Звіт з самоосвіти вихователя першої молодшої групи Грицькової Ірини Олександрівни матеріал (молодша група) на тему. Звіт з самоосвіти вихователя другої молодшої групи «Розвиток дрібної моторики у дітей молодшого дошкільного віку Річний
Сучасний педагог ДНЗ (дошкільного навчального закладу), який живе у світі швидко поширюються інноваційних технологійпросто змушений бути в курсі актуальних тенденцій розвитку. Самоосвіта, робота над собою, освоєння нових педагогічних технологійта знань, відточування своєї майстерності – необхідність для кожного працівника педагогічної сфери.
Поняття самоосвіти: цілі та форми
p align="justify"> Сама специфіка роботи педагога, спрямована на виховання та розвиток дітей, зобов'язує постійно займатися творчим пошуком нестандартних рішень, самоосвітою, удосконаленням професійних навичок, а також особистісних якостей. Гарний спеціалістне може бути пасивним: від нього щодня потрібні компетентність та ініціативність.
Крім того, рівень володіння темами та планами відповідно до ФГЗС (федеральні державні освітніми стандартами) безпосередньо відбивається на компетентності, кваліфікації і навіть грошову винагороду фахівця. Не варто забувати, що й батьки, обираючи освітній заклад, який зможе надати оптимальні умови розвитку їх дитині, цікавляться насамперед рівнем творчої активності та професіоналізму вихователів, які тут працюють.
Потреба самоосвіті є характерною якістю розвиненої особистості, необхідним елементом її духовного життя. Вважаючись найвищою формою задоволення пізнавальної потреби особистості, самоосвіта пов'язані з проявом значних вольових зусиль, високим рівнем свідомості та організованості людини, прийняттям він внутрішньої відповідальності за своє самовдосконалення.
Г. М. Коджаспірова, А. Ю. Коджаспіров
«Педагогічний словник»
Цілі та напрямки роботи
Необхідною умовою вдосконалення роботи дошкільного закладу є організація консультативної допомоги вихователям, які зіткнулися з будь-якою проблемою у роботі з дітьми чи прагнуть опанувати ефективнішими педагогічними методиками. Старший вихователь або методист дасть мудру пораду, підкаже практичні прийоми вирішення питання, однак успіх виконаної роботи вирішальною мірою залежатиме від ініціативності та зацікавленості самого педагога, його особистих зусиль та бажання розвиватися.
Робота вихователя вимагає постійного розширення запасу знань та набору навичок
Самоосвіта - усвідомлена, активна пізнавальна та творча діяльність педагога, націлена на збагачення своїх професійних знань та вдосконалення методичних прийомів роботи з дітьми, що відповідають сучасного рівнярозвитку педагогіки та психології. Застарілі методи можуть перешкоджати гармонійному розвитку сучасного покоління дітей. Вихователь цілеспрямовано планує освоєння ним протягом навчального року тематичного спрямування, що викликає у нього професійні труднощі або подає питання глибокої зацікавленості.
Основні напрямки роботи з удосконалення професійної компетентності:
поінформованість з приводу нововведень у базі нормативної документації, що стосується дошкільної освітньої ланки;
знайомство з навчальною літературоюта методичними рекомендаціями;
поінформованість з приводу нових наукових досягнень у галузі педагогічної думки, вікової психології та дитячої фізіології;
вивчення сучасних комплексних та парціальних програм, новітніх педагогічних технологій, авторських методик, а також передового досвідуінших дошкільних закладів;
якісне розширення особистого освітнього кругозору, удосконалення загальнокультурного рівня.
Форми самоосвіти
До форм самоосвіти належать такі види діяльності:
робота з бібліотечним фондом, читання спеціальних періодичних видань, монографій; створення власної тематичної картотеки;
плідна робота з іншими педагогами у рамках методичних семінарів, наукових конференцій, психологічних тренінгів;
звернення за професійною консультацією у навчальні центриперепідготовки та підвищення кваліфікації на спеціалізовані кафедри вищих навчальних закладів;
співробітництво з регіональним інформаційним центром психолого-діагностичних та розвиваючих методик.
Перед керівником дошкільної організації стоїть завдання щодо створення творчої атмосфери, яка б заохочувала кожного педагога до самоосвіти, пробуджувала бажання творити, шукати, експериментувати, вчитися та допомагати іншим. У методичному куточку старший вихователь комплектує фонд профільної літератури на допомогу вихователям:
періодика систематизується за роками публікації та тематичними добірками;
кожна книга з бібліотечного каталогу супроводжується додатковою інструкцією з переліком питань, що розглядаються автором.
Старший вихователь, в силу свого досвіду та компетентності, може надати своєму менш досвідченому колезі наступну методичну та консультативну допомогу:
визначити тему, конкретизувати цілі та завдання;
розпланувати роботу із самоосвіти;
грамотно подати поточну інформацію про хід виконання запланованих заходів (ігор, занять, екскурсій, свят тощо) та дій (вивчення літератури, консультаційної роботи з батьками, підготовки презентацій та участі у практичних семінарах);
підбити підсумки, проаналізувати якісні та кількісні показники виконаної роботи.
Планове підвищення кваліфікації педагога відбувається кожні п'ять років на спеціальних курсах, а у період між курсами актуальною стає самостійна роботакожного вихователя, що здійснюється під патронатом старшого вихователя чи методиста дошкільної освітньої організації.
Самоосвіта вихователя в ДНЗ має обов'язково включати обмін досвідом з іншими колегами з питань виховання і навчання, організації педагогічного процесу.
Ключові аспекти самоосвіти
Діяльність із самоосвіти педагога можна поділити на певні періоди для спрощення планування та подальшого аналізу.
