку назве ведучий, ловить, інша команда тікає. Ведучий каже повільно: «Во-о-о-ро-о…» - у цей момент готові й тікати та ловити. Саме цей момент суперечливої ​​готовності та важливий у вправі.

15. «ЖИВИЙ АЛФАВІТ» – ведучий розподіляє літери алфавіту між усіма учнями та задає слово, наприклад «грибок». Після цього по бавовні повинні вийти ті хлопці, буква яких входить у слово, і вишикуватися в послідовності букв у заданому слові. Кома, точка можуть позначатися загальною бавовною в долоні.

16. «РІВНОМІРНО ЗАНЯТИ КЛАС». За командою група учнів повинна розподілитися на рівній відстані одна від одної, зайнявши всю вільну площу кімнати. Жоден із учнів не знає заздалегідь, де йому треба стояти. Вправа виконується без слів.

17. «АБРЕВІАТУРИ». Учням пропонується дати своє розшифрування скороченим назвам, які можна побачити на вивісках, обкладинках, - РЕМ, ЩДР... Вправа на уяву, знання навколишньої реальності та інтелектуальний розвиток. Побачити за літерами слова, та ще й організовані між собою у назву – завдання не так важке, як несподіване. Діти легко починають жартувати та сміятися, вигадуючи смішні назви. Слід запроваджувати обмеження: «Ця назва з Країни сміху, сліз, звірів, зірок, дерев» тощо.

18. «ЗА ПРАВДІ І НАЗНАЧЕННЯ». Спочатку виконується реальна «справа» - шукати заховану голку, потім це робиться навмисно, тобто виконує, знаючи, що голки немає, шукає її так само, як шукав по правді. «Справи» можуть бути різними: цілити і кидати в ціль м'ячик, мити стіни, поливати квіти, виметати підлогу, тренуватися: по правді, потім навмисне. Вправа, що розвиває спостережливість і здатність знаходити пояснення, - виправдання всім особливостям поведінки людини у обставинах, зайнятого певним справою. Порівняння того, як ми «граємо» ситуацію, і того, як вона розгортається, реалізується насправді, - необхідний щабель у розвитку виконавської театральної культури. Якщо запропонувати учневі зіграти «ми сховали вказівку, знайди її», він робитиме одні дії, а якщо вказівку справді сховати, а учень шукатиме її по правді, то він діятиме зовсім по-іншому. Цю різницю побачити легко. І вона змушує дітей намагатися в умовах «навмисно» поводитися «по правді».

19. «ПОВТОРИ, ВІДЗНАЧИСЯ, ДОДАТКІ». Введення цих завдань (по одному або по черзі, але все на одному занятті) має велике значення для формування виконавської культури та творчого підходу. Будь-яке з попередніх завдань можна пов'язати з «повторами», тобто викликається учень, який повинен точно повторити все, що виконав інший виконавець. Для повторення можна викликати не одного, а двох-трьох. Можна, щоб кожен наступний повторював попереднього. Багато завдань дозволяють поставити обов'язкову умову – «відзначся». Це означає, що наступний має максимально відрізнити свою роботу від попереднього – зробити не те, не так, інакше, про інше. Зрештою, низка вправ дозволяє поставити завдання «доповнити» – розвинути, розгорнути, додати до роботи виконавця щось своє, що не закреслює, а доповнює його гру. Вправи важливі у вигляді колективного праці, а процесі освоєння логіки дій, їх особливостей, т. е. виховання навичок сприйняття, вкрай необхідні. Для того щоб повторити, доповнити, відзначитись у виконанні дій, їх треба зрозуміти та зафіксувати. «Повтори» – центральний напрямокуваги першому етапі, другому – «відзначся» третьому – «доповни».

20. «Утікає, наздоганяє, біжить». Кожен вчення показує ці три види бігу. Діти з'ясовують різницю як дій (поведінки) кожного з варіантів. При виконанні завдання слід коротко познайомитися з пропонованими вигаданими виконавцем обставинами: «Ти хто?», «Від кого?», «Чому?», «До кого біжиш?». На першому етапі важливо, щоб відзначилися три виконання кожного учня. На другому етапі - той самий учень грає різні «втікає»: від хвилі, від м'яча, від ворога, від погоні. На третьому етапі – парні етюди: двоє тікають і що відбувається між ними? Один тікає, інший наздоганяє. І що сталося і як це відбувалося, чим скінчилося?

21. «ВИХІД ГРУПИ». За командою діти виходять на швидкість так, щоби перші не гальмували останніх, щоб не виникало «пробок». Згодом завдання ускладнюється вимогою тиші, аж до абсолютної.

22. "ХОРОВОД". Учні, зчепившись за руки, «пишуть» своїм хороводом задану вчителем букву: Б, Е, Г, О, І, П, Л, Р, В і т. п. До початку листа всі повинні стояти в хаотичному порядку, кожен сам собі. Вправа виконується легко, якщо хоровод слухняний і кмітливий, якщо ведучий добре пише. Вправа дає хорошу розминку, узгодженість рухів та чіткий результат.

23. «ФРАЗА ІЗ СЛОВ». Ведучий називає будь-який набір слів: «сходи, людина, годинник» (набори краще складати на основі якоїсь реальної ситуації, що оточує вас). Учням пропонується скласти пропозицію, картину з однієї пропозиції, в якій були б усі задані слова. Дозволяється змінювати відмінки та час заданих слів. Навіть несподіваний набір слів складається легко, якщо слова легені, з повсякденного побуту (горобець, сходи, цукерка, бант, холодно), і набагато важче, коли залучаються слова, які вчитель хоче ввести в ужиток дітей (прем'єра, роль, репетиція, пауза, глядач, оплески, фантазія, відбив). Для збагачення мовлення дітей така форма тренування дуже корисною.

24. "ШУМИ". Учні визначають «що, де, коли» за «шумами», які видають один чи два невидимі класу учня. Відтворення життєвої картинки, ситуацію епізоду, обставин може звестися до відтворення звуків, що входять в картинку. Можна задати назву етюду в одному або кількох варіантах: ранок на морі, ніч у лісі, зубний лікар. Можна грати у загадки-етюди. Виконавець чи виконавці грають етюд, клас слухає та намагається визначити, «де це було». Колективний етюд вимагає достатньої міри зібраності, взаємозв'язку, серйозності, чіткості у роботі. Часто діти починають із етюдів «Ранком», «Пташиний двір», «У зоопарку» і поступово вигадують та грають етюди «Комар у нічному поїзді», «Аварія на шосе», «Міська вулиця».

25. «КАРТИНКА ЗА ВІКНОМ». Дається завдання записати чи розповісти, що ти бачиш зараз за вікном. Опис має бути зрозумілим, чітким, щоб слухач міг дати потім звіт про те, що в нього за спиною, а всі інші за його розповіддю перевірити якість опису. Після такого звіту слухачеві дозволяється повернутися, подивитися та розповісти так, як це зробив би він сам. Кожен із нас бачить щось певне, відмінність «бачень» – важливий момент у художній практиці. На першому етапі описувати можна те, що бачать за вікном чи бачили дорогою. З другого краю етапі – те, що побачать за словом, фразою, текстом. На третьому – за словами п'єси, драматургії. Бачення від реальності, живописності має дійти бачення сюжету, логіки поведінки, характеру, образу.

26. «ВАГА». Різне відчуття людиною своєї ваги залежить від її самопочуття, настрою: радість, тріумф дають відчуття невагомості, польоту, легкості. Цей стан позначається цифрою "один". При команді «один» усі діти перетворюються на легенів, при команді «два» – на солідних, але задоволених; "три" - незадоволених, нудних, втомлених, скривджених, засмучених; «чотири» – усі стали важкими до безсилля, навіть голови не тримаються, тіло налито свинцем, підвестися, підняти руку важко.

27. «Тварини» - домашні, дикі. Зоопарку. Живий куточок. Пташник. Діти вигадують, перетворюються, глядачі вгадують. Грати тварин – одна з традиційних форм оволодіння елементами акторського мистецтва. Віра, сміливість, гра як така, спостережливість – ось доданки перетворень на тварин. Для дітей цікаво не лише зіграти тварину, а й відрізнити поведінку, звички, особливості домашніх, диких звірів та звірів у зоопарку.

28. «ПЕРЕТВОРЕННЯ КІМНАТИ». Як і вправу на перетворення речі, передбачає виконання відповідних дій. Учень щось робить у кімнаті, і ми розуміємо, що це вже не кімната, а ліс, наприклад, чи вокзал і т. д. Цю вправу ми вважаємо центральним театральним завданням першого етапу знайомства з акторською творчістю. Оскільки в умовах класу не доводиться розраховувати ні на що інше, крім «логіки дій», щоб перетворити клас на автобус чи музей, так центральний феномен театру – дія виступає на перший план і в здійсненні, і в оцінці виконання завдання.