Таблиця: структурний зміст самоосвіти вихователів дитячого садка | Періоди діяльності | Дії вихователя |
|---|---|---|
| Область компетенції старшого вихователя/методиста Підготовчо- | діагностичний | Усвідомлення внутрішньої мотивації до самоосвіти, потреби до розширення професійного кругозору та сфери компетентності, визначення мети та завдань. |
| Діагностичне дослідження та багатогранний аналіз діяльності педагога. Проведення індивідуальної бесіди, анкетування з метою виявлення кола професійних інтересів, творчих здібностей та нахилів. | Планування | Консультування та методичний супровід з питань, що виникли в залежності від досвідченості та кваліфікації педагога. |
| Навчальна діяльність | Знайомство з теоретичними аспектамита вивчення методичної літератури з обраної проблеми. | Підбір навчальної та методичної літератури, відеозаписів майстер-класів та занять, оформлення тематичного стенду та виставки з наочним матеріалом. |
| Практична діяльність | Підготовка та проведення занять, ігор, проектів з дітьми, виготовлення додаткових дидактичних посібників. | Відвідування занять, діагностика та оцінка практичного досвіду педагога. |
| Підбиття підсумків | Заповнення робочого зошитапро виконану теоретичну підготовку та досвід практичної реалізації, звітної папки з даними про динаміку результатів у дітей, організацію виставки дитячих робіт, проведення творчого звіту чи презентації. Підсумкова доповідь на педагогічній раді, методичному семінарі, конференції з обміну досвідом. | Консультативна допомога в оформленні результатів виконаної роботи, поповнення інформаційного банку методичних посібників. |
Поради щодо організації самоосвіти:
доцільно завести спеціальний робочий зошит та записувати до нього найважливіші інноваційні пропозиції різних освітніх методик, включаючи авторські;
бажано зупиняти свій вибір на темах, які матимуть практичну реалізаціюта допоможуть у вирішенні реальної освітньої чи виховної проблеми;
самоосвіта передбачає формування власних суджень з тієї чи іншої тематики, тому важливо навчитися всебічно аналізувати питання, що вивчається;
щоб вчасно виявити прогалини у власних знаннях та скоригувати свої дії, необхідно звертатися за порадою та допомогою до своїх колег.
Фотогалерея: оформлення робочого зошита з самоосвіти (приклад)
Обкладинка Обов'язково вказується тема Обґрунтування актуальності теми, постановка мети План роботи на вересень План роботи на жовтень План роботи на листопад План роботи на грудень План роботи на лютий План роботи на лютий План роботи на квітень План роботи на травень Список літератури
Особливості планування роботи із самоосвіти
Фахівець може зіткнутися у самоосвіті з типовими проблемами, що виникають при самостійній індивідуальної роботи. Для їхнього вирішення існують певні рекомендації.
Таблиця: можливі проблеми у самоосвіті та їх вирішення
Питання, які можуть виникнути | Рекомендації щодо рішення |
|---|---|
| Важко визначити та сформулювати тему | Виявіть ключову проблему, яка є для вас значущою у найближчій перспективі. Діагностувати найважливіші питання допоможуть спостереження за вихованцями, аналіз проведеної роботи, дослідження рівня сформованості практичних умінь та навичок у дітей. На стадії формулювання теми беріть до уваги нормативно-правові документи ( державні стандарти, навчальні програми). |
| Труднощі у виборі необхідної методичної літератури | Перегляд змісту та анотації допоможе швидше зорієнтуватися у змісті книги, отже, допоможе оцінити ступінь корисності цього джерела особисто для вас. Чітко визначте собі коло питань, куди ви шукаєте відповідь. Почніть свої пошуки з більш традиційних методик, поступово переходьте до розгляду та обговорення сучасних технологій, у виборі яких зважайте на позитивний досвід своїх колег. |
| Проблеми з осмисленням прочитаного методичного матеріалу | Використовуйте практику конспектування у формі запису ключових тез. У процесі роботи постарайтеся систематизувати інформацію: виділяйте основні факти, поняття та думки, які можуть виявитися корисними в практичної діяльності, фіксуйте свої питання та коментарі. Використовуйте тлумачні словники, довідкові джерела для з'ясування сенсу невідомих термінів |
Проблема вибору теми згідно з вимогами ФГОС
Для вихователів-початківців (стаж до 5 років):
освоєння практичних навичок проведення конструктивної роботи;
формування базисного рівня професійної майстерності;
усвідомлення важливості та значущості реалізації розвиваючої концепції та індивідуальної моделіосвіти та виховання.
Для вихователів, досвід роботи яких понад 5 років:
освоєння методів проектування освітнього процесу з метою підвищення якісних показників у рамках варіативної освіти;
розкриття творчих здібностей, практичне застосуваннянавчально-методичних знань.
Для досвідчених майстрів педагогічної справи, які творчо активні та шукають:
розвиток професійної гнучкості, здатності до підстроювання своєї діяльності під вимоги сучасного суспільства;
практика наставництва та допомоги молодим фахівцям;
дослідницька робота, заснована на багаторічному педагогічному досвіді;
повне розкриття творчих сил та можливостей.
Для педагогів, які не мають профільної освіти:
вивчення азів методичної роботиз малюками;
адаптація до освітнього та виховного процесу в дошкільному закладі.
Тема для роботи з самоосвіти розробляється та оформляється за співпраці педагога та старшого вихователя. Педагог може вибрати тему самостійно, якщо підготує чітке аргументоване обґрунтування її практичної цінності та перспективності. Теми можна умовно розділити на два види:
короткострокові – проект реалізується протягом року;
довгострокові - тема допрацьовується, зазнає змін у часовому проміжку від трьох до п'яти років.
Приклади позначення теми самоосвіти згідно з ФГОС
Соціально-комунікативна галузь:
Консультативний супровід освітніх дійсім'ї за умов дошкільної освітньої організації.
Формування у молодших дошкільнятнавичок усвідомленої та відповідальної поведінки на основі знань про безпеку життєдіяльності.
Соціалізація дітей середнього дошкільного вікуу процесі трудової діяльності.
Становлення моральних якостей особистості дітей старшого дошкільного віку у процесі патріотичного виховання.
Художньо-естетична сфера:
Становлення естетичного сприйняття навколишнього світу дітьми дошкільного віку.
Розкриття творчих можливостей дітей середнього дошкільного віку за допомогою освоєння техніки ліплення та конструювання.
Розвиток навичок самостійності та творчої свободи самовираження у дітей старшого дошкільного віку у процесі образотворчої діяльності.
Область мовного розвитку:
Активізація мовної діяльностімолодших дошкільнят у процесі набуття елементарних знань про природний світ.
Розвиток навичок діалогового мовлення в дітей віком середнього дошкільного віку у процесі театралізованих постановок.
Мовленнєвий розвиток старших дошкільнят за допомогою наочного моделювання.
Пізнавальна область:
Формування у молодших дошкільнят початкових уявлень про навколишній природний світ у процесі ігрової діяльності.
Активізація пізнавальної діяльності в дітей віком середнього дошкільного віку у процесі дослідницької діяльності.
Ознайомлення старших дошкільнят із традиціями етнічної культури у процесі пізнавально-мовленнєвої діяльності.
Область фізичного розвитку:
Досвід оздоровлення дітей у вигляді дихальної гімнастики А. Н. Стрельникової.
Практичне застосування техніки «орігамі» у розвиток гнучкості пальців рук в дітей віком молодшого дошкільного віку.
Форми та методи здоров'язберігаючої діяльності з дітьми середнього дошкільного віку.
Формування та закріплення навичок здорового способу життя за допомогою сучасних ігрових технологійу старших дошкільнят.
Для старших вихователів та методистів:
Формування у вихователів ДОП професійної підготовкиу сфері патріотичного виховання дітей.
Методичний супровід художньо-естетичного розвитку дітей за умов дошкільної освітньої організації.
Методичне обґрунтування впровадження ефективних освітніх технологійу дошкільній установі в умовах існуючих освітніх стандартів.
Моделювання розвиваючого середовища дошкільної освітньої організації в умовах модернізації змісту дошкільної освіти та виховання.
Таблиця: "Формування патріотичних почуттів у дошкільнят" (приклад плану річної програми)
| Розділ | Терміни | зміст роботи | Практичні виходи |
| Вивчення методичної літератури | Вересень - травень | 1. Зацепіна М.Б. «Дні військової слави. Патріотичне виховання дошкільнят». 2. Козлова С.А. «Теорія та методика ознайомлення дошкільнят із соціальною дійсністю». 3. Сухомлинський В. А. «Як виховати справжню людину». | На розсуд вихователя. |
| Робота з дітьми | Вересень | Оформлення куточка у групі дитячого садка «Моя Батьківщина – Росія». Екскурсії рідним містом. Добірка дидактичних ігор з патріотичного виховання. | Стенд «Моя Батьківщина – Росія». Картотека ігор. |
| Жовтень | Бесіда на тему «Вулиця, на якій я живу» | Виставка малюнків "Вулиці нашого міста". | |
| Листопад | Ознайомлення із символікою Росії, рідного міста, області. Екскурсія до краєзнавчого музею міста. | Виставка робіт дитячої творчості. | |
| Січень | Ознайомлення зі звичаями та традиціями російського народу. | Колективне оформлення книги "Руська народна творчість". |
|
| Лютий | Безпосередньо освітня діяльність «Головні свята Росії». Підготовка та проведення свята «День захисника Вітчизни». | Спортивне свято, присвячене Дню захисника Вітчизни. | |
| Березень | Розмови «Моя мама – найкраща на світі», «Що вміє моя бабуся?» | Виставка дитячих робіт "Мамин портрет". | |
| Квітень | Короткостроковий проект «Космос» | Вікторина "Що ви знаєте про космос". Виставка робіт дитячої творчості "Космос очима дітей". |
|
| Травень | Екскурсія до меморіалу військової слави, присвячена Дню Перемоги. | Ранковий день, присвячений Дню Перемоги. | |
| Вересень - травень | Читання художньої літературидітям про природу Росії, рідного краю, про війну, про інші історичні події. | На розсуд вихователя. | |
| Робота із сім'єю | Вересень | Консультація «Куди сходити у вихідні з дитиною?» | Фотовиставка «Моє улюблене місце у місті». |
| Жовтень | Консультація «Виховання маленького громадянина». | На розсуд вихователя. | |
| Листопад | Оформлення альбому "Історія нашого міста". | Альбом "Історія нашого міста". | |
| Лютий | На розсуд вихователя. | Колаж «Мій тато (дідусь) служив у армії». | |
| Березень | На розсуд вихователя. | Виставка робіт, виконаних бабусями та мамами вихованців. | |
| Квітень | Робота з благоустрою території дитячого садка. | Акція «Посади дерево». | |
| Травень | Консультація Виховання патріотичних почуттів у дошкільника. | На розсуд вихователя. | |
| Самореалізація | Січень | Показ відкритого заходу. | Розвага «Ігри наших бабусь». |
| Травень | Звіт на тему самоосвіти. | Виступ на педраді. |
Звіт про виконану роботу та вихід теми
Наприкінці навчального року кожен вихователь заповнює звітні документи з теоретичної частини та практичної апробації теми та виступає з доповіддю на педраді. Педагог обов'язково має позначити обрану тему та мету роботи.
Також у звіті він має висвітлити такі питання:
вдосконалення професійних умінь та навичок;
вивчення літератури педагогічного профілю та методичних посібників на тему;
практика впровадження інноваційних методівпедагогічної роботи;
підготовка конспектів та тез;
проведення майстер-класу чи тематичного семінару;
аналіз виконаної роботи, узагальнення та систематизація висновків.
Майстер-класи, відкриті заняття, методичні розробки- все це також може бути основою звітності.
Відео: «Крапелька-чарівниця» (відкритий показ: заняття з дослідно-експериментальної діяльності в середній групі)
Тут показано комплексний підхід до організації дитячого освітнього заходу у молодшій групі дитячого садка.
Відео: розвиваючі ігри В. В. Воскобовича, майстер-клас педагога-психолога
Запас ігрових методик та технік педагога має постійно поповнюватися новими розробками. Перевірені інструменти працюють краще, якщо їх час від часу переглядати, поєднуючи з новими елементами.
Майстер-клас з виготовлення папки-пересування
- Підготовляємо наступні матеріали: картон коробковий, шпалери (розмір 25см * 32см), 4шт., Тканина для обклеювання країв, клей ПВА, файли 4 шт., Двосторонній скотч для кріплення файлів.