Етапи роботи зазвичай такі:

Початкові проби;

Аналіз отриманого та формування побажань для більш досконалих перетворень;

Складання плану-замовлення-задумки з переліком необхідних справ та учасників;

Здійснення одного із задумів всією групою;

Виокремлення драматурга, режисера, акторів, глядачів.

Вже на двох останніх стадіях виникає новий рівень гри на перетворення, оскільки «допомога» вимагає збереження задуму та узгодженості дій. Один виконавець успішно справляється з перетворенням класу на болото, музей, ліс. Але в кожному випадку легко уявити колективне здійснення цього ж завдання: один блукає лісом, інший лякає його, ховаючись за деревами, третій зустрічає його і запитує дорогу, четвертий грає зайця, п'ятий – птаха тощо. При переході до колективної роботи корисно вичленувати обов'язки допомагаючих. Зазвичай група пропонує такі види «допомоги в перетворенні»: робитиму шумове оформлення, зображатиму декорації (дерева, кущі, будинки); буду теж тут щось робити (гуляти в лісі, лізти через болото ...); буду противником (ведмедем, директором музею); буду помічником-партнером (дідусем, який вчить шукати гриби; мамою, яка показує картини природи та пояснює). Усі ці види допомоги мають у своїй основі різні театральні професії у призначенні – створювати артисту умови до роботи.

29. «ТАК І НЕ ТАК». Гра складається з парних карток, на яких намальована та сама ситуація у двох варіантах її проживання: правильний і неправильний вид поведінки. Перемішані картки лунають усім учням, дітям пропонується підняти руки, хто має картинки із зображенням «неправильної» поведінки. Один викликається і розповідає класу, як не можна поводитися про що його картинка. Діти слухають та шукають серед своїх карток протилежну. Той, кому дісталася така картка, і продовжує розмову: він уже розповідає, як треба поводитися в такій ситуації. І т. д. Перша стадія гри - просто знайомство із закладеними в її набір правилами ввічливості. Друга – акторське виконання заданих грою ситуацій. На етапі слід розширювати набір правил, зокрема включати правила спілкування з театральним мистецтвом. Добре граючи погану поведінку, учень як би отримує щеплення від такої поведінки надалі.

30. «НА П'ЯТЬ ОРГАНІВ ПОЧУТТЯ». Увага до роботи кожного з органів чуття – зір, слух, смак, нюх, дотик – проявляється у поведінці людини. Ми завжди відрізняємо поведінку людини, яка щось побачила чи розглядає, від поведінки людини, яка відчула запах (наприклад, підгорілого молока або чогось приємного). Особлива поведінка у людини і тоді, коли вона куштує на смак або смакує улюблену насолоду. Оце і треба зіграти. Етюди можна ставити на одне, два, три, чотири, п'ять почуттів. Вигадувати місце та обставину дії кожен може сам, головна вимога до дітей – правдиво прожити шматочок вигаданої історії. Такі етюди можуть зіграти як окремі сценки навіть перед публікою.

Додаток 3.

ЗЛІКУВАЛЬНІ ЗВУКИ

Благотворна дія співу на організм відома давно. Спів вимагає від нас нижнього діафрагмального дихання, яке дуже корисне здоров'ю. Звук завдяки своїй хвильовій природі може впливати на клітини та змінювати їхню активність.

Довгий і протяжний спів звуку «І» стимулює головний мозок, очі та ніс. Можна їм лікувати нежиті, гайморити та запалення очей. Він стимулює гіпофіз, щитовидну залозу. Коли людина довго співає цей звук, вона починає відчувати радісне збудження. Це добрий засіб проти поганого настрою.

Звук «У» наповнює людину мудрістю. Розспівування звуку дає приплив сил та енергії для активної діяльності, посилює динаміку його життя. Звук "А" стимулює верхню частину легень.

Довге «А» чистить людину, знімає напругу, посилює творчі можливості та їхню реалізацію.

Звук «Е» надає гармонізуючу дію. При співі звуку стимулюються горло, трахея. Розспівування звуку налаштовує на почуття любові до світу та людей, дає відчуття стабільності, спокою та задоволення.

Розспівування звуку «Е» робить людину комунікабельною, посилює кмітливість і заповзятливість.

Звук «Ю» благотворно діє на нирки, знімає болючі спазми. Розспівування цього звуку відкриває нові горизонти у житті, сприяє благополуччю.

Звук «О» головний звук, що гармонізує. Що більше звуку «Про» у словах, то більше вписувалося гармонії. Розспівування звуку сприяє концентрації на чомусь, структурує свідомість, дозволяючи зосередитися на головному.

Дуже важливий звук «НГ» допомагає настроїтись на інформацію, яка сприяє досягненню поставленої мети, розширює творчі можливості людини.

Вимова звуку «МН» полегшує життя. Ці вібрації немов розщеплюють все на складові, ми починаємо бачити окремі фрагменти, в яких простіше розібратися.

Розспівування звуків «ЮЯ» допомагає адаптуватися в соціальному середовищіне втрачаючи своєї індивідуальності.

Звук «ІМ» благотворно діє на серці.

Звук «ПА» активізує роботу серця в режимі, що щадить. Стимулює активізацію мислення та дає впевненість у собі.

Звук «ХА» чинить очищувальну дію, благотворно діє на дихання.

Додаток 4.

ТИБЕЦЬКА ГІМНАСТИКА

1. Посилено масажувати вуха притиснутими долонями зверху вниз і знизу вгору 42 рази. При цьому великі пальці масажують шию ззаду нижче вух. Вправа покращує пам'ять.

2. Кінчиками вказівних пальців у швидкому темпі масажуйте козелки 42 рази. Вправа нормалізує артеріальний тиск.

3. Вказівні пальці встромити у вушні проходи і 42 вібраціями «виливати» воду з вух. Вправа попереджає та лікує глухоту.

4. Тильною стороною великих зігнутих пальців рук 42 колами до носа масажувати очні яблука. Знімає напругу, попереджає та лікує глаукому та катаракту.

5. Вправа «Чакрас». Вдихаючи носом, сильно надути живіт. Потім удвічі довше вдиху видихнути через рот - губи трубочкою, зі звуками: "фу-фу-фу ..." Таких вдихів зробити 42 рази. Відновлює роботу головного дихального черевного м'яза, лікує астму, бронхіт, покращує роботу внутрішніх органів.

6. Масажувати живіт долонями: 42 кола за годинниковою та 42 кола проти годинникової стрілки.

7. Кінчиками пальців посилено масажуйте волосяний покрив голови - від вух до маківки і від чола і потилиці до маківки 42 рази. Покращує пам'ять, допомагає при головному болю.

8. Долонями притиснути вуха та кінчиками пальців 42 рази «вдарити» по потилиці. Вправа лікує глухоту, знімає біль голови, знижує артеріальний тиск.

9. Руки зчеплені у замок на потилиці. Голова на місці, а руками праворуч – ліворуч 42 рази. Допомагає при остеохондрозі.

10. Стоячи, ноги на ширині плечей, руки убік. Зробити 12 або 22 осьових поворотних рухів праворуч і ліворуч. Профілактика остеохондрозу.

11. Щодня масажувати «точки життя» не менше 5 хвилин – воно знаходиться на три покладених упоперек пальця нижче колінних чашок, із зовнішнього боку коліна. Нормалізує обмін речовин та зміцнює імунну систему.

Муніципальна установа додаткової освіти

«Будинок дитячої творчості» р.п. Дергачі

Саратівської області

Доповідь

«Короткострокові програми додаткового

освіти як фактор підвищення

технологічної компетенції учнів»

Підготувала

методист МУДО «ДДТ» р.п.Дергачі

Жакболєєва Ш.Т.

р.п.Дергачі

2017р.

В даний час дослідно-пошукова діяльність педагогів додаткової освіти повинна бути зосереджена на створенні особливого роду освітніх програм - короткострокових, що реалізуються як у самих установах додаткової освіти дітей, так і в умовах все більш набирає сили системи додаткової освіти дітей на базі загальноосвітніх шкіл.

Наявність у районному освітньому просторіпакет таких програм - насущний віяння нашого часу. Що це означає практично? По суті сучасний педагог додаткової освіти, що адекватно реагує на реформування системи загальної освіти в Росії, має придбати відносно новий для себе спектр методико-практичних умінь і навичок, що забезпечують йому як мінімум здатність модифікувати свою багаторівневу (довгострокову) програму, або створювати принципово нову - короткострокову .

Дійсно, здійснене нині інтенсивне реформування російської освітньої системи, перехід її на якісно нові освітні стандартипов'язаний з умінням педагога створювати соціально потрібні додаткові освітні програми короткострокової дії. Більш легкий варіант прочитання цього державного завдання передбачає цілеспрямоване перетворення вже наявних (багаторівневих) програм у програми короткострокові, що мобільно реагують на соціальне замовлення, що ситуативно виявляється.