Застеліть стіл плівкою або газетами перед початком роботи
- З картону вирізаємо 4 заготовки розміром 28см*36см, з шпалер вирізаємо 4 деталі (можна 8, якщо папка буде двосторонньою) розміром 25см*32см. Тканина розрізаємо на смуги 7 шт. 36см*5см та 2 шт. 115см * 5см.
Усі деталі мають бути виготовлені акуратно
- Спочатку з'єднаємо наші листи картону, для цього проклеюємо з'єднання тканиною, залишаючи між листами картону проміжок близько 1 см.
Аналогічно можна робити і папки-пересування інших розмірів
Відео: розвиток конструктивних та творчих здібностей способами художнього конструювання в техніці «Орігамі» (творчий звіт з самоосвіти)
Розвиток творчо- пізнавальної активностіу дітей за допомогою різних вправ та маніпуляцій із папером широко використовується сучасними педагогами.
Тест для самодіагностики: особиста зацікавленість у саморозвитку
Позначте ті твердження, які вірні стосовно вас:
- Я намагаюся вивчити свої інтереси та потреби.
- Прагну працювати над собою, незважаючи на зайнятість.
- Я багато читаю.
- Звертаю увагу на думку про мене оточуючих, для мене важливий зворотний зв'язок.
- Обдумую свій життєвий досвід та почуття.
- Осмислюю свою діяльність, присвячуючи цьому особливий час.
- Перепони, що виникають, стимулюють мене шукати вихід із ситуації.
- Я відкрито обговорюю теми, що цікавлять мене, прислухаюся до авторитетної думки.
- Намагаюся зберігати віру у свої сили та можливості.
- Аналізую вплив оточуючих людей мою особистість.
- Намагаюся досягати позитивного результату своєї діяльності.
- Мені подобається вивчати та пізнавати нове.
- Зростаюча відповідальність не гнітить мене.
- Я позитивно поставлюся до кар'єрного зростання.
Результат: більшість позитивних відповідей дають підстави зробити висновок про вашу готовність до усвідомленої роботи з самовдосконалення.
Професійне самовдосконалення не зводиться до формального заповнення звітів, підготовки доповідей, оформлення виставок та демонстраційних стендів. Сенс багатогранної роботи з самоосвіти у тому, щоб розкрити творчі здібностівихователя, дати стимул до підвищення його рівня майстерності та розвитку особистісних якостей. Знаток своєї справи, що має яскраву індивідуальність, завжди буде викликати інтерес у вихованців і служити авторитетом для батьків.
МДОУ «Дитячий садок №11 «Ромашка» міста Алушти
Звіт
з самоосвіти
вихователя першої молодшої групи №1 «Крапельки сонця»
Урясьєвої Н. А.
Тема «Розвиток дрібної моторикиу дітей раннього вікучерез дидактичні ігри»
за 2016-2017 навчальний період
2017 рік
На початковому етапі життя саме дрібна моторика відображає те, як розвивається дитина, свідчить про її інтелектуальні здібності. Діти з погано розвиненою ручною моторикою ніяково тримають ложку, олівець, не можуть застібати гудзики, шнурувати черевики. Їм буває важко зібрати деталі конструктора, що розсипали, працювати з пазлами, рахунковими паличками, мозаїкою. Вони відмовляються від улюблених іншими дітьми ліплення та аплікації, не встигають за хлопцями на заняттях. Діти часто почуваються неспроможними в елементарних діях, доступних одноліткам. І, звичайно, в ранньому віці робота з розвитку дрібної моторики повинна стати важливою частиною розвитку дитячої мови, формування навичок самообслуговування та підготовки до малювання та ліплення. Від того, наскільки спритно навчиться дитина керувати своїми пальчиками, залежить її подальший розвиток. У іграх поруч із розвитком дрібної моторики розвиваються пам'ять, увагу, і навіть мова.
Виходячи з цього, я обрала темою самоосвіти "Розвиток дрібної моторики у дітей раннього віку через дидактичні ігри".
Ціль моєї роботи: створити умови для розвитку та вдосконалення дрібної моторики рук у дітей 2-3 років.
Для досягнення моєї мети поставлено такі завдання :
– покращити координацію та точність рухів руки та очі, гнучкість рук, ритмічність;
– сприяти вдосконаленню мови та розширенню словникового запасу за допомогою пальчикових ігор;
– розвивати уяву, логічне мислення, довільну увагу, зорове та слухове сприйняття, творчу активність;
– дати батькам знання про значення пальчикових ігор у розвитку дитини та залучити їх до пальчикових ігор з дитиною в умовах сім'ї;
– доповнити розвиваюче предметно-просторове середовище групи;
– сприяти формуванню сприятливого емоційного тла у дитячому колективі.
Реалізацію даних завдань розпочала з вивчення методичної літератури та підбору матеріалу. Використала літературу: О.А. Запаліна «Ігри для розвитку дрібної моторики з використанням нестандартного обладнання»; І.А. Єрмакова "Розвиваємо дрібну моторику у малюків"; А.Є. Біла «Пальчикові ігри для розвитку дрібної моторики»; а також щомісячний журнал «Дошкільне виховання».
Своюроботу з розвитку дрібної моторики я почала з перших днів перебування дітей у групі. Работапочалася з виконання простих вправ, що супроводжуються віршованим текстом, не забула пророзвиткуелементарних навичоксамообслуговування : застібати та розстібати гудзики, зав'язувати шнурки тощо.
Діти люблять махати ручкою, плескати в долоні, грати в «Сороку-білобоку», показувати «козу рогату». Всі ці ігри дуже корисні, тому що тренують руку. Також корисні ігри з кубиками, пірамідками, матрьошками. наприклад, "Лего", коли дитині доводиться збирати та розбиратидрібні деталіскладати ціле з окремих частин, а для цього дуже важливо, щоб пальчики слухалися і добрепрацювалитим самим стимулювали мовленнєверозвиток малюка.
Дрібну моторику рук розвивають :
різні ігри з пальчиками, де необхідно виконувати ті чи інші рухи у певній послідовності;
ігри здрібними предметами які незручно брати в ручку(тільки під контролем дорослих) ; шнурівки, намисто;
ігри, де потрібно щось брати чи витягувати, стискати – розтискати, виливати – наливати,
насипати - висипати, проштовхувати в отвори і т. д.;
застібання та розстібання блискавок, гудзиків, одягання та роздягання;
пальчиковий театр та ін.