Організована діяльністьдітейвканікулярнийперіод дозволяє зробитидодаткова освіта дітейбезперервною протягом усього року, адже освіта дітей відбувається у будь-який момент їхньої діяльності. Додаткова освіта дітей – це не відпочинок у вільний від навчання час, а спрямований процес виховання та навчання дитини у привабливих для неї формах, що знаходиться за рамками загального освітнього процесу.

Оскільки реалізація програм для сільських школярів можлива в організаціях відпочинку та оздоровлення дітей чи установах додаткової освіти через виїзні сесії у канікулярний час, ці програми мають бути короткостроковими та можуть реалізовуватись у очно-заочній формі (включати дистанційне навчання чи самостійну роботу дітей).

Очна частина програми може бути спрямована на знайомство дітей з певним видом діяльності та формування мотивації до нього. Потім учні, наприклад, у дистанційній формі, освоюють теоретичний блок і виконують практичні та тестові завдання. Практичні завдання програми мають бути спрямовані на створення конкретного продукту, з яким дитина може брати участь у конкурсі відповідного спрямування чи застосувати у подальшій діяльності.

Структура та зміст додаткової загальноосвітньої програми.

Структура короткострокових програм відповідає вимогам до структури додаткових загальноосвітніх програм.

Додаткова загально освітня програма(Далі Програма) – основний документ педагога, який розробляється ним самостійно.

Основні вимоги до структури та змісту додаткової загальноосвітньої програми закріплені у таких документах:

Федеральний закон від 29 грудня 2012 року №273-ФЗ «Про освіту в Російської Федерації»;

Концепція розвитку додаткової освіти дітей (затверджена розпорядженням Уряду Російської Федерації від 4 вересня 2014 р. № 1726-р);

Порядокорганізації та здійснення освітньої діяльності за додатковими загальноосвітніми програмами(затверджений Наказом Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 29 серпня 2013 р. № 1008);

ЛистМіністерства освіти та науки Російської Федераціївід 11.12.2006 р. № 06-1844 «Про зразкові вимоги до програм додаткової освіти дітей»;

Постанова Головного державного санітарного лікаря Російської Федерації від 4 липня 2014 р. №41 м. Москва«Про затвердження СанПіН 2.4.4.3172-14 «Санітарно-епідеміологічні вимоги щодо влаштування, змісту та організації режиму роботи освітніх організацій додаткової освіти дітей».

Програма має складатися з кількох обов'язкових компонентів:

Титульний лист програми.

Комплекс основних характеристик додаткової загальноосвітньої загальнорозвивальної програми:

2.1. Пояснювальна записка.

2.2. Мета та завдання програми.

2.3. Зміст програми.

2.4. Заплановані результати.

2.5. Форми атестації та їх періодичність.

3.К омплекс організаційно-педагогічних умов:

3.1. Методичне забезпечення.

3.2.Умови реалізації програми.

3.3. Календарний графік.

3.4. Оцінювальні матеріали.

3.5. Список літератури.

Вимоги до структурних компонентів Програми:

1. Титульний лист програми містить: найменування освітньої організації, гриф затвердження Програми (із зазначенням ПІБ керівника, дати та номера наказу), назва Програми, адреса Програми, термін її реалізації, ПІБ, посада автора (авторів) Програми, місто та рік її розробки.

Комплекс основних характеристик додаткової загальноосвітньої загальнорозвивальної програми:

1. Пояснювальна записка відображає: спрямованість Програми, її актуальність та новизну (своєчасність та сучасність запропонованої програми); відмінні риси Програми (характерні властивості, що відрізняють її від інших, основні ідеї, які надають програмі своєрідність); адресата Програми (вікові особливості учня, для якого буде актуальним навчання); обсяг програми (загальна кількість навчальних годин, запланованих на весь період навчання, необхідних для її освоєння); термін освоєння Програми, режим занять (періодичність та тривалість занять).

   Мета та завдання програми: мета – стратегія, яка фіксує бажаний кінцевий результат у вигляді позитивної динаміки змін особистісних якостей дитини або оволодіння ним певними способами дій; Завдання – це алгоритм досягнення мети через реалізацію навчальної, розвиваючої та виховної функцій освіти.

   Заплановані результати – сукупність особистісних, метапредметних та предметних результатів, які придбали учні при освоєнні програми по її завершенню.

   Зміст програми: навчальний план (містить назву розділів, модулів програми, кількість теоретичних та практичних годин та форми атестації (контролю),оформляється у табличній формі ); зміст навчального плану (тезовий опис тем, що розкривають розділи та модулі програми, відповідно до послідовності, заданої навчальним планом, включаючи опис теоретичної та практичної частин, форм контролю, що відповідають кожній темі).