Роботу з дітьми проводила за такими напрямами:
пальчикові ігри;
ігри із предметами;
дидактичні ігри.
Підсумки роботи:
– оформила картотекудидактичних ігор;
– доповнила предметно –розвиваючусередовище нестандартнимдидактичним матеріалом(Прищіпками, кришечками, масажними м'ячиками);
– створення предметно -розвиваючого середовища: постаралася створити середовище, що оточує дітей таким чином, що вона визначала спрямованість їх діяльності і в той же час вирішувала поставлене завданнярозвитку дрібної моторики. Придбано ігри та посібники длярозвитку дрібної моторики(пірамідки, вкладки різного типу, матрьошки, мозаїка, ігри з олівцями, пальчикові басейни з різними наповнювачами, конструктори;дидактичні ігри та посібники).
В ігровій зоні дітям доступні ігри-шнурування, мозаїка, пірамідки, каштани. У художньому куточку: трафарети, папір, олівці, забарвлення.
У театральному куточку: пальчиковий театр.
Відомо, що жодне завдання з виховання та розвитку дитини не можна вирішити без участі батьків. З батьками було проведено консультації «Вплив пальчикової гімнастики для розумового розвитку дітей», « Пальчикова гімнастика». Були проведені індивідуальні бесіди з батьками дітей з погано розвиненою моторикою рук «Розвиваємо дрібну моторику вдома», були запропоновані нескладні ігри, наприклад з піском «Знайди що заховано», нанизування намиста, робота з мозаїкою, масаж кистей рук за допомогою різних предметів (шишки, олівець).
У батьківському куточку розміщую рекомендації щодо розвитку дрібної моторики: опис пальчикових ігор, ігор у побуті, різні пам'ятки на тему.
Діти розвинена дрібна моторика. Вони можуть правильно тримати ложку, олівець, пензлик, отримують задоволення від творчої та ігрової діяльності. Діти групи стали у спілкуванні користуватися промовою, із задоволенням розповідати знайомі казки, вірші, потешки.
Тому буде продовжено подальшу роботу з розвитку дрібних рухів руки дитини, що дозволить їй легше освоїти рідна мова, і досягти більше високого рівняв інтелектуальному розвитку. Також планую продовжувати роботу з виготовлення та вивчення нових ігор та ігрових вправна цю тему; вивчати новинки методичної літератури; продовжити роботу з батьками, індивідуальну роботу.
Дата публікації: 03.05.17
Звіт на тему самоосвіти « Розвиток пізнавального інтересу дітей за допомогою організації експериментальної діяльності у молодшому дошкільному віці ».
Всім добрий день, шановні колеги!
З самого народження дитина є першовідкривачем, дослідником того світу, що його оточує. А особливо дитина- дошкільник.
Китайське прислів'я говорить:
Так і дитина засвоює все інше "Розкажи - і я забуду, покажи - і я запам'ятаю, дай спробувати і я зрозумію". але й надовго, коли чує, бачить та робить сам. При активномудії дитини у процесі пізнаннядіють усі органи почуттів. Вченими доведено, що чим більше органів чуття одночасно беруть участь у процесі пізнання, тим краще людинавідчуває, запам'ятовує, осмислює, розуміє, засвоює, закріплює матеріал, що вивчається.
Отже, чим активніше дитина чіпає, нюхає, експериментує, досліджує, обмацує, спостерігає, слухає, розмірковує, аналізує, порівнює, тобто, бере активну участь в освітньому процесі, тим швидше розвиваються його пізнавальні здібності, і підвищується пізнавальна активність.
Актуальність моєї теми:
Безпосередній контакт дитини з предметами або матеріалами, елементарні досліди з ними дозволяють дізнатися про їхні властивості, якості, можливості, бажання дізнатися більше, збагачують яскравими образами навколишнього світу. У результаті експериментальної діяльності діти вчаться спостерігати, порівнювати, розмірковувати, відповідати питання, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язку.
Працюючи над цією темою, я поставила перед собою мету : створення умов розвитку пізнавального інтересу дітей у процесі дослідно – експериментальної діяльності.
Для досягнення поставленої мети визначила низку завдань:
1. Вивчити методичну літературу на цю тему.
2. Створювати умови для дослідницької активності дітей.
3. Заохочувати та спрямовувати дослідницьку ініціативу дітей, розвиваючи їхню незалежність, винахідливість, творчу активність; допомогти розкрити перед дітьми дивовижний світ експериментування, розвивати пізнавальні здібності.
4. Залучити батьків до процесу експериментуванняв повсякденному житті.
) Етапи роботи:
Ø Вивчити теоретичний матеріал з цієї теми в педагогічній та методичній літературі.
ØСтворити картотеку дослідіві експериментів.
ØРозробити перспективний планза другою молодшою групою на рік
ØСтворити умови для організаціїекспериментальної діяльності дітей у групі.
ØОформити та провести консультаціїдля батьків на цю тему.
ØОформити п апки-пересуванняу батьківський куточок.
Ø Створити та оформити живий куточок у групі
Протягом усього року я вивчала різноманітну методичну літературу на цю тему, а саме Ніщеєва Н. В. «Дослідно- експериментальна діяльність у ДОП; Дибіна О. В. «Дитина та навколишній світ» ; науково-методичний журнал «Методист»- стаття «Екологічна лабораторія в д/с»автор Потапова Т. В.; журнал «Дитина в д/с» статті: «Маленькі екологи»В. С. Афім'їна; «Ми – чарівники»Л. Б. Петросян; «Школа фокусників»М. А. Мірошниченко. Також вивчила досвід колег на інтернет- сайтах: maam.ru, nsportal.ru.
Я намагалася так організувати дитячу діяльність, в тому числі самостійнущоб вихованці вправляли себе в умінні спостерігати, запам'ятовувати, порівнювати, діяти, домагатися поставленої мети. Для якісного проведення експериментівя підбирала правильний дидактичний матеріал , та різноманітне обладнання. Те, що привабливо, цікаво, пробуджує цікавість і досить легко запам'ятовується. Не забувала, що особливо легко запам'ятовується і довго зберігається у пам'яті той матеріал, з яким дитина щось робила сам: обмацував, вирізав, будував, складав, зображував.
Під час наших експериментівдіти набувають досвіду творчої, пошукової діяльності, висувають нові ідеї, актуалізують колишні знання при вирішенні нових завдань.
Тому я створила сприятливі умови та творчу середовище для розвитку пізнавальної активності для нашої молодшої групи №3. «Центр дитячого експериментування» і відкрили у цьому центрі « Міні-лабораторію».
«Середовище, що оточує дитиною в дитячому садкуможе стати засобом розвитку його особистості лише в тому випадку, якщо педагог здатний організувати таке середовище.
Костіна Елеонора Павлівна
« Міні-лабораторія» оснащена спеціальним обладнанням, різноманітним матеріалом:
-прилади-помічники: лупа, пісочний годинник, магніти;
-природний матеріал: камінці, глина, пісок, черепашки, шишки, пір'я, листя та ін;
Різноманітні судини з різних матеріалів (Пластмаса, скло, метал);
- медичні матеріали: піпетки, дерев'яні палички, шприци, мірні ложки, гумові груші та ін;
-інші матеріали: Дзеркало, повітряні кулі, кольорове та прозоре скло, сито та ін.
-утилізований матеріал: шматочки шкіри, хутра, тканини, пробки та ін.
У куточку експериментування в вільний часдіти самостійно повторюють досліди, застосовуючи при цьому отримані під час організованої освітньої діяльностізнання, вміння та навички. Велику радість, здивування і навіть захоплення діти відчувають від своїх маленьких та великих «відкриттів», які викликають у них відчуття задоволення виконаної роботи. Заохочуючи дитячу допитливість, спрямовуючи їхню активну діяльність, ми сприяємо розвитку у дитини пізнавальної активності, логічного мислення, зв'язного мовлення.
Тут діти проводять самостійнута спільну з дорослим дослідницьку діяльність. Одне з головних завдань лабораторії, як розвиваючого середовища– навчити дітей ставити запитання, самостійношукати та знаходити на них відповіді.
Я намагаюся вмикати експериментуванняу різні види діяльності: в гру, працю, прогулянки, спостереження, самостійну діяльність. Це сприяє підтримці пізнавального інтересу дітей.
Моя експериментальнаробота з дітьми спирається на спостереженнях у природі в теплий та холодний період. Особливу увагу приділяю теплому періоду, коли діти багато часу проводять на повітрі. Я намагаюся закріпити, уточнити вже засвоєні дітьми знання, познайомитиз новими матеріалами у цікавій, ігровій формі. Щоб провести експеримент самостійно та в повному обсязі, дитина повинна вміти керувати своїми органами почуттів, аналізувати отримані з допомогою відомості, виконувати певні дії, використовувати інструменти, промовляти свої дії і формулювати висновки, пояснювати результати своєї роботи. Я знайомила дітей із властивостями снігу, піску, води, повітря, тканин, каміння, землі :
Так, у процесі експериментуванняя навчала вихованців своєї групи:
- бачити та виділяти проблему;
- приймати та ставити ціль;
- вирішувати проблеми: аналізувати об'єкт чи явище, виділяти суттєві ознакита зв'язку, зіставляти різні факти, висувати гіпотези, припущення, відбирати засоби та матеріали для самостійної діяльності, здійснювати експеримент;
- висловлювати судження, робити висновки та висновки.
Мій досвід показав, що експериментальнадіяльність залучає, «притягує»до себе не тільки вихованців нашої групи, а й їхніх батьків. Відомо, що жодне виховне чи освітнє завдання не можна успішно вирішити без плідного контакту із сім'єю.
Своє спілкування з батьками я будую на основі співпраці. Використовую різні методи взаємодії з сім'єю:
- наочні,
- словесні,
- практичні.
З цією метою я розробила консультації для батьків щодо дослідницької діяльності з наступних темам:
Консультації"Розвиток допитливості дітей через дитяче експериментування"; "Експерименти на кухні"; "Пізнаємо природу"; «Організація дитячого експериментування вдома »
; «Ігри з водою та піском. Це цікаво!"; "Наливаємо, виливаємо, спостерігаємо, порівнюємо";
Випустила папки-пересування з цього питання. Індивідуальні консультації на теми експериментування, що цікавлять. Залучення батьків до подальшого поповнення атрибутами, колекціями нашої "Міні-лабораторії".
Спільно з батьками у нашій групі створили «Наш город»
Щоб у дитини підтримувався пізнавальний інтерес, прагнення дізнатися нове, з'ясувати незрозуміле, бажання вникнути у сутність предметів, явищ рекомендуємо і батькам у домашніх умовах проводити найпростіші досліди та експерименти.
Наші батьки брали участь у конкурсах виробів з природного матеріалу, поповнюючи наш природний куточок.
В результаті роботи за рік я:
- Вивчила теоретичний матеріал з цієї теми у педагогічній та методичній літературі.
- Створила картотеку дослідів та експериментів.
- Розробила перспективний план щодо другої молодшої групи на рік
- Створила умови для організації експериментальноїдіяльності дітей у групі.
- Провела консультації для батьків на цю тему.
- Оформила папки-пересування у батьківський куточок.
Проаналізувавши результати своєї педагогічної діяльності, я дійшла висновку, що досвід роботи у цьому напрямі дуже ефективний. Пізнавально - дослідницька діяльністьдозволяє збагатити кругозір дитини – дошкільника, стимулює її розумову активність, дитячу допитливість, задовольняє природну потребу до самостійної діяльності!
Такий метод навчання як експериментальна діяльність, досить потужно активізує пізнавальнийінтерес у дітей та сприяє засвоєнню дітьми нових знань та умінь.
Я вважаю, що моя діяльність з теми самоосвіти пройшла успішно, досягнуто певних результатів у галузі «Пізнання».
У перспективі планую продовжити наступного року у безпосередній освітній діяльності, самостійній діяльності та різних режимних моментах.