   Форми атестації, їх періодичність розробляються індивідуально визначення результативності засвоєння Програми, містять опис оцінки всіх трьох освітніх результатів.

3. Комплекс організаційно-педагогічних умов.

3.1. Методичне забезпечення розробляється відповідно до вікових особливостей учнів і може включати:опис використовуваних технологій та методиквикладання,дидактичний та лекційний матеріали, рекомендації щодо проведення практичних робіт, розробки ігор, бесід, конкурсів, опис походів, екскурсій,опис системи стимулювання учнів (ієрархія почесних звань та нагород, які використовуються педагогом).

3.2.Умови реалізації програми - приміщення, майданчики, обладнання, прилади, інформаційні ресурси.

3.3. Календарний графік – послідовність освоєння змісту Програми із зазначенням форм проведення занять (аудиторні, дистанційні, самостійна робота, позааудиторні заняття) та термінів атестації учнів. Календарний графік є обов'язковим додатком до програми та розробляється щорічно.

3.4. Оціночні матеріали, які представляють пакет діагностичних методик, що дозволяють визначити досягнення учнями запланованих результатів.

3.5. Список літератури та електронних ресурсів включає основну та додаткову навчальну літературу, довідкові посібники, посилання на сайти; має бути складений для різних учасників освітнього процесу – педагогів та учнів, батьків; оформляється відповідно до вимог оформлення бібліографічних посилань.

приклад короткострокових додаткових загальноосвітніх програм (6 – 18 годин), у яких передбачається використання ігрових, дослідницьких, проектних та інших. методів роботи. За рекомендацією СОІРО.

Наприклад, короткострокова додаткова загальноосвітня програмасоціально-педагогічної спрямованості «Ведучі за собою» .

Приклад програмиприродничо спрямованості може стати короткострокова програма «Екосвіт».

прикладомпрограми туристично-краєзнавчої спрямованості є програма «Люди. Події Факти» орієнтована на знайомство дітей з історією Саратовського краю

ВІДМІННІ ОСОБЛИВОСТІ

Параметри виявлення відмінних

особливостей

Переформулювання теоретико-методичних ідей у

практико-орієнтовані питання

Багаторівнева (довгострокова)

освітня програма

Короткострокова

освітня програма

1. Тематичні

відмінності

Які тематичні відмінності освітньої програми багаторівневого (довгострокового) типу від короткострокової програми?

Послідовний рух до досягнення висунутих цільових завдань з урахуванням індивідуальних та вікових особливостей учнів

Короткострокова освітня програма була створена з метою посиленого навчання дітей будь-якій творчості.

2. Концептуальний психолого-педаго-

гічний підхід

У чому конкретно виражаються зміни під час цілепокладання? Яким чином цілі були переформульовані?

Провідна мета багаторівневої (довгострокової) освітньої програми одна: діти починають навчання з азів та закінчують його виготовленням складніших виробів

Короткострокова програма спочатку призначена для дітей, які вже мають деякі навички в якійсь творчості. Навчання за програмою завершується виготовленням найпростіших виробів

3. Ракурс процесуальних методико-технологічних

відмінностей

Чим відрізняється техніка та технологія роботи в рамках різнорівневої (довгострокової) програми від короткострокової?

Відмінностей у техніці та технології між програмами немає

4. Очікувані результати

У чому полягає істотна відмінність очікуваних результатів за порівнюваними типами освітніх програм?

Після закінчення терміну реалізації даного типу освітньої програми випускник об'єднання здатний самостійно виготовити (зшитий ним або пов'язаний) виріб, виконаний послідовно, із заняття в заняття, відповідно до основної, універсальної технології

Після закінчення терміну реалізації короткострокової освітньої програми випускник може виконувати лише щодо нескладні творчі роботи, які відповідають вимогам до запланованого результату навчання.

Але у виховному плані він

мотивований на перспективу свого подальшого розвитку у цій предметно-практичній сфері діяльності

Є величезний плюс у використанні короткострокових програм, так званий пошуковий режим, де дитина встигає виявити та розкрити свої інтереси, своє «я». А головне, що дітям не встигає набриднути певний вид діяльності. За нетривалий період учні встигають познайомитися та освоїти кілька видів творчості. Практика показала, що дитина, яка «знає, вміє, може» охоче і сміливо входить у складніші процеси.