Дякую за увагу!
Департамент із соціальної політики
Адміністрація міського округу Саранськ
Управління освіти
Муніципальний автономний дошкільний навчальний заклад
«Дитячий садок № 36 комбінованого виду»
Звіт з самоосвіти
2 молодша група №7
"Розвиток дрібної моторики рук у дітей молодшого дошкільного віку"
Вихователь:
Панькіна Є.Б
м.Саранськ, 2018
Джерела самоосвіти: інтентет-ресурси, методична література, журнали.
Форма самоосвіти:
Індивідуальна робота.
Термін реалізації програми самоосвіти:
2017-2018 навчальний рік.
Подання матеріалу:
Творчий звіт на методичній годині для освітян дитячого садка.
Ціль : Розвиток дрібної моторики рук в дітей віком молодшого дошкільного віку у процесі пальчикових ігор.
Завдання самоосвіти:
- Підготувати методичний матеріал, план роботи, картотеку.
- Провести пальчикові ігри з дітьми у різних видах діяльності.
- Поліпшити координацію та точність руху руки та очі, гнучкість рук, ритмічність
- Поліпшити дрібну моторику рук та пальців.
- Поліпшити загальну рухову активність.
- Розвивати уяву, логічне мислення, довільну увагу, зорове та слухове сприйняття, творчу активність.
- Створювати емоційно-комфортну обстановку спілкування з однолітками, дорослими.
Дрібна моторика рук взаємодіє з такими вищими властивостями свідомості, як увага, мислення, оптико-просторове сприйняття, уява, спостережливість, зорова та рухова пам'ять, мова.
Роботу з розвитку дрібної моторики рук слід розпочинати вже з раннього дитинства. У ранньому та молодшому дошкільному віці можна грати в ігри, які передбачають активну роботукистей рук та супроводжувані читанням віршів або співом веселих пісеньок. Важливо пам'ятати і про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання та розстібання гудзиків, зав'язування шнурків тощо.
Робота з розвитку руху рук має проводитись регулярно. Тільки тоді буде досягнуто найбільшого ефекту від вправ. Завдання повинні приносити дитині радість, не допускайте нудьги та перевтоми. Щоб зацікавити дитину та допомогти їй опанувати нову інформацію, потрібно перетворити навчання на гру, не відступати, якщо завдання видадуться важкими, не забувати хвалити дитину.
Дуже важливою частиною моєї роботи з розвитку дрібної моторики є«пальчикові ігри». Вони захоплюючі та сприяють розвитку мови, творчої діяльності. Під час пальчикових ігор діти, повторюючи рухи дорослих, активізують моторику рук. Тим самим виробляється спритність, вміння керувати своїми рухами, концентрувати увагу одному виді діяльності.
«Пальчикові ігри»- це інсценування будь-яких римованих історій, казок за допомогою пальців та рук. Багато ігор вимагають участі обох рук, що дозволяє дітям орієнтуватися в поняттях"вправо", "вліво", "вниз", "вгору" і т. д. Діти із задоволенням беруть участь у«іграх – потішках».
Розвитку кисті та пальців сприяють не тільки«пальчикові ігри», але й різноманітні ігри та дії з предметами. Такі як:
- Ігри з гудзиками
- Ігри – шнурівки
- Ігри з прищіпками
- Ігри з сипучими матеріалами
- Аплікація (спочатку просто рвати, картинки, фігури та закріплювати(приклеювати) їх на аркуші паперу);
- Ліплення (ліплення з пластиліну; відщипнути шматочок, натискання, скочування) .
- Ігри з водою сприяють розвитку тактильно-кінестетичної чутливості, формують первинні прийоми мислення.
Такі ігри сприяють розвитку дрібної моторики, процесів відчуття, розслабляють дитину, знімають емоційну напругу. У дітей підвищується допитливість, допитливість; формуються знання про певні сенсорні зразки; розширюється словниковий запас; набуваються навички ігрової, навчальної та експериментально-пошукової діяльності.
Розвиток навичок дрібної моторики важливий ще й тому, що все подальше життя дитини вимагатиме використання точних, координованих рухів кистей та пальців, які необхідні, щоб одягатися, взуватися, малювати та писати, а також виконувати безліч різноманітних побутових та навчальних дій.
Захід | Дата | Місце проведення |
|
«Будуть пальчики дружити» | вересень | МАДОУ «Дс 36» |
|
"Овочі та фрукти" | жовтень | МАДОУ «Дс 36» |
|
"Одяг та взуття" | листопад | МАДОУ «Дс 36» |
|
«Зима» | грудень | МАДОУ «Дс 36» |
|
«Тварини та птахи взимку» | Січень | МАДОУ «Дс 36» |
|
"Родина, сім'я. Професії. | лютий | МАДОУ «Дс 36» |
|
«Весна. Прикмети весни. | Березень | МАДОУ «Дс 36» |
|
Одяг. Дикі та домашні тварини | Квітень | МАДОУ «Дс 36» |
|
Праця навесні | травень | МАДОУ «Дс 36» |
Основні питання, намічені для вивчення:
1. Удосконалення дрібної моторики рук у дошкільнят через використання різноманітних методів та прийомів: пальчикові гімнастики, фізкультхвилинки, самомасаж кистей рук, пальчиковий театр.
2.Взаємозв'язок дрібної моторики рук із рівнем інтелектуального розвиткудитини.
3. Удосконалення культурно-гігієнічних навичок та постановка руки для письма через удосконалення дрібної моторики.
Основні етапи:
1. Інформаційно-аналітичний.
Вивчення літератури на тему.
2. Практичний. Використання різноманітних форм роботи з дітьми.
Форми роботи з дітьми:
Спільна робота з дітьми;
Індивідуальна робота.
Методи та прийоми роботи:
Пальчикові гімнастики;
Виготовлення дидактичних ігор, шнурівок;
Ліплення із пластиліну;
Ігри із кубиками, конструкторами;
Малювання з використанням шаблонів, трафаретів.
3. Надання звіту про роботу.
Форма звітності:
Консультації:
«Розвиток дрібної моторики у дошкільнят»;
«Чому так важливо малювати дитині?»