Реалізація короткострокових програм дозволяє організувати не тільки відпочинок та оздоровлення дітей, а й освітню діяльність, яка формує якісні параметри у підростаючого покоління, які дозволяють дітям у подальшому житті включитися в життя соціуму, гідно працювати, зайняти відповідну соціальну нішу. Вони сприяють виникненню унікальних освітніх можливостей щодо формування нового життєвого досвіду у дитини.

Таким чином, короткострокові програми додаткової освіти є чинником підвищення технологічної компетенції учнів, особливо молодших школярів.

А для нас, педагогам ДДТ, ключовою, найважливішою психологічною умовою створення нового покоління варіативних короткострокових додаткових загальноосвітніх програм, є щире прагнення педагогів, що творчо працюють, йти в ногу з часом, не зупинятися на досягнутому, постійно вдосконалювати свій професійний досвід, бути завжди соціально затребуваними. корисними. https://lysva.biz/uploads/files/2016/10.2016/sbornik_rek.pdf

Про рівні рівня освіти, що реалізуються:

Протягом 2014-2015 навчального року у МБОУ ДІД ДЕБЦ реалізовуватимуться додаткові загальноосвітні програми за рівнями освіти:

I рівень - дошкільної освіти(5 -6 років)

II рівень – початкової загальної освіти (7-11 років)

III рівень – основної загальної освіти (12-14 років)

IV рівень – повної загальної освіти (до 18 років)

Про форми навчання, нормативні терміни навчання :

Заняття в об'єднаннях проводяться за групами, індивідуально чи всім складом об'єднання. Допускається поєднання формального, неформального та інформального форм здобуття освіти та форм навчання: дистанційне з використанням ресурсів та сервісів Інтернет, предметно-практичні лабораторії, навчальні командні проекти, елективні предметні та метапредметні курси, розвиваючі та формуючі середовища (інтерактивні музеї, реальні та віртуальні тренажери ін).

Протягом календарного року реалізуються додаткові загальноосвітні програми, які за рівнем освоєння освітніх результатів діляться на ознайомчі (короткострокові), базові та поглиблені. Термін реалізації короткострокових програм від 8 годин до 1 року, базових та поглиблених – понад 1 рік.

Про термін дії державної акредитації освітньої програми (за наявності державної акредитації): відсутня

Про опис освітньої програми з додатком її копії:

Місія : надання освітніх послуг, спрямованих на соціокультурний розвиток особистості дітей, екологічно адекватну взаємодію з навколишнім світом

Ціль : забезпечення прав дітей на розвиток та самореалізацію, розширення можливостей для задоволення різноманітних інтересів дітей та їх сімей, розвиток мотивації учнів до творчості, ціннісного ставлення до навколишнього світу.

Завдання:

1. Збільшити охоплення дітей послугами додаткової освіти через реалізацію додаткових загальноосвітніх програм ознайомчого рівня та організацію платних занять за додатковими загальноосвітніми програмами.
2. Збільшити кількість учнів, які мають високий рівень освоєння додаткових загальноосвітніх програм, до 50% (48,1%) загальної кількості дітей.
3. Збільшити кількість учнів, що беруть участь у рейтингових олімпіадах та інтелектуальних конкурсах різного рівня, на 4% (1,2%).
4. Оновити зміст додаткових загальноосвітніх програм відповідно до завдань розвитку держави, інтересів дітей та потреб сімей, змін технологічного та соціального устрою.
5. Забезпечити результативну взаємодію всіх суб'єктів освітньої діяльності центру з метою підвищення задоволеності батьків якістю послуг до 90 % (82 %).
6. Збільшити кількість батьків учнів, які беруть активну участь у реалізації екологічних проектів до 20 % (5 %).
7. Надати послуги додаткової освіти не менше 6% дітей облікових категорій (групи ризику та СОП).

Очікувані результати та ефекти реалізації додаткових загальноосвітніх програм

1. Учні сприйматимуть освітню діяльність як простір для саморозвитку, самоосвіти та самореалізації.
2. Навчання за додатковими загальноосвітніми програмами допоможе орієнтуватися в ресурсах додаткової освіти, доступних як у Солікамську, так і поза містом (у тому числі через мережу Інтернет).
3. Учні отримають можливість вибору програм додаткової освіти на основі власних інтересів та захоплень.
4. Учні зможуть використати ресурси міського середовища (парки, сквери, майданчики, приміщення) для реалізації групової освітньої, еколого-орієнтованої діяльності.
5. Учні будуть мотивовані до здобуття подальшої профільної професійної освіти, до участі в інтелектуальних та культурних формах дозвілля.
6. Ознайомчі програми додаткової освіти забезпечать можливість учням спробувати себе у різних видахта формах діяльності, а також забезпечать паралельне освоєння програм чи перехід між програмами.
7. Діти з обмеженими можливостями здоров'я залучені до програм додаткової освіти, умови реалізації яких відповідають їх потребам та можливостям.