Склала картотеку пальчикових ігор та гімнастик;
Організувала виставку:
«Ігри, що сприяють розвитку дрібної моторики».
Передбачуваний результат:
У дітей розвинена дрібна моторика, вони можуть правильно тримати столові прилади та приладдя для письма, отримують задоволення від творчої діяльності, прагнуть пізнання навколишнього світу, ставлять запитання.
Надалі я продовжуватиму шукати нові методичні прийоми, які сприятимуть розвитку дрібної моторики рук, загальної моторики, самостійності, які формуватимуть інтерес до різних видів діяльності.
Література
1. Янушко Є. А. Розвиток дрібної моторики рук у дітей раннього віку. Москва, 2009.
2. Крупенчук О. І. Вірші для розвитку мови. Санкт-Петербург, 2014 року.
3. Кірій А. Логопедичні ігри для малюків. Ростов-на-Дону, 2015.
4. Крупенчук О. І. Тренуємо пальчики – розвиваємо мову. Санкт-Петербург, 2013 року.
5. Бардишева Т. Ю. Розкажи вірші руками. Москва, 2014 року.
6. Ігри для розвитку дрібної моторики рук із використанням нестандартного обладнання. СПб, Дитинство-ПРЕС, 2013.
7. Журнали: «Дошкільне виховання»; Інтернет-журнал«Розвиток».
Звіт з самоосвіти.
Тема:
« Використання нетрадиційних форм оздоровчої роботи, що розвивають».
Беручи до уваги, що стан здоров'я багато в чому визначає розвиток особистості дитини, успішність її соціалізації, формування її повноцінного фізичного та психічного статусу на всіх наступних етапах розвитку та враховуючи, що завдання збереження та зміцнення здоров'я дітей є однією з найактуальніших я обрала тему«Використання нетрадиційних форм оздоровчої роботи, що розвивають».
Над темою я працюю 2-й рік, вік дітей 3-4 роки (молодша група)
Свою самоосвіту на цю тему я почала з вивченням літератури з даному напрямкута формування розвиваючого середовища у групі
1.Стрельнекова А. Н Дихальна гімнастика
2. Галаганова А. З лікувальні ігри
3. Базарного В. Ф Технологія навчання, що розкріпачує
4. Акбашева Т. Ф Антистресова пластична гімнастика.
5. Уманська А. А Точковий самомасаж
6 . Мушкова О.Л. Гімнастика з дітьми віком до 7 років. Мед., 1974 - 76 с., Іл.
7. Смирнов Н.К. Здоров'язберігаючі технології. - М.: АРКТІ, 2003.
8. Чупаха І.В. та ін, Здоров'язберігаючі технології в освітньо-виховному процесі (текст): науково-практичний збірник. - Москва: Ілекса, Народна освіта, 2003. - 400с.
9. Ахутіна Т.В. Здоров'язберігаючі технології навчання: індивідуально-орієнтований підхід // Школа здоров'я. 2000. Т. 7. №2. С.21 - 28.
10. Методологічні та організаційні підходи до формування здоров'язберігаючого середовища в системі дошкільної освіти [Текст]. - Кемерово: Кузбас вуз видав. - 2002. - 270с
11. Алямівська В.Г. Сучасні підходи до оздоровлення дітей у дошкільному навчальному закладі (текст). -
12.Алямовська В.Г. Основні підходи щодо забезпечення оздоровчої спрямованості фізичного виховання [Текст]. -
Мета моєї роботи : Збереження та вдосконалення здоров'я дітей
Були поставлені такі завдання : Забезпечення умов для збереження та вдосконалення здоров'я, формування необхідних знань здорового способу життя, вміння використовувати отримані знання та навички у повсякденному житті.
З метою формування основ здорового способу життя у дошкільнят та підвищення результативності роботи над темою мною використовуються такі здоров'язберігаючі технології
1.Ігровий точковий самомасаж для профілактики та лікування нежиті А.А. Уманська
2.Пальчикова гімнастика С.Є. Большакова, О.І. Крупенчук, Є. Синіцина.
3. Гімнастика для очей В.Ф. Базарний.
4. Дихальна гімнастика А. Н. Стрельнекова
5. Артикуляційна гімнастика Є. Колесников.
Робота над темою здійснювалася за такими напрямами:
Робота з дітьми
Взаємодія з фахівцями
Робота з батьками
Обмін досвідом з вихователями через проведення відкритого заняття
Виступ із консультаціями на педагогічній раді.
Для реалізації поставлених завдань було реалізовано такі умови:
Музичний, фізкультурний зали
Фізкультурний куточок у групі
Спортивний майданчик
Наявність ігрового матеріалу для освоєння теми
Для організації ознайомлення дітей молодшого вікуз основами здорового способу життя групи створені умови.
Фізкультурний куточок у ньому є обладнання самостійної рухової діяльності дітей; атрибути для рухливих ігор; картотека рухливих ігор, комплексу ранкової гімнастики, гімнастики, що бадьорить.
Використовувалися методичні прийоми:
оповідання та бесіди вихователя
заучування вірша
розгляд сюжетних, предметних картинок
рухливі ігри
пальчикова та дихальна гімнастика
самомасаж
фізхвилинки
Форми роботи:
Ранкова гімнастика (щодня)
Фізкультурні заняття
Прогулянки із включенням рухливих ігор
Пальчикова гімнастика (щодня під час режимних моментів)
Зорова, дихальна гімнастика на відповідних заняттях
Оздоровча гімнастика після денного сну (щодня)
Фізкультхвилинки та паузи (на малорухливих заняттях, щодня)
Ходьба масажними килимками
Бесіди
Консультації
Батьківські збори
Загалом за моїми спостереженнями діти за цей період ретельніше стали дотримуватися режиму дня, деякі стали вдома робити ранкову гімнастику. Також хлопці покращили показники у гнучкості, швидкості бігу та інших параметрах на фізкультурних заняттях.
Аналізуючи можу зробити такий висновок, що поставлені завдання були реалізовані та застосовуються у повсякденному житті.
Перспективи на наступний рік:
1.Продовжити роботу