Про навчальний план:

Про анотацію до короткострокових освітніх програм:

Сонячні промінчики

Хочете здивувати друзів та батьків? Подарувати їм цікавий подарунок чи оригінальний сувенір? А може ви ще не знаєте, що таке паперопластика та гофротрубочки? Тоді вам просто необхідно відвідати заняття за програмою «Сонячні промінчики». Ви навчитеся робити дивовижні вироби з звичайного паперу.

Екологічна казка для молодшого брата

Хто має молодшого брата чи сестричку. Це програма для вас. Ви навчитеся ілюструвати казку своїми руками, щоб вона була яскравою і цікавою, і ви змогли розповісти, як прекрасна наша планета, і що якщо ви з кимось не дуже дружні - ви все-таки дуже один одному потрібні!

«Ляльки – зірки естради»

Чи знаєте ви, хто такі ляльки-маріонетки, ляльки «з живою рукою», які цінують дружбу? Адже ляльки переконані, що друзі – це найдорожче. Поряд з ляльками ми самі стаємо добрішими і щасливішими. На заняттях ви дізнаєтесь історію ляльок, навчитеся їх майструвати та «оживляти».

«Срібні струни»

Хто не навчається у музичній школі, але дуже хоче навчитися грі на гітарі, ця програма для вас. Ви зможете виконувати музичні твори, не знаючи нотної грамоти.

Пізнавальна екологія

У світі флори та фауни багато цікавого та пізнавального. Є просто царства, а царство природи. Якщо ви допитливі, то вам буде цікаво познайомитися з представниками цього царства. Запрошуємо вас на заняття за програмою «Пізнавальна екологія», де ви відчуєте себе молодими дослідниками, захисниками та друзями природи.

«Подорожі у світ природи»

У нашому місті немає зоопарку, але іноді так хочеться доторкнутися до світу природи. Програма «Подорожі у світ природи» познайомить вас з мешканцями прісноводного акваріума, екзотичними птахами з Австралії та острова Мадагаскар, гризунами з Мексики та Африки, дозволить здійснити віртуальну подорож з кімнатними рослинами тропічний ліс, пустелі і вологі субтропіки.

«У світі рослин»

Природа - першооснова краси та величі, але головною окрасою нашої планети були і залишаються рослини. Людина, дивлячись на рослини, змогла створити складні технічні споруди. Що ж підказали людині рослини? Програма «У світі рослин» допоможе розкривати ці секрети разом із наукою біонікою.

«Світ лікарських рослин»

Рослини оточують нас усюди, радуючи око формою та забарвленням листя, квітів та плодів, допомагаючи людині цілющими властивостями. Якщо ви хочете отримати знання про рослини, що використовуються в медицині, ветеринарії, харчової та парфумерно-косметичної промисловості, ця програма для вас. На заняттях ви також дізнаєтесь як правильно збирати та зберігати лікарські рослини.

Хей, хоп!

Чи знаєш ти, що таке чір, хай-ві, лоу-ві, тачдаун? Якщо ні, то запрошуємо тебе познайомитись із нашою програмою. Ти не тільки навчишся рухатися під музику, складати «чири», але й дізнаєшся, як правильно виготовити «хей-помпони». Ми допоможемо тобі стати успішним!

«Посмішки»

Якщо ви хочете з користю для себе провести вільний час, приходьте та беріть участь у нашому короткостроковому проекті «Посмішки». Тут кожному знайдеться застосування: ви зможете проявити себе у спортивних, творчих, екологічних програмах та заходах.

«Стань ПРОФІ!»

У сучасному світідуже багато різних професій. Чи ти вибрав ту, яка підходить саме тобі, ту, в якій ти можеш стати ПРОФІ? Наша програма дає тобі можливість познайомитись з сучасними професіями: стилістом, візажистом, манікюристом, ювеліром, радіоведучим і т.д., зустрітися з професіоналами своєї справи

Про календарний навчальний графік з додатком його копії:

Про реалізовані освітні програми:

Чисельності учнів за реалізованим освітнім програмам:

· Чисельність дітей, які навчаються за рахунок коштів бюджету у 2014 – 2015 році склала: 1044 дитини

· Чисельність дітей, які навчаються за договорами з фізичними особами з оплатою ними вартості навчання: 10 людей

ДЕБЦ не реалізує професійних освітніх програм